Спроба перейти до реальних відносин означатиме:
- суттєве зниження пенсій;
- розгортання конфлікту навколо Виробничого сектору, який назвуть неплатником податків, та збільшення податкових вимог до нього;
- визнання виробничого підприємства банкрутом;
- остаточну втрату роботи та джерел доходів для населення.
"… Бартер, податкові заборгованості та інші негрошові способи розрахунків перетворюються на основний механізм збереження віртуальної системи. Така омана є причиною всіх проблем з неплатежами. Сума створеної вартості в реальності є менша, ніж обсяги пов’язаних з нею зобов’язань." [1]
Досить очевидно, що побудоване вище система базується на принципах уникнення грошових операцій. Хоча уникання грошових розрахунків в умовах російського сьогодення з одного боку і є виправданим з іншого неминуче досягнення певної межі, так званого грошового ліміту.
Але уникаючи грошових операцій, знищуючи вартість підприємство має знайти можливості реалізувати частину продукції для забезпечення виплати заробітної плати, що можливо в основному лише при умові виходу на зовнішні ринки. Реалії сьогодення досить сурові і тому навіть експортні операції в нинішніх умовах є збитковими для більшості підприємств і проводяться лише з метою отримання грошових коштів, хоча правильним було б проведення з метою одержання прибутків.
Однак не слід стверджувати, що гроші не мають цінності в Росії. Панівне становище в бідній країні досить легко отримують люди, які мають хоча б деякі кошти (деякі в порівнянні з капіталістами Заходу).
В результаті система отримала рід негативних наслідків. Найбільший вплив отримали сфери:
- реструктуризації підприємств;
- вимірювання економічної ефективності;
- бюджетна сфера.
Реструктурізація навіть найбільш здатних до неї підприємств потребує значних коштів, а обсяг виробництва переоцінено у декілька разів. Інфляція, пребільшення багатьох показників – от деякі з основних впливів віртуальної економіки на сферу вимірювання економічної ефективності.
Основним же фактором, який завдає нищівного удару по бюджетній сфері є негрошові способи заліку податкових платежів.
Згадуючи про всі недоліки віртуальної економіки не слід забувати і про її позитивні аспекти, зокрема - соціального захисту Росії, що дозволяє забезпечити робочі місця. Однак заробітки залишаються мізерними, що спричиняє до соціальних протестів, розв’язуючи які держава визначає свою роль в віртуальній економіці, всього навсього як роль арбітра.
"… Оскільки віртуальна економіка обов’язково створює процес очікування потреб, які не можуть бути задоволені одночасно, суперництво та конфлікт є її невід’ємною складовою. Тому уряд змушений виконувати функцію арбітра між учасниками системи." [1].
Другою функцією, яку покладає на себе держава в у мовах віртуальної економіки є функція обмеження вилучення з неї грошей. Вилучення яких підвищує вартість функціонування віртуальної економіки. Імовірно, що можливі певні варіанти відпливу коштів, які не завдають негативних наслідків функціонуванню системи, але в цілому вилучення коштів має негативний характер. В рамках контролю за відпливом коштів з економіки помітну роль займає взаємозв’язок між боротьбою з корупцією та економічною реформою.
Захід є одним з співучасників створення віртуальної економіки на терені Росії, фінансуючи її протягом шести років. В нинішніх умовах він має два варіанти дій:
a) підтримувати стабільність Росії (в короткостроковому періоді рятуючи віртуальну економіку)
б) припинити фінансування, що приречене на провал.
Можливим є крок, коли Захід обере варіант б), що в умовах сьогодення є меншим з двох зіл.
Як же відреагує Захід на прохання про допомогу?
Схилення Заходом до першого варіанту дій означатиме укріплення неконкурентноспроможної економіки і надалі. Другий же сценарій дій приречений на невдачу, хоча Захід і може собі дозволити це. В обох випадках Росія опиниться не в кращому становищі, але є сподівання, що при обранні Заходом варіанту б) довгострокові процеси дозволять відбудувати в Росії економіку відмінну від віртуальної. Найбільше постраждають від девальвації рубля ті, хто має зобов’язання, номіновані в доларах США. Великі труднощі очікують великі банки, хоча банкрутство деяких комерційних банків однозначно і матиме негативний вплив на економіку, однак не призведе до розвалу фінансової системи Росії. Реаліями життя як і раніше стануть інфляційні процеси, вплив яких уряд Росії вже неодноразово відчував на економічній стабільності країни.
Отже: "… Враховуючи факт, що російська економічна політика великою мірою залежить від позик, хворобу можна вилікувати, припинивши надання кредитів." [1], - тому можна сміливо зробити висновки про те, що відмова Заходу фінансувати розвиток віртуальної економіки в Росії призведе лише до короткострокових труднощів з можливим подальшим покращенням ситуації.
Відповідальність за майбутнє російської економіки буде нарешті покладено на самих росіян. Вибір за росіянами чи котитися в прірву разом з подальшим розвитком віртуальної економіки, чи мужньо долати майбутні труднощі на шляху до економічно-здорового суспільства.
Список використаної літератури
1. «Реалії віртуальної економіки Росії» - Кліффорд Г. Гедді, Баррі В. Айкс - «Перспективні дослідження», #1, січень 1999.
2. «Звіт Міжвідомчої балансової комісії» - під головуванням П. Карпова – Москва - грудень 1997 року.