Селянське (фермерське) господарство несе повну відповідальність за дотримання кредитних договорів і розрахункову дисципліну. У разі несвоєчасного повернення одержаних кредитів установи банку без звернення до суду, арбітражного суду, можуть використовувати право на реалізацію заставленого майна.[43]
З метою зменшення втрат від стихійного лиха, інших страхових випадків селянське (фермерське) господарство може страхувати своє майно, будівлі, споруди, техніку, тварин, посіви, насадження тощо. Страхування всіх видів майна може здійснюватись на добровільних засадах відповідно до законодавства України.[44]
Оподаткування прибутку селянського (фермерського) господарства проводиться у порядку, встановленому законодавством для сільськогосподарських підприємств.[45]
Селянські (фермерські) господарства звільняються від оподаткування доходів, одержаних від сільськогосподарської діяльності, крім випадків, передбачених законодавчими актами України. Новостворені селянські (фермерські) господарства звільняються від оподаткування на 3 роки, а в трудонедостатніх селах на 5 років.[46]
Членам селянського (фермерського) господарства починаючи з 16-ти річного віку і особи, які працюють в ньому за трудовим договором ( контрактом, угодою), підлягають державному соціальному страхуванню і пенсійному забезпеченню на рівні з працівниками сільського господарства. Селянське (фермерське) господарство реєструється як платник внесків на державне соціальне страхування в органах пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування України за своїм місцем розташування, у встановленому порядку сплачує внески на державне соціальне страхування на всі види заробітків за членів селянського (фермерського) господарства та осіб, які працюють в ньому за тудовим договором ( контрактом, угодою). Час роботи в селянському (фермерському) господарстві членів господарства та осіб, які працюють за трудовим договором ( контрактом, угодою), зараховується до загального і безперервного стажу роботи на підставі записів у трудовій книжці і документів, що підтверджують сплату внесків на соціальне страхування.
Членам селянського (фермерського) господарства та особам, які працюють в ньому за трудовим договором ( контрактом, угодою), призначені пенсії виплачуються у повному розмірі з урахування одержуваного заробітку ( доходу). Селянське (фермерське) господарство відповідно до чинного законодавства несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну його членам і особам, які працюють в ньому за трудовим договором ( контрактом, угодою), каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаними з виконанням ними своїх трудових обов’язків.[47]
6.ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА.
Діяльність Селянського (фермерського) господарства припиняється у разі:
1.)добровільної відмови голови господарства від земельної ділянки, наданої йому в користування, в тому числі від її оренди, а також при відчуженні земельної ділянки, що належить йому за правом приватної власності;
2.)прийняття членами господарства рішення про припинення його діяльності;
3.)ведення господарства переважно за рахунок праці найманих працівників;
4.)використання землі не за її цільовим призначенням або способами, що призводять до знищення родючості грунтів, їх хімічного забруднення, погіршення екологічної ситуації;
5.)несплати земельного податку, а також орендної плати у встановлені строки;
6.)невикористання земельної ділянки для сільськогосподарського виробництва протягом від дня її надання;
7.)вилучення земельної ділянки в установленому законом порядку для державних і громадських потреб;
8.)визнання господарства неплатоспроможним (банкрутом);
9.)якщо немає жодного члена господарства або спадкоємця, який бажає продовжити його діяльність.[48]
Рішення про припинення діяльності селянського (фермерського) господарства приймається районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів, а у разі його банкрутства – арбітражним судом. Спори про припинення діяльності селянського (фермерського) господарства вирішується судом.
Вилучення (викуп) для державних і громадських потреб земель у селянського (фермерського) господарства може проводитися за його згодою після виділення йому відповідною Радою народних депутатів рівноцінної земельної ділянки, будівництва на новому місці підприємствами, установами і організаціями, для яких відводиться земельна ділянка, жилих, виробничих та інших будівель замість вилучених і відшкодування в повному обсязі збитків, включаючи витрати на поліпшення якості землі, а також неодержані доходи. Спори з цих питань вирішуються судом.
Майно селянського (фермерського) господарства, яке припиняє свою діяльність, використовується в першу чергу для розрахунків по оплаті праці найманих осіб, виконання зобов’язань перед бюджетом, банком та іншими кредиторами. Решта майна залишається у спільній сумісній власності членів селянського (фермерського) господарства або розподіляється між ними за домовленістю. За відсутності згоди спір вирішується судом.[49]
У разі припинення діяльності селянського (фермерського) господарства до закінчення терміну надання господарству податкових пільг, господарство сплачує до бюджету за весь період його діяльності суму податку, обчислену в розмірі, встановленому для селянського (фермерського) господарства, крім випадків коли земельна ділянка вилучається у встановленому порядку для державних і громадських потреб, господарство визначається неплатоспроможним (банкрутом); немає жодного члена господарства або спадкоємця, який бажав би продовжити його діяльність.[50]
7. КАДРОВЕ І НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СЕЛЯНСЬКИХ (ФЕРМЕРСЬКИХ) ГОСПОДАРСТВ ТА ЇХ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНУ.
Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів для селянських (фермерських) господарств здійснюється Міністерством сільського господарства і продовольства України, Міністерством освіти України через мережу професійно-технічних і професійних училищ, вищих навчальних закладів і науково дослідних установ державного, республіканського ( Республіка Крим) та місцевих бюджетів, українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств і власних коштів цих господарств.[51]
Проведення досліджень і підготовка рекомендацій щодо організації виробництва в селянських (фермерських) господарствах, розвитку науково-технічного прогресу, впровадження комплектного устаткування на базі новітніх ресурсозберігаючих технологій, забезпечення мережею науково-дослідних установ за рахунок державного бюджету, Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств.[52]
За порушення положень Закону України “Про селянське (фермерське) господарство” що до створення селянського (фермерського) господарства та його функціонування, посадові особи та громадяни притягаються до цивільної, адміністративної або кримінальної відповідальності згідно з законодавством України.[53]
8. ДЕРЖАВНЕ СПРИЯННЯ РОЗВИТКОВІ СЕЛЯНСЬКИХ (ФЕРМЕРСЬКИХ) ГОСПОДАРСТВ.
Держава в особі її законодавчих і виконавчих органів створює сприятливі умови утворення, становлення і розвитку селянських (фермерських) господарств. Це підтверджується Законами України “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві”, “Про селянське (фермерське) господарство”, а також Постановами Кабінету Міністрів України “Про додаткові заходи щодо підтримки розвитку особистих підсобних господарств” і “Про розвиток селянських (фермерських) господарств”.
В вищенаведених нормативних актах можна знайти положення про надання селянським (фермерським) господарствам певних пільг і переваг. Так, на Міністерство сільського господарства і продовольства, інші міністерства і відомтсва України, що входять до агропромислового комплексу, Міністерство економіки, Міністерство державних ресурсів, компанію Укрнафтохімік, Міністерство торгівлі, Раду Міністрів Автономної республіки Крим, облвиконкоми покладено обов’язки постачання селянських (фермерських) господарств та її кооперативів (спілок, об’єднань) технічним обладнанням, запасними частинами та іншими матеріально-технічними ресурсами, паливно мастильними матеріалами, будівельними матеріалами, мінеральними добривами, кормовими добавками і консервантами кормів, насінням, племінним молодняком худоби і птиці, робочою худобою за відповідними нормативними актами за рахунок ресурсів, передбачених для сільського господарства і на умовах для підприємств і організацій агропромислового комплексу. При цьому на період трирічного становлення селянських (фермерських) господарств при виробничій потребі йому виділяється не менше одного трактора з набором сільськогосподарських машин і одного вантажного автомобіля.
Рада Міністрів Автономної республіки Крим, облвиконкомами Укоопспілка повинні забезпечити першочерговий продаж необхідних будівельних матеріалів та інших непродовольчих товарів працівниками селянських (фермерських) господарств.[54]
Міністерство сільського господарства України, Державний комітет України по водному господарству, Державний комітет України по хлібопродуктах, Рада Міністрів Автономної республіки Крим, облвиконкоми, Київський та Севастопольський міськвиконкоми організовують при ремонтно-технічних промислових підприємствах, організаціях агросервісу, ремонтних майстернях, колективних сільськогосподарських підприємствах, інших підрозділах пункти прокату тракторів, комбайнів, автомобілів, інших сільськогосподарських машин та обладнань, техніки для шляхового і меліоративного будівництва, агрохімічного обслуговування, надання інших послуг селянським (фермерським) господарствам.[55]