Смекни!
smekni.com

Основні положення вчення дарвіна (стр. 1 из 2)

ОСНОВНІПОЛОЖЕННЯВЧЕННЯДАРВША

План

1. Еволюційні уявлення до Чарлза Дарвіна.

2. Виникнення вчення Чарлза Дарвіна.

3. Основні положення вчення.

ЕВОЛЮЦІЙНІУЯВЛЕННЯДОЧАРЛЗАДАРВІНА

На Землі існує не менш 2 млн видів тварин, до 0,5 млн видів рослин, сотні тисяч видів грибів і мікроорганізмів. Не­просто пояснити виникнення такого різноманіття видів, а тим більше причини їхньої пристосованості до середовища прожи­вання. Однак одній людині це вдалося. Це був англійський учений Чарлз Дарвін. У XIXстолітті ним була створена нау­кова Теорія еволюції живої природи.

Раніше більшість учених-біологів вважала, що живих
організмів існує така кількість, скільки їх створив Бог. Немає
і не було організмів, що не відповідали б меті, задуманій тво­
рцем. Не існує і зайвих органів — усе до дрібниць продумано
творцем. Основний зміст світогляду цього періоду — сталість,
незмінність і споконвічна доцільність природи. Таке вчення
було назване метафізичним (від грецьк, «мета» — над, «фізіс»
— природа). Такі уявлення всіляко підтримувалися правля­
чими колами й особливо церквою.(

У XVII і XVIII століттях були описані багато видів рос­лин, мінералів і тварин, Карл Лінней (1707—1778), шведський лікар і натураліст, спробував систематизувати отримані мате-зіали. Йому вдалося на основі подібності за однією-двома най-оільш помітними ознаками класифікувати організми на види, оодй, класи. Він першим запропонував зарахувати людину до людиноподібних мавп. Попередники Ліннея пропонували вве­сти в біологію подвійні латинські назви: рід і вид. Лінией вирі-діив використати це нововведення. Однак він дотримувався теорії метафізичності природи, вбачаючи в ній споконвічну доцільність. Будь-який з видів учений розглядав як результат зкремого творчого акта, вид вважався постійним і незмінним, зовсім не спорідненим з іншими видами. Лише наприкінці жит­тя Лінней дійшов висновку, що деякі види можуть Виникати за допомогою схрещування або під впливом зовнішнього сере­довища.

Праці Ліннея зробили величезний внесок у біологічну -:ауку. Учений запропонував прийнятну класифікацію тварин і рослин; увів латинські подвійні назви; ботанічна мова з його допомогою стала зрозумілою й досконалішою.

На початку XIX століття з'являється нова робота з біо-тогії «Філософія зоології», її автором був французький уче-•іий Жан Батіст Ламарк (1744—1829). У цій праці Ламарк виклав свої еволюційні ідеї. Так, він стверджував, ЩО нові зиди утворюються дуже повільно, тому ми не можемо поміти­ти цього. Споконвічне еволюціонували нижчі види, які посту-тово піднімалися на вищі ступені.

Ламарк зробив величезний внесок у розвиток біологіч--:ої науки. Йому першому спала на думку ідея про еволюцію тсивої природи, він вказав на історичний розвиток від просто­го до складного. Саме він порушив питання про фактори, які є рушійними силами еволюції. Однак у його ідеях не все було травильним. Ламарк бачив причину еволюції у нібито власти-зому усьому живому світові прагненні до досконалості. Не-травйльними є також його думки про причини виникнення пристосованості живих організмів до умов навколишнього середовища, щодо появи в організмів винятково корисних змін, які потім повинні закріплюватися в поколіннях.

Слід визнати, що наука кінця XVIII— початку XIXст. не в змозі була правильно пояснити рушійні сили розвитку орга­нічного світу. Вона могла тільки поставити питання, але не відповісти на них. Це були питання про виникнення величез­ного різноманіття видів; про незрозумілу пристосованість ор­ганізмів до умов навколишнього середовища; про непояснене підвищення рівня організації кожного наступного виду жи­вих істот.

ВИНИКНЕННЯ ВЧЕННЯ ЧАРЛЗА ДАРВІНА

Учення Чарлза Дарвіна стало можливим завдяки суспі­льно-економічним передумовам. Перша половина XIXстоліт­тя стала тим часом, коли в країнах Західної Європи почав дуже швидко розвиватися капіталізм. Особливо помітним це було в Англії. Капіталізм дав імпульс розвиткові науки, про­мисловості, техніки. Промисловість збільшила попит на сиро­вину. А населення швидко зростаючих міст почало споживати більше продуктів харчування. Усе це природним чином спри­яло розвиткові сільського господарства.

Друга причина виникнення вчення Дарвіна — нові від­криття в області природничих наук. Виник опис систематич-. них груп живих організмів, що дало можливість подумати про ймовірність їхнього споріднення.

За допомогою порівняння у тварин був встановлений єдиний план будови тіла й багатьох органів. Учені вирішили порівняти і ранні стадії розвитку зародків і дійшли висновку, що вони разюче схожі. Потім почали вивчати викопні росли­ни й тварин. Тоді ж була виявлена послідовна зміна низькоор-ганізованих форм життя більш високоорганізованими.

З'явилися численні цікаві матеріали із заморських експе­дицій. Одночасно виникали нові породи тварин і сорти рос­лин, створення яких йшло врозріз із метафізичними уявлен­нями про природу. Потрібен був учений, який зміг би зробити висновки з матеріалу, що з'явився, пов'язати ідеї в одне ціле за допомогою суворої логіки. Це вдалося зробити Чарлзу Дарві-ну (1809-1882).

З біографії Дарвіна відомо, що він із дитинства полюб­ляв збирати рослини, спостерігати за тваринами, проводити хімічні досліди. У студентські роки читав багато наукової лі­тератури, навчився застосовувати на практиці методику польо­вих досліджень.

Дарвіну навіть вдалося здійснити навколосвітню подо­рож. Дорогою його цікавили геологічна будова, флора й фау­на багатьох країн. Дарвін відправив до Англії безліч різних колекцій.

Перебуваючи в Південній Америці, Дарвін знайшов реш­тки вимерлих тварин. Він спробував їх порівняти із сучасни­ми тваринами і дійшов висновку, що вони мають родинні коре ні. На островах Галапагос Дарвіну зустрілися невідомі науці види ящірок, птахів і черепах. Вони видалися йому схожими на південноамериканські види. Тоді вчений припустив, що ці види потрапили на острови з материка, а потім у результаті впливу навколишнього середовища змінилися. Австралія за­цікавила ученого своїми яйцеродними й сумчастими тварина­ми, які ніде більше не зустрічаються. Дарвін зробив висновок, що Австралія стала окремим материком у той час, коли на всій планеті ще не виникли вищі ссавці. Тому яйцеродні й сумчасті розвивалися в Австралії незалежно від еволюції інших тварин на інших материках. Чимраз більше Дарвін переконувався у тому, що усі види змінюються й одні походять від інших. Свої перші записи про походження видів учений зробив саме під час навколосвітньої подорожі.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ВЧЕННЯ

Протягом 20 років Дарвін працював над створенням ево­люційного вчення, у 1859 році нарешті воно було опублікова­не за назвою «Походження видів шляхом природного добору, або збереження обраних порід у боротьбі за життя». Подаль­ші роботи Дарвіна показують, що вченого довго хвилювало питання про походження видів. На величезному фактичному матеріалі в книзі «Мінливість тварин і рослин під впливом одомашнення» Дарвін вказав на закономірності еволюції по­рід домашніх тварин і сортів культурних рослин.

Учений намагається пояснити і походження людини від тварин. Про це він пише в одній зі своїх робіт за назвою «По­ходження людини і статевий добір», де використовує власну еволюційну теорію. Ученому належать капітальні праці з бота­ніки, зоології і геології, у яких детально розроблені окремі питання еволюційної теорії.

Дарвіну вдалося показати рушійні сили еволюції. Він уже не метафізичне, а матеріалістично зумів пояснити виникнення і відносний характер пристосованості дією тільки природних законів, не приписуючи це надприродним силам.

Дарвіну вдалося довести, що рушійними силами еволю­ції порід і сортів є спадкова мінливість і добір, здійснюваний людиною. Людина протягом довгого часу намагалася відібра­ти для поліпшення яких-небудь якостей особин з потрібною їй зміною, закріпленою, звичайно ж, генетичне. Щоб вивести новий вид, вона Відсторонювала від розмноження інші особи­ни. У результаті такої селекції були отримані або виведені

нові сорти і породи, властивості яких були необхідні й цікаві людині.

У природі діють ті ж закони, але більш жорсткі. Усі живі організми розмножуються, створюючи собі подібних. Однак лише дехто з потомства доживає до статевозрілого віку. Біль­шість особин гине, не залишивши після себе потомства. Далі між всіма особинами як одного, так і різних видів йде бороть­ба за існування. Дарвін розумів цю боротьбу як складні й різноманітні стосунки організмів між собою і з умовами на­вколишнього середовища. Те ж стосувалося і потомства цих особин. Наслідком боротьби за існування є природний добір. Що це таке? За Дарвіном, це «збереження сприятливих інди­відуальних розходжень і змін і знищення шкідливих». Боро­тьба за існування і природний добір і стали, відповідно до теорії Дарвіна, основними рушійними силами (факторами) еволюції всього живого.

Ці фактори й індивідуальні спадкові відхилення в довго­му ряді поколінь призведуть до зтни видів, роблячи їх чим­раз більш пристосованими до умов їхнього проживання. Адже зрозуміло, що пристосованість завжди буде відносною завдя­ки світові, що постійно змінюється.

Ще одним результатом природного добору стало різно­маніття видів, які заселили Землю.

Усі галузі біологічної науки змушені були перебудову­ватися у зв'язку з появою вчення Дарвіна. Палеонтологія за­цікавилася шляхами розвитку органічного світу. Систематика вирішила зайнятися вивченням родових зв'язків і походжен­ням систематичних груп. Ембріологи почали встановлювати спільне в стадіях індивідуального розвитку організмів у про­цесі еволюції. Фізіологія людини й тварин спробувала порів­няти життєдіяльність людську й тваринну, щоб виявити моме­нти, які їх єднають.

Початок XXстоліття ознаменувався вивченням природ^ ного добору на основі експериментів. Почала швидко розви­ватися генетика, а услід за нею й екологія. Передова інтеліге­нція Росії відкрито підтримала ідеї Дарвіна. Преса почала пу­блікувати статті, присвячені геніальному відкриттю англійсь­кого вченого. У 1864 році російською мовою вперше було опубліковано «Походження видів».