Найчастіше рослини літнього та осіннього строків сівби на першому році життя генеративних органів не утворюють. А ті, які посіяні навесні - якщо і зацвітають,то повноцінного насіння не мають.
Сума ефективних температур є одним з факторів, що дають змогу прогнозувати настання генеративної фази ехінацеї. Це має велике практичне значення при визначенні строків збирання стровини, насіння.
| Фаза розвитку | календарна дата | сума ефективних температур |
| 1. початок бутонізаці | 19.05 ± 4 | 262 ± 27.0 С0 |
| 2. масова бутонізація | 28.05± 3 | 333.8 ± 24.5 С0 |
| 3. початок цвітіння | 21.06 ± 2 | 643.2 ± 33.9 С0 |
| 4. масове цвітіння | 09.07 ± 2 | 792.6 ± 64.2 С0 |
| 5. кінець цвітіння | 17.08 ± 1 | 1440 ± 40.9 С0 |
| 6. початок дозрівання насіння | 25.08 ± 2 | 1532 ± 28.3 С0 |
| 7. масове дозрівання | 12.10 ± 4 | 1822 ± 45.5 С0 |
Іще важливо враховувати вологість повітря, грунту, освітленість та інші екологічні і кліматичні фактори.
Ехінацея добре розвивається на глибокогумусних, добре оброблених , угноєних грунтах (бажано не перезволожених). Краще росте на сонячних місцях, проте переносить і невелике затінення. Отож, у разі вирощування на присадибній ділянці, краще закладати грядки з південного боку.
Розмножувати ехінацею пурпурову можна вегетативним шляхом , або насінням. Природне вегетативне оновлення ехінацеї відбувається за рахунок бруньок відновлення, що розташовані на кореневищі. На першому році вегетації із верхівкової бруньки утворюється розетка, на другому році із верхівкової бруньки розетки розвивається квітконос з суцвіттями. Після дозрівання плодів квітконос відмирає і тим самим закінчує життя розетки : її листя поступово теж відмирає. При відмиранні розетки починають рости сплячі, ближчі до її основи бруньки відновлення, котрі навесні утворять нові розетки. Наступного року восени частина розеток цвіте і плодоносить , а після того відмирає і рости починають нові бруньки кореневища. Утворені дочірні розетки залишаються з'єднаними з відмерлим кореневищем.
ОСОБЛИВОСТІ ЦВІТІННЯ І ПЛОДОНОШЕННЯ ; МЕДОНОСНІ ВЛАСТИВОСТІ ЕХІНАЦЕЇ ПУРПУРОВОЇ.
Цвітіння ехінацеї проходить в базипетальному порядку ( починаючи з центра кошика) . Спочатку протягом трьох днів розпускаються крайові язичкові квітки, досягаючи 2-3 см , вони забарвлюються в світло- малиновий колір. Цвітіння язичкової квітки триває 30 днів , доки не відцвітуть всі трубчасті квіти суцвіття. Розпускаються трубчасті квітки в доцентровому напрямку ( 1® 2 ® 3®...коло) і цвітуть 3 - 4 дні, а їхня кількість залежить від поглодних умов і часу дня. Як вже зазначалося, ехінацея - перехреснозапильна ентомофільна рослина. Сухий пилок має жовте забарвлення. Форма зерен еліпсоідна або округла ( кулеподібна) , поверхня в них шипувата , середні розміри складають біля 37 мк.
Дозрівання пиляків настає в перший день цвітіння , приймочки - в другий; запилення здійснюють джмелі та бджоли.
Вегетація рослин в умовах лісостепу України починається в кінці березня, масове цвітіння - на початку липня, дозрівання плодів - в кінці вересня, на початку жовтня. Тривалість цвітіння однієї рослини досягає 75 днів, масове цвітіння триває 54 - 57 днів, цвітіння одного кошика - 30 днів. Температура 25 С сприяє тому, щоб починалося цвітіння.
Кількість трубчастих квіток в суцвітті залежить від його положення на генеративному пагоні, але не залежить від віку рослини. У бічних суцвіттях близько 150 плодючих квіточок, а у верхівкових кошиках - 460. Повноцінні плоди - сім'янки формуються лише в тих суцвіттях, що цвітуть із червня до кінця серпня. В одному суцвітті утворюється від 110 до360 здатних до проростання насінин і 35 - 115 невиповнених ( 10 - 35 %). Всередньому , коефіцієнт семініфікації ехінацеї складає 76.7%. Підраховано, що для отримання достатньої кількості розсади на 1 га при площі живлення 40 х 70 см, необхідно мати 150 - 160 сім'янок. [4]. Маса 1000 насінин різниться від 3.06 до 4.49 г ; вони не потребують періоду спокою. Світло сприяє проростанню, а стратифікація ( витримування в зволоженому піску при зниженій температурі) не дає позитивних результатів.
8.ДИНАМІКА НАКОПИЧЕННЯ БІОЛОГІЧНО- АКТИВНИХ РЕЧОВИН.
ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ЗАГОТІВЛІ ЛІКАРСЬКОЇ СИРОВИНИ.
Види ехінацеї містять значну кількість біологічно- активних речовин : похідні кавової кислоти ( caffeic acid) , полісахариди, ефірну олію, ізобутиламіди, полііни, полієни, тригліцериди вищих жирних кислот, фенольні речовини, низку ферментів та мінеральних речовин.
Основним показником якості лікарської сировини ехінацеї зараз вважається наявність і кількість цикорієвої кислоти. Найбільший вміст цикорієвої кислоти в листі - 4.6 ± 0.6 %, суцвіттях - 3.4 ± 0,9 % ; найменший - в стеблах - 1,5 ± 0,5 %, в корінні - 2,4 - 3,16 %. Вміст цикорієвої кислоти в надземній частині рослини найбільший в фазі першої половини масового цвітіння ( 3,4 - 3,9 % - липень) - це оптимальний час для заготівлі сировини. Максимум цикорієвої кислоти в коренях ( 2,8 - 3,2 % ) в фазі відростання і ( 2,8 - 2,9 % ) - в фазі плодоношення, це, відповідно, квітень і жовтень.У виробництві більш виправдано збирати сировину на другому році життя рослини. [ 1, 10].
Листя слід збирати тоді , коли воно вже цілком розвинулося і досягло свого нормального розвитку - до початку в'янення. Найкращим часом для збирання листя вважається період початку цвітіння. Збирати листя до початку цвітіння не рекомендується, бо це призводить до виснаження рослини і знижує якість сировини. Корені найкраще збирати в ту фазу розвитку, коли вони стають найбільш м'ясистими ( незадовго до переходу в стан зимового спокою після в'янення надземної частини рослини). Але в цей період рослини вже важко розпізнаються, тому збирання проводять раніше.
Корені ехінацеї вузьколистої ( e. angustofolia ) менше розгалужені і більш вертикально напрямлені, тому їх легше мити і копати.
При сушінні сировини ставлять завдання якомога швидше призупинити роботу ферментів, але так, щоб дієві речовини рослини при цьому не постраждали. Сушіння ефіроносів проводять в товстому шарі при температурі 30 - 35 С , бо при 40 - 50 С ефірні олії швидко випаровуються. Готовий висушений продукт має містити вологи не більше 10 - 15 % .
Встановлено, що порівняно з розсадним способом вирощування, при посадці насіння в грунт в корінні накопичується більша кількість біологічно- активних речовин.
6. ТЕХНІКА ВИРОЩУВАННЯ ЕХІНАЦЕЇ ПУРПУРОВОЇ
При вегетативному способі розмноження поділом кореневищ висаджені навесні рослини проходять повний цикл сезонного розвитку аж до дозрівання насіння, але цей спосіб потребує значних економічних затрат і не може бути рекомендованим в умовах виробництва.
В деяких умовах добре виправдовує себе розсадний спосіб розмноження, він наближує строки цвітіння на 1 рік [ 4 ]. Найкраще в лютому посіяти насіння в теплиці, в березні розпікувати розсаду в горщики, а в травні з грудкою землі перенести на грядку, тоді ехінацея зацвіте в серпні- вересні. Пікувати розсаду краще в фазі одного - двох справжніх листочків. Висаджувати розсаду потрібно в фазі 2 - 3 справжніх листочків в квітні, 4 - 5 листочків в травні, 7 - 8 в червні. Слід розсаджувати рослину так, щоб площа живлення для кожної особини складала 45 х 25 см. Приживлення розсади досягає 95 %, крім того, відомо, що найкраща розсада в фазі 3 - 4 листочків, отже, оптимальний час для висадження в грунт - травень. Найсприятливіша температура для проростання - 22 - 25 С, а після появи проростків її можна знизити до16 С.
Насіння висівають в грунт у квітні. Оптимальна норма сівби при ширині міжрядь 45 см - 12 кг/га, що забезпечує нормальну густину стояння рослин - 48 екземплярів/ погонний метр. Оптимальна глибина сівби 2 - 3 см, сівба на глибину 1 см пов'язана з ризиком швидкого висихання поверхневого шару грунту.
До осені рослини утворюють розетки з кількох листків, які дещо нагадують листя подорожника великого, але є шорсткими. Ввосени ( в вересні) або навесні наступного року в домашніх умовах, ехінацею потрібно розсадити на грядки 25 - 35 см. На другому році життя, рослини зацвітають і ростуть на одному місці 10 - 15 років без пересаджування, рясно квітують щороку протягом чотирьох місяців. Навесні можна ділити кущі, що сприяє їхньому омоложенню і збільшенню кількості рослин.
В темряві при температурі 20 С схожість знижується на 8 12 % , при 5 С начіння не проростає. Насіння ехінацеї пурпурової , що зберігається понад 7 років - не проростає. Але є дані про підвищення схожості насіння , що зберігається протягом чотирьох років на 32 % шляхом замочування його водою протягом доби.
7.1МЕДОНОСНІ ВЛАСТИВОСТІ ЕХІНАЦЕЇ ПУРПУРОВОЇ
За цукро- та медопродуктивністю ехінацея рівнозначна найціннішому медоносу Полісся і Лісостепу - гречці посівній ( Fagopyrum esculentum) .
Денна динаміка цукропродуктивності квіток ехінацеї пурпурової характеризується незначним коливанням. Мінімальний вміст цукру в нектарі ( 18,3 мг/ 100 квіток) відзначається в ранкові години ( близько 9.00). До 13.00 цукропродуктивність досягає максимуму ( 21.9 мг) , потім до 17.00 цей рівень практично утримується, знижуючись до 19.00 до 20 мг при вологості повітря 70 %. Вміст цукру в нектарі однієї квітки складає 0,18 - 0,22 мг, а це показник вищий за показник багатьох широко- розповсюджених медоносних рослин з дрібними квітками. ( Наприклад, у 6 разів більше, ніж у вереска звичайного ( Calluna vulgaris) .