Смекни!
smekni.com

Підприємство як суб єкт та об єкт ринкової економіки (стр. 5 из 16)

- ві­ль­не на­й­ман­ня пра­ців­ни­ків;

- за­лу­чен­ня й ви­ко­ри­с­тан­ня ма­те­рі­а­ль­но-­те­х­ні­ч­них, фі­нан­со­вих, тру­до­вих, при­ро­д­них і ін­ших ви­дів ре­сур­сів, ви­ко­ри­с­тан­ня яких чи не за­бо­ро­не­но не об­ме­же­но за­ко­но­дав­ст­вом;

- ві­ль­не роз­по­ря­джен­ня при­бу­т­ком, що за­ли­ша­єть­ся пі­с­ля вне­сен­ня пла­те­жів, уста­но­в­ле­них за­ко­но­дав­ст­вом;

- са­мо­стій­не здій­с­нен­ня під­при­єм­цем (юри­ди­ч­ною осо­бою) зо­в­ні­ш­ньо­еко­но­мі­ч­ної ді­я­ль­но­с­ті, ви­ко­ри­с­тан­ня будь-­яким під­при­єм­цем на­ле­ж­ної йо­му ча­с­т­ки ва­лю­т­но­го ви­то­р­гу за сво­їм роз­су­дом.

Дер­жа­в­на ре­єст­ра­ція су­б'єк­тів під­при­єм­ни­ць­кої ді­я­ль­но­с­ті здій­с­ню­єть­ся по за­яво­ч­но­му прин­ци­пі про­тя­гом не більш 15 днів. Ор­ган, що здій­с­нює ре­єст­ра­цію, зо­бо­в'я­за­ний про­тя­гом цьо­го те­р­мі­ну ви­да­ти по­сві­д­чен­ня про ре­єст­ра­цію і по­да­ти ві­до­мо­с­ті у від­по­ві­д­ну по­да­т­ко­ву ін­спе­к­цію й в ор­га­ни дер­жа­в­ної ста­ти­с­ти­ки.

Сві­д­чен­ня про дер­жа­в­ну ре­єст­ра­цію су­б'єк­та під­при­єм­ни­ц­т­ва слу­жить під­ста­вою для від­крит­тя ра­ху­н­ків у за­сну­ван­нях ба­н­ків по мі­с­це­ві ре­єст­ра­ції су­б'єк­та під­при­єм­ни­ць­коїчи ді­я­ль­но­с­ті в будь-­яких ін­ших за­сну­ван­нях ба­н­ків за зго­дою сто­рін. Банк зо­бо­в'я­за­ний від­кри­ти ба­н­ків­сь­кий ра­ху­нок і в три­ден­ний те­р­мін по­від­оми­ти про це по­да­т­ко­ву ін­спе­к­ці­ю.

Для здій­с­нен­ня під­при­єм­ни­ць­кої ді­я­ль­но­с­ті під­при­ємець має пра­во укла­да­ти­ся із гро­ма­дя­на­ми до­го­во­ри про ви­ко­ри­с­тан­ня їх­ньої пра­ці. При ви­сно­в­ку тру­до­во­го до­го­во­ру під­при­ємець зо­бо­в'я­за­ний за­без­пе­чи­ти умо­ви й охо­ро­ну пра­ці, йо­го опла­ту не ни­ж­че вста­но­в­ле­но­го в дер­жа­ві мі­ні­ма­ль­но­го про­жи­т­ко­во­го рі­в­ня, а та­кож ін­ші со­ці­а­ль­ні га­ра­н­тії, вклю­ча­ю­чи со­ці­а­ль­не й ме­ди­ч­не стра­ху­ван­ня і со­ці­а­ль­не за­без­пе­чен­ня від­по­ві­д­но до чин­но­го за­ко­но­дав­ст­ва.

Під­при­ємець зо­бо­в'я­за­ний не за­по­ді­ю­ва­ти зби­т­ку на­вко­ли­ш­ньо­му се­ре­до­ви­щу, не по­ру­шу­ва­ти охо­ро­ню­ва­ні за­ко­ном пра­ва й ін­те­ре­си гро­ма­дян, під­при­ємств, за­сну­вань, ор­га­ні­за­цій і дер­жа­ви.

Ді­я­ль­ність під­при­єм­ця при­пи­ня­єть­ся:

- за вла­с­ною іні­ці­а­ти­вою під­при­єм­ця;

- на під­ста­вірі­шен­ня су­ду чи ар­бі­т­ра­ж­но­го су­ду у ви­па­д­ках, пе­ред­ба­че­них за­ко­но­дав­ст­вом Укра­ї­ни;

- у ви­па­д­ку ви­то­ку те­р­мі­ну дії лі­це­н­зії;

- за ін­ши­ми під­ста­ва­ми, пе­ред­ба­че­ни­ми за­ко­но­да­в­чи­ми ак­та­ми Укра­ї­ни.

Дер­жа­ва га­ра­н­тує всім під­при­єм­цям, не­за­ле­ж­но від об­ра­них ни­ми ор­га­ні­за­цій­них форм під­при­єм­ни­ць­кої ді­я­ль­но­с­ті, рі­в­ні пра­ва і ство­рює рі­в­ні мо­ж­ли­во­с­ті для до­сту­пу до ма­те­рі­а­ль­но-­те­х­ні­ч­них, фі­нан­со­вих, тру­до­вих, ін­фо­р­ма­цій­них, при­ро­д­них і ін­ших ре­сур­сів.

Дер­жа­ва за­ко­но­да­в­чо за­без­пе­чує во­лю кон­ку­ре­н­ції між під­при­єм­ця­ми, за­хи­ща­ю­чи спо­жи­ва­чів від про­явів не­су­м­лін­ної кон­ку­ре­н­ції й мо­но­по­лі­з­му в будь-­яких сфе­рах під­при­єм­ни­ць­кої ді­я­ль­но­с­ті. Ор­га­ни дер­жа­в­но­го управ­лін­нябу­ду­ють свої від­но­си­ни з під­при­єм­ця­ми, ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи:

- по­да­т­ко­ву й фі­нан­со­во-­кре­ди­т­ну по­лі­ти­ку, вклю­ча­ю­чи вста­но­в­лен­ня ста­вок по­да­т­ків і від­со­т­ків по дер­жа­в­них кре­ди­тах; по­да­т­ко­вих пільг; цін і пра­вил ці­но­у­т­во­рен­ня; ці­льо­вих до­та­цій; ва­лю­т­но­го ку­р­су; роз­мі­рів еко­но­мі­ч­них са­н­к­цій;

- дер­жа­в­не май­но і си­с­те­му ре­зе­р­вів, лі­це­н­зії, кон­це­сії, лі­зинг, со­ці­а­ль­ні, еко­ло­гі­ч­ні й ін­ші но­р­ми й но­р­ма­ти­ви;

- на­у­ко­во-­те­х­ні­ч­ні, еко­но­мі­ч­ні і со­ці­а­ль­ні, дер­жа­в­ні й ре­гі­о­на­ль­ні про­гра­ми.

Система управ­лін­ня під­при­єм­с­т­вом в умо­вах ринку

1) Управ­лін­ня під­при­єм­с­т­вом і са­мо­вря­ду­ван­ня тру­до­во­го ко­ле­к­ти­ву. Ме­не­дж­мент і ма­р­ке­тинг у управ­лін­ні під­при­єм­с­т­вом

Для здій­с­нен­ня ви­ро­б­ни­чо-­го­с­по­дар­сь­ких і со­ці­а­ль­них фу­н­к­цій під­при­єм­с­т­ва ство­рю­єть­ся ад­мі­ні­с­т­ра­ти­в­ний апа­рат. Кі­ль­кість під­роз­ді­лів, ор­га­ні­за­цій­на стру­к­ту­ра під­при­єм­с­т­ва, шта­ти за­ле­жать від спе­ци­фі­ки ви­ро­б­ни­ц­т­ва і ви­зна­ча­ють­ся са­мим під­при­єм­с­т­вом.

Ос­но­в­ним прин­ци­пом управ­лін­ня дер­жа­в­ни­ми під­при­єм­с­т­ва­ми був і за­ли­ша­єть­ся прин­цип де­мо­к­ра­ти­ч­но­го центра­лі­з­му. Сут­ність йо­го по­ля­гає в об'­єд­нан­ні центра­лі­зо­ва­но­го управ­лін­няз на­дан­ням йо­му ви­зна­че­ної са­мо­стій­но­с­ті. При умо­вах ко­ман­д­но-­ад­мі­ні­с­т­ра­ти­в­ної си­с­те­ми ма­ла мі­с­це зай­ва центра­лі­за­ція в управ­лін­ні, а са­мо­стій­ність під­при­єм­с­т­ва бу­ла об­ме­же­на і но­си­ла фі­к­ти­в­ний ха­ра­к­тер.

Ва­ж­ли­вим прин­ци­пом управ­лін­няє єди­ний по­сі­б­ник, тоб­то під­по­ряд­ко­ва­ність ке­рі­в­ни­ку всіх під­роз­ді­лів під­при­єм­с­т­ва, усіх чле­нів тру­до­во­го ко­ле­к­ти­ву. Це озна­чає та­кож, що ке­рі­в­ник чи під­при­єм­с­т­ва від­по­ві­д­но­го під­роз­ді­лу осо­би­с­то ке­рує, ор­га­ні­зо­вує й від­по­ві­дає за ефе­к­ти­в­ну ді­я­ль­ність під­при­єм­с­т­ва і йо­го тру­до­во­го ко­ле­к­ти­ву. Та­кий по­сі­б­ник здій­с­ню­єть­ся ним че­рез сво­їх за­сту­п­ни­ків і на­ча­ль­ни­ків від­по­ві­д­них під­роз­ді­лів під­при­єм­с­т­ва (від­діл ка­д­рів, пла­но­во-­еко­но­мі­ч­ний, юри­ди­ч­ний від­ді­ли, бу­х­га­л­те­рія, ка­н­це­ля­рія), що фу­н­к­ці­о­на­ль­но під­ко­ря­ють­ся тіль­ки ди­ре­к­то­ру під­при­єм­с­т­ва.

Від яко­с­ті ке­ру­ю­чих ка­д­рів зна­ч­ною мі­рою за­ле­жить ефе­к­ти­в­на ро­бо­та під­при­єм­с­т­ва. Са­ме від ке­рі­в­ни­ка, йо­го еко­но­мі­ч­ної й тех­ні­ч­ної по­ін­фо­р­мо­ва­но­с­ті, умін­ня ке­ру­ва­ти ко­ле­к­ти­вом за­ле­жить ус­піх ді­я­ль­но­с­ті під­при­єм­с­т­ва.

Управ­лін­ня – це вла­д­ні від­но­си­ни, і зміст їх ви­зна­ча­єть­ся ха­ра­к­те­ром вла­с­но­с­ті. У ра­м­ках сво­єї вла­с­но­с­ті і прав вла­с­ник-­ха­зя­їн самви­зна­чає ме­то­ди і си­с­те­му управ­лін­ня. Він є мо­но­по­лі­с­том сто­со­в­но ке­ру­ван­ня сво­єю вла­с­ні­с­тю. Як­що ж під­при­єм­с­т­во дер­жа­в­не, то від­по­ві­д­ні фу­н­к­ції управ­лін­ня здій­с­нює дер­жа­ва че­рез сво­їх упо­в­но­ва­же­них ке­рі­в­ни­ків. А ко­ле­к­тив при цьо­му є ли­ше ор­га­ні­зо­ва­ною су­ку­п­ні­с­тю на­й­ма­них ро­бі­т­ни­ків, що ча­с­т­ко­во, за ба­жан­ням вла­с­ни­ка в бі­ль­шій чи ме­н­шій ме­рі мо­жуть бу­ти до­пу­ще­ні до управ­лін­няви­ро­б­ни­ц­т­вом.

Як­що вла­с­ни­ком під­при­єм­с­т­ва є тру­до­вий ко­ле­к­тив, ак­ці­о­не­р­не то­ва­ри­с­т­во, ко­о­пе­ра­тив, то ке­рі­в­ни­ки та­ких під­при­ємств оби­ра­ю­ть­ся. Ви­щим ке­ру­ю­чим ор­га­ном та­ких під­при­ємств єза­га­ль­ні збо­ри вла­с­ни­ків май­на. Ви­ко­нав­чі фу­н­к­ції по управ­лін­ню ко­ле­к­ти­в­ним під­при­єм­с­т­вом здій­с­нює пра­в­лін­ня.

Пра­в­лін­ня під­при­єм­с­т­ва оби­ра­єть­ся вла­с­ни­ка­ми май­на на за­га­ль­них збо­рах та­є­м­ним го­ло­су­ван­ням на аль­те­р­на­ти­в­ній ос­но­ві. Зі сво­го скла­ду пра­в­лін­ня оби­рає го­ло­ву і йо­го чи за­сту­п­ни­ків їх­ню роль ви­ко­ну­ють по че­р­зі всі чле­ни пра­в­лін­ня.

На всіх під­при­єм­с­т­вах, де ви­ко­ри­с­то­ву­єть­ся на­й­ма­на пра­ця, по­ля­гає ко­ле­к­ти­в­ний до­го­вір між вла­с­ни­ком і тру­до­вим ко­ле­к­ти­вом. Цим до­го­во­ром ре­гу­лю­ють­ся про­ду­к­ти­в­ні, тру­до­ві й еко­но­мі­ч­ні від­но­си­ни тру­до­во­го ко­ле­к­ти­ву з ад­мі­ні­с­т­ра­ці­єю під­при­єм­с­т­ва, пи­тан­ня охо­ро­ни пра­ці, со­ці­а­ль­но­го роз­ви­т­ку, уча­с­ті пра­ців­ни­ків у ви­ко­ри­с­тан­ні при­бу­ли під­при­єм­с­т­ва й ін.

Тру­до­вий ко­ле­к­тив роз­гля­дає і за­твер­джує про­ект ко­ле­к­ти­в­но­го до­го­во­ру, ви­рі­шує від­по­ві­д­но до ста­ту­ту під­при­єм­с­т­ва пи­тан­ня са­мо­вря­ду­ван­ня тру­до­во­го ко­ле­к­ти­ву, ви­зна­чає й за­твер­джує пе­ре­лік і по­ря­док на­дан­ня пра­ців­ни­кам під­при­єм­с­т­ва со­ці­а­ль­них пільг.

На всіх під­при­єм­с­т­вах по­ка­з­ни­ком фі­нан­со­во­го ре­зуль­та­ту го­с­по­дар­сь­кої ді­я­ль­но­с­ті є при­бу­ток. По­ря­док ви­ко­ри­с­тан­ня при­бу­ли ви­зна­ча­єть­ся вла­с­ни­ком під­при­єм­с­т­ва чи упо­в­но­ва­же­ним ним ор­га­ном від­по­ві­д­но до ста­ту­ту під­при­єм­с­т­ва.

Дер­жа­в­ний вплив на ви­бір на­пря­м­ків і об­ся­гів ви­ко­ри­с­тан­ня при­бу­ли (до­хо­ду) здій­с­ню­єть­ся че­рез по­да­т­ки, по­да­т­ко­ві піль­ги, а та­кож еко­но­мі­ч­ні са­н­к­ції від­по­ві­д­но до за­ко­но­дав­ст­ва Укра­ї­ни.

Під­при­єм­с­т­во са­мо­стій­не ви­зна­чає фонд опла­ти пра­ці без об­ме­жен­ня йо­го збі­ль­шен­ня з бо­ку дер­жа­в­них ор­га­нів. Мі­ні­ма­ль­ний роз­мір опла­ти пра­ці не мо­же бу­ти ни­ж­че про­жи­т­ко­во­го мі­ні­му­му, що вста­но­в­лю­єть­ся за­ко­но­да­в­чи­ми ак­та­ми Укра­ї­ни. Під­при­єм­с­т­ва мо­жуть ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти та­ри­ф­ні ста­в­ки, по­са­до­ві окла­ди як орі­є­н­ти­ри для ди­фе­ре­н­ці­а­ції опла­ти пра­ці в за­ле­ж­но­с­ті від про­фе­сії, ква­лі­фі­ка­ції пра­ців­ни­ків, скла­д­но­с­ті й умов ви­ко­ну­ва­них ни­ми ро­біт і по­слуг.

Під­при­єм­с­т­во са­мо­стій­не здій­с­нює ма­те­рі­а­ль­но-­те­х­ні­ч­не за­без­пе­чен­ня вла­с­но­го ви­ро­б­ни­ц­т­ва і ка­пі­та­ль­но­го бу­ді­в­ни­ц­т­ва че­рез си­с­те­му пря­мих угод (ко­н­т­ра­к­тів) чи че­рез то­ва­р­ні бі­р­жі й ін­ші по­се­ре­д­ни­ць­кі ор­га­ні­за­ції Укра­ї­ни.

Під­при­єм­с­т­во ре­а­лі­зує свою про­ду­к­цію, май­но за ці­на­ми і та­ри­фа­ми, що вста­но­в­лю­ють­ся са­мо­стій­но чи на до­го­ві­р­ній ос­но­ві, а у ви­па­д­ках, пе­ред­ба­че­них за­ко­но­да­в­чи­ми ак­та­ми Укра­ї­ни,( за дер­жа­в­ни­ми ці­на­ми й та­ри­фам. У роз­ра­ху­н­ках із за­ко­р­дон­ни­ми пар­т­не­ра­ми за­сто­со­ву­ють­ся ко­н­т­ра­к­т­ні ці­ни, що фо­р­му­ють­ся від­по­ві­д­но до умов і ці­нам сві­то­во­го ри­н­ку. На про­ду­к­цію під­при­ємств, що за­йма­ють мо­но­по­ль­не по­ло­жен­ня на ри­н­ку то­ва­рів, що ви­зна­ча­ють ма­с­ш­таб цін в еко­но­мі­ці і со­ці­а­ль­ній за­хи­ще­но­с­ті на­се­лен­ня, до­пу­с­ка­єть­ся дер­жа­в­не ре­гу­лю­ван­ня зго­д­не з За­ко­ном Укра­ї­ни “ПРО ці­ни і ці­но­у­т­во­рен­ня”. При цьо­му дер­жа­в­не ці­ни по­ви­нні вра­хо­ву­ва­ти се­ре­д­ньо­га­лу­зе­ву со­бі­ва­р­тість про­ду­к­ції і за­без­пе­чу­ва­ти мі­ні­ма­ль­ний рі­вень ре­н­та­бе­ль­но­с­ті про­ду­к­ції, на яку во­ни по­ши­рю­ю­ть­ся.