13. Внесення 2,0 л/га туру навесні після відновлення весняної вегетації (ІІІ етап) на варіантах з нормами висіву 3,0; 3,5; 4,0 млн./га забезпечує приріст урожаю на 3,6-4,4 ц/га. При збільшенні норми висіву до 5,0 і 5,5 млн./га більшу ефективність має внесення туру на IV етапі (4 л/га).
14. Рівень польової схожості насіння має досягати 80-90%, для цього озиму пшеницю необхідно сіяти після найкращих попередників (багаторічні бобові трави), проводити високоякісну передпосівну підготовку грунту комбінованими знаряддями, здійснювати сівбу в період 20- 30 вересня з нормою висіву 3,0-4,0 млн./га. Польова схожість підвищується при рівномірному розміщенні насіння на площі, загортанні його в грунт не глибше 2-3 см, використанні сівалок з анкерними сошниками та ін. Виявлено тісну кореляційну залежність між показниками врожайності і польової схожості (r = 0,741).
15. Щоб підвищити зимостійкість і зменшити загибель рослин за час перезимівлі необхідно висівати сорти певного екологічного типу, що відповідають особливостям зони вирощування, вносити фосфорні та калійні добрива, розміщувати озиму пшеницю після кращих попередників, проводити якісну підготовку грунту, зменшувати норми висіву, сіяти в оптимальні строки - 20- 30 вересня. Втрати рослин за зиму в умовах західного регіону України незначні, вони не перевищують 5-10%. Застосування ресурсоощадної технології дозволяє зменшити загибель рослин за зиму до мінімуму. Існує тісна пряма кореляційна залежність показників зимостійкості та врожайності (r = 0,874).
16. Виявлено пряму істотну кореляційну залежність між показниками врожайності і густоти продуктивного стеблостою, яка досягала r = 0,816-0,957. Оптимальні значення цього показника коливаються в межах 500-600 шт./м2. Густота продуктивного стеблостою вища при ранньому відновленні весняної вегетації, розміщенні пшениці після кращих попередників, за високоякісної підготовки грунту, формуванні оптимальної площі живлення кожної рослини, сівбі на глибину 2-3 см, внесенні добрив, ранньовесняному застосуванні азоту і туру.
17. Коефіцієнт продуктивного кущіння тісно пов’язаний з густотою продуктивного стеблостою і залежить від тих же агротехнічних чинників. Підвищення коефіцієнта продуктивного кущіння з 1,0-1,5 до 2,0-3,0 є основою одержання високого врожаю за ресурсоощадної технології, а здатність озимої пшениці до кущіння - це найменш реалізований потенціал росту продуктивності посівів. Найкращим є такий тип рослин, де поряд з головним стеблом ростуть два пагони першого порядку. Виявлено пряму кореляційну залежність урожайності та коефіцієнта продуктивного кущіння, яка досягала r = 0,811- 0,935.
18. Кількість колосків у колосі зростає при менших нормах висіву, ранніх строках сівби, внесенні добрив. Вона вища у інтенсивних сортів нового покоління. Збільшення кількості колосків у колосі сприяє росту продуктивності озимої пшениці, що підтверджується високим коефіцієнтом кореляції, який у сорту Миронівська 61 становив r = 0,959, у сорту Мирлебен - r = 0,845.
19. Кількість зерен у колосі зростає при розміщенні озимої пшениці після кращих попередників, сівбі в оптимальні строки, зменшенні норми висіву до 3,0-4,0 млн./га. З комплексу агрозаходів число зерен в колосі найбільше залежить від рівня забезпеченості елементами мінерального живлення. Існує тісна пряма кореляційна залежність (r = 0,970 у сорту Миронівська 61 і r = 0,947 у сорту Мирлебен) між показниками врожайності та кількістю зерен з одного колоса.
20. Маса зерна з одного колоса зростає при сівбі після конюшини, підвищенні якості передпосівної підготовки грунту, сівбі в оптимальні строки – 20-30 вересня, зменшенні норми висіву до 3,0-4,0 млн./га та рівномірному розміщенні насіння на площі. Продуктивність колоса підвищується при внесенні мінеральних добрив, особливо від підживлень азотними добривами на IV етапі органогенезу. Встановлено пряму кореляційну залежність між показниками врожайності і маси зерна з одного колоса, рівень якої досягає до r = 0,911; r = 0,968.
21. Встановлення оптимальних параметрів основних елементів структури врожаю озимої пшениці дозволило розробити структурну формулу врожаю, яка може використовуватись при математичному моделюванні, розрахунках елементів структури для запрограмованого рівня врожаю, розробки комп’ютерних моделей ресурсоощадної технології вирощування озимої пшениці.
22. Найвища площа листкової поверхні формується у фазах колосіння-цвітіння, коли вона у сорту Миронівська 61 становить 45,4-58,9 тис.м2/га, а в сорту Циганка 43,3-56,3 тис.м2/га. Під впливом норми добрив N120P90K90 листкова поверхня зростає у цих фазах на 11,8-13,0 тис.м2/га порівняно з варіантом без добрив.
Фотосинтетичний потенціал внаслідок збільшення норми добрив з N0P0K0 до N120P90K90 зростає в сорту Миронівська 61 з 2,21-2,42 до 2,95- 2,96 млн. м2/ га, у сорту Циганка – з 2,26-2,49 до 3,01-3,07 млн. м2/ га, кількість сухих речовин у сорту Миронівська 61 відповідно з 85,4-92,8 до 123,5-124,0 ц/га, у сорту Циганка – з 97,8-104,7 до 140,0-140,4 ц/га. Чиста продуктивність фотосинтезу вища у сорту Циганка – 4,01-4,37 г/м2 добу, тоді як у сорту Миронівська 61 вона становить 3,37-4,04 г/м2 добу.
23. В умовах достатнього зволоження можна одержати високі показники якості зерна, коли залежно від сорту скловидність становить 69-91%, маса 1000 зерен 43,0-50,2 г, вміст сирої клейковини 25,2-31,9, білка 11,8-14,4%. Показники якості зерна зростають при сівбі після конюшини, збільшенні норми мінеральних добрив, внесенні азоту на VIII етапі органогенезу, оптимальних строках сівби і нормах висіву. У різних дослідах встановлено пряму тісну кореляційну залежність між показниками врожайності та якості зерна, зокрема з скловидністю - до r = 0,977, натурою зерна - до r = 0,915, масою 1000 зерен - до r = 0,985, вмістом клейковини - до r = 0,979 та білка - до r = 0,961.
Застосування високих доз азотних добрив (N120) не приводить до надмірного нагромадження нітратів у зерні озимої пшениці. При гранично допустимому рівні нітратів у зерні 300 мг на 1 кг зерна їх вміст коливався лише в межах 25-56 мг, а на контрольному варіанті без азоту - в межах 35-48 мг.
24. Ресурсоощадна технологія забезпечує значний економічний і енергетичний ефект. Виробничі затрати на 1 га зменшуються з 2183 грн. при інтенсивній технології до 1462 грн. при ресурсоощадній, або менше на 721 грн., собівартість 1 ц зерна відповідно зменшилась з 31 грн. до 23 грн. Чистий прибуток зростає з 2668 грн. за інтенсивної технології до 2990 грн. за ресурсоощадної технології, а рівень рентабельності з 122% до 204%.
Витрати енергії на 1 га за інтенсивної технології вирощування озимої пшениці становлять 8,5 млн.ккал, а за ресурсоощадної зменшуються до 5,4 млн.ккал. Коефіцієнт енергетичної ефективності при ресурсоощадній технології зростає до 4,6, тоді як за інтенсивної технології він становить лише 3,2.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Для підвищення рівня виробництва зерна в господарствах західного Лісостепу України рекомендується впроваджувати комплекс агрозаходів та ресурсоощадну технологію вирощування озимої пшениці, яка забезпечує одержання 60-80 ц/га якісного зерна, дозволяє зменшити обсяги застосування агрохімікатів, досягти високих показників економічної та енергетичної ефективності.
Основою біологізації інтенсивної технології є сівба високопродуктивних сортів озимої пшениці Миронівська 61, Миронівська 68, Мирлебен, Мирич, Поліська 90, Циганка після найкращого попередника – конюшини лучної. Потрібно застосовувати приорювання зеленої маси конюшини, за рахунок чого врожайність зерна озимої пшениці зростає на 4,8-5,9 ц/га, порівняно до сівби після конюшини на два укоси. Після приорювання другого укосу конюшини на зелене добриво норму внесення мінеральних добрив зменшують до 60 кг/га діючої речовини азоту, фосфору і калію, що менше у 1,5-2 рази порівняно з іншими попередниками. Для одержання 60 ц/га зерна рекомендується вносити після конюшини N60P60K60; після гороху – N90P90K90; після картоплі, кукурудзи – N120P120K120. Фосфорні і калійні добрива вносяться під основний обробіток, азотні – роздрібнено у підживлення під час весняно-літньої вегетації.
В умовах західного Лісостепу основну частину азоту необхідно внести на ранніх етапах (III і IV) весняної вегетації. При внесенні 120 кг/га д.р. азоту його слід використати роздрібнено за такою схемою: N30 на ІІІ етапі органогенезу + N60 на IV етапі + N30 на VIII етапі; при нормі 90 кг/га д.р. за наступною схемою: N30 на ІІІ етапі + N60 на IV етапі; норму 60 кг/га д.р. вносять одноразово на IV етапі органогенезу.
Для покращення фітосанітарного стану грунту і умов росту рослин проводиться оранка на глибину 25 см, після якої поле зразу ж культивують. Через 14 днів сходи бур’янів знищують повторною культивацією. Для передпосівного обробітку ґрунту найкраще використати комбіновані агрегати типу РВК-3,6, ЛК-4. На чистих від бур’янів полях обмежуються одним передпосівним обробітком комбінованим агрегатом.
За умови якісного обробітку ґрунту при вирощуванні озимої пшениці за ресурсоощадною та інтенсивною технологіями сіяти рекомендується сівалками з анкерними сошниками вузькорядним (7,5 см) способом на глибину 2-3 см. Оптимальні строки сівби припадають на період з 20 до 30 вересня. Норму висіву пропонується зменшити до 3,0–4,0 млн. схожих насінин на 1 га (130-160 кг/га і 160-200 кг/га).
Для інтенсифікації процесу продуктивного кущіння і підвищення продуктивності бокових пагонів рано навесні посіви озимої пшениці доцільно обробити препаратом тур в кількості 2 л/га.
Гербіциди вносять лише на забур’янених полях, а пестициди для захисту від хвороб і шкідників, коли їх кількість перевищує економічний поріг шкодочинності.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Монографії, довідники, брошури, навчальні посібники
1. Лихочвор В.В. Ресурсоощадна технологія вирощування озимої пшениці для умов Західної України: Монографія. - Львів: НВФ Українські технології, 1997.-204 с.