22. Діяльність ОВС та її забезпечення
22.1. Протягом 2001 р. здійснювались заходи щодо оптимізації структури ОВС у відповідності з вимогами часу, вдосконалення форм та методів їх діяльності.
Йдеться про запровадження ряду нових комплексних цільових операції, методик розслідування та розкриття фальшування грошей та цінних паперів, різних форм ухилення від сплати податків, незаконного переводу грошей з готівкової форми у безготівкову, контрабанди тощо. Це позитивно позначилось на ефективності діяльності ОВС.
22.2. В 2001 р. покращились показники діяльності ОВС щодо розкриття злочинів: з 74,3 до 77,3% збільшився відсоток розкритих злочинів, в т.ч. по лінії карного розшуку – на 4,1%, в тому числі, тяжких – на 5,4%.
22.3. Як і в попередньому році зберігається тенденція збільшення навантаження на співробітників ОВС. Якщо в період 186-1988 рр. на одну штатну одиницю реєструвалось в середньому 1,5 злочини, то в 1999-2001 рр. – 2.
Ситуація є ще гіршою через високу неукомплектованість ряду служб. В таких службах як карний розшук та слідство кількість зареєстрованих злочинів в розрахунку на одного співробітника збільшилась на 6 одиниць. Найбільше зросло навантаження на співробітників чергових частин. Якщо в 1986 р. було зареєстровано 89 злочинів на одного співробітника даної служби, то в 1999 р. – 144.
З кожним роком зростає обсяг роботи по перевірці заяв та повідомлень про злочини. Причому, якщо заява або повідомлення не підтвердились, то витрати часу на їх перевірку, які бувають досить значними, до загального навантаження не зараховуються.
Перенавантаження негативно впливає на якість роботи співробітників ОВС. Великий обсяг призводить до неможливості виконання всіх правових та методичних вимог до процедури розкриття та розслідування злочинів, зниження його якості. Створюються умови для розповсюдження таких явищ як штучне обмеження інформації про злочини, що фактично скоюються, безвідповідальне ставлення до виконання функціональних обов’язків, які є надмірними та нечітко визначеними.
За результатами дослідження, що проводяться науково-дослідним інститутом НАВСУ, обсяг робіт, які виконуються працівниками основних служб і підрозділів згідно з функціональними обов’язками, значно перевищує науково обгрунтовані нормативи. Коефіцієнти навантаження по основних службах складають: оперуповноважений карного розшуку – 1,49 (майже у 1,5 рази більше норми), слідчий – 1,4, інспектор підрозділу БЕЗ – 1,38, дільничний інспектор міліції – 1,29.
22.4. Затримки виплат заробітної плати в ОВСзбереглись і в 2001 р. Якщо на вищих рівнях системи вони є незначними за часом і практично не впливають на ставлення до служби, то на рівні горрайміськорганів ситуація є значно гіршою. Тут затримки виплати заробітної плати сягають декількох місяців і вкрай негативно позначаються на відношенні особового складу до виконання свої обов’язків, сприяють розповсюдженню в ОВС корупційної діяльності.
Якщо врахувати дуже невеликі можливості співробітників ОВС щодо отримання додаткових заробітків, то можна стверджувати, що затримки виплат заробітної плати – один з важливих факторів руйнування професійного ядра та відтоку кадрів з ОВС.
22.5. Рівень матеріально-технічного забезпечення діяльності ОВС по боротьбі зі злочинністю залишається недостатнім. Це особливо гостро відчувається в невеликих містах та сільській місцевості. Такі складові матеріально-технічного забезпечення як автомототранспорт, зв’язок, криміналістичне обладнання, комп’ютери, засоби індивідуального захисту, озброєння, ще не відповідають сучасним вимогам. Це не може не позначитися на якості правоохоронної діяльності ОВС.
До факторів криміногенного характеру в даній сфері належать:
- надто різке омолодження начальницького складу ОВС в цілому та в окремих службах;
- зменшення питомої ваги осіб зі стажем роботи понад 10 років, переважання серед співробітників провідних служб осіб, що працюють в них до 5 років;
- істотне зниження рівня юридичної освіти;
- зростання некомплекту та відток кадрів;
- збільшення навантаження на працівників провідних служб;
- затримки виплат заробітної плати;
- недостатній рівень матеріально-технічного забезпечення діяльності ОВС.
Чинниками позитивного характеру виступають:
* підвищення рівня дисципліни та законності;
* оптимізація структури ОВС, вдосконалення форм та методів їх діяльності;
* покращання показників діяльності щодо розкриття злочинів.
ІІ. ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗЛОЧИННОСТІ В УКРАЇНІ В 2001 РОЦІ
1. Рівень злочинності та його динаміка
В 2001 р. було зареєстровано 558716 злочинів, на 3% менше в порівнянні з показником минулого року. Можна констатувати збереження тенденції зменшення кількості зареєстрованих злочинів, що спостерігається останні чотири роки.
Таблиця 19
Динаміка кількості злочинів, зареєстрованих в Україні
| Показники | 1997 | 1998 | 1999 | 2001 |
| Кількість зареєстрованих злочинів | 617262 | 589208 | 575982 | 558716 |
| +/- у % до попереднього року | - 3,8 | - 4,5 | - 2,2 | - 3 |
| Коефіцієнт злочинності у розрахунку на 100 тис. населення | 1208 | 1164 | 1137 | 1103 |
| +/- у % до попереднього року | - 2,7 | - 3,6 | - 2,3 | - 3 |
| Кількість виявлених осіб, що скоїли злочини | 339530 | 337908 | 330067 | 316995 |
| +/- у % до попереднього року | - 0,3 | - 0,5 | - 2,3 | - 4 |
| Коефіцієнт злочинної активності у розрахунку на 100 тис. населення | 665 | 667 | 651 | 626 |
| +/- у % до попереднього року | + 1,1 | 0,3 | - 2,4 | - 3,8 |
| З числа виявлених осіб притягнуто до криміна-льної відповідальності | 281164 | 284264 | 272236 | 268463 |
| +/- у % до попереднього року | - 0,2 | 1,1 | - 4,2 | -1,4 |
| Частка від загальної кількості виявлених осіб (у %) | 82,8 | 84,1 | 82,5 | 84,7 |
| З числа виявлених осіб звільнено від криміна-льної відповідальності | 58366 | 53644 | 57831 | 48532 |
| +/- у % до попереднього року | - 0,7 | - 8,1 | 7,8 | - 16,1 |
| Частка від загальної кількості виявлених осіб (у %) | 17,2 | 15,9 | 17,5 | 15,3 |
Аналогічна тенденція була характерна і для інших загальних показників рівня злочинності. Так, коефіцієнт злочинності в розрахунку на 100 тис. всього населення України склав 1103 (- 3% в порівнянні з показником минулого року).
Зменшилась, як і в попередні роки, кількість виявлених осіб, що скоїли злочини. В 2001 р. було виявлено 316995 таких осіб, що на 4% менше показника минулого року. Коефіцієнт злочинної активності у розрахунку на 100 тис. населення знизився з 665 до 626 у 2001 р. (- 5,8% за 1997-2001 рр.). Слід зазначити, що темп зменшення кількості виявлених осіб вдвічі більший ніж темп зменшення кількості зареєстрованих злочинів, що може стати причиною деякого зниження проценту розкриття злочинів в наступному році.
В 2001 р. як і в 1999 р. було зафіксовано зменшення (-1,4%) кількості виявлених осіб, що скоїли злочини, яких було притягнуто до кримінальної відповідальності. Але їх частка від загальної кількості виявлених осіб зросла до 84,7%. В 2001 р. відбулося скорочення кількості виявлених осіб, звільнених від кримінальної відповідальності (- 44,9% в порівнянні з рівнем 1999 р.), а також їх частки від загальної кількості виявлених осіб (з 17,5% в 1999 р. до 15,3% в 2001 р.). Такі зміни в динаміці зазначених показників свідчать про певне покращання діяльності щодо розкриття злочинів.
2. Динаміка окремих видів злочинів
Доволі суперечливими є показники динаміки за окремими видами злочинів. В 2001 р. зареєстровано зменшення кількості випадків згвалтування (-3,4%); грабежів державного чи колективного майна (-16,6%) та індивідуального майна громадян (-5,4%); розбійних нападів з метою заволодіння державним або колективним майном громадян (-32,6%), та індивідуальним майном громадян (-1,7%); крадіжок індивідуального майна громадян (-5%); вимагатнльств (-2%); хуліганських проявів (-15,4%), розкрадань державного чи колективного майна шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим станом (-1,4%); угонов транспортних засобів (-24,9%); випадків хабарництва (-5%) та деяких інших.
В той же час збільшилась кількість зареєстрованих умисних вбивств з замахом (+1,3%); умисних тяжких тілесних ушкоджень (+1,5%); умисних тілесних ушкоджень середньої тяжкості (+3,8%); крадіжок державного чи колективного майна (+3,5%), шахрайств з метою заволодіння державним або колективним майном (+0,9%) та індивідуальним майном громадян (+3,7%); злочинів, пов’язаних з наркотиками (+6,8%); та деяких інших.
Наведені дані свідчать про продовження процесу трансформації злочинності в Україні, який полягає в переході частини осіб, схильних до протиправних дій, від відкритих видів злочинних посягань насильницької та корисливо-насильницької спрямованості, до вчинення більш замаскованих злочинів корисливого характеру, пов’язаних з використанням ринкової інфраструктури.
3. Сезонні коливання рівня злочинності
3.1. Аналіз статистичних даних свідчить про те, що питома вага злочинів, що реєструються по кварталах, до всіх злочинів є майже однаковою. В 1998 - 2001 рр. намітилась тенденція зменшення кількості злочинів, що реєструються в 4 кварталі. Якщо в 1995 р. в цей період було зареєстровано 27,7% злочинів, в 1996 р. - 26,4 %, в 1997 - 26,3%, то в 1998 р. - 24,9%, в 1999 р. - 24,9%, в 2001 р. - 24,53%. Така тенденція пояснюється вказаною вище ситуацією з реєстрацією злочинців в ОВС.
3.2. Вивчення помісячної реєстрації злочинів дозволяє визначити місяці істотного зростання та зниження рівня злочинності. До перших належить лютий (1997 р. +37,3%, 1998 р. +21,9%, 1999 р. + 19,7%, 2001 р. +21,3%), березень ( відповідно, +1,3%, +4,7%, +7,7% та +8,7%), червень (+4,5%, +3,0%, +5,7% та +5,1%), вересень (-1,5%, +1,8%, +4,9% та +6,4%) і грудень (+16,2%, +19,4%, +17,3% та +34,3%). До місяців, протягом яких звичайно фіксується зменшення кількості зареєстрованих злочинів можна віднести січень (-34,6%, -30,5%, -20,4% та -21%), квітень (-9,2%, -1,4%, -11,5% та -12%), травень (+0,8%, -4,5%, -3,8% та -5%), липень (-4,2%, -2,4%, -4,9% та -6,1%), серпень (+2,1%, - 3,5%, -6,7% та -2,2%) і листопад (-1,6%, -5,8% , -3,6% та -7,1%).