Значну частину законопроектів та інших законодавчих документів пишуть не політики, а державні службовці, які працюють Над тими пропозиціями законодавців, які вони отримали в ході проведення дискусій у владних структурах або безпосередньо від законодавців. Так, у Великобританії навіть заохочується лобіювання в процесі підготовки законопроектів. Законопроекту передує видання так званого «зеленого документа», згодом за результатами дискусії видається «білий документ», котрий містить інформацію про реакцію на «зелений документ». «Білий документ» стає основою для розробки законопроекту. Лобіювання ведеться саме на стадії «зеленого документа».
Великий бізнес заінтересований у лобіюванні. Підприємці мусять підтримувати контракти з депутатами або посадовими особами як на місцевому, так і на вищому рівні. Фахівці рекомендують починати контакти з пропозиції відвідати підприємство (з наступним офіційним обідом). На обіді варто розпочати розмову про перспективи бізнесу і як законодавці можуть допомогти. Це має назву м'якого лобіювання. У свою чергу, законодавець розуміє, що він завжди може звернутися на це підприємство за порадою та консультацією в порядку підтримування своїх зв'язків з електоратом та визначення позиції цього електорату.
Крім того, підприємства, організації та асоціації споживачів можуть зустрічатися з представниками інших органів державної служби. Будь-яка група заінтересованих осіб (навіть окрема особа) здебільшого може знайти для себе такий спонсоруючий департамент. Тут йдеться не про хабарі, а про участь спонсорів у вирішенні проблем, оскільки дуже часто саме ці люди пишуть законопроекти та поправки до них, дають поради міністрам і рецензують законопроекти під час їхнього проходження через комітети.
Деякі організації, основною діяльністю яких є лобіювання, здійснюють навіть широкомасштабні кампанії з лобіювання під назвою «у коренів трави». Такі кампанії передбачають участь кількох тисяч людей протягом кількох годин (буває, що й днів або місяців). Відбувається пікетування структур влади, передача листів, петицій, повідомлень (навіть через Інтернет). І всі ці повідомлення мають той самий зміст та спрямовані на вирішення тієї самої проблеми. Отже, основу діяльності «у коренів трави» становлять широкомасштабні, масові дії.
Органи влади на місцях працюють, головне, безпосередньо з Місцевим населенням для вирішення практичних завдань місцевого самоврядування (робота транспорту, шкіл, служб правопорядку, торгівлі тощо), їхня робота з громадськістю реалізується у вигляді виступів по радіо, на телебаченні та в пресі, на місцевих зборах та зустрічах з людьми, про що широко повідомляється в місцевих засобах інформації. У такій діяльності бере участь і місцевий бізнес, який фінансує відповідні культурні та соціальні заходи. Місцеву пресу більше читають у регіонах, ніж центральну, тому важливу роль відіграють контакти з журналістами місцевої преси та телебачення. Тому фахівці з паблік рилейшнз рекомендують бізнесменам частіше влаштовувати «Дні відкритих дверей», для чого необхідно зробити певні приготування: розіслати запрошення, проінструктувати персонал.
У США та Великобританії створено місцеві «групи тиску» для вирішення проблем екології, зайнятості, охорони здоров'я.
Ось які поради дають американські фахівці лобізму лобістам-початківцям:
• будь незалежним. Політики поважають незалежні погляди;
• будь поза партіями. Лобіювання є успішнішим на безпартійній основі. Політичні нюанси необхідно відчувати, але політика хай залишається політикам;
• намагайся опублікувати якнайбільше своїх статей і виступів. Логічне та доказове мислення в друкованих матеріалах завжди легше помітити;
• дивись на речі широко. Не лобіюй дрібних інтересів, тоді твоя порада буде вагомішою;
• не втрачай терпіння. Тривалі та часто нудні переговори завжди передують домовленостям із представниками влади та законодавцями;
• дивись на речі практично. Політики різних рангів цінують передовсім практичні рекомендації;
• будь чесним, не лобіюй брудних справ. Політики і преса добре це відчувають. Не забувай, що чесність і порядність — це найліпша політика.