ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ
СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З ФРН:
пошукова робота
Офіційно визначене на державному рівні завдання економізації зовнішньополітичних відносин України передбачає необхідність здійснення комплексного підходу до всієї сукупності торговельно-економічних та інвестиційних відносин з іноземними партнерами. При цьому головний пріоритет зовнішньоекономічної політики нашої держави – повноцінна інтеграція у міжнародні фінансово-економічні структури, досягнення ефективного рівня участі у міжнародній кооперації та міжнародному поділі праці. Стратегічним завданням залишається входження на рівноправних засадах до Європейського Співтовариства.
Економічне підґрунтя для створення необхідних передумов щодо набуття Україною статусу члена ЄС вбачають в активному пошуку шляхів ефективної співпраці з європейськими партнерами, поступовій реалізації пропозицій щодо адаптації українського законодавства до європейських стандартів, поліпшенні інвестиційного клімату та вдосконаленні умов щодо підвищення зацікавленості іноземних інвесторів в ефективному розміщенні коштів в Україні.
З огляду на це Україна розраховує на спільні дії і підтримку своїх зусиль з боку країн Європейського Співтовариства. В такому аспекті у сфері зовнішньоекономічних відносин України українсько-німецьке співробітництво можна вважати пріоритетним. По-перше, Федеративна Республіка Німеччини (далі ФРН, Німеччина) – найпотужніша в економічному відношенні держава Європи. По-друге, вона посідає друге місце (після США) серед країн світу за обсягами зовнішньоторговельного обороту: у 2000 p. у світових обсягах експорту на США припадало 12,3%, ФРН – 8,7%, Японію – 7,5%, а в імпорті частка США становила 18,9%, Німеччини – 7,5%, Японії – 5,7%[1]. Ці ж тенденції збереглись і протягом 2001–2002 рр. По-третє, ФРН – один з найбільших торговельних партнерів України, вагомий також її внесок як іноземного інвестора.
Про потенціал Німеччини як зовнішньоекономічного партнера свідчить динаміка її зовнішньоторговельного обороту, що в 2000 p. становив 2 221,5 млрд. нім. марок, а в 2001 p. – 2 322,8 млрд. марок[2]. При цьому позитивне зовнішньоторговельне сальдо становило 115,7 млрд. марок (5,21% від обсягу зовнішньоторговельного обороту) в 2000 p. і 170,3 млрд. марок (7,33%) у 2001 p. Структуру експортно-імпортних операцій ФРН відповідно до частин світу та країн характеризують дані табл. 1.
Таблиця 1
Структура зовнішньоторговельного обороту
Федеративної Республіки Німеччини по країнах
та частинах світу[3], в %
Частини світу та країни | Експорт з ФРН | Імпорт у ФРН | ||
2000 p. | 2001 p. | 2000 р. | 2001 p. | |
Європа | 73,3 | 72,6 | 69,6 | 71 9 |
у тому числі: | ||||
країни Європейського Співтовариства | 56,5 | 55,2 | 50,9 | 52,1 |
Республіка Польща | 2,4 | 2,4 | 2,2 | 2,5 |
Російська Федерація | 1,1 | 1,6 | 2,7 | 2,6 |
Угорська Республіка | 1,7 | 1,7 | 2,0 | 2,2 |
Україна | 0,24 | 0,32 | 0,16 | 0,15 |
Чеська Республіка | 2,1 | 2,3 | 2,7 | 2,6 |
Африка | 1,7 | 1,9 | 2,3 | 2,1 |
Америка | 13,6 | 14,0 | 11,3 | 10,7 |
у тому числі: | ||||
США | 10,3 | 10,6 | 8,8 | 8,3 |
Азія | 10,4 | 10,6 | 16,3 | 14,8 |
у тому числі: | ||||
КНР | 1,6 | 1,9 | 3,4 | 3,6 |
Японія | 2,2 | 2,1 | 5,0 | 4,1 |
Австралія та Океанія | 0,7 | 0,7 | 0,3 | 0,4 |
ВСЬОГО | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
Як видно з наведених у табл. 1 даних, Україна на цьому етапі посідає доволі скромне місце в зовнішньоторговельному обороті Німеччини. За даними Федеральної служби статистики ФРН, серед 160 країн світу – торгових партнерів Німеччини, Україна займає в обсягах німецького експорту 45 місце, а в обсягах німецького імпорту – 51 місце.
У той же час частка ФРН у зовнішньоторговельному обороті України значно вища. Так, за даними Державної митної служби України, частка Німеччини в загальних обсягах українського експорту становила у 1999 p. 4,9%, у 2000 p. – 5,1%, у 2001 p. – 4,3%, за січень–лютий 2002 p. – 4,5%, а в загальних обсягах українського імпорту на ФРН припадало у 1999 p. 7,9%, у 2000 p. – 7,4%, у 2001 p. – 8,9%, за січень–лютий 2002 p. – 9,0%. Протягом останніх років Німеччина стабільно посідає друге місце (після Російської Федерації) як зовнішній торговий партнер України. Наведені вище цифри засвідчують, насамперед, про важливість розвитку торговельного співробітництва України з ФРН і про значні потенційні можливості нашої держави в цьому важливому напрямку розвитку зовнішньоекономічної діяльності.
Про стан торгових відносин України з Німеччиною протягом останніх років свідчать результати проведеного аналізу. Загальні показники зовнішньої торгівлі між державами подані в табл. 2.
Таблиця 2
Загальні показники зовнішньоторговельних операцій
України з Федеративною Республікою Німеччини
за 2000–2001 рр. (за даними німецької статистики)
№ з/п | Показники | Одиниці виміру | 2000 p. | 2001 p. | Відхилення 2001 p. щодо 2000 p. (+,–) | |
у сумі | у % | |||||
1. | Загальний обсяг зов-нішньоторговельного обороту | тис. дол. США | 2106952 | 2565921 | +458 969 | +21,8 |
2. | Експорт | тис. дол. США | 796516 | 755 798 | –40718 | –5,1 |
3. | Імпорт | тис. дол. США | 1310436 | 1 810123 | +499 687 | +38,1 |
4. | Сальдо | тис. дол. США | –513920 | –1054325 | +540 405 | +105,2 |
5. | Обсяг імпорту на 1 дол. США експорту | дол. США | 1,645 | 2,395 | +0,75 | +45,6 |
6. | Процент покриття імпорту експортом | % | 60,8 | 41,7 | х | х |
Як засвідчують наведені дані, торговельне сальдо між Україною і ФРН залишається від’ємним, причому протягом 2001 р. воно зросло більш ніж у два рази. Відбулось це за рахунок скорочення українського експорту до Німеччини на 40,7 млн. дол. США (–5,1%) щодо рівня 2000 p. і одночасного збільшення на 499,7 млн. дол. (+38,1%) німецького імпорту в Україну. При цьому обсяг німецького імпорту в Україну на 1 дол. українського експорту до ФРН збільшився з 1,645 у 2000 р. до 2,395 у 2001 р., відповідно процент покриття німецького імпорту українським експортом знизився з 60,8% до 41,7%.
Для конкретизації позицій і виявлення факторів, що впливають на такий стан, розглянемо, насамперед, обсяги та структуру українського експорту до Німеччини за видами товарних груп і товарних позицій, відображених у табл. 3.
До позитивних змін у 2001 p., як підтверджують вищенаведені цифри, належить зростання обсягів експорту з України до ФРН харчових і кормових виробів рослинного походження на 52,2% (+11,6 млн. дол.), виробів для промислового використання на 24,0% (+15,5 млн. дол.), готових виробів для кінцевого споживання на 8,7% (+26,7 млн. дол.)[4]. Особливо слід наголосити на позитивній тенденції в загальних обсягах готових виробів (7 + 8 товарні групи): їх частка зросла за 2001 p. з 46,6% до 54,7%, а сума експортованих готових виробів з України до Німеччини збільшилась на 42,2 млн. дол. (+11,4%).
Разом з тим, сумарно обсяги приросту перекриває величина зменшення експорту продукції у групі напівфабрикатів на 40,2%, або на 149,8 млн. дол. Структурні зміни в основних товарних позиціях, що мали визначальний вплив на такий результат, подані у табл. 4.
Як позитивний результат, слід зазначити збільшення поставок продукції легкої промисловості, зміну її частки в загальних обсягах експорту з 38,47% до 44,08%, приріст вартісного показника на 26 млн. дол. (+8,7%). У той же час негативно на загальні обсяги українського експорту до Німеччини у 2001 р. вплинуло значне зменшення у товарній групі «Напівфабрикати», зокрема у таких позиціях, як металобрухт, алюміній і його сплави, мідь та її сплави.
Звідси перший висновок щодо структури і загальних обсягів експорту: зазначені товарні ресурси як стаття експорту вже вичерпали себе і надалі необхідно орієнтуватись на суттєве збільшення експорту готових виробів.
Таблиця 3
Загальні показники динаміки обсягів експорту продукції
з України до Федеративної Республіки Німеччини у 2001 p.
(за даними німецької статистики)
Код товар-ної групи | Назва товарної групи, товару, продукції | 2000 р. | 2001 p. | Відхилення: 2001 p. щодо 2000 p. (+,– ) | |||
у тис. дол. США | питома вага, в % | у тис. дол. США | питома вага, в % | у тис. дол. США | у % | ||
1. | Живі тварини | 112 | 0,01 | 317 | 0,04 | +205 | +183,0 |
2. | Харчові вироби тваринного походження | 5131 | 0,64 | 4494 | 0,59 | – 637 | –12,4 |
3. | Харчові та кормові вироби рослинного походження | 22319 | 2,80 | 33975 | 4,50 | +11656 | +52,2 |
4. | Харчосмакові вироби | 6920 | 0,87 | 4524 | 0,60 | –2396 | –34,6 |
1–4 | Сума продовольчих товарів | 34482 | 4,43 | 43310 | 0,57 | +8828 | +25,6 |
5. | Сировинні товари | 6364 | 0,80 | 69593 | 9,20 | +63229 | +993,5 |
6. | Напівфабрикати | 373011 | 46,83 | 223235 | 29,54 | –149776 | – 40,2 |
7. | Вироби для промислового використання | 64843 | 8,14 | 80378 | 10,63 | +15535 | +24,0 |
8. | Готові вироби для кінцевого споживання | 306451 | 38,47 | 333 153 | 44,08 | +26702 | +8,7 |
7+8 | Сума готових виробів | 371294 | 46,61 | 413 531 | 54,71 | +42237 | +11,4 |
5–8 | Сума промислових товарів | 750669 | 94,24 | 706 359 | 93,46 | – 44310 | – 5,9 |
9. | Повернені та замінені товари | 11365 | 1,43 | 6129 | 0,81 | – 5236 | – 46,1 |
ВСЬОГО | 796 516 | 100,00 | 755 798 | 100,00 | – 40718 | – 5,1 |
Таблиця 4