Важливе джерело інвестиційних коштів — залучення тіньового капіталу. Питома вага прихованого від офіційного обліку ВВП оцінюється величиною близько 60 %. Такий самий процент грошової маси обертається поза банками. Тіньові кошти мають канали зв'язку з капіталами, що вивезені з України, та іншими зарубіжними джерелами. Це величезний резерв, залучення якого у відкритий господарський оборот вирішило б багато фінансових проблем. Тому завдання амністування і залучення у відкритий оборот тіньових капіталів має стратегічне значення. Тут потрібні дуже точні й обережні дії, бо “тіньовику”важко подолати недовіру до державної влади і добровільно покласти на себеі податковий тягар. Ніякі декларації справі не зарадять. Мабуть, треба повністю відмовитися від декларування доходів під час купівлі нерухомості і коштовних товарів, від зазначання у податкових деклараціях наявності у власності майна, від податкових дізнань при інвестуванні (зокрема, воблігації) великих сум юридичними та фізичними особами. Копітку роботу у цьому напрямі слід проводити на фоні створення у цілому сприятливої обстановки для вітчизняних та іноземних інвесторів.
1.1. Основи побудови обліку грошових коштів в Україні.
Розрахунковий рахунок призначений для того, щоб забезпечувати комерційну та іншу діяльність підприємства з метою одержання прибутку.
Через розрахунковий рахунок здійснюються розрахунки:
· за товарно-матеріальні цінності з постачальником та покупцями продукції;
· за надані і одержані послуги;
· по видачі зарплати і по перерахунку відрахувань з неї;
· по сплаті платежів до бюджету і державних фондів;
· по операціях, які пов'язані із забезпеченням власних соціально-побутових потреб;
· інші, що відповідають діяльності підприємства.
1.1.1. Облік коштів на розрахунковому рахунку в банку (рах. №51)
Для бухгалтерського обліку операцій по розрахунковому рахунку використовують рахунок № 51 "Розрахунковий рахунок". Це активний рахунок, по дебету якого відображують будь-які надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок, а по кредиту — перерахування й виплати готівки з розрахункового рахунку. Дебетове сальдо по рахунку відображує залишок грошових коштів на розрахунковому рахунку на даний момент часу. Кредитового сальдо по рахунку № 51, як і по будь-якому активному рахунку, бути не може.
Операції по рахунку № 51 "Розрахунковий рахунок" відображують на підставі перевірених виписок банку і грошових документів, доданих до них. По рахунку № 51 "Розрахунковий рахунок" залишок на кожний даний момент часу має відповідати залишку грошей, зафіксованому у виписці банку по розрахунковому рахунку підприємства.
Аналітичний облік на рахунку № 51 здійснюється за виписками банку, і лише за наявності на підприємстві розрахункових субрахунків відкривають окремі аналітичні рахунки для обліку операцій по розрахунковому рахунку і кожному розрахунковому субрахунку. У разі необхідності деталізація кожного аналітичного рахунку здійснюється за виписками банку.
Виписки банку. Основою для запису операцій на розрахунковому рахунку є виписки з розрахункового рахунку. Періодично (частіше кожного дня) банк видає власникам розрахункових рахунків виписки з рахунку з копіями розрахункових операцій. Вона перевіряється підприємством з точки зору відповідності її доданим документам; при цьому встановлюються, чи всі записи належать до підприємства-власника розрахункового рахунку. Виписка є основою для записів у реєстрах (журналу-ордеру № 2 і допоміжної відомості № 2) операцій на розрахунковому рахунку. Записи банку і підприємства мають бути ідентичними, але потрібно врахувати, що рахунок № 51 "Розрахунковий рахунок" підприємства є активним, а для банка розрахункові рахунки підприємств е пасивними рахунками. Тому на дебеті у виписці банку буде показана сума коштів, списана з розрахункового рахунку, а на кредиті — зарахована на нього, відповідно сальдо у виписці буде по кредиту рахунку.
Сальдо розрахункового рахунку завжди має бути однаковим як в обліку банку, так і підприємства.
Виписка банку замінює собою регістр аналітичного обліку по розрахунковому рахунку, а тому обов'язково має містити дату, номер документу, короткий зміст операцій і суми записів на дебеті і кредиті, а також залишки коштів на початок і кінець періоду.
При журнально-ордерній формі обліку операції на кредиті рахунку № 51 "Розрахунковий рахунок" знаходять відображення у журналі-ордері № 2,а на дебеті — у відомості №2. Характерною особливістю при заповненні цих регістрів є те, що для кожної виписки банку незалежно від того за який період вона складена (1, 2, 3, 5 днів) використовується один рядок регістра. Кількість заповнених рядків за кожен місяць повинна бути однаковою в Ж/о № 2 і в відомості № 2 та дорівнювати випискам банку. Як в журналі-ордері, так і у відомості суми записуються в розрізі кореспондентських рахунків з дебетом та кредитом рахунку № 51 (додаток 1).
1.1.2. Облік касових операцій та порядок їх ведення (рах. № 50)
Указом Президента України від 15.07.97 “Про внесення змін до Указу Президента України від 12.06.95р. № 436” скасовується застосування штрафних санкцій за перевищення підприємствами, установами, організаціями норм витрат готівки на поточні потреби.
Це є позитивним кроком у напрямку надання права підприємствам, установам та організаціям права більш вільно розпоряджатися власними коштами. Цим Указом Президент України значно розширив сферу готівкових розрахунків між юридичними особами.
Для того, щоб даний Указ не призвів до зростання розмірів готівки поза банками, НБУ у своєму листі зобов’язує комерційні банки здійснити ряд заходів, серед яких:
· проаналізувати встановлені ліміти в касі підприємств з точки зору їх економічної діяльності, з врахуванням потреб у прискоренні обігу грошових коштів і своєчасного їх надходження у каси банків; при необхідності переглянути ліміти у двотижневий термін.
· постійно здійснювати перевірку дотримання суб’єктами господарювання встановлених лімітів. При виявлені порушень повідомляти органи податкової адміністрації для застосування штрафних санкцій.
· розширити послуги інкасацій, що передбачає створення вечірніх кас в банках, котрі б працювали у робочі, святкові й вихідні дні.
На управління НБУ покладено завдання організувати і проконтролювати виконання вищенаведених вказівок комерційними банками.
Саме для того, щоб покращити стан готівкового обігу, визначити єдині підходи до встановлення відповідальності за порушення суб’єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки, Президент України видав Указ “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” (із змінами).
У цьому Указі зазначено, що при порушенні суб’єктами підприємницької діяльності норм обігу готівки, до них будуть застосовуватись такі санкції у вигляді штрафу:
· за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі суми надліміту;
· за неповне оприбуткування у касах готівки - у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Відповідальність на невстановлення лімітів кас несе також комерційний банк. На нього накладається штраф у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів за кожний випадок.
Ці штрафи надходять до державного бюджету у встановленому порядку.
Штрафні санкції, що перелічені вище, мають право застосовувати податкові інспекції на підставі перевірок та матеріалів, поданих комерційними банками, органами КРУ, НБУ, органами Міністерства внутрішніх справ України.
Всі перелічені штрафні санкції вступають в силу тільки після факту порушення Постанови Правління НБУ від 13.10.97 р. № 334 і 335, з внесеними змінами та доповненнями до “Порядок ведення касових операцій у народному господарстві України”.
Для того, щоб належно організовувалася у банках робота з готівковим обігом, НБУ видав Інструкцію № 4 “Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України”.
Ці два документи набули чинності в один день, тобто 15.11.97 р.
Даними документами розширене коло дій норм і положень, які є обов’язкові для виконання:
1. усіма юридичними особами (крім банків та підприємств зв’язку) незалежно від форм і виду діяльності;
2. відокремленими підрозділами юридичних осіб, що не мають статусу юридичної особи;
3. фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності.
Насправді революційним для суб’єктів господарювання стало право здійснювати розрахунки між собою в готівковій формі. Такі розрахунки дозволено здійснювати як за рахунок коштів, отриманих з каси банку, так і за рахунок виручки, отриманої від реалізації товарів (робіт, послуг). Готівку можна отримати з власних рахунків в межах наявних на них коштів. Ціль отримання зазначається в чеку, без обгрунтовуючих документів та розрахунків.