end;
end;
end;
procedure OutPutFile;
var St : Student; Ch : char;
begin
writeLn('Чи бажаєте дивитися дані про студентів ? "Y"/"N" ');
readln(Ch);
if (Ch = 'Y') or (Ch = 'y') then
begin
while not eof(Fi) do
begin
read(Fi, St); clrscr;
writeln('Прізвище : ', St.SName);
writeln('Ім''я: ', St.Name);
writeln('Середній бал: ', St.Ball);
readln;
end;
end;
close(Fi);
end;
begin
clrscr; writeln('Програма друкування даних про студентів');
openfile; outPutfile;
end.
Задачі
1.* Пояснити, що задає та як використовується пpогpама
program filcrout;
type Tel = record nam : string; num : integer end;
var f : fileof Tel; x : Tel; s : string; eel : boolean;
procedure readel ( var x : Tel );
begin
x.num:=0; readln ( x.nam);
if x.nam <> '' then readln ( x.num )
end;
begin
writeln ( 'Введіть ім''я файла:' ); readln ( s );
assign ( f, s ); rewrite ( f );
repeat
readel ( x ); eel := (x.nam = '');
ifnot eel then write ( f, x );
until eel;
reset(f);
whilenot eof ( f ) do
begin
read ( f, x ); writeln ( x.num, ': ', x.nam )
end
end.
2.* Переписати програму з прикладу 13.2, щоб у разі порожнього файла її виконання не завершувалося аварійно.
3. Переписати програму з прикладу 13.2, щоб числа не копіювалися в інший файл, а друкувалися на екрані.
4.* Написати пpоцедуpу пpисвоювання файлів шляхом копіювання.
5.* Написати функцію пеpевіpки побайтової pівності двох файлів.
6.* Написати пpоцедуpу дописування до елементів пеpшого файла елементів другого, із зберіганням pезультату
а) в новому файлі; б) в першому файлі.
7.* Написати пpоцедуpу виведення змісту файла з даними про студентів на екpан "стоpінками": після друкування на екрані даних про чергових 5 студентів виводиться запит щодо продовження, і виконання програми призупиняється до того, як користувач підтвеpдить або не підтвердить пpодовження.
4. Прямий доступ у системі Турбо Паскаль
Як ми побачили в трьох попередніх підрозділах, доступність елемента файла, тобто можливість його читання чи створення в ході виконання програми, залежить від його розташування в послідовності. Досі ми розглядали підпрограми послідовногодоступу до елементів файла. Він полягає в тім, що елементи файла не задаються явно, а доступність їх у ході виконання програми цілком визначається їх розташуванням у послідовності. Спочатку доступний перший елемент, після його обробки – другий тощо.
Але послідовний доступ елементів не завжди зручний. Чи не замислювався читач над тим, як запрограмувати читання з типізованого файла елемента за його номером або його заміну, додавання чи вилучення ?
Зрозуміло, що задати читання елемента за номером k можна так:
reset(f);
for i:=1 to k-1 do read(f, x); {пропущено k-1 елемент – доступний k-й}
read(f, x).
Для заміни елемента файла за його номером k можна "вийти на нього" шляхом читання попередніх. Далі можна скористатися одним недоліком системи Турбо Паскаль. Справа в тім, що система дозволяє в стані читання записувати в файл значення змінних (і лише змінних!). Отже, заміну елемента можна описати так:
reset(f);
for i:=1 to k-1 do read(f, x);
{пропущено k-1 елемент - доступний якраз k-й}
x:=...; write(f, x).
Описати в такому ж дусі вилучення й додавання елемента до файла ми залишаємо вправою для наддопитливих читачів. Але все це "штучки", якими користуватися не варто.
Натомість розглянемо прямийдоступ до елементів файла. Його суть у тім, що елементи задаються номерами в послідовності, яка утворює файл. Такий доступ здійснюється за допомогою спеціальних підпрограм.
Основною є процедура SEEK. У її виклику задається ім’ я файлової змінної та номер того елемента файла, який стає доступним після виконання виклику. Номер задається виразом типу LongInt. Наприклад, після виклику
Seek ( f, 2)
доступним стає третій елемент, оскільки нумерація починається з 0:
| f0 | f1 | f2 | f3 | ... | fN |
Значення саме цього елемента буде читатися за виконання виклику процедури введення read чи цьому елементу буде щось присвоюватися за виконання write. В обох випадках доступним стане наступний елемент:
| f0 | f1 | f2 | f3 | ... | fN |
Підкреслимо, що виклик процедури Seek записується після відкривання файла за допомогою reset, і після нього можна як читати, так і записувати елементи файла, тобто режим доступу не має значення.
У системі Турбо Паскаль є також кілька допоміжних процедур, що застосовуються разом із процедурою Seek.
Функція FILEPOS задає повернення номера доступного елемента. Єдиним аргументом у її виклику є ідентифікатор файлової змінної, а повертається значення типу LongInt. Наприклад, за останнього зображеного значення файлової змінної f присвоювання
A := FilePos ( f );
надає змінній А типу LongInt значення 3.
Для визначення загальної кількості елементів у файлі використовують функцію FILESIZE. Її единим параметром є ідентифікатор файлової змінної, і з її виклику повертається значення типу LongInt. Наприклад, значенням змінної N типу LongInt після присвоювання
N := FileSize ( f )
стає кількість елементів у файлі.
Зрозуміло, що використовуючи у програмі виклик процедури seekв парі з викликами read або write, ми зможемо прочитати будь-який елемент файла чи зробити заміну його значення.
Зокрема, за допомогою процедур seek, filesizeі write можна розширити файл, дописуючи значення нового елемента в кінець:
seek ( f, filesize ( f ));
write ( f, v ).
Дійсно, після виклику seek файловий вказівник встановлюється за останнім елементом, тобто
| f0 | f1 | f2 | ... | fN |
а після виклику write значення v записується в новий елемент, після чого файловий вказівник переміщається вправо:
| f0 | f1 | f2 | ... | fN | fN+1 |
Процедура TRUNCATE задає знищення решти файла, починаючи від доступного елемента. Наприклад, після виконання викликів
seek(f, 3); truncate(f)
елементи з 3-го по останній знищуються, а залишаються з номерами 0, 1 і 2.
Використання процедур прямого доступу дозволяє вилучати елементи з файла.
Приклад 4. Наведемо програму, яка задає вилучення непотрібних елементів файла, тобто його стискання.
Нехай у файлі Group.dat зберігається інформація про студентів групи: прізвище, ім’я та середній бал. З клавіатури задається прізвище студента, який вибув – запис про нього треба вилучити з файла.
За наступною програмою файл читається до кінця і в допоміжний файл копіюються ті записи, поле-прізвище яких відрізняється від заданого. Далі файли закриваються, і засобами модуля System старий файл просто знищується, а допоміжному присвоюється зовнішнє ім’ я старого.
program OutFromGroup;
type Student = record
Sname, Name : string[20];
Ball : real;
end;
var Fi, Fo : fileof Student; { інформаційний та допоміжний файл }
FileName: string; { ім’ я файла }
procedure OpenFile;
begin
writeln('Задайте ім''я файла'); readln(FileName);
assign(Fi, FileName); reset(Fi);
assign(Fo, 'NewFile.dat'); rewrite(Fo);
end;
procedure ClearFile; { Процедура стискання файла }
var St : Student; { Змінна для обміну }
StudtoOut : string[20];
begin
writeln('Задайте прізвище студента, що вилучається:');
readln(StudtoOut);
while not eof(Fi) do
begin
read(Fi, St);
if St.SName <> StudtoOut then
write(Fo, St)
end;
close(Fi);
close(Fo);
{Виклики процедур модуля System }
Erase(Fi); {для знищення}
ReName(Fo, FileName); {та переіменування файла }
end;
begin
OpenFile;
ClearFile;
end.
Крім операцій заміни та вилучення елементів файла, опишемо операцію вставки елемента в довільне місце файла. Нехай місце задається номером нового елемента в файлі. Для вставки використовують один із двох алгоритмів.
У першому алгоритмі використовується допоміжний файл, в який переписуються всі елементи, що передують заданому.
Відкрити основний та допоміжний файли.
У циклі переписати з основного файла в допоміжний всі елементи, номери яких менші заданого. Для цього можна використати допоміжну змінну того ж типу, що і в елементів файла.
У допоміжний файл записати значення, яке треба вставити.
У циклі переписати з основного файла в допоміжний усі елементи, що залишились.
Закрити основний та допоміжний файли.
Знищити основний файл.
Переіменувати допоміжний файл в основний.
У другому алгоритмі замість допоміжного файла використовуються дві допоміжні змінні того ж типу, що і в елементів файла, та допоміжна змінна-лічильник типу LongInt для запам’ятовування поточного місця вставки.
Першій допоміжній змінній присвоїти значення, яке треба вставити в файл.
Встановити файловий вказівник на місце вставки за допомогою процедури Seek.
Запам’ятати місце вставки в змінній-лічильнику за допомогою функції FilePos.
Прочитати значення того елемента, на який вказує файловий вказівник, і присвоїти другій допоміжній змінній.
Знов установити файловий вказівник на місце вставки за допомогою процедури Seek, використавши значення лічильника.
В циклі, поки файл не прочитано:
записати в доступний елемент файла значення з першої змінної;
запам’ятати нове місце вставки, збільшивши лічильник;
першій допоміжній змінній присвоїти значення другої;
прочитати значення того елемента, на який вказує файловий вказівник, і присвоїти другій допоміжній змінній;