На підставі цих даних можна стверджувати, що в умовах західного регіону України осіннє внесення азоту менш ефективне, ніж весняно-літнє підживлення озимої пшениці. Проте основну частину азоту потрібно внести на ранніх етапах весняної вегетації. Якщо запізнитись з першим підживленням і провести його в кінці кущіння, продуктивність посівів знижується. Так, внесення азоту по 60 кг/га д.р. на IV і VIII етапах (варіант В) виявилось у наших дослідженнях найменш ефективним.
Залежність урожайності зерна озимої пшениці від доз і строків внесення азоту можна виразити у вигляді рівнянь регресії: для сорту Щедра Полісся – Y = 42,7+7,976Х1 + 42,866X2+7,537X22-72,507Xз+12,276 Хз2 + 50,235Х4 - 8,167X42, R=0,927; для сорту Миронівська 61 – Y= 42,5 + 7,706X1 + 36,243Хз- 4,653X22 + 33,468Хз - 4,379Хз2 - 51,177Х4 +7,833Х42, R=0,951; для сорту Мирлебен - Y=38,2 + 1,493Х1 - 15,049Х2+3,196Х22-11,327Хз+ 2,390Хз2 + 16,706Х4 - 2,833Х42, R=0,911, де Y - врожайність сорту, ц/га; Х1 - норма внесення азоту восени + азот на III етапі органогенезу; Х2 - норма азоту на II етапі; Хз - норма азоту на IV етапі; Х4 - норма азоту на VIII етапі.
Порівняння урожайності на варіанті А (контроль) з іншими варіантами показує, що за рахунок внесення N120 одержуємо приріст врожаю в межах 23,5-27,0 ц/га при найкращому розподілі азоту під час вегетації. Приріст зменшується до 14,1-17,7 ц/га при пізніх строках підживлення (див. табл.4,5).
Під впливом різних доз і строків внесення азоту змінюється якість зерна. Показники якості зростають на всіх варіантах, де застосовувався азот. Так, скловидність зросла порівняно з контролем на 22-31%. Значно менша на контролі також натура зерна (табл.6).
Таблиця 6
Якість зерна озимої пшениці сорту Миронівська 61 залежно від строків і норм внесення азотного добрива, 1996-1998рр.
| Варіант внесення азоту | Скловидність, % | Натура зерна, г/л | Маса 1000 зерен, г | Вміст, % | |
| сирої клейковини | Білка | ||||
| А Р90К120 (восени) | 60 | 742 | 41,2 | 21,7 | 11,2 |
| Б Р90К120 + N30 (восени) + N30 (ІІІ етап) + N30 (ІV) + N30 (VIII) | 82 | 785 | 45,0 | 27,5 | 12,9 |
| В Р90К120 + N60 (ІV) + N60 (VIII) | 91 | 795 | 48,1 | 31,9 | 14,4 |
| Г Р90К120 + N60 (ІI) + N60 (VIII) | 86 | 790 | 46,3 | 29,2 | 13,8 |
| Д Р90К120 + N30 (ІI) + N60 (ІV) + N30 (VIII) | 83 | 788 | 47,0 | 28,6 | 13,1 |
Маса 1000 зерен найбільше зростає при застосуванні азоту у пізніших фазах розвитку рослин. Тому найвищою маса 1000 зерен виявилася на варіанті В (48,1г). Вміст сирої клейковини і білка теж був найвищим при внесенні азоту на IV етапі (N60) і VIII етапі (N60). Високими ці показники були на варіантах Г і Д, де значна частина азоту теж вносилась на IV і VIII етапах. Існує тісна пряма кореляційна залежність між показниками врожайності та якості зерна, а саме, з скловидністю (r=0,832), натурою зерна (г=0,898), масою 1000 зерен (г=0,806), вмістом клейковини (г=0,755) та білка (г=0,713).
Позитивний вплив азотних добрив на якість зерна спостерігається і в сорту Мирлебен.
ТЕХНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СІВБИ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ
З метою визначення найкращого складу агрегату для передпосівного обробітку ґрунту проводились польові дослідження за схемою, поданою в табл.6. До передпосівного обробітку після оранки було проведено дві культивації за допомогою КПС-4 з боронами. Першу культивацію зроблено зразу ж після оранки, другу - через два тижні після оранки, а третю через 4 тижні після оранки проводили агрегатами згідно варіантів досліду.
Найменша продуктивність рослин (49,3 ц/га) була при використанні для передпосівної підготовки ґрунту культиватора КПС-4. Заміна культиватора КПС-4 простим агрегатом, що складається з кільчасто-шпорових котків та важких і посівних борін, сприяє збільшенню врожайності на 3,3 ц/га, або 6,7% (табл.7).
Урожайність при використанні УСМК-5,4 підвищилась до 55,7 ц/га, що на 6,4 ц/га, або 13,0% більше порівняно з обробітком ґрунту за допомогою КПС-4.
Найвища врожайність у досліді була при підготовці ґрунту комбінованим агрегатом РВК-3,6, де вона становила 58,1 ц/га. Це на 8,8 ц/га, або 17,8% більше, ніж при використанні культиватора КПС-4.
Таблиця 7
Урожайність зерна озимої пшениці сорту Мирлебен залежно від способу передпосівного обробітку ґрунту
| Склад агрегату | Урожайність, ц/га | Приріст урожаю | ||||
| 1994р. | 1995р. | 1996р. | Середнє | ц/га | % | |
| КПС-4 + 4БЗТС-1,0 | 56,7 | 51,2 | 40,0 | 49,3 | - | - |
| УСМК-5,4 + 93БП-0,6 | 65,9 | 57,0 | 44,2 | 55,7 | 6,4 | 13,0 |
| РВК-3,6 + 6 ЗБП-0,6 | 67,6 | 60,4 | 46,3 | 58,1 | 8,8 | 17,8 |
| ЗККШ-б+бБЗТС-1,0 +10 ЗБП-0,6 | 61,9 | 54,5 | 41,4 | 52,6 | 3,3 | 6,7 |
| НІР05, ц/га | 2,5 | 2,2 | 2,8 | |||
З появою якіснішої техніки у 1997-1999рр. до схеми досліду було включено обробіток ґрунту за допомогою комбінатора ЛК-4 (Львів). Різниця в урожайності на варіантах з обробітком РВК-3,6 (60,2 ц/га) і ЛК-4 (58,4 ц/га) становить лише 1,8 ц/га. При цьому ґрунт не переущільнюється і добре розробляється навіть після не дуже якісної оранки. Особливо перспективним такий обробіток є на чистих від бур'янів полях та при відсутності можливостей провести триразовий обробіток для знищення бур'янів.
Використання тієї чи іншої сівалки дає різні способи сівби і визначає площу живлення, що впливає на врожайність озимої пшениці. Найменша продуктивність озимої пшениці була при рядковому способі сівби сівалкою СЗ-3,6 з дисковими сошниками - 48,0 ц/га (табл.8). При тому ж способі сівби застосування сівалки з анкерними сошниками (СЗА-3,6) дало приріст зерна на 1 ц/га або 2,1%. Використання сівалки СЗУ-3,6 для вузькорядного способу сівби забезпечило ріст продуктивності на 1,8 ц/га, або 3,7% за рахунок рівномірнішого розміщення насіння на площі, що привело до збільшення густот продуктивного стеблостою і маси зерна з колоса. Найкращі результати одержано при сівбі сівалкою СЗЛ-3,6 з анкерними сошниками і відстанню між рядками 7,5 см. Урожайність тут становить 52,6 ц/га, що на 4,6 ц/га, або 9,6% вище, ніж при сівбі сівалкою СЗ-3,6. Отже, кращі результати забезпечують сівалки з анкерними сошниками і шириною міжрядь 7,5 см.
Таблиця 8
Урожайність зерна озимої пшениці сорту Мирлебен залежно від способу сівби і типу сошника, ц/га
| Варіант досліду | 1993р. | 1994р. | 1995р. | Середнє | Приріст урожаю | |
| ц/га | % | |||||
| СЗ-3,6 | 52,0 | 47,0 | 45,0 | 48,0 | - | - |
| СЗУ-3,6 | 56,1 | 47,1 | 46,2 | 49,8 | 1,8 | 3,7 |
| СЗЛ-3,6 | 57,5 | 51,9 | 48,4 | 52,6 | 4,6 | 9,6 |
| СЗА-3,6 | 52,1 | 49,1 | 45,8 | 49,0 | 1,0 | 2,1 |
| НІР05, ц/га | 2,3 | 2,5 | 2,3 | |||
Вивчення способів сівби дало наступні результати. Висока врожайність була при вузькорядному (61,2 ц/га), розкидному (61,4 ц/га) і перехресному (61,7 ц/га) способах сівби (табл. 9).