ОБЛІК ЕЛЕМЕНТУ ЗАТРАТ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ (стр. 3 из 5)

Якщо буде освоєно декілька видів продукції, то списану суму розподіляють між ними.

Якщо освоєння продукції, на яку були витрачені кошти, не буде здійснюватися, то загальна сума витрат буде списана на збитки господарства.

Принципіальна схема побудови обліку витрат на підготовку та освоєння нових видів продукції аналогічна тій, яка показана на рис. 26.

Витрати на утримання і експлуатацію машин та устаткування. За економічним змістом ці витрати є основними, виробничими. Витрати на утримання та експлуатацію машин та устаткування облічуються в розрізі виробничих структурних підрозділів: бригад, цехів, дільниць технологічних фаз, переділів, а у середині цих підрозділів — по технологічних лініях, а іноді й агрегатах.

Методика й техніка планування та обліку витрат на утримання та експлуатацію машин та устаткування для різних рівнів виробничого процесу є ідентичною. Складають кошториси витрат за встановленою номенк

латурою статей, яка визначається в галузевих рекомендаціях.

Для синтетичного обліку витрат на утримання і експлуатацію машин та устаткування планом рахунків передбачено рахунок № 24 "Витрати на утримання і експлуатацію машин та устаткування".

Методика обліку формування, розподілу та перерозподілу витрат на утримання та експлуатацію машин та устаткування складається з чотирьох етапів робіт (рис. 27).

Зібрані на рахунку витрати у розрізі елементів затрат та статей кошторису за загальною схемою, яка описана вище, у кінці місяця списуються на підставі первинного їх розподілу — розрахунку по направленням та відображаються на рахунках обліку виробництва № 20 "Основного виробництва", № 23 "Допоміжних виробництв" та № 31 "Витрати майбутніх часів".

Далі на кожному з названих рахунків витрати поділяють між незавершеним виробництвом та готовою продукцією. Нарешті, визначені на готову продукцію витрати поділяють між окремими видами.

.При нормативному методі обліку затрат на утримання й експлуатацію машин та устаткування необхідно забезпечити окремий облік у межах норм, змін норм та відхилень від норм.

Облік витрат на управління. Витрати на управління не пов'язані безпосередньо з виробничими процесами, а випливають із організаторських, адміністративних та інших функцій, з координації та регулювання виробничих процесів: постачання, виготовлення продукції, організації робочого процесу, реалізацією продукції тощо.

Витрати на управління поділяються на дві групи: управління виробничими структурними підрозділами (за-гальновиробничі), бригадою, ланкою, дільницею, фермою, цехом, технологічною лінією, фазою, переділом тощо та господарством в цілому (загальногосподарські). Для обліку першої групи витрат планом рахунків передбачено рахунок № 25 "Загальновиробничі витрати", на якому для кожного структурного підрозділу відкривають окремий субрахунок. Для обліку другої групи планом рахунків передбачено рахунок № 26 "Загальногосподарські витрати".

Методика та техніка обліку усіх видів витрат на управління однакова. Протягом місяця формування витрат

Рис. 3. Загальна схема побудови витрат на утримання та експлуатацію машин та устаткування

здійснюється за єдиною методикою, тобто витрати' формуються в межах кожного підрозділу, кожного субрахунку в розрізі елементів витрат та номенклатури за

статею кошторису, як це було показано на рис. 2. Але у

. кшці місяця, розподіл, перерозподіл та списання затрат .на управлйння по кожному із рівнів управління має свої особливості

Витрати на рівні бригади усередині (дільниці, ланки, ферми або цеху) розподіляються та списуються за простим методом (.тільки на види продукції).

Затрати на рівні цехів або дільниць, переділів із бригадною чи ланковою структурою облічуються, тобто облік процесу їх формування, розподілу та перерозподілу здійснюється за схемою, яка наведена на рис. 3.

Витрати на управління структурними підрозділами, цехами, фермами, дільницями, бригадами тощо включають в себе витрати на утримання персоналу, поштові, телефонні, телеграфні, заробітну плату, відрахування на соціальне страхування, утримання інвентаря,

Рис. 4. Загальна побудова обліку формування, розподілу та перерозподілу загальногосподарських витрат за місяць

НВ – незавершенне виробництво

ГП – готовий продукт.

будинків, охорону праці, інші витрати, які передбачені нормативними документами та рекомендаціями.

Нормативний метод обліку витрат на управління структурними підрозділами здійснюється аналогічно обліку витрат на утримання і експлуатацію машин та устаткування.

Відносно складним є облік витрат на управління господарством. Ці витрати включають такі* утримання всього персоналу, його заробітну плату, відрахування на страхування, утримання будинків, споруд, інвентаря загальногосподарського характеру, утримання загальногосподарських лабораторій, пожежної охорони, підготовку кадрів, організаційний набір кадрів, поштові, канцелярські витрати тощо.

Облічені в дебеті рахунку N 26 "Загальногосподарські витрати" у кінці місяця розподіляються, списуються, перерозподіляються за складною схемою, яка показана на рис. 4 і передбачає 4 етапи:

1-й етап — облік формування елементів затрат по статтях номенклатури загальногосподарських витрат;

2-й етап — розподіл та списання затрат на виробничі структурні підрозділи та направлення;

3-й етап — розподіл та списання затрат на готову продукцію та незавершене виробництво;

4-й етап — розподіл та списання затрат на окремі види готової продукції.

При цьому слід попередньо відкорегувати дебетові записи на так звані прямі затрати з Окремих господарств (табл. 1).

Таб. 1. Розподіл та перерозподіл загальновиробничих витрат

Облік браку у виробництві. Брак на непродуктивні витрати матеріальних цінностей та праці, навіть у тих випадках, коли є можливість переробити брак у новий продукт праці або виправити недоліки» — (це витрати).

Для побудови обліку браку у виробництво його класифікують, за такими ознаками:

за місцем виявлення — внутрішній, тобто виявлений до відвантаження або передачі покупцеві, та зовнішній — який виявлено уже у покупця;

за характером дефектів — остаточний, який уже не можливо виправити, та такий, який ще можна виправити;

за причинами виникнення (неякісні матеріали, припинення подач електроенергії тощо);

за винуватцями (робітник, постачальник, служба постачання, тощо).

Документальне виникнення браку у виробництві оформляють або актом на брак, повідомленням або листком на брак. У цих документах вказують дані про те, що забраковано, яку продукцію, хто винен, яка причина браку тощо.

Для обліку витрат, пов'язаних із забракованою продукцією; передбачено рахунок № 28 Брак у виробництві". На дебеті цього рахунку облікують витрати по виправленню браку або вартість остаточно забракованої продукції. З кредиту списують вартість матеріалів або відходів від забракованої продукції, утримання їх заробітної плати винуватців та остаточної втрати, які включають у собівартість продукції.

Загальна схема обліку браку, який можна виправити, наведена на рис. 5, а браку, який не можна виправити, на рис. 6.

У документах на виправлення браку слід показувати конкретно, на який вид браку використані матеріали, або прийняті інші витрати.

ОБЛІК ЗВЕДЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ЗАТРАТ

В економічній літературі поняття "Облік зведення затрат" трактується по-різному; як "Зведений облік затрат", або як "Зведення затрат", або як "Облік зведення затрат". Є й інші тлумачення. Але якщо прийняти за вихідну точку поетапну побудову обліку процесу виробництва, то облік зведення затрат — це третій етап. Разом з тим це етап завершення обліку використання ресурсів як елементів затрат і як використання продуктивних сил. На цьому етапі з'являється можливість одержати загальну суму затрат на виробництво за певний

відрізок часу — місяць, квартал тощо.

Рис. 5. Загальна схема обліку поправного браку, який може бути виправлений.

Рис. 6. Загальна схема обліку браку, який не може бути виправлений.

На першому етапі затрати на виробництво облікуються по центрах первинного формування елементів затрат. Це дозволяє по кожному такому центру (бригаді, ланці, дільниці, цеху, фермі, переділу тощо) одержати суму затрат. Наявність підсумкових даних про затрати окремих структурних підрозділів господарства дає змогу одержати підсумкові дані у цілому в розрізі елементів затрат та видів затрат.

На даний момент у господарствах затрати на виробництво зводяться по центрах їх первинного використання (бригадах, ланках, дільницях, цехах, фермах, технологічних фазах, переділах, виробництвах тощо), всере-дені центрів формування (по виробах, групам виробів, видах робіт, послугах, видах витрат) та сукупно, тобто по господарству у цілому незалежно від призначення.

Це означає, що затрати зводяться як по горизонталі, так і по вертикалі, за ієрархією виробництва. Але у всіх випадках затрати зводяться за ознакою "Елементи затрат".