Таблиця 25
Коефіцієнти злочинності в Україні та найбільш розвинутих країнах світу у 1995-1996 рр. за даними Інтерполу (у розрахунку на 100 тис. населення)
| № | Країна | 1995 р. | 1996 р. |
| 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. | Фінляндія ШвеціяДаніяКанадаНорвегія НімеччинаНідерланди ФранціяАвстріяБельгіяСШАШвейцарія ІзраїльІталіяГреціяІрландіяІспаніяЯпоніяУкраїна | 14799 12620 10525 10352 - 8038 - 6783 6314 5833 5374 5168 5191 3828 2959 2867 2287 1490 1096 | 14803 12982 10334 9163 9167 8179 7928 6317 6058 7106 5278 4981 5316 3994 3208 2912 2303 1486 1234 |
Відзначимо також, що в Японії коефіцієнт злочинності значно менший, ніж в розвинутих країнах Європи і Північної Америки. Це характерно і для інших азіатських країн і пов`язано, очевидно, з особливостями їх соціально-економічного розвитку, звичками та традиціями життя у замкнутій громаді, впливом релігії і т.ін.
Як показують наведені дані та оцінки експертів ООН загальна результуюча злочинність в світі продовжує йти вгору. Середній коефіцієнт зареєстрованої злочинності складає 6 - 8 тис. злочинів на 100 тис. населення.
8. Стан судимості в Україні
8.1. В 2001 р. зменшилась кількість осіб, кримінальні справи щодо яких розглядаються в судах (- 4,5%).
В 2001 році кількість осіб, справи по відношенню до яких закрито, дещо зменшилась в порівнянні з 1999 роком (- 4,8%), але продовжує перевищувати відповідні показники попередніх років. Протягом 1997-2001 рр. кількість цих осіб щороку зростала в середньому на 22,5%. Зазначена тенденція може бути зумовлена підвищенням вимог судів до якості розслідування кримінальних справ та активізацією діяльності адвокатури на всіх стадіях судового розгляду кримінальних справ. Імовірним чинником цього процесу може бути також розповсюдження корупції серед частини судей.
В каральній політиці судів протягом року переважала тенденція до подальшої гуманізації покарання. Кількість засуджених до позбавлення волі в порівнянні з 1999 р. зменшилась (- 3,5%). Загалом в 2001 р. ця міра покарання була призначена щодо 83399 осіб. Натомість збільшилась кількість засуджених умовно (+8%), а також до інших мір покарання (+5,5%).
Характерним для минулого року є істотне зменшення кількості осіб, засуджених до виправних робіт -18,9% (1998 р.+8,4%, 1999 р. -15,3%) та штрафу -36,8% (1997 р.-15,9%, 1998 р. -26,4%, 1999 р. -40,5%). Ця тенденція в сфері призначення кримінальних покарань зумовлена впливом вищезазначених несприятливих економічних та соціальних факторів (відсутність належного обсягу інвестицій для створення робочих місць, збільшення рівня зареєстрованого та фактичного безробіття, зменшення рівня матеріального забезпечення більшості населення тощо). Слід зазначити, що кількість осіб, засуджених з відстрочкою виконання вироку практично залишилась на рівні 1999 р.
Слід відмітити тенденцію до значного скорочення кількості осіб, засуджених до штрафу, яка спостерігається протягом чотирьох останніх років (в 1997 р. темп зниження цього показника склав 15,9%, 1998р. -26,4%, 1999 р. -40,5% і 2001 р. -36,8%). Це зумовлено, на наш погляд, суттєвим зниженням рівня матеріальної забезпеченості більшості громадян, що дуже ускладнює реальне виконання цього покарання.
Розподіл засуджених за мірами покарання мав в 2001 р. наступний вигляд: позбавлення волі - 37,5% загальної кількості засуджених, засудження з відстрочкою виконання вироку - 22,1%, умовне засудження - 21,2%, виправні роботи - 9,8%, штраф - 3,9%, інші міри покарання - 5,5%.
8.2. Розподіл засуджених в залежності від складу вчиненого злочину залишається практично стабільним протягом періоду 1991-1999 рр. При змінах чисельності в межах 1-5% питома вага груп осіб, засуджених за посягання на той чи інший родовий об’єкт, по відношенню до загальної кількості засуджених осіб розподіляється наступним чином. Засуджені за:
- злочини проти держави - 3,2% - 0,7%* ;
- злочини проти державної і колективної власності -29%-21,9%;
- злочини проти життя, здоров’я, честі і гідності особи - 12,9% - 10,5%;
- злочини проти політичних і трудових прав - питома вага менше одного відсотка;
- злочини проти приватної власності громадян 30% - 33,9%;
- господарські злочини - 5,7%; - 4,8%;
- службові злочини - 1% - 1,7%;
- злочини проти правосуддя - 0,8% - 0,6%;
- злочини проти порядку управління - 2,4% - 3,1%;
- злочини проти громадської безпеки, громадського порядку і народного здоров’я - 23,4% - 22,8%.
Таблиця 26
10 складів злочинів, за якими була засуджена найбільша кількість осіб в 1999-2001 рр.
| Склади | Стаття | 1999 | 2001 | ||
| злочинів | КК | тис.осіб | % | тис.осіб | % |
| Крадіжка приватного майна | 140 | 57962 | 24,9 | 57686 | 25,96 |
| Крадіжка державного або колективного майна | 81 | 40069 | 17,2 | 40492 | 18,22 |
| Хуліганство | 206 | 17167 | 7,4 | 14501 | 6,52 |
| Незаконне вироблення, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів або психотропних речовин | 229-1 | 2721 | 1,2 | 3094 | 1,4 |
| Ухилення від уплати аліментів на утримування дітей | 114 | 7328 | 3,2 | 5179 | 2,33 |
| Грабіж | 141 | 9093 | 3,9 | 9232 | 4,15 |
| Порушення правил руху і експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами | 215 | 4816 | 2,1 | 3531 | 1,59 |
| Розкрадання державного або колективного майна в особливо великих розмірах | 86-1 | 3168 | 1,4 | 1799 | 0,81 |
| Умисне тяжке тілесне ушкодження | 101 | 4756 | 2,0 | 4571 | 2,06 |
| Обман покупців | 155 | 3122 | 1,3 | 2497 | 1,12 |
Як видно з таблиці 26, кількість засуджених, які скоїли крадіжки приватного, державного та колективного майна, складає понад 40% всіх засуджених, що значно перевищує частку осіб, які притягнуті до кримінальної відповідальності за інші злочини.
В 2001 р. в порівнянні з 1999 р. зменшилась кількість осіб, притягнутих до суду за розкрадання державного або колективного майна в особливо великих розмірах та обман покупців.
9. Загальнокримінальна злочинність
9.1. За місцем скоєння, як і в попередні роки, переважають злочинні прояви, скоєні в містах та селищах міського типу: 1997 р. - 75,8% загальної кількості зареєстрованих злочинів, 1998 р. - 74,9% , 1999 р. та 2001 р. - 74,9%. Разом з тим, рівень сільської злочинності поступово збільшується, що свідчить про деяке погіршення криміногенної ситуації в сільській місцевості.
9.2. Протягом останніх трьох років спостерігається тенденція зменшення кількості тяжких злочинів. Їх питома вага в загальній кількості зареєстрованих злочинів скоротилась з 41,7% в 1996 р. до 37,3% в 2001 р. Про можливі пояснення цього факту йшлося при розгляді стану та головних тенденцій злочинності.
9.3. В останні чотири роки була зафіксована тенденція зростання рецидивної злочинності. В 2001 р. частка злочинів, скоєних особами, що раніше скоювали злочини, від загальної кількості злочинів склала 20,1%, що більше, ніж в попередні роки. Ці дані дозволяють констатувати подальшу професіоналізацію злочинності.
9.4. Всупереч прогнозам кількість злочинів, скоєних неповнолітніми, продовжувала зменшуватись і в 2001 р. (- 5,2%). Таке скорочення можна було оцінити як позитивну тенденцію, але є серйозні підстави вважати, що саме ця категорія злочинів характеризується високою латентністю. Неповнолітні скоюють значну частину злочинних посягань середнього ступеня тяжкості та таких, що не становлять великої суспільної небезпеки. А саме про такі злочини часто не повідомляють потерпілі тому вони залишаються поза реєстрацією.
9.5. Найбільш чисельну кримінологічну групу як і в попередні роки складають злочини корисливої спрямованості, хоча їх питома вага в загальної кількості зареєстрованих злочинів зменшилась з 55,0% в 1997 р. до 53,1% в 2001 р. Кількість зареєстрованих злочинів цієї групи за останні 4 роки зменшувалась, в тому числі, в 2001 р. на 2%.
Основну масу корисливих злочинів становлять крадіжки. Доля крадіжок щодо всієї злочинності становила в 2001 р. 47%, а серед корисливих злочинів майже 89%.
Переважають як і раніше крадіжки індивідуального майна громадян. Їх питома вага в загальній кількості зареєстрованих злочинів в 1997 - 2001 рр. дещо зменшилась в порівнянні з попереднім періодом, але і зараз перевищує 30%. Отже, майже кожний третій зареєстрований в країні злочин це крадіжка.
Структура крадіжок індивідуального майна громадян в 2001 р. характеризувалась наступними даними: крадіжки з квартир - 32,6%, крадіжки транспортних засобів (крім автомобілів) - 7,2%, крадіжки автомобілів - 2,1%, крадіжки з гуртожитків, готелів тощо та кишенькові крадіжки - по 0,6%. Решту злочинів цього виду (56,9%) складають так звані «інші» крадіжки. Ці статистичні дані не дозволяють дати більш диференційовану і чітку кримінологічну характеристику крадіжок.