Північне розташування Фінляндії накладає серйозні обмеження на розвиток промисловості. Індустріалізація країни почалася ще в 1860 роках, але до початку 20 століття в промисловому секторі було задіяно не більше 10% населення. Тільки в 1960-х роках частка промисловості зрівнялася з частками сільського господарства та лісництва. Лісопереробна промисловість – головний та найбільш прибутковий сектор економіки. В ході її розвитку відбулося зміщення акцентів від виробництва деревини та целюлози до виробництва паперу, картону, будматеріалів та меблів. З закінченням другої світової війни на економіку Фінляндії важким тягарем лягла виплата репарацій Радянському Союзу, проте цей фактор зіграв позитивну роль: це вимагало розвитку важкої промисловості, продукція якої невдовзі знайшла збут на ринках як Західної, так і Східної Європи. Металопрокат та машинобулування до кризи 1990-х років становили значну частину національної індустрії. Фінляндія посідає провідне місце в світі у виробництві криголамів, океанських лайнерів та інших спеціалізованих суден, виробництві устаткування для целюлозно-паперової промисловості. Фінська хімічна промисловість не тільки повністю задовільняє всі потреби у нафтопродуктах на внутрішньому ринку, але й працює на експорт. В містах Турку, Тампере, Васа, Форсса, Хювінкя діють текстильні фабрики. В Хельсінкі працює найбільший в Європі порцеляновий завод. Розвинена харчова (виробництво алкогольних напоїв та кондитерських виробів) промисловість, виробництво будматеріалів.
Через холодний клімат та довгу зиму Фінляндія посідає одне з найперших місць у світі за рівнем споживання електроенергії на душу населення. Промисловість споживає більше подовини всієї вироблюваної електроенергії (цей показник вищий, ніж в середньому в Європі). Місцеві енергоносії задовільняють не більше третири всіх потреб теплових електростанцій. Значну частку в енергетиці Фінляндії становлять ГЕС, але осіннє зниження рівня річок вимагає будівництва дамб та водосховищ. Втрата в 1944 році гідроресурсів у Карелії змусила країну звернути увагу на свою Північ: на річках поблизу міст Оулу та Кемі були збудовані нові ГЕС. Енергомережа Фінляндії пов'язана з енергомережами Швеції та Росії, звідки імпортується частина електроенергії.
У 1980-х роках фінансовий ринок Фінляндії був підданий значним та швидким реформам: була знижена роль держави, на початку 1980-х було дозволено іноземним банкам працювати в країні, а з 1991 року відкривати свої філії. Банк Фінляндії, створений в 1811 році і контрольовани парламентом, є Центральним банком країни і відповідає за фінансову стабільність. Банк керує обігом національної валюти – марки.
Експорт у 1998 році становив 43 млрд доларів США, основні його складові – машини та устаткування, хімікати, залізо, сталь, ліс, целюлозно-паперова промисловість. 56% експорту перепадає на країни Європи, 7% на США, 6% на Росію.
Імпорт у 1998 році становив 30, 7 млрд доларів США, основні компоненти – харчі, нафта і нафтопродукти, хімікати, транспортне обладнання, залізо і сталь, текстиль, зерно. 60% імпорту – з країн Європи, 8% з США, 7% з Росії.
Зовнішній борг у 1993 році становив 30 млрд доларів США.
Грошова одиниця – марка, що дорівнює приблизно 5, 5 доларів США.
У 2000 році у Фінляндії мешкало 5,2 млн чоловік, і середньорічний приріст населення становив 0, 17%. Урбанізація в 1998 році досягла 66%.
| ПОКАЗНИКИ | Рік(роки) | САЛЬВАДОР | ФІНЛЯНДІЯ |
| 1. ВНП на душу населення | 1987 | 1070 | 22120 |
| 1995 | 1610 | 20580 | |
| 2. Середньорічний рівень зростання ВНП на душу населення. | 1965-1989 | -0,4 | 3,2 |
| 1985-1995 | 2,8 | 1,8 | |
| 3. Середньорічний рівень зростання ВВП | 1965-1980 | 4,3 | 4,1 |
| 1980-1990 | 16, 4 | 5, 8 | |
| 1990-1995 | 11, 2 | 1, 8 | |
| 4. Середньорічний рівень зростання продукції сільського господарства. | 1965-1980 | 3, 6 | 0 |
| 1980-1990 | -1,1 | -0, 2 | |
| 1990-1995 | 1, 2 | - | |
| 5. Середньоічний рівень зростання продукції промисловості. | 1965-1980 | 5, 3 | 4, 3 |
| 1980-1990 | 0, 1 | 3, 3 | |
| 1990-1995 | 2, 9 | - 1, 2 | |
| 6. Середньорічний рівень зростання продукції обробної промисловості. | 1965-1980 | 4, 6 | 4, 9 |
| 7. Середньорічний рівень зростання виробництва послуг. | 1965-1980 | 4, 3 | 4, 8 |
| 1980-1990 | 0,7 | 5,3 | |
| 1990-1995 | 2,3 | -2,7 | |
| 8. Частка продукції сільського господарства у ВВП. | 1965 | 29 | 16 |
| 1980 | 38 | 12 | |
| 1995 | 14 | 6 | |
| 9. Частка продукції промисловості в ВВП. | 1965 | 22 | 37 |
| 1980 | 22 | 49 | |
| 1995 | 22 | 37 | |
| 10. Частка продукції обробної промисловості в ВВП. | 1965 | 18 | 23 |
| 1980 | 16 | 35 | |
| 1995 | - | 28 | |
| 11. Частка виробництва послуг у ВВП. | 1965 | 49 | 47 |
| 1980 | 40 | 35 | |
| 1995 | 65 | 28 | |
| 12. Значення індексу людського розвитку. | 1993 | 0, 576 | 0,935 |
| 13. Тривалість життя. | 1985 | 63 | 75 |
| 1995 | 64 | 77 | |
| 14. Коефіцієнт смертності немовлят. | 1980 | 81 | 8 |
| 1995 | 36 | 5 | |
| 15. Неписьменність серед дорослих. | 1985 | 28 | >5 |
| 1995 | 57 | 5 | |
| 16. Питома вага учнів у відповідній віковій групі (початкова освіта). | 1980 жін | 75 | 96 |
| 1980 чол | 75 | 97 | |
| 1993 жін | 80 | 100 | |
| 1993 чол | 79 | 100 | |
| 17. Питома вага учнів у відповідній віковій групі (середня освіта). | 1980 жін | 23 | 105 |
| 1980 чол | 26 | 94 | |
| 1993 жін | 30 | 130 | |
| 1993 чол | 27 | 110 | |
| 18. Питома вага учнів у відповідній віковій групі (вища освіта). | 1980 | 4 | 32 |
| 1993 | 15 | 63 | |
| 19. Енергоспоживання на душу населення. | 1980 | 280 | 5230 |
| 1994 | 370 | 5997 | |
| 20. Промислові викиди вуглекислого газу на душу населення. | 1980 | 0, 5 | 11,8 |
| 1992 | 0,7 | 8,2 |
ВНП НА ДУШУ НАСЕЛЕННЯ
1. ВНП на душу населення. Основний показник, за яким Світовий Банк (Міжнародний банк Реконструкції та Розвитку) групує країни, поділяючи їх на розвинені та ті, що розвиваються. В 1987 році у Сальвадорі, де тривала партизанська війна та боротьба за владу, ВНП на душу населення становив 1070 доларів США. У Фінляндії показник – 22120 доларів США. У 1995 році ВНП на душу населення в Сальвадорі, де політична ситуація стабілізувалася, зріс до 1610 доларів. У Фінляндії він знизився до 20580 доларів США.
2. Середньорічний рівень зростання ВНП на душу населення. Цей показник відображає темпи загального економічного зростання. У 1965-1989 роках для Сальвадора рівень зростання ВНП на душу населення був -0,4%. Проте в цей період Сальвадор пережив як економічне піднесення, так і майже повне розорення внаслідок громадянської війни. Середньорічний рівень зростання ВНП на душу населення у Фінляндії в 1965-89 роках порівняно низький, 3,2%. У 1989-1995 роках рівень зростання ВНП на душу населення в Сальвадорі стає дещо вищим:2, 8%. Рівень зростання ВНП Фінляндії знизився до 1,8%.
ДИНАМІКА ЕКОНОМІЧНОГО РОСТУ
3. Середньорічний рівень зростання ВВП. У 1965-1980 році середньорічний рівень зростання ВВП Сальвадора становив 4,3%, а Фінляндії 4,1%. Проте вже в 1980-1990 роках у Сальвадорі цей показник піднімається до 16,4%, а в Фінляндії становить 5, 8%. У 1990-1995 роках для Сальвадора рівень зростання ВВП лишається високим, 11, 2% , тим часом як у Фінляндії становить 1, 8%. Це свідчить про поступовий вихід Сальвадора з економічної кризи і про стабільність економіки Фінляндії.
4.Середньорічний рівень зростання продукції сільського господарства. Зростання продукції сільського господарства вигідне Сальвадору, як країні, що не може поки що забезпечити себе харчами, але не Фінляндії з її перевиробництвом харчових продуктів. У 1965-1980 роках рівень зростання продукції сільського господарства в Сальвадорі становив 3,6% , у Фінляндії 0%. У 1980-1990 роках в Сальвадорі, де тривала громадянська війна, рівень зростання продукції сільського господарства становив –1,1%, а в Фінляндії –0, 2%. Подолавши політичну кризу, Сальвадор потроху стабілізував виробництво сільськогосподарських продуктів, і в 1990-1995 роках середньорічний рівень зростання продукції сільського господарства становив 1,2%.
5. Середньоічний рівень зростання продукції промисловості. Рівень зростання продукції промисловості у Сальвадорі у 1965-1980 роках був ще порівняно високий: 3,6% , тим часом як у Фінляндії зростання було відсутнє: 0%. Внаслідок політичної кризи в Сальвадорі у 1980-1990 роках рівень упав до -1,1%, у Фінляндії також знизився до -0,2. Пізніших даних по Фінляндії немає, у Сальвадорі рівень зростання продукції промисловості дещо збільшився і в 1990-1995 становив 1,2%.
6.Середньорічний рівень зростання продукції обробної промисловості. У 1965-1980 роках рівень зростання продукції обробної промисловості у Сальвадорі та Фінляндії був приблизно на одному рівні: 4,6 та 4,9%.
7. Середньорічний рівень зростання виробництва послуг. У 1965-1980 роках середньорічний рівень зростання виробництва послуг у Сальвадорі та Фінляндії був приблизно на одному рівні: 4,3% та 4,8%. Внаслідок кризи в Сальвадорі рівень упав до 0,7% в 1980-1990 роках, а в Фінляндії зріс і становив 5,3 %. У 1990-1995 роках рівень становить відповідно 2,3% для Сальвадора (суттєве покращення) та -2,7% для Фінляндії.