11. Час від часу навідуйтесь до хворого і слідкуйте за станом хворого і інфузією.
Від’єднання системи.
1. Перекрийте ток рідини затискувачем.
2. Зніміть із шкіри полоски липкого пластиру.
3. До місця пункції прикладіть стерильний ватний тампон швидким рухом витягніть голку.
4. Запропонуйте хворому фіксувати місце пункції протягом 5 хвилин. Якщо хвора людина знаходиться в непритомному стані, то фіксуйте місце пункції самі або на місце пункції накладіть стерильну серветку і закріпіть її до шкіри руки за допомогою бинта.
Тема:
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
для студента при підготовці до заняття
по темі: "СКАРЛАТИНА."
Студент повинен оволодіти практичними навичками:
1. Оглядати хворого на скарлатину та проводити диференціальну діагностику з іншими захворюваннями, котрі супроводжуються висипкою.
2. Проводити ін'єкції Біциліну.
3. Закрапувати краплі в ніс, очі.
4. Розводити антибіотики.
5. Проводити п/ш, в/м, в/в ін'єкції.
Структурно-логічна схема теми
Алгоритм
ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРОГО НА СКАРЛАТИНУ.
| Етапи роботи | Вказівки до виконання |
| 1. Скарги. | Скарги різноманітні, характерні для інтоксикації ураження мигдаликів. |
| 2. Анамнез хвороби. | Як правило – контакт з хворим на ангіну або скарлатину. Можлива попередня інфекція піднебінних мигдаликів. |
| 3. Огляд. | Шкіра: звертаємо увагу на характер та локалізацію висипки (“симптом складки”, “лялькове обличчя”).Периферійні лімфовузли: пальпуємо всі групи л/вузлів. Збільшені, як правило, тільки підщелепні л/вузли.Зів: встановлюємо характер ангіни )катаральна, лакунарна, фолікулярна).Язик: обкладений нальотом або з дуже збільшеними гіпермійованими сосочками (малиновий язик). |
| 4. Перкусія та аускультація органів грудної клітки. | Проводимо порівняльну перкусію та аускультацію легень.Проводимо перкусію серця. |
| 5. Аускультація серця. | В залежності від ступеня інтоксикації можливе приглушення тонів серця. |
| 6. Пальпація живота. | Поверхнева пальпація живота.Перевіряємо симптом Пастернацького. |
Таблиця диференційної діагностики захворювань, котрі супроводжуються висипкою.
| ЗахворюванняСимптоми | Кір | Краснуха | Скарлатина | Висипка алергічного характеру |
| 1. Початок хвороби | Гострий, з вираженими катаральними явищами, сльозотечею, світлобоязню. | Гострий, катаральні явища виражені мало. | Гострий, з явищами інтоксикації та ангіною. | Гострий, з явищами інтоксикації, катаральних явищ не має. |
| 2. Характер висипки. | Крупна, плямисто-папульозна, схильна до злиття, залишає після себе пігментацію, лущення. | Дрібна, плямисто-папульозна, не схильна до злиття, не залишає по собі пігментації, лущення. | Дрібно-точкова висипка на гіпермійованій шкірі, залишає по собі висівкоподібне лущення, а на долонях та підошвах – пластинчате лущення. | Крупна, плямисто-папульозна, не схильна до злиття, не залишає по собі пігментації. |
| 3. Переважна локалізація висипки. | Починається за вухами, на переніссі, далі поширюється вниз по всьому тілі. | Починається на обличчі, далі поширюється по тілу, переважно на розгинальних поверхнях кінцівок, спині, сідницях. | Розташована в природних складках, а також на згинальних поверхнях кінцівок. | Розташовується по всьому тілі, або тільки на обличчі, передпліччях. |
| 4. Специфічні симптоми. | Плями Бельського-Філатова – Копліка на слизових щік. | Збільшення потиличних, задньо-передньошийних л/вузлів. | “Симптом складки”, “лялькове обличчя”, “малиновий язик”, “палаючий зів”. | В анамнезії – вживання алергізуючих продуктів, медикаментів та ін. |
| 5. Ускладнення. | Корова пневмонія, коровий менінгоенцефаліт. | Вірусний менінгоенцефаліт. | Гломерулонефрит, синовиіт, пневмонія, отит, мастоїдит. | Набряк Квінке. |
По веденню Біциліну (-1, -3, -5).
1. Вимити руки з милом, витерти чистим рушником, одягнути гумові рукавички.
2. Уточнити, згідно листка лікарських призначень, дозу Біциліну, яку необхідно ввести хворому.
3. Визначити придатність препарату перед введенням його хворому (термін придатності, колір, консистенція препарату, цілісність флакона).
4. Підготувати розчинник - воду для ін'єкцій, переконавшись в її придатності.
5. Підготувати хворого для ін'єкції: укласти хворого на кушетку; визначити місце для ін'єкції, обробити його спиртом.
6. Підготувати ще 3ватні кульки змочені 70° етиловим спиртом в стерильному лотку.
7. Зняти з флакона Біцилліну металеву кришку пінцетом з потрійного розчину, обробити гумову кришку 70° етиловим спиртом.
8. Набрати в шприц воду для ін'єкцій (3-5 мл в залежності від віку хворого) і ввести їїу флакон з Біцилліном.
9. Струшуємо інтенсивно флакон на протязі 5-7 сек. для швидшого розчинення порошку.
10. Набираємо в шприц розчин Біцилліну в дозі необхідній для введення, змінюємо на шприці голку, випускаємо з шприца повітря і кладемо його в стерильний лоток.
11. Ще раз обробляємо місце ін'єкції 70° етиловим спиртом і проводимо ін'єкцію Біцилліну.
УВАГА !
ВСІ МАНІПУЛЯЦІЇ ПІСЛЯ РОЗВЕДЕННЯ БІЦИЛЛІНУ
НЕОБХІДНО ПРОВОДИТИ ЯКОМОГА ШВИДШЕ,
ОСКІЛЬКИ БІЦИЛЛІН ШВИДКО КРИСТАЛІЗУЕТЬСЯ
І ВИКОНАННЯ ІНЄКЦІЇ СТАЕ НЕМОЖЛИВИМ.