Сільське розселення на сучасному етапі деградує (знелюднюється). Слід зазначити і те, що в селах залишаються на постійне помешкання, як правило, люди старшого віку (28 %).
Природно, що в кожній з цих груп сільського розселення має проводитися своєрідна державна політика щодо демографічної та розселенської ситуації, а тому кожній області, кожному регіону необхідна програма розвитку народонаселення на найближчі 10— 15 років з урахуванням сучасних тенденцій і процесів.
Село не забезпечене повноцінними закладами охорони здоров’я, тут вдвоє менше лікарняних ліжок, ніж у середньому в Україні. Недостатня і мережа служби побуту (будинків побуту, комплексних приймальних пунктів тощо), що здебільшого розміщена в аварійних будинках.
Безперечно, в майбутньому, у зв'язку з переходом до ринкової економіки, критерії оцінок рівнів життя і можливостей соціального розвитку міського і сільського населення зміняться. Але на сучасному етапі різке перевищення частки міського населення одних національностей порівняно з часткою населення інших є досить переконливим свідченням неоднозначного підходу до питань соціального захисту населення різних національностей в умовах функціонування планової економіки.
Визначення перспективних розмірних категорій сільських поселень вимагає вивчення територіальних аспектів проблеми. Потрібно, зокрема, встановити, чи виявлені розмірні категорії населених пунктів є масовим і стійкими повсюдно, тобто по всій території України, чи різним її регіонам властиві свої особливості. При такому підході можна більш мотивовано визначити оптимальну категорію населеного пункту, виявити групи сіл, в яких доцільно будувати соціально-культурні об'єкти, підвищувати рівень благоустрою. Йдеться про те, щоб управління сільським розселенням виступало фактором територіальної стабілізації сільських жителів, стримувало їх відплив у міста, створювало можливості для розвитку фермерського та інших форм сільськогосподарського виробництва.
Слід враховувати і те, що в перспективі чисельність сільського населення також буде скорочуватися. При визначенні найбільш масових розмірних категорій сільських поселень необхідно також враховувати реальні зміни, які відбудуться в сільському розселенні в умовах приватизації сільськогосподарського виробництва. Такі корективи сприятимуть виявленню випадкових залежностей.
В Україні село потребує додаткових можливостей для прискорення будівництва і впровадження в дію низки об'єктів сфери послуг, соціально-економічної інфраструктури, заходів, спрямованих на зменшення відпливу населення, закріплення молоді на селі, оптимізації маятникової міграції до міста, а саме:
- приватизації землі, її роздержавлення і паювання різних колективних організацій та підприємств, здебільшого нерентабельних;
- поліпшення умов сільськогосподарської праці за рахунок досягнень науково-технічного прогресу (комплексів сільськогосподарських машин, працезберігаючих технологій тощо), істотного зменшення ручної праці;
- розширення в сільськогосподарських районах будівельної індустрії, збільшення послуг для будівництва і ремонту житлових будівель;
- збільшення обсягів будівництва водопровідних і газових мереж тощо.
Необхідно посилити увагу до соціально-культурного та побутового обслуговування населення, особливо децентралізації його у зонах і регіонах, що може позитивно вплинути на поліпшення демографічної ситуації : зменшення міграційних потоків сільського населення, збільшення у центральних великих опорних населених пунктах, де виникає так звана сільська переробна промисловість тощо.
Слід потурбуватися про збереження молодої сім’ї, підвищення міцності і стійкості шлюбу, створення умов для формування великих сімей, поліпшення здоров'я населення і подовження тривалості життя, охорону матері та дитини, зменшення міграційного відпливу сільського населення.
Усі проблеми можуть бути розв'язані певною мірою за умови приватизації землі і зміни виробничих відносин, які сприятимуть тому, що селянин стане господарем свого життя. Тоді і сільське розселення відродиться і зміцніє. За інших умов його спіткає доля Російського Нечорнозем'я, де сільське розселення знищила соціалістична система господарювання. Отже, можна зробити такі висновки: сільське розселення України зазнало змін через хибну аграрну політику і диференціацію сіл на перспективні й неперспективні, геноцид і депортації; важкі умови життя та праці селянина, відсталість сфери послуг і побуту спонукали до масових виїздів, особливо молоді, не лише з села, а й за межі країни, що призвело до знелюднення українського села, його деградації, депопуляції, старіння населення і від'ємного сальдо в природному прирості. Сільське розселення може якісно відродитися лише на основі докорінної зміни виробничих відносин на селі і приватизації землі.{№ 11}
Висновок
Як показало дослідження, трансформацію відтворювальних процесів населення потрібно розглядати як функціональну систему, враховуючи динаміку всіх процесів життєдіяльності людей. Регіональне дослідження процесів відтворення населення в їх єдності та взаємозумовленості дає підстави для обґрунтованих висновків про характер їх змін, соціальні та економічні наслідки трансформації цих процесів, а також розробити пропозиції щодо оптимізації геодемографічних процесів стосовно конкретних умов для різних типів геодемографічних систем. Ці відмінності важливі для розробки стратегії економічного і соціального розвитку кожної територіальної одиниці.
Ринкова трансформація, що зачіпає не лише суспільно-економічне, а й екологічні процеси в Україні, потребує нових концептуальних засад як на рівні індивідуального підходу, так і в підході до кожної територіальної спільноти людей як об'єкта соціальної, демографічної, економічної політики. Сучасна модель екологічного, соціально-економічного, демографічного розвитку країни висуває принципово нові вимоги до професійної підготовки та до здоров'я населення з погляду збереження та відтворення нації. Турбота про людей має посісти центральне місце у справі забезпечення стійкого розвитку. Людині треба мати не тільки право на гідний життєвий рівень для неї самої та її родини, а й реальну можливість здорового та плідного життя у гармонії з природою.
Література :
1.http://www.ukrcensus.gov.
2.http:// travel. Kyiv.org
3.http://Rada.com.ua
4.http://www.amb-ukraina.com
5.http://lib.irismedia.org
6.http://library.if.ua
7.http://gorod.dp.ua
8.Атлас України. - К.: Картографія, 1996.
9.Бака М. М. Радянська Україна 1917-1987рр.-К.: Політвидав. України, 1987.
10.Бейдик О. О.Географія України: Основні відомості шкільного курсу. - К.: Либідь, 1996.
11.Бейдик О. О.Географія: Посібник для вступників до вищих навчальних закладів. - 2-е вид. - К.: Либідь, 1996.
12.Заставний Ф. Д. Географія України. - Львів : Світ, 1998.
13.Качан Є. П. Розміщення продуктивних сил України. - К.: Вища школа, 1998.
14.Ковалевський В.В. Розміщення продуктивних сил.-К.:Либідь,2002.
15.Статистичний щорічник України за 2000 рік. - К.: . Техніка, 2001.
ДОДАТКИ
Таблиця 1
Кількість міських і сільських жителів по областях на момент отримання Україною незалежності
| Області | Чисельність населення, тис.чол. міського сільського | Процент міського населення | |
| Україна | 35085,2 | 16852,2 | 68 |
| Вінницька | 871,1 | 1043,3 | 46 |
| Волинська | 539,8 | 529,2 | 50 |
| Дніпропетр. | 3266,7 | 642,0 | 84 |
| Донецька | 4836,0 | 510,7 | 90 |
| Житомирська | 817,8 | 692,9 | 54 |
| Закарпатська | 529,3 | 736,6 | 42 |
| Запорізька | 1602,6 | 497,0 | 76 |
| Івано-Франків. | 616,8 | 826,1 | 43 |
| Київська(без Києва) | 1069,8 | 876,6 | 55 |
| м. Київ | 2643,4 | 100 | |
| Кіровоградсь. | 758,2 | 487,1 | 61 |
| Крим | 1763,5 | 786,3 | 69 |
| Луганська | 2487,1 | 384,0 | 87 |
| Львівська | 1660,5 | 1103,9 | 60 |
| Миколаївська | 889,6 | 452,8 | 66 |
| Одеська | 1746,0 | 889,3 | 66 |
| Полтавська | 1005,1 | 751,8 | 57 |
| Рівненська | 546,9 | 629,9 | 46 |
| Сумська | 902,4 | 527,8 | 63 |
| Тернопільськ | 494,1 | 681,0 | 42 |
| Харківська | 2524,6 | 670,2 | 79 |
| Херсонська | 778,2 | 480,5 | 62 |
| Хмельницька | 745,2 | 775,4 | 48 |
| Черкаська | 817,0 | 713,9 | 53 |
| Чернівецька | 398,8 | 539,8 | 42 |
| Чернігівська | 774,7 | 631,1 | 55 |
| Київ | 2630,2 | Днiпродзержинськ | 281,0 | Єнакiєве | 113,5 |
| Харків | 1555,1 | Кіровоград | 275,5 | Красний Луч | 109,2 |
| Дніпропетровськ | 1147,2 | Чернівці | 260,8 | Стаханов | 108,7 |
| Донецьк | 1088,2 | Хмельницький | 259,0 | Кам’янець-Подільський | 107,5 |
| Одеса | 1046,4 | Рівне | 246,1 | Олександрія | 103,1 |
| Запоріжжя | 870,3 | Кременчук | 245,8 | Костянтинівна | 102,1 |
| Львів | 801,8 | Івано-Франківськ | 236,8 | Конотоп | 98,4 |
| Кривий Ріг | 720,1 | Тернопіль | 234,5 | Шостка | 94,3 |
| Маріуполь | 509,8 | Луцьк | 218,6 | Бердичів | 94,2 |
| Миколаїв | 508,1 | Біла Церква | 215,7 | Ізмаїл | 92,9 |
| Луганськ | 486,9 | Краматорськ | 197,0 | Умань | 92,6 |
| Макіївка | 408,5 | Керч | 175,2 | Мукачеве | 90,3 |
| Вінниця | 387,8 | Мелiтополь | 174,3 | Артемiвськ | 89,5 |
| Севастополь | 365,1 | Нікополь | 156,6 | Бровари | 87,9 |
| Херсон | 362,8 | Бердянськ | 134,6 | Ялта | 87,5 |
| Сімферополь | 348,1 | Павлоград | 133,9 | Первомайськ (Мик) | 84,1 |
| Горлівка | 321,5 | Слов'янськ | 132,9 | Феодосія | 83,9 |
| Полтава | 321,2 | Сєверодонецьк | 131,8 | Торез | 83,6 |
| Чернігів | 312,3 | Ужгород | 126,3 | Ніжин | 81,2 |
| Черкаси | 311,9 | Алчевськ | 124,4 | Дрогобич | 81,1 |
| Суми | 303,9 | Лисичанськ | 122,6 | Сміла | 81,0 |
| Житомир | 300,1 | Євпаторія | 114,5 | Свердловськ | 80,5 |
| Новомосковськ | 76,9 | Брянка | 61,8 |
| Червоноград | 76,7 | Лубни | 60,7 |
| Рубіжне | 74,6 | Нова Каховка | 59,3 |
| Калуш | 73,5 | Бiлгород-Днiстровський | 58,2 |
| Прилуки | 73,3 | Ровеньки | 58,0 |
| Красноармiйськ | 72,8 | Новоград-Волинський | 57,5 |
| Ковель | 72,4 | Енергодар | 56,8 |
| Лозова | 72,2 | Свiтловодськ | 56,8 |
| Дружкiвка | 71,1 | Нововолинськ | 56,1 |
| Стрий | 70,5 | Іллiчiвськ | 55,9 |
| Антрацит | 70,1 | Ромни | 55,9 |
| Шахтарськ | 70,0 | Комсомольськ | 55,3 |
| Коломия | 68,7 | Марганець | 55,0 |
| Харцизьк | 68,5 | Фастів | 54,2 |
| Коростень | 66,7 | Бориспіль | 54,0 |
| Сніжне | 66,2 | Охтирка | 53,3 |
| Ізюм | 63,4 | Шеретівка | 52,6 |
| Жовті Води | 61,9 | Краснодон | 52,3 |
| Димитров | 61,7 | Первомайськ (Луг) |
Таблиця 3