Відповідальність за збитки, завдані необгрунтованим затриманням судна або вантажу, несуть особи, на вимогу яких відбулося затримання.
Розпорядження начальника морського порту про затримання судна або вантажу на морські вимоги, зазначені у статті 80 цього Кодексу, дійсне протягом трьох діб. Якщо протягом визначеного терміну не прийнято рішення суду, господарського суду або Морської арбітражної комісії про накладення на судно чи вантаж арешту, вони підлягають негайному звільненню.
На вимогу майнового характеру не підлягають затриманню судна, що перебувають у власності зарубіжної держави, якщо ці судна використовуються виключно для несення державної служби, за винятком випадків, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України (1501-06, 1502-06, 1503-06, 1504-06).
Морський порт забезпечує державні органи нагляду, а в портах, відкритих для заходження іноземних суден, — митні органи, органи прикордонної служби необхідними приміщеннями і створює для них нормальні умови для роботи.
(Стаття 83 із змінами, внесеними згідно із Законом N 662-IV від 03.04.2003)
У морському порту справляються такі цільові портові збори:
корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний.
Інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України.
Розмір портових зборів установлюється Кабінетом Міністрів України.
Використання портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням.
Під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов’язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому
числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов’язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.
Державний нагляд за мореплавством у порту здійснює капітан морського торговельного (морського рибного) порту, який підпорядкований Міністерству транспорту України (Міністерству рибного господарства України) і очолює Інспекцію державного портового нагляду. Капітан морського торговельного (морського рибного) порту діє відповідно до Положення про капітана морського торговельного (морського рибного) порту, що затверджується Міністерством транспорту України (Міністерством рибного господарства України).
Інспекція державного портового нагляду створюється Міністерством транспорту України (Міністерством рибного господарства України) і діє відповідно до Положення про інспекцію державного портового нагляду, що затверджується зазначеними органами.
У морських портах капітан порту і Інспекція державного портового нагляду, яку він очолює, входять до складу порту.
У морських торговельних і рибних портах, що мають суміжні акваторії з іншими морськими спеціалізованими або річковими портами, створюється єдина для суміжних портів Інспекція державного портового нагляду на чолі з капітаном морського торговельного порту.
Капітан морського торговельного порту і капітан морського рибного порту призначаються відповідно Міністерством транспорту України і Міністерством рибного господарства України.
До функцій капітанів морських портів належать:
1) нагляд за дотриманням чинного законодавства і правил мореплавства, а також міжнародних договорів України щодо мореплавства;
2) реєстрація суден у Державному судновому реєстрі України, Судновій книзі України і видача суднових документів, якщо інше не передбачено чинним законодавством України;
3) видача документів, зазначених у статті 51 цього Кодексу;
4) перевірка суднових документів, а також дипломів і кваліфікаційних свідоцтв;
5) видача посвідчень моряка особам, які входять до складу суднового екіпажу;
6) нагляд за дотриманням вимог щодо порядку заходження суден у порт і виходу з порту;
7) нагляд за дотриманням вимог щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища;
8) оформлення приходу суден у порт і виходу з порту;
9) керівництво лоцманською службою і службою регулювання руху суден, нагляд та контроль за ними;
10) організація і нагляд за криговим проведенням суден на підходах до порту в межах його акваторії;
11) видача дозволів на підняття майна, що затонуло в морі, а також на проведення в межах території та акваторії порту будівельних, гідротехнічних та інших робіт;
12) облік та розслідування аварійних морських подій.
Розслідування аварійних морських подій здійснюється в порядку, встановленому Міністерством транспорту України.
Розпорядження капітана морського порту з питань забезпечення безпеки мореплавства і порядку в порту, що входять до його компетенції, обов’язкові для всіх суден, юридичних і фізичних осіб, які перебувають на території та акваторії порту. Розпорядження капітана морського торговельного (морського рибного) порту може бути скасоване тільки Міністерством транспорту України (Міністерством рибного господарства України).
За порушення чинного законодавства і правил щодо безпеки мореплавства і порядку в порту капітан порту має право накладати адміністративні стягнення відповідно до чинного законодавства України.
Кожне судно перед виходом у море підлягає контролю, який здійснює Інспекція державного портового нагляду, з метою перевірки суднових документів, установлення відповідності судновим документам основних характеристик судна, а також перевірки
виконання вимог щодо укомплектування суднового екіпажу.
У разі відсутності суднових документів або наявності достатніх підстав вважати, що судно не задовольняє вимогам безпеки мореплавства, Інспекція державного портового нагляду може провести його огляд.
З метою перевірки та усунення недоліків, що перешкоджають видачі дозволу на вихід судна з порту, Інспекцією державного портового нагляду може бути проведено контрольний огляд судна.
Правила контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством рибного господарства України.
Кожне судно зобов’язане до виходу з морського порту одержати на це дозвіл капітана порту.
Капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з порту в разі:
а) непридатності судна до плавання, порушення вимог щодо його завантаження, постачання, комплектування екіпажу і наявності інших недоліків, що становлять загрозу безпеці плавання або здоров’ю людей, які перебувають на судні, або загрозу заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу;
б) порушення вимог до суднових документів;
в) несплати встановлених зборів, штрафів та інших платежів;
г) рішення уповноважених законодавством державних органів (митних органів, санітарно-карантинної служби, органів рибоохорони, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та прикордонної служби). Капітан морського порту може затримати судно на підставах, зазначених у частині другій цієї статті, до усунення виявлених недоліків або до моменту сплати належних зборів, штрафів або інших платежів.
Якщо недоліки не можуть бути усунуті на місці, судну надається можливість пройти на найближчу судноремонтну верф.
Про затримку судна негайно повідомляється судновласник.
Витрати, пов’язані з здійсненням капітаном морського порту прав, передбачених цією статтею, покладаються на судновласника.
(Стаття 91 із змінами, внесеними згідно із Законом N 662-IV від 03.04.2003)
З метою забезпечення безпеки мореплавства на підходах до морських портів, у межах вод цих портів, а також між морськими портами незалежно від прапора держави, під яким плаває судно, і форми власності судна проведення суден здійснюється виключно державними морськими лоцманами.
Лоцманська служба порту підпорядкована капітану порту.
Державними морськими лоцманами є громадяни України, які відповідають вимогам, встановленим у Положенні про державну морську лоцманську службу, що затверджується Міністерством транспорту України.
Міністерство транспорту України за погодженням з іншими заінтересованими міністерствами і відомствами встановлює райони обов’язкового лоцманського проведення, категорії суден, що звільняються від обов’язкового лоцманського проведення, і публікує ці відомості у лоціях і Повідомленнях мореплавцям.