Реферат
на тему:
Загальна інформація
Офіційна назва - Держава Ізраїль.
Географічне положення - розташована на Близькому Сході в західній частині Азії на узбережжі Середземного моря.
Територія - 14,1 тис.кв.км. Територія Ізраїлю визначена рішенням ООН від 29 листопада 1947 р. про поділ Палестини. До 5 червня 1967 р. Ізраїль фактично контролював територію площею 20,7 тис.кв.км, приєднавши арабські землі, захоплені під час ізраїльсько-арабської війни 1948 р. В результаті збройної агресії 1967 р. Ізраїль окупував ще понад 6,7 тис.кв.км арабських земель.
Населення - 6,5 млн. осіб (з них євреїв - 5,3 млн., решта - араби).
Головний економічний і культурний центр - Тель-Авів (Tel Aviv), населення - 357 тис. осіб. У січні 1950 р. ізраїльський уряд всупереч резолюції ООН 1947 р. про виділення Єрусалима в самостійну адміністративну одиницю оголосив західну частину Єрусалима столицею держави. 30 липня 1980 р. Єрусалим було проголошено "вічною і неподільною" столицею Ізраїлю.
Найбільші міста: Єрусалим (567000 осіб), Хайфа (246500 осіб), Холон (153000 осіб), Рамат-Ган (123000 осіб).
Адміністративний поділ - 6 округів (district).
Національне свято - 17 квітня (2002 р.) - День Незалежності (1948 р.). За єврейським календарем це свято відзначається в інший день.
Прапор Держави Ізраїль - біле молитовне покривало (таліт) з блакитною Зіркою Давида (маген-Давидом) в центрі.
Герб Держави Ізраїль - семисвічник (менора) - нагадує рослину, відому з давнини під назвою морія. Гілки оливи, які облямовують менору, символізують прагнення єврейського народу до миру.
Офіційні мови - іврит (староєврейська), арабська.
Грошова одиниця - шекель = 100 агорам.
Населення
У 2003 році напередодні 55-ї річниці проголошення незалежності Держави Ізраїль Центральне статистичне бюро опублікувало традиційний демографічний звіт. Згідно з його даними кількість населення країни становила близько 6,4 млн. осіб, а це майже у вісім разів більше, ніж на момент проголошення держави в 1948 році, коли ізраїльтян було 806 тисяч.
За час існування Ізраїлю близько 2,9 млн. репатріантів прибули в країну і близько 600 тисяч громадян її залишили.
За даними ЦСБ, на кінець квітня 2001 року в Ізраїлі проживало 5 млн. євреїв (що становить 78% від загальної кількості жителів країни), 1,2 млн. арабів і трохи більше ніж 200 тисяч нових репатріантів.
В середньому щодня в Ізраїль прибуває 150 нових репатріантів, народжується 360 дітей і помирає 100 осіб.
Приріст населення у 2000 році становив 2,4%, що значно перевищує показники розвинутих західних країн. Кількість євреїв в Ізраїлі за рік збільшилася на 1,6%, а за час існування держави - в 7,6 раза. Середньостатистична єврейська сім'я в Ізраїлі має 2-6 дітей.
У загальній кількості населення планети на частку Ізраїлю припадає 0,105%.
На історичній батьківщині зосереджено 38% світового єврейства. У 2000 році у США проживало 5,5 млн. євреїв (42% від їх загальної кількості), у Франції - 520 тисяч (4%), в Канаді - 384 тисячі (2,9%), у Великобританії і Росії - по 275 тисяч (2,1%), в Аргентині - 197 тисяч (1,5%), в Україні - 112 тисяч (0,8%), в Австралії і Німеччині - по 100 тисяч (0,7%).
За останні 53 роки значно зросла кількість арабського населення Ізраїлю і змінилася його структура. У 2000 році 82% арабів становили мусульмани - порівняно з 70% у 1948-му. Частка християн знизилася з 21 до 10%, а друзів - з 9 до 8%.
Напередодні Дня незалежності було проведене соціологічне опитування серед представників єврейського населення країни. Респондентам було запропоновано відповісти на наступні запитання: "У якій країні, на ваш погляд, найкраще жити?"; "Що громадяни нашої країни найбільше люблять в Ізраїлі?"; "Що в Ізраїлі є найменш привабливим?".
56% опитаних вважають найкращою країною Ізраїль, далі йдуть США (10), Канада і Швейцарія (по 5).
30% респондентів заявили, що найбільше люблять у своїй країні її жителів (тобто самих себе), 27% - її природу.
Серед непривабливих аспектів ізраїльської дійсності 29% учасників опитування назвали політичну ситуацію та дії уряду, а 28% - становище в сфері безпеки.
Міське населення в Ізраїлі становить більш як 90%.
За віковою структурою налічується 28% населення у віці до 14 років, близько 65% - у віці від 15 до 64 років і близько 10% - більше 65 років.
При цьому народжуваність становить 1932 дитини на 100 тис.осіб. Смертність - 622 померлих на таку ж кількість населення.
Середня тривалість життя становить 78,57 років. При цьому серед чоловіків - 76,57 років, серед жінок - 80,67.
Що стосується зайнятості в основних секторах промисловості, то показники такі:
- сільське господарство - 3,5%,
- промисловість - 22,7%,
- будівництво - 6,1%,
- транспорт і зв'язок - 6,3%,
- послуги (комерційний сектор) - 31,3%,
- послуги (державний сектор) - 29,8%.
Частка ВВП на душу населення у 1998 році становила 16,7 тис. дол. США.
Більш як один мільйон громадян Ізраїлю (або 19% населення) - неєвреї. Їх прийнято називати арабським населенням Ізраїлю.
Араби-мусульмани (близько 815 тис. осіб), більшість з яких сунніти, становлять 76% усього неєврейського населення. Вони мешкають переважно у невеликих містах і селах, більше ніж половина з них - на півночі країни.
Бедуїни становлять майже 10% мусульманського населення Ізраїлю. Існує близько 30 бедуїнських племен, які проживають переважно у південній частині країни. В минулому пастухи-кочівники, вони перебувають у стадії переходу від племінного ладу до сучасного способу життя і поступово виходять на ізраїльський ринок праці.
Араби-християни - друга за чисельністю меншина Ізраїлю: близько 160 тисяч осіб. Вони мешкають переважно в містах, у тому числі в Назареті, Шфарамі і Хайфі. Араби-християни належать до різних конфесій, найбільшими з яких є греко-католицька (42%), греко-православна (32%) і римсько-католицька (16%) общини.
Друзи (близько 95 тис. осіб) - арабомовна меншина, що проживає в 22-х селах на півночі Ізраїлю в умовах культурної, соціальної і релігійної автономії. Релігійне вчення друзів тримається в секреті, але відомо, що одним з його положень є концепція такійа, яка зобов'язує членів общини до повної лояльності по відношенню до влади країни.
Черкеси (близько 3 тис. осіб) проживають у двох селах на півночі країни. Мусульмани-сунніти, хоча ні етнічно, ні культурно не пов'язані зі своїми єдиновірцями-арабами. Зберігши свою яскраву етнічну самобутність, черкеси беруть участь у різних сферах економічного і суспільного життя Ізраїлю, не змішуючись ні з єврейським, ні з арабським населенням.
Економіка
Ізраїль - індустріально-аграрна країна. Із сировинних ресурсів має лише хімічні солі Мертвого моря і фосфати.
В економіці існує 3 сектори: приватний, державний і кооперативний. Провідні позиції займають приватний ізраїльський та іноземний капітали, частка яких у виробництві ВВП перевищує 90%.
Уряд намагається реалізувати економічну політику, якою передбачається приватизація нерентабельних державних і профспілкових підприємств і компаній, створення сприятливих умов для іноземних інвестицій.
Економіка країни в основному базується на зовнішніх джерелах фінансування. Основний донор економіки Ізраїлю - США. Обсяг допомоги становить близько 100 млрд. дол., причому майже 2/3 її було надано безвідплатно або на пільгових умовах. Зовнішній борг Ізраїлю у 1997 році становив 18,7 млрд. дол. Держава мобілізує фінансові ресурси для виплати зовнішнього боргу.
Швидкий та успішний розвиток країни був би неможливий без активної ролі держави у проведенні економічної політики. Держава займається абсорбцією іммігрантів: діють спеціальні урядові програми будівництва житла, створюються робочі місця, виділяється одноразова допомога новоприбулим у країну.
Ізраїль реалізує власну програму розвитку технологічної бази промисловості, причому пріоритет віддається наукоємнісному виробництву та експорту наукоємнісних технологій. За показниками наукоємнісного експорту Ізраїль поступається лише США. Для США цей показник становить 2,3% ВНП, для Ізраїлю - 2%.
За часткою витрат на НІОКР від ВВП (близько 3%) Ізраїль випереджає США, Японію і Німеччину. За кількістю наукових публікацій і рівнем комп'ютеризації Ізраїль посідає перше місце в світі. Країна одночасно розвиває і військові, і цивільні технології. В Ізраїлі розміщені дослідницькі центри таких загальноприйнятих світових велетів, як IBM, Intel, National Semiconductors, Motorola. Наукові центри, розташовані в пустелі Негев, є аналогом американської Силіконової долини. Системи контролю за виробництвом мікроелектронних компонентів, що випускаються в Ізраїлі, використовуються електронними компаніями США і Японії.
В країні фактично сталися три науково-технічних революції: у медицині, в агрономії, у зв'язку і телекомунікаціях. За кількістю стільникових телефонів на душу населення (28 телефонів на 100 осіб) Ізраїль випереджає навіть такі країни, як Данія та Ісландія.
Загальновизнаними є успіхи Ізраїлю у таких сферах медицини як рання діагностика і лікування раку, тяжких спадкових хвороб.
Промисловість виробляє високотехнологічні прилади для пересувних лабораторій і терапевтичних установок.
Ізраїльські агрономи навчилися збирати високі врожаї в пустелі.
Державна політика в галузі розвитку високих технологій, підвищення рівня освіти приносить результати. Незаперечною є перевага Ізраїлю на світовій арені у таких галузях, як військові технології, обробка алмазів і виробництво діамантів, використання сонячної енергії, генної інженерії в сільському господарстві.
За даними 1998 і 1999 рр., валовий національний продукт становив 96 483 і 104 081 млн. дол. США, валовий внутрішній продукт - 100 525 і 99 068 млн. дол. США, а ВНП на душу населення - 16 180 і 17 450 дол. США.
Сільське господарство
У сільському господарстві Ізраїлю застосовуються новітні технології. Ресурси використовуються дуже ефективно. Осушується пустеля, збудовано ізраїльський водовід, який подає воду в посушливі райони.