Розділ . СТАТИСТИКА ЦІН
1. Поняття цін, їх види і функції
Ціна - це одна з найбільш важливих економічних категорій в умовах ринкових відносин. Вона виступає в ролі еквівалента при обміні товару на гроші, впливає на виробництво,! споживання- Нині існують різні теорії щодо економічної суті і природи ціг^)\.Сміт, Д.Рикардо, К.Маркс розглядають ціну як грошову форму вираження вартості товару, створеної суспільне необхідними затратами робочого часу- У.Джеванс, К-Менгер, Е.Бем-Баверк розглядають ціну як продукт суб'єктивного (збоку покупця і продавця) визначення вартості кінцевого продукту в залежності від його граничної корисності. На думку А.Маршала, представника неокласичної теорії, у формуванні ціни відіграють однакову роль як витрати, що пов'язані з виробництвом кінцевого продукту, так і його корисність. В.С-Войтинський вважає, що ціна -це сума грошей, за якою здійснюється акт купівлі-продажу. В основі мотивації цієї теорії є корисність продукту. На думку П.Б-Струве вартість формується не внаслідок виробничих суспільних відносин, а відносин в процесі обміну. Згідно теорії Ф.Котлера ціна - це грошова сума, що одержує продавець за одиницю товару, тобто еквівалент, за яким товар обмінюється на гроші.
Широкого поширення набула точка зору П.Самуельсона, на думку якого ціна одиниці товару визначається попитом і пропозицією в межах витрат виробництва.
Ціна як економічна категорія ринку виступає з одного боку як індикатор, що відображає кон'юнктуру і політику ринку (співвідношення між попитом і пропозицією, кредитно-фінансову ситуацію, ступінь конкурентності на ринку); з іншого боку ціна виступає як маркетинговий регулятор ринку, за допомогою якого впливають на попит і пропозицію, структуру та ємкість ринку, на купівельну спроможність гривни, швидкість обігу товарних запасів.
Разом з тим ціна виступає інструментом утворення прибутку та управління ефективністю, фактором оподаткування, засобом впливу на інвестиційну політику, важливим засобом конкурентної боротьби, одним з найбільш вагомих чинників рівня життя населення.
При статистичному вивченні ціни можуть класифікуватися за різними ознаками.
За сферами товарного обслуговування розрізняють ціни:
- оптові, за якими підприємства реалізують великими партіями продукцію виробничо-технічного і споживчого призначення;
- роздрібні, за якими реалізуються товари безпосередньо споживачу (населенню);
- закупівельні, за якими закупляється сільськогосподарська продукція у фермерів і інших підприємств;
- ціни і тарифи на послуги транспорту (вантажні і пасажирські транспортні тарифи).
За розміром відшкодування транспортних витрат розрізняють ціпи:
- франко-станція відправлення, які включають транспортні витрати до станції (порту) магістрального транспорту, решту видатків покриваються
покупцем;
- франко-станція призначення, які включають транспортні видатки до станції (порту) призначення.
За формами продажу можна виділити такі ціни:
- договірні, які встановлюються за домовленістю сторін (продавця і покупця) з врахуванням умов, що склалися на момент здійснення акту купівлі-продажу;
- біржові, які складаються, виходячи з біржового котирування та надбавки (знижки) за якість, віддаленість від місця надходження;
- аукціонні, що відображають хід реалізації на аукціонах (розрізняють ціни стартові і продажні).
За стадіями продажу розрізняють:
- ціна пропозиції - ціна, за якою продавець намагається продати товар, як правило, це верхня межа діапазону можливих цін на товар, що в подальшому коректується внаслідок переговорів з покупцем;
- ціна попиту - це той рівень ціни, в якому зацікавлений покупець;
- ціна реалізації - це ціна, за якою фактично реалізується товар-За ступенем регулювання розрізняють ціни:
- фіксовані, що встановлюються державою на певному граничному рівні;
- регульовані - це ціни, зміна яких допускається в певних межах;
- вільні, що формуються у відповідності з кон'юнктурою ринку. За ступенем стійкості в часі розрізняють ціни:
- тверді, рівень яких визначається при укладенні угоди на весь період її дії;
- рухомі, які змінюються під впливом зміни оговорених в угоді умов;
- ковзні - це ціни, вихідний розмір яких визначений угодою, яка передбачає порядок внесення змін у випадку зміни вартості цінотворних факторів.
В умовах ринкових відносин основним видом цін є вільні ціни. В ціноутворенні враховуються такі фактори, як попит, витрати, ціни і можливості конкурентів, законодавчі обмеження, якісні характеристики товару.
Основними завданнями статистики цін є:
І. Вивчення кон'юнктури ринку. Вивчаючи це завдання в умовах ринкових відносин, статистика розглядає зміну цін як опосередковану реакцію на зміну економічної ситуації (рівень збалансованості попиту і пропозиції, зміна
якості товарів і вимог до нього, грошова емісія, зміна доходів населення і іх структури і інші).
2. Вивчення ціни як інструменту управління ринком. Цей напрям дозволяє статистиці охарактеризувати можливості і ступінь впливу цін на виробництво, обіг та попит, обгрунтувати економічні важелі для маркетингового регулювання ринку -
3. Вивчення цін у площині маркетингового управління ціноутворенням. Цей напрям дозволяє виявити закономірності ціноутворення, охарактеризувати поведінку цін та поведінку покупців, встановити їх вплив на рівень життя населення, зпрогпозувати динаміку цін.
4. З позиції виробника, продавця ціни вивчаються як інструмент маркетингу, аналізуються внутрівидові і регіональні рівні цін, їх диференціація, моделюється залежність цін від якісних характерстик товару.
5. З позиції покупця ціни вивчаються як один з найбільш важливих чинників індексації доходів, формування споживчого кошика і прожиткового мінімуму; визначення цінового впливу па рівень життя різних соціальних груп населення, вивчення відповідності рівня цін, якості товарів та рівня доходів населення.
6. З позиції держави ціпи вивчаються як один з найбільш важливих факторів формування бюджету; як засіб соціальної і економічної ефективності ринку; як головний складник інфляційних процесів.
Ціна виконує різні функції:
- обліково-аналітичну, оскільки забезпечує облік результатів господарювання та їх прогнозування;
- стимулюючу (сприяє раціональному використанню ресурсів);
- розподільчу, оскільки впливає на розподіл ресурсів, доходів і фінансів у суспільстві;
- регулюючу (спричиняє зміни попиту і пропозиції);
- координуючу (забезпечує періодичне встановлення балансу попиту і пропозиції, споживання і виробництва).
В умовах командно-адміністративної системи управління співвідношення попиту і пропозиції регулювалися, як правило, за допомогою директивних планів виробництва і реалізації товарів. Роль ціни у цьому процесі була незначною. Не реалізовувалися й інші функції ціни. З переходом України до ринкового способу господарювання поступово формується система цін, яка швидко, без централізованого примусу, але в умовах державного контролю реагує на зміни умов попиту і пропозиції. Така система цін виступає в якості головного, найбільш ефективного механізму координації економічної поведінки суспільства.
24.2. Система показників статистики цін
Ціна - це невід'ємний складовий елемент ринкового механізму. Вона відображає споживні властивості (корисність) товару, купівельну спроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності товару (співвідношення між його наявністю та потребою, попитом та пропозицією), характер та силу конкуренції, державного контролю та загальноекономічну кон'юнктуру ринку, психологію економічної поведінки ринкових суб'єктів І інші суб'єктивні моменти (моду, смаки, традиції). Отже, ціна складається під впливом численних об'єктивних і суб'єктивних факторів.
Статистичне вивчення цін здійснюється на основі розгорнутої системи показників, яка відповідає вимогам ринкової економіки і відображає різні види диференціації ринкових цін: асортиментну, часову, просторову, за соці-ально-доходними групами, різними ринками. Ринок робить ціни гнучкими, чутливо реагуючими на зміну різних чинників. В цьому зв'язку показники еластичності цін, їх співвідношень повинні знайти відображення в системі показників статистики цін- Лібералізація ціноутворення і перспективи стабілізації економіки дозволяють закладати ціни у математичні моделі.
В залежності від мети дослідження статистикою можуть застосовуватися різні показники.
Для оцінки абсолютного розміру ціни на певний вид, сорт товару (товарну групу) застосовують рівень цін. Розрізняють рівні цін:
- індивідуальні, що характеризують величину ціни на відповідний вид, сорт товару на певний момент часу, дату;
- середні - розраховуються на певну дату або за період на конкретний товар, сортність (товарну групу), по населених пунктах, регіону, країні;
- узагальнюючі - вартість споживчого кошика, який розраховується відношенням індивідуальної, середньої чи узагальнюючої ціни до доходу.
При вивченні ціноутворення визначають показники структури ціни:
питому вагу кожного елементу в кінцевій (роздрібній) ціні товару (собівартості, націнки, знижки, податків); питому вагу валового доходу (реалізованої націнки) у товарообігу; співвідношення оптових і роздрібних цін, співвідношення структурних елементів роздрібних цін.