Смекни!
smekni.com
Астрономия

Підприємство як суб єкт та об єкт ринкової економіки (стр. 13 из 16)

Ще од­ні­єї із си­с­тем ке­ру­ван­ня під­при­єм­с­т­вом є ма­р­ке­тинг. Ма­р­ке­тинг пе­ред­ба­чає ре­те­ль­ний ана­ліз про­це­сів, що від­бу­ва­ють­ся на ри­н­ку, для при­йн­ят­тя го­с­по­дар­сь­кихрі­шень: що ро­би­ти, у якій кі­ль­ко­с­ті, для ко­го, за якою ці­ною про­да­ва­ти і т.д. при умо­вах, ко­ли про­по­зи­ція то­ва­рів пе­ре­ви­щує по­пит на них, ва­ж­ли­во знай­ти но­ві мо­ж­ли­во­с­ті для роз­ши­рен­няви­ро­б­ни­ц­т­ва і збу­ту зроб­ле­них то­ва­рів. Ма­р­ке­тинг пе­ре­тво­ри­в­ся в на­у­ку ви­вчен­ня рин­ку, шля­хів сти­му­лю­ван­ня по­пи­ту на про­ду­к­цію, що ро­бить під­при­єм­с­т­во.

По­ява ма­р­ке­ти­н­гу обу­мо­в­ле­на об'­єк­ти­в­ни­ми по­тре­ба­ми ви­со­ко­ро­з­ви­не­ної без­де­фі­ци­т­ної еко­но­мі­ки. Не­об­хід­ність ма­р­ке­ти­н­гу по­чу­ва­єть­ся при умо­вах на­си­че­но­с­ті ри­н­ку то­ва­ра­ми, ко­ли ви­ро­б­ни­ц­т­во вже не мо­же роз­ви­ва­ти­ся без знан­ня по­пи­ту на кон­к­ре­т­ний вид про­ду­к­ці­ї.

Ос­но­в­ним за­вдан­ням стра­те­гі­ч­но­го ма­р­ке­ти­н­гу є по­шук так на­зи­ва­ної ри­н­ко­вої “ні­ші”, під якою ма­ють че­рез мо­ж­ли­вість збу­ту про­ду­к­ції зви­зна­че­ни­ми фу­н­к­ці­о­на­ль­ни­ми і спо­жи­в­чи­ми осо­б­ли­во­с­тя­ми в ра­м­ках кон­к­ре­т­но­го ри­н­ко­во­го се­г­ме­н­та, тоб­то про­ду­к­ції, при­зна­че­ної для кон­к­ре­т­них груп спо­жи­ва­чів. Це дає під­при­єм­с­т­ву іс­то­т­ні пе­ре­ва­ги в по­рі­в­нян­ні з кон­ку­ре­н­та­ми (се­г­мент ( ви­зна­че­на ча­с­ти­на про­да­жу від­по­ві­д­но­го то­ва­ру в за­га­ль­ній стру­к­ту­рі то­ва­ро­об­мі­ну).

У про­це­сі роз­ро­б­ки стра­те­гії ма­р­ке­ти­н­гу зва­жу­ють­ся три го­ло­вних за­вдан­ня:

1. Здій­с­ню­єть­ся ви­бір се­г­ме­н­та ри­н­ку, у ра­м­ках яко­го бу­де ді­я­ти під­при­єм­с­т­во.

2. Ви­зна­ча­ють­ся ос­но­в­ні спо­со­би і ме­то­ди, що за­без­пе­чу­ють ви­со­ку кон­ку­ре­н­т­но­з­да­т­ність про­ду­к­ції під­при­єм­с­т­ва.

3. Ви­зна­ча­ють­ся оп­ти­ма­ль­ні те­р­мі­ни ді­я­ль­но­с­ті під­при­єм­с­т­ва на да­но­му ри­н­ку, ви­хо­дя­чи з про­гно­зу­ван­ня пе­р­с­пе­к­ти­в­но­го про­гно­зу­ван­ня по­пи­ту.

Ви­вчен­ня до­сві­ду ма­р­ке­ти­н­гу має ва­ж­ли­ве зна­чен­ня для еко­но­мі­ки Укра­ї­ни, хо­ча на пе­р­ший по­гляд мо­же по­ка­за­ти­ся, що при умо­вах кри­зи він не по­трі­б­ний. На­спра­в­ді на­віть за та­ких умов до­свід кра­їн з роз­ви­тий ри­н­ко­вою еко­но­мі­кою у ви­вчен­ні по­пи­ту на­се­лен­ня і ме­то­дів йо­го за­до­во­лен­ня ва­ж­ли­вий як за­раз, так і в май­бу­т­ньо­му. У су­час­ній еко­но­мі­ці під­при­єм­с­т­ва зму­ше­ні за­йма­ти­ся ма­р­ке­ти­н­гом. Зму­шує їх це ро­би­ти кон­ку­ре­н­ція, бо­ро­ть­ба за ви­жи­ван­ня.

4) Еко­но­мі­ч­ні про­бле­ми під­при­єм­ни­ц­т­ва і шля­ху їх рі­шен­ня

У хо­ді но­во­го ета­пу еко­но­мі­ч­ної ре­фо­р­ми, що по­ча­в­ся, в Укра­ї­ні осо­б­ли­во ва­ж­ли­вим стає ви­шу­ку­ван­ня до­да­т­ко­вих ре­зе­р­вів під­ви­щен­ня ефе­к­ти­в­но­с­ті го­с­по­дар­сь­ко­го ме­ха­ні­з­му, ужи­ван­ня ка­р­ди­на­ль­них за­хо­дів по ство­рен­ню умов для ви­хо­ду кра­ї­ни з кри­зо­вої си­ту­а­ці­ї. По­шук же най­більш при­йн­я­т­них для Укра­ї­ни ме­то­дів оздо­ро­в­лен­ня еко­но­мі­ки в пе­р­шу чер­гу при­во­дить до не­об­хід­но­с­ті зве­р­ну­ти­ся до сві­то­во­го до­сві­ду рі­шен­ня цих про­блем.

Се­ред ці­ло­го ря­ду рі­з­но­ма­ні­т­них фа­к­то­рів еко­но­мі­ч­но­го ро­с­ту най­більш зна­ч­ним вва­жа­ють умі­лу ре­а­лі­за­цію під­при­єм­ни­ць­ко­го по­те­н­ці­а­лу гро­ма­дян кра­ї­ни, ефе­к­ти­в­не ви­ко­ри­с­тан­ня в еко­но­мі­ч­но­му ме­ха­ні­з­мі са­мо­стій­ної го­с­по­дар­сь­кої іні­ці­а­ти­ви лю­ди­ни, ви­знан­ня під­при­єм­ни­ц­т­ва не­за­мін­ною си­лою го­с­по­дар­сь­кої ди­на­мі­ки, кон­ку­ре­н­т­но­з­да­т­но­с­ті і су­с­пі­ль­но­го про­цві­тан­ня.

Для ак­ти­ві­за­ції зу­силь у цьо­му на­пря­м­ку і більш по­в­но­го ро­зу­мін­ня всьо­го ком­пле­к­су на­яв­них про­блем на­сам­пе­ред не­об­хід­но зу­пи­ни­ти­ся на те­о­ре­ти­ч­но­му ас­пе­к­ті про­бле­ми під­при­єм­ни­ц­т­ва. Не­зва­жа­ю­чи на ве­ли­ку кі­ль­кість ро­біт з да­ної те­ми, до­те­пер чі­т­ко­го, за­сно­ва­но­го на на­у­ко­вій те­о­рії, од­но­зна­ч­но­го ви­зна­чен­ня по­нят­тя під­при­єм­ни­ц­т­ва ще не скла­ло­ся. Іс­ну­ю­чі на сьо­го­дні кон­це­п­ції ха­ра­к­те­ри­зу­ють під­при­єм­ни­ц­т­во в трьох на­пря­м­ках:

1) при­сту­п­ність рі­з­них ви­дів ре­сур­сів і мо­ж­ли­вість ни­ми роз­по­ря­джа­ти­ся з ме­тою оде­р­жан­ня при­бу­т­ку при по­стій­ній на­яв­но­с­ті фа­к­то­ра ри­зи­ку і не­ви­зна­че­но­с­ті кі­н­це­во­го ре­зуль­та­ту ді­я­ль­но­с­ті;

2) ефе­к­ти­в­не ке­ру­ван­ня й ор­га­ні­за­ція ви­ро­б­ни­чо­го про­це­су з по­стій­ним і ши­ро­ким ви­ко­ри­с­тан­ням но­во­вве­день;

3) осо­б­ли­ве но­ва­тор­сь­ке, тво­р­че по­во­джен­ня су­б'єк­та, що ха­зя­ює, йо­го за­по­взя­т­ли­вість, що єру­шій­ної си­ло­міць еко­но­мі­ч­но­го про­це­су.

Ос­но­в­на ж умо­ва мо­ж­ли­во­с­ті іс­ну­ван­ня під­при­єм­ни­ц­т­ва вче­ні і прак­ти­ки ба­чать у ство­рен­ні кон­ку­ре­н­т­но­го се­ре­до­ви­ща і на­дан­ня еко­но­мі­ч­ної во­лі су­б'єк­ту го­с­по­да­рю­ван­ня. Уже та­ке ро­зу­мін­ня су­ті про­бле­ми до­зво­ляє по­яс­ни­ти ва­ж­ли­ву осо­б­ли­вість роз­ви­т­ку су­час­ної сві­то­вої еко­но­мі­ки – усе більш зро­с­та­ю­чу роль ма­ло­го бі­з­не­су. Йо­го які­с­ни­ми кри­те­рі­я­ми є:

- пе­ре­ва­га при­ва­т­ної вла­с­но­с­ті на за­со­би ви­ро­б­ни­ц­т­ва;

- юри­ди­ч­на й еко­но­мі­ч­на не­за­ле­ж­ність у при­йн­ят­ті рі­шень;

- спро­ще­на си­с­те­ма ке­ру­ван­ня;

- про­фе­сій­на вза­є­мо­за­мін­ність пра­ців­ни­ків;

- осо­би­с­та участь вла­с­ни­ка в ке­ру­ван­ні під­при­єм­с­т­вом;

- іні­ці­а­ти­в­ний, по­шу­ко­вий ха­ра­к­тер ді­я­ль­но­с­ті.

Не­ва­ж­ко по­мі­ти­ти, що прин­ци­пи ді­я­ль­но­с­ті цих фірм бли­зь­кі ха­ра­к­те­ри­с­ти­ці під­при­єм­ни­ц­т­ва. Дій­с­но, прак­ти­ч­но по­всю­д­но від­бу­ва­єть­ся ото­то­ж­нен­ня під­при­єм­ни­ц­т­ва з ма­лим бі­з­не­сом, ши­ро­ке ви­ко­ри­с­тан­ня у ві­т­чи­з­ня­ній на­у­ці і прак­ти­ці те­р­мі­на “ма­ле під­при­єм­ни­ц­т­во”.

Оче­ви­д­на і при­чи­на цьо­го яви­ща – ши­ро­ке по­ши­рен­ня під­при­єм­ни­ц­т­ва в сфе­рах ма­ло­го бі­з­не­су. Са­ме цей се­к­тор еко­но­мі­ки пред­ста­в­ляє най­більш ефе­к­ти­в­ну си­с­те­му до­бо­ру та­ла­но­ви­тих і за­по­взя­т­ли­вих лю­дей, до­зво­ляє ство­рю­ва­ти не­об­хід­ну ат­мо­с­фе­ру кон­ку­ре­н­ції, спри­яє швид­ко­му рі­шен­ню ці­ло­го ря­ду про­блем, що не мо­жуть бу­ти до­зво­ле­ні більш ве­ли­ки­ми го­с­по­дар­сь­ки­ми стру­к­ту­ра­ми.

Кон­ку­ре­н­ція – це ос­но­в­наумо­ва, при яко­му пра­цю­ють ри­н­ко­ві ме­ха­ні­з­ми, що ге­не­ру­ють ці­но­ві си­г­на­ли, що по­ро­джу­ють сти­му­ли, що фо­р­му­ють ри­н­ко­вий до­ста­ток, роз­ма­ї­тість асо­р­ти­ме­н­ту і ви­со­ка якість то­ва­рів і по­слуг.

Укра­ї­ні, як і ін­шим кра­ї­нам з пе­ре­хі­д­ною еко­но­мі­кою, у спа­д­щи­ну від ра­дян­сь­кої дер­жа­в­но-­мо­но­по­лі­с­ти­ч­ної си­с­те­ми ді­с­та­ла­ся су­ку­п­ність від­но­син між під­при­єм­с­т­ва­ми, не су­мі­с­на з кон­ку­ре­н­т­ним се­ре­до­ви­щем. У си­с­те­мі, за­сно­ва­ної на за­га­ль­но­му оде­р­жа­в­лен­ні вла­с­но­с­ті і над­це­н­т­ра­лі­за­ції, зна­ч­но пе­ре­ва­жа­ли ве­ли­кі і най­бі­ль­ші під­при­єм­с­т­ва. У ко­ли­ш­ньо­му СРСР під­при­єм­с­т­ва з чи­се­ль­ні­с­тю пра­цю­ю­чих по­над 1000 чол. ро­би­ли май­же 3/4 усі­єїпро­ми­с­ло­вої про­ду­к­ції, кон­це­н­т­ру­ва­ли 80% ос­но­в­них про­ми­с­ло­во-­ви­ро­б­ни­чих фо­н­дів, спо­жи­ва­ли більш 90% всі­єї еле­к­т­ро­ене­р­гі­ї. Та­кий рі­вень кон­це­н­т­ра­ції був аде­к­ва­т­ний пла­но­во-­ди­ре­к­ти­в­ній си­с­те­мі, те­о­рія і прак­ти­ка якої ви­хо­ди­ла з пред­ста­в­лен­ня про еко­но­мі­ку як єди­но­му ком­пле­к­сі. Ма­лою кі­ль­кі­с­тю ве­ли­ких під­при­ємств зру­ч­но ке­ру­ва­ти, уста­но­в­лю­ва­ти їм пла­но­ві за­вдан­ня і но­р­ма­ти­ви, роз­по­ді­ля­ти між ни­ми ре­сур­си, при­зна­ча­ти і змі­ща­ти ке­рі­в­ни­ків і т.д.

Мо­но­по­лізм пла­но­во-­ди­ре­к­ти­в­ної си­с­те­ми – це, го­ло­вним чи­ном, ві­дом­чий мо­но­по­лізм, при­ро­да яко­го, по су­ті, не зв'я­за­на з роз­мі­ра­ми під­при­ємств і їх­ньою кі­ль­кі­с­тю. Тим ча­сом, руй­ну­ван­ня ві­дом­чо­го мо­но­по­лі­з­му са­ме по со­бі аж ні­як не фо­р­мує кон­ку­ре­н­т­но­го се­ре­до­ви­ща, оскі­ль­ки в бі­ль­шій ча­с­ти­ні га­лу­зей за­ли­ша­єть­ся ви­со­кий рі­вень кон­це­н­т­ра­ції ви­ро­б­ни­ц­т­ва, тоб­то пе­ре­ва­га не­ве­ли­кої кі­ль­ко­с­ті ве­ли­ких під­при­ємств. Від­бу­ва­єть­ся ли­шеде­як зру­шен­ня в стру­к­ту­рі мо­но­по­лі­з­му (мо­но­по­лізм ві­дом­чий ви­ті­с­ня­єть­ся мо­но­по­лі­з­мом під­при­ємств. По сво­їх не­га­ти­в­них на­с­лід­ках остан­ній ні­т­ро­хи не кра­ще ві­дом­чо­го мо­но­по­лі­з­му. На­впро­ти, як­що ві­дом­чий мо­но­по­лізм за­ли­шає де­які мо­ж­ли­во­с­ті ко­н­т­ро­лю над над­мі­р­ни­ми “а­пе­ти­та­ми” під­при­єм­с­тв-­мо­но­по­лі­с­тів, то мо­но­по­лізм під­при­ємств у йо­го чи­с­то­му ви­ді по­ро­джує ці­но­вийбез­лад, ство­рює мо­ж­ли­вість “при­го­р­ну­ти до сті­н­ки” по­ку­п­ців у змі­с­ті асо­р­ти­ме­н­ту про­ду­к­ції і її яко­с­тей, від­кла­да­ти на не­ви­зна­че­ний час тех­но­ло­гі­ч­не від­но­в­лен­ня ви­ро­б­ни­ц­т­ва.

Зви­чай­но, кон­ку­ре­н­т­не се­ре­до­ви­ще мо­же бу­ти ство­ре­на і при цих умо­вах на ос­но­ві лі­бе­ра­лі­за­ції зв'я­з­ків із зо­в­ні­ш­нім ри­н­ком, зо­к­ре­ма за ра­ху­нок осла­б­лен­ня ми­т­них об­ме­жень для за­ко­р­дон­них то­ва­рів, що над­хо­дять на вну­т­рі­шній ри­нок, з од­но­ча­с­ним по­си­лен­ням ко­н­т­ро­лю за їх які­с­тю. Але та­кий шлях фо­р­му­ван­ня кон­ку­ре­н­т­но­го се­ре­до­ви­ща при най­гли­б­шій еко­но­мі­ч­ній кри­зі над­зви­чай­но не­без­пе­ч­ний. Ство­ре­на в та­кий спо­сіб кон­ку­ре­н­т­не се­ре­до­ви­ще зда­т­не ли­ше під­си­ли­ти дію сил, що руй­ну­ють на­ці­о­на­ль­ну еко­но­мі­ку. Не мо­ж­на не вра­хо­ву­ва­ти, що то­ва­ри, ви­ро­б­ле­ні на бі­ль­шій ча­с­ти­ні укра­ї­н­сь­ких під­при­ємств, у по­рі­в­нян­ні з то­ва­ра­ми сві­то­во­го ри­н­ку не­кон­ку­рен­то­спро­мо­ж­ні. Бі­ль­шість укра­ї­н­сь­ких під­при­ємств ці­єї кон­ку­ре­н­ції не ви­три­має, що мо­же збі­ль­ши­ти і без то­го їх­ній скру­т­ний стан.

 
назад
читать дальше
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
НАПИШИТЕ НАМ
Copyright © Smekni.com. All rigths reserved.