2. Забезпечення ефективних комунікацій.
Комунікації ― це обмін інформацією, на оснсві якої керівник отримує дані, необхідні для прийняття рішень, і доводить їх до працівників організації.
Проблема ефективних комунікацій ― одна з ключових у діяльності керівників, оскільки за їх допомогою здійснюється обмін повідомленнями, що виражені різними символами і мають певне смислове навантаження.
У спрощеній формі комунікації відбуваються за схемою: ХТОСЬ здійснює ЩОСЬ у напрямку КОГОСЬ із ПЕВНИМ ЕФЕКТОМ. Ефективність будь-яких комунікацій залежить від кількох елементів, зокрема:
- джерела;
- повідомлення;
- аудиторія;
- каналів і засобів комунікацій.
Джерело . Арістотель вказував, що для успішного спілкування людина повинна володіти здоровим глуздом, справжнім бажанням та істинними моральними якостями. Протягом тривалого часу більшість досліджень у даній сфері була сконцентрована на елементах правдивості, достовірної інформації. Згодом дослідники дійшли висновку, що ефективність того, хто спілкується, залежить від:
- правдивості (достовірності);
- динамізму;
- соціалізації;
- авторитарних рис;
- надійності;
- особистої привабливості.
Окремі дослідження свідчать про залежність ефективності комунікацій від соціального статусу, віку відправника інформації, зовнішнього виду, манери спілкування тощо.
Повідомлення. При виробі шляхів ефективних комунікацій відправник інформації стикається з рядом проблем:
- порядком викладу аргументів;
- першочерговістю;
- однобічністю чи двобічністю;
- спрощеним чи ускладненим викладом висновків;
- особистими якостями.
Аудиторія. Ефективність спілкування суттєво залежить від аудиторії. До чинників ефективності належать:
- рівень підготовленості, здатність зрозуміти повідомлення;
- якості особистості (самоповага, догматизм, авторитаризм);
- загальномотиваційні риси (побоювання ускладнення);
Канали комунікацій. Ефективність будь-якого спілкування залежить від того, як воно здійснюється, через який канал. Канадський вчений Маршал МакЛюен вказував, що “засіб є повідомлення”. Найчастіше дослідники зосереджують увагу на мові, яка є вищою формою спілкування. Вербальний (словесний) компонент будь-якого людського повідомлення супроводжують як тон і сила голосу (паравербальний компонент), так і рухи, жести того хто надсилає повідомлення, і того, хто його отримує, що є невербальним компонентом повідомлення.
Теорія і практика менеджменту виробила багато методів, які можуть бути використані для поліпшення системи комунікацій в організаціях. Серед них виділяють дві групи: вдосконалення міжособових комунікацій і вдрсконалення організаційних комунікацій.
Вдосконалити міжособові комунікації можна на основі:
1. Розуміння потреб і настроїв підлеглих.
2. Вдосконалення персональних стосунків.
3. Використання зрозумілої мови та повторів.
4. Правильний вибір засобів комунікацій.
5. Забезпечення довіри у підлеглих.
6. Розвиток вміння слухати.
7. Забезпечення активності слухача.
Вдосконалення організаційних комунікацій можливе шляхом реалізації таких кроків:
1. Об’єктивна оцінка трудоміскості кожної управлінської функції.
2. Вдосконалення інформаційних
3. Перегляд організаційної структури управління організацією.
4. Застосування сучасних інформаційних технологій.
3. Ситуація.
Для чого потрібно вчитися ? Як часто ми чуємо це питання. Інколи воно звучить досить банально, а деколи зовсім риторично.
А справді: для чого потрібно вчитися ? Америку вже давно відкрили, колесо теж уже придумали, в космос навіть екскурсантом можна полетіти… Вже все відоме, тоді, для чого мені вчитися ? Даю сама собі відповідь: для себе. Що ? Надто просто ? Надто скромно ? Зате, досить правдиво.
Хочу вчитися, щоб знати. Знати те, що до тепер ще не знала, знати те, що для когось є досить простим, відомим, а для мене це щось таке, що мене зацікавило, заставило вивчити.
Хочу вчитися, щоб удосконалюватись як людина, як майбутній підприємиць чи бізнесмен.
Хочу вчитися, щоб поборотися за своє місце в суспільстві, щоб бути незалежною, без комплексів, знаючою.
Хочу вчитися, щоб відкрити свою справу, а не залежати від когось, не просити зарплати у вигляді милостині.
Хочу вчитися ? Ні, я мушу вчитися, щоб вижити, ні, щоб жити в цей складний час, щоб твердо стати на ноги, щоб не бути сіренькою мишкою.
Для цього і треба вчитися.
Використана література:
Тарнавська, Пушкар “Менеджмент теорія та практика”