Смекни!
smekni.com

Світова економіка структура та загальні тенденції формування (стр. 6 из 8)

Багатонаціональні кампанії – компанії, капітал яких належить різним за нац походженням групам капіталу, Наприклад: DUTCH SHELL, ROYAL, UNILERO

ТНКосновний капітал таких компаній належить ондій нації. ТНК – лідер серед інших міжнар. організацій

Критерії відношення компаній до ТНК:

Кількісніколись вважалось що коли компанія має хоча б 6 філій за межами країни – то вона належить до ТНК. Зараз іноді включаються компанії і з меншеєю кіль-стю філей.

Теоретичні основи ТНК

1. Перші ТНК з’явилися в кінці 19 ст, наприклад – ZINGER, але потім протягом десятиріч к-сть ТНК не збільшувалась. Перед 2-гою св. війною ТНК були зосереджені лише в сировинному секторі.

Напр. SIN SES TEK – нафта.

2. Після 2-гої св. війни починається бурхливий розвиток ТНК. НОВІ РИСИ: якщо раніше ТНК розподіляють ринки збуту, то зараз – конкуренція в виробництві (найбільші країни США, Англія – до 60-х років була лідером в ТНК завдяки колоніям )

3. Сер. 60-х новий розподіл сил – США 1- й св. інвестор. ТНК США домінують в світі.

4. 70-ті Ч. Кінберг "american challenge of road" – чому Америка кинула виклик всьому світу? – завдяки подвійної економіці та ТНК . Виробництво ТНК за кордоном = виробництву на території США. Кінберг – "Ми контролюємо 2 економіки"

5. Сер 80-х Франція та Німеччина набувають розвитку у ТНК + дуже сильного розвидку набуває ТНК у Японії – 3-те місце у світі.

6. Сер 80-х з’явилась спроба об’єднати всі ек пояснення чому з’явились ТНК. Англійський вчений Дж. Даннінг розробив теорію – "еклектична парадигма", яка пояснює винекнення ТНК з точки зору існування 3 переваг:

– інтернаціоналізації

– власності

– розміщення

Дж Даннінг не створив сам жодної концепції, а тільки об’єднав всі теорії, які існували до нього в одну.

Характеристика активів

1. Спец. фірмові активи

Поділяються на:

– Фіз капітал (машини, обладнання)

– Людський капітал (патент, креслення; + репутація компанії, доступ до джерел інансування, інформації, здатність втілювати нові ідеї) – саме цей актив зацікавив Дж. Даннінга.

– Інші невидимі активи

Частину цих активів можна продати, а частину не можна.

Бар'єри для входження (entry bariers) – одна з основних категорій ек. теорії. Іх можна подолати маючи спеціальні фірмові активи.

2. На початку 30-х років вчений Кранс почав вивчати – трансакційні витрати – витрати на проведення комерційних операцій.

Теорія трансакційних витрат

Якщо порівняти трансакційні витрати в різних компаніях то вони не схожі

Існує 2 види трансакційних витрат:

1. Між спорідненими структурами.

2. Між незалежними компаніями.

Правило Goans.

С1<C2 – витрати між спорідними структурами завжди менше, ніж між незалежними.

Кожна корпорація намагається обмежити транзакцію своїми внутрішніми підрозділами; Internal transaction більш ефективні.

Явище інтернаціоналізації – набуття внутрікорпораційного характеру транзакції.

3. Переваги розміщення:

1. Динамічний ринок

2. Стабільна економ. ситуація

3. Стабільні закони

4. Розвинена інфраструктура

5. Дешева робоча сила

6. Наявність сировинних ресурсів

7. Пільги, інвестиційні стимули

Країна базування – це країна, де розміщується головне підприємство.

Дочерня країна – це країна, де знаходяться філії.

Нові риси сучасних ТНК

1. Величезний обсяг операцій ТНК (експорт ТНК – 1&bsol;3 світового експорту, ВП від ТНК – 30% від світового ВП)

2. Збільшеня ступеню міжнародності (тоб-то питомої ваги заруб. активів займів, загальнокорпораційних показників)

3. Втягнення в процес транснаціоналізації средніх та малих компаній

4. Еволюція організаційної стратегії

Типи організаційної стратегій:

1. Батьківска компанія (має зв'язки з дочерними компаніями)

2. Модель простої інтеграції: визначено технологічну спеціалізацію кожного підрозділа; це яскраво виражається особливо у сировинних галузях

3. Модель комплексної інтеграції

Спеціальні риси нової моделі

– докорінно нова риса передбачає, що кожна філія може виконувати будь-яку функцію на основі мобільності факторів виробництва

– стратигічний альянс

27.10.99

Тема №8

Міжнародна валютно-фінансова система (МВФС)

Міжнародні валютно-фінансові відносини опосередковують всі інші МВ, що існують між країнами. МВФ-відносини існують як система, що має свої елементи

МВФС – закріплена в міжнародних угодах форма організації валютно-фінансових відносин, що функціонують самостійно або обслуговують міжнародний рух товарів і факторів виробництва

Існування такої системи відповідає конкретним проблемам

Функції МВФС

1. Обслуговує і здійснює платежі

2. Забезпечує стабільну одиницю вартості

3. Забезпечує стандарт для відстрочених платежів

Приклад: Філіпінська кампанія хоче здійснити трансакції. Вона бере кредит у банку розміром у 200 000 песо строком на 5 років.

Завдяки МВФС кампанія отримала в банку гроші

Банк має право на сталу суму від 200 000

Система забезпечує стандарти для відстрочених платежів, що визначаються валютним курсом

Ключові вимоги до функціонування МВФС

1. Забезпечення належної ліквідності (за рахунок резервів кожна країна і кожен банк мають власні резерви)

2. Функціонування механізму вирівнювання (всі країни повинні підтримувати збалансування системи; вирівнюються платіжні баланси в країні)

3. На основі пп. 1 і 2: забезпечення впевненості у МВФС (головна вимога для будь-якого інвестора)

Частина елементів системи існує самостійно, але частина функціонує лише тому, що існує рух товарів та факторів виробництва

Елементи МВФС

· Валютні елементи

1. Національні валюти

2. Конвертованість валют

3. Валютний паритет

4. Валютний курс

5. Механізм регулювання валютних курсів

· Фінансові елементи

1. Міжнародні фінансові ринки

2. Механізм торгівлі фінансовими інструментами

– Валюта

– Кредити

– Цінні папери

– Похідні (деревативи) від цінних паперів

– Інші боргові зобов’язання

(кожен має власний ринок і правила торгівлі)

Основні поняття

Валюта – готівкова частина грошової маси, яка циркулює у формі грошових банкнот та монет

Класифікація валют

1) За приналежністю

1. Національна валюта – законний платіжний засіб на території країни, що його випускає

2. Іноземна валюта – платіжний засіб іншої країни, що використовується на території даної країни

Класифікація валют країн на групи

1. Резервна валюта – валюта, в який країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи (Україна: USD, DM)

2. Валюти, що вільно використовуються – валюти, що активно торгуються на валютних ринках і широко застосовуються як засіб платежу

5 стандартних резервних валют:

– USD

– DM

– Франк (₣)

– ₤

– Йена

3. Тверда валюта – валюта, що характеризується стабільним курсом

4. Конвертована валюта – національна валюта, яка здатна без обмежень обмінюватись на іноземну та іноземна валюта, яка використовується в усіх операціях з будь-якими активами

На практиці поняття “тверда валюта” тяжіє до поняття “конвертована валюта”, але теоретично ці поняття різні

2 аспекти конвертованості:

– вільний обмін 2-х одиниць (іноземної і національної)

– юридичний дозвіл і можливість здійснювати операції за іноземну валюту

Системи конвертованості валют

1. Внутрішня конвертованість валют – право резидентів здійснювати операції всередині країни з активами, що деноміновані в іноземній валюті

2. Зовнішня конвертованість валют – право резидентів здійснювати операції з резидентами

Резиденти – фізичні та юридичні особи, що функціонують всередині країни і мають громадянство цієї країни або реєстрації в країні.

Нерезиденти – фізичні та юридичні особи, що функціонують всередині країни, але не мають громадянство цієї країни або реєстрації в країні.

Україна має обмежену конвертованість (перш за все – зовнішню, але також не повну)

Валютний курс – 1) ціна одиниці національної валюти, що виражена в іноземній валюті

2) кількість одиниць національної валюти, що може бути куплена за 1 грошову одиницю іншої країни

2 шляхи встановлення валютних курсів

1. Законодавче встановлення – валютний курс проголошує держава (в Україні така політика домінувала у 1994-поч. 1998 рр.)

2. Ринкове встановлення – ринок, через валютні котирування, що відповідають попиту і пропозиції, встановлює валютний курс на кожний історичний момент

Валютні котирування – встановлення валютних курсів на основі обраних валютних механізмів (напр., ринок валютних бірж, ринок міжбанківських валютних операцій)

Види котирувань

1. Пряме котирування – валютний курс одиниці національної валюти, що виражена через якусь кількість іноземної валюти (1 UHR=0,2 USD)

2. Побічне котирування – валютний курс одиниці іноземної валюти через певну кількість одиниць національної валюти (1 USD=4,8 UHR)

Крос-курс – вираз курсів валюти Х і валюти Y через їх відношення до валюти Z