Загалом кодифікація зазначених норм завжди має позитивні моменти. Наприклад, вона дозволяє усунути дублювання норм. Так, чинний КпШС України має норми про компетенцію суду щодо вирішення Шлюбно-сімейних спорів з "іноземним елементом". Передбачення колізійних норм про компетенцію суду у розділі законопроекту за назвою "Міжнародний цивільний процес" надало можливості усунути їх дублювання у Книзі шостій цього ж проекту Цивільного кодексу України за назвою "Сімейне право" та главі 112 "Колізійні норми сімейного права".
Крім вказаних, в Україні є нормативно-правові акти, спрямовані на регулювання спорів за згодою суб'єктів цивільних правовідносин поза судовою системою. Це правила про третейський суд. Як зазначалося, ст. 6 Цивільного кодексу України передбачає можливість звернення до третейських судів. Однак у зв'язку з недостатнім розвитком цивільних правовідносин у суспільстві цей інститут майже не застосовувався. Чинні норми України з вказаного питання, наприклад Положення про третейський суд, для вирішення господарських спорів між об'єднаннями підприємств, організаціями і установами від ЗО грудня 1975 р. не відповідають вимогам сьогодення. Тому своєчасним є проект Закону України "Про третейський суд", побудований із врахуванням досвіду аналогічних правових актів Великобританії, Іспанії, Німеччини, Швеції.