Таблиця 14
Урожайність озимої пшениці сорту Миронівська 61 залежно від норми висіву і внесення туру, ц/га, 1990-1992 рр.
| Норма висіву, млн./га | А тур не вносили | Б 2 л/га на ІІІ етапі органогенезу | В 2 л/га на ІІІ етапі + 4 л/га на IV етапі органогенезу | Г 4 л/га на IV етапі органогенезу | Середнє за нормою висіву |
| 3,0 | 64,0 | 68,4 | 68,2 | 63,0 | 65,9 |
| 3,5 | 64,3 | 68,0 | 69,0 | 64,0 | 66,3 |
| 4,0 | 62,9 | 66,5 | 68,4 | 63,9 | 65,4 |
| 4,5 | 62,0 | 65,4 | 67,5 | 63,1 | 64,5 |
| 5,0 | 60,8 | 63,0 | 66,6 | 62,4 | 63,2 |
| 5,5 | 59,3 | 61,0 | 65,3 | 61,2 | 61,7 |
| Середнє за туром | 62,2 | 65,4 | 67,5 | 62,9 | |
| НІР 05, ц/га | Для туру 1,7-2,0; для норми висіву 2,1-2,4; для взаємодії АВ 2,4-2,9 | ||||
Таким чином, вища врожайність озимої пшениці сорту Миронівська 61 формується при нормах висіву 3,0-4,0 млн./га як при внесенні туру, так і без нього. Проте внесення туру рано навесні підвищує ефективність цих норм висіву, забезпечуючи більшу їх перевагу у врожайності порівняно з вищими нормами висіву.
СОРТ І ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ
Сорти озимої пшениці вирощувалися за трьома моделями технологій: інтенсивна, ресурсоощадна і контроль (без агрохімікатів). Основні відмінності у технологіях були наступні:
- інтенсивна: попередник однорічні трави; норма добрив Р100К120 + N50 (ІІІ) + N60 (IV) + N30 (VIII); обробіток ґрунту - лущіння + оранка + культивація КПС-4 в два сліди; сівба сівалкою СЗ-3,6 з дисковими сошниками, норма висіву насіння 260 кг/га; догляд за посівами - внесення 4-6 л/га туру в кінці кущіння, обробка посівів гербіцидами, фунгіцидами, інсектицидами.
- ресурсоощадна: попередник конюшина лучна; норма добрив Р60К60 + N60 (ПІ); обробіток ґрунту - оранка з котком + культивація через 2 тижні + РВК-3,6 перед сівбою; сівба сівалкою СЗЛ-3,6 з анкерними сошниками, норма висіву 180 кг/га, рівномірне загортання насіння на глибину 2-3 см; догляд за посівами - внесення 1,5-2,0 л/га туру після відновлення весняної вегетації, агротехнічні методи боротьби з шкодочинними організмами.
- контроль (без агрохімікатів): попередник однорічні трави; добрива не вносились; обробіток ґрунту - оранка + культивація КПС-4 перед сівбою; сівба сівалкою СЗ-3,6, норма висіву насіння 260 кг/га; агрозаходи з догляду за посівами не проводились.
При вирощуванні озимої пшениці за ресурсоощадною технологією найвищий урожай (69,5 ц/га) був у сорту Поліська 90 (табл.15). Урожайність у сортів Миронівська 27, Мирлебен і Поліська 87 була меншою порівняно з Поліською 90 на 5-6 ц/га і становила відповідно 64,3 ц/га, 63,5 ц/га і 62,4 ц/га. Найменша врожайність . була у сорту Миронівська 61 (61,3 ц/га) і Миронівська 808 (60,9 ц/га).
Якщо при вирощуванні за ресурсоощадною технологією найбільша різниця в урожайності між сортами становить 8,6 ц/га, то при інтенсивній технології вона зростає до 13,5 ц/га (табл.15). За інтенсивною технологією найвищу врожайність забезпечили сорти Поліська 90 і Миронівська 27. Урожайність всіх сортів зросла на 1,6-8,4 ц/га порівняно з ресурсоощадною технологією.
Продуктивність усіх сортів озимої пшениці на контролі без застосування агрохімікатів була меншою більш як у два рази, порівняно з першими двома технологіями. Урожайність сортів вирівнялась і різниця між ними склала 2-7 ц/га. Найкращі результати показали Миронівська 808 і Поліська 87 - відповідно 34,8 ц/га і 32,5 ц/га. Вищу врожайність цих сортів можна пояснити їх здатністю до кущення. На бідніших грунтах і за відсутності добрив вони розвивають більшу вегетативну масу (порівняно з іншими сортами) з розвиненим фотосинтетичним апаратом.
Таблиця 15
Урожайність сортів озимої пшениці залежно від моделі технології вирощування, ц/га 1994-1996рр.
| Сорт | Технологія | ||
| інтенсивна | ресурсоощадна | Контроль (без агрохімікатів) | |
| Миронівська 61 | 67,8 | 61,3 | 27,4 |
| Мирлебен | 70,3 | 63,5 | 27,9 |
| Миронівська 27 | 72,7 | 64,3 | 28,4 |
| Миронівська 808 | 62,5 | 60,9 | 34,8 |
| Поліська 87 | 66,4 | 62,4 | 32,5 |
| Поліська 90 | 76,0 | 69,5 | 30,1 |
| Середня за технологією | 69,3 | 63,6 | 30,2 |
| НІР05, ц/га | 2,8-2,9 | ||
Отже, при вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною і ресурсоощадною технологією в умовах західного Лісостепу найвищу врожайність забезпечили сорти Поліська 90 і Миронівська 27. За відсутності добрив і засобів захисту рослин краще сіяти Миронівську 808 і Поліську 87.
У дослідженнях 2000-2002 рр. сорти Миронівська 68, Поліська 90, Мирхад, Мирич забезпечили вищу врожайність порівняно з сортами Миронівська 67, Копилівчанка, Миронівська 63, Альбатрос одеський, Миронівська 61 як на високому фоні (N120P80K80), так і на фоні N60P40K40 і на варіанті без добрив.
Важливо простежити вплив на якість зерна озимої пшениці не тільки окремих агротехнічних заходів, а і досліджуваних моделей технологій. Скловидність зерна при вирощуванні за інтенсивною технологією була найвищою і коливалась залежно від сорту в межах 76-86%. При вирощуванні озимої пшениці за ресурсоощадною технологією скловидність зерна зменшувалась до 69-80%. Найменшим цей показник якості зерна був на контролі без використання агрохімікатів - 51-68%. Маса 1000 зерен теж була найвищою при вирощуванні за інтенсивною технологією, дорівнюючи 43,5-48,3 г. На варіанті з ресурсоощадною технологією вона знизилась до 43,0-47,1 г. Зниження було незначне і залежно від сорту становило 0,9-1,4 г, за винятком сорту Поліська 90, для якого різниця в масі 1000 зерен становила 3 г. Найнижчою маса 1000 зерен була при вирощуванні озимої пшениці без використання агрохімікатів - 41,1-45,3 г.
Вміст сирої клейковини та білка в зерні був найбільшим при вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною технологією і становив відповідно 27,5-32,2% і 12,9-14,5%. На варіанті з ресурсоощадною технологією відбулося незначне зниження цих показників. Так, вміст сирої клейковини зменшився до 25,2-30,2%, а білка - до 11,8-13,9%. Значно нижчими вміст клейковини і білка в зерні були на контролі, без застосування агрохімікатів і відповідно становили 23,1-28,2% і 11,0-13,4%.
СТРУКТУРА ВРОЖАЮ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ
Структура врожаю озимої пшениці визначалась за результатами багатьох дослідів. Слід враховувати фактори, які безпосередньо впливають на основні показники структури врожаю - це польова схожість, перезимівля рослин, виживання за вегетацію.
Польова схожість зростає при розміщенні озимої пшениці після конюшини (87,1-93,0%), а виявляється найменшою - при сівбі після кукурудзи на силос - 70,9-73,2%. Вона підвищується при застосуванні для передпосівного обробітку ґрунту комбінованого агрегату РВК-3,6 (87,3%), проти 61,4% на варіанті з культиватором КПС-4. Підвищення норми добрив з Р30К30 до Р120К120 привело до зниження польової схожості на 1,3-2,8%. На варіанті з нормою висіву 3,0 млн./га вона становить 95,7%, а при висіві 5,5 млн./га зменшується до 89,7%. Найкращі умови для проростання насіння складалися при сівбі 30 вересня, де польова схожість була найвищою - 96,8%. При загортанні насіння на глибину 2-3 см польова схожість найвища - 90%, на глибину 5 см зменшується до 84%, на глибину 6 см - до 79%, на глибину 7 см - до 68%. У цьому досліді виявлено тісну пряму кореляційну залежність між показниками польової схожості і врожайності (г = 0,741).
Зимостійкість, що визначається рівнем перезимівлі рослин, була найвищою у сорту Миронівська 808 як більш зимостійкого сорту. У всі роки досліджень перезимівля завжди була високою і складала 90-98%. Вона змінювалась в основному залежно від сорту, строків сівби (найвища при сівбі 30 вересня - 96,2-98,4%). Залежність урожайності озимої пшениці від перезимівлі спостерігалась протягом усіх років досліджень і сила зв’язку позначалась коефіцієнтом кореляції r = 0,874.
Загальне виживання рослин за вегетацію залежить від більшості агрозаходів. Так, найвище виживання рослин на варіантах з нормою висіву 3,0 і 3,5 мл./га, становило відповідно 74,6% і 73,4%, а збільшення норми висіву до 5,5 млн./га приводить до зменшення його до 59,8%. Залежно від строків сівби виживання рослин було найменшим при сівбі 10 вересня - 64,0%, 20 вересня зросло до 68,2%, 30 вересня - до 73,4%.