Саме iнтеракцiонiсти фокусують увагу на тому, що люди - це дещобiльше, нiж роботоподiбнi iстоти, якi проходять через життя просто виконуючи правила та соцiальнi ролi.
Iнтеракцiонiсти розглядають людей як таких соцiальних iстот, щонадiленi здатнiстю до мислення. Через взаємодiї один з одним люди опановують знаки та значення, що дозволяє їм втручатися з подiї соцiального життя i впливати на свої долi.
Саме з iнтеракцiонiстської точки зору люди здатнi не тiлькиiнтерпре-тувати ситуацiї, оцiнювати їх переваги та вади, але й робитисеред них свiй вибiр.
Якщо казати коротко, то саме iнтеракцiонiсти дали поштовх достворення у соцiологiї образу людей, як активних iстот, що конструюютьсоцiальну реальнiсть, а не як пасивних iстот, що просто реагуть на вимоги соцiальних реалiй.
Водночас, iнтеракцiонiзм має свої обмеження. Люди не є абсолютновiльними у формуваннi своїх дiй у повсякденному життi.
Бiльшiсть наших дiй спрямовуються системами значень, виробленихранiше культурою та соцiальними iнститутами. Але деякi iнтеракцiонiстипеременшують ту роль, яку культура i соцiальнi iнститути вiдiграють унашому життi.
Вiдповiдно, критики iнтеракцiонiзму пiдкреслюють, що iнтеракцiонiзм може сприяти перебiльшенню значення безпосередньої соцiальної ситуацiї.
Фокусуючи увагу на подробицях мiжособових взаємодiї, iнтеракцiонiсти часто не помiчають тих зв'язкiв, що мають мiсце мiж рiзними епiзодами взаємодiй.
Якщо казати коротко, то можно вiдмiтити, що для iнтеракцiонiзмуважно вiдобразити адекватно великомасштабнi аспекти органiзацiїсуспiльства та вiдносини мiж рiзними суспiльствами.
Головна увага фокусується на суб'єктивних аспектах людської поведiнки i на тому ситуативному контекстi, у якому вона відбувається.
Що ж стосується об'єктивних реалiй соцiального життя - таких,наприклад, як нерiвний розподiл у суспiльствi богатства, влади i престижу, - iнтеракцiонiсти їми або нехтують, або приймають як такi, що невикликають питань.
За останнi десятирiччя деякi iнтеракцiонiсти робили спроби включити до цього пiдходу структурнi та великомасштабнi компонентисуспiльного життя, але цi спроби ми будемо розглядати пiзнiше, колибудемо вивчати вiдповiднi соцiальнi об'єкти.
ТЕМА 3. ДОСЛІДНИЦЬКІ МЕТОДИ СОЦIОЛОГI°
(розгорнутий план В.Паніотто)
а . Три основні припущення науки ..
1) зовнішній світ існує незалежно від нашого сприйняття його;
2) кожна подія має свої причини, і за тих самих умов, така ж сама причина завжди дає такі самі наслідки (принцип детермінізму) .;
3) знання, що стосується зовнішнього світу, може бути одержано через об'єктивне спостереження; істинність цього знання може бути емпірично перевірено.
б . Наука є процес , форма соці .а льної поведінки . Проблема суб'єк тивності і впливу цінностей.
в . Логіка науки. . Поняття змінної. Незалежна (причинна) і залежна змінні. Гіпотизи, їх перевірка. Кореляція змінних та передбачення змін. Фальшива кореляція. Контролювання (spirious) кореляція. Контролюванняумов спостереження взаємозв'язків змінних.
г . Етапи застосування наукового методу.
1) Вибір визначення дослідницької проблеми.
2) Оглядання літератури з проблеми. . Знайомств з існуючими теоріями та результатами досліджень проблеми.
3) Формулювання гіпотез. . Викладення проблеми у вигляді гіпотез, які можуть бути перевірені емпірично. Конструювання операційних визначень змінних.
4) Розробка дослідницького проекту. . Вибир дослідницького методу або методів: експерімент, обслідування, спостереженн, використання існуючих даних.
5) Збір даних.
6) Аналіз даних. . Переробка інформації у форму, необхідну для інформацї та підтвердженн, відхиення або модифікування гіпотез.
7) Формулювання висновків. . Обговорення значення знайденого його відношення до існуючих теорій і інших ....
5. Основні методи збору даних в соціології. .
а) Експеримент. . Складність знаходження причин подій в реальних - дуже багатофакторних - умовах. Спосіб досліджувати різні компоненти ситуацій окремо - це організація експериментальної ситуації. .
Це ситуація, в якій виключається .вплив одних чинників. Основна форма експерименту в соціології (та психології) - це робота з двома групами ., що є ідентичними у всіх релевантних (тобто тих, що стосуються справи) аспектах.
Експериментальна група .- яка піддається впливу певних змін, а контрольна група .- ні.
Контрольна група необхідна, щоб знати, що буде відбуватися, якщо дослідник не втручатиметься.
Лабораторний експеримент (псіхологія, соціальна психологія) і польовий експеримент.
Вивчення впливу на ставлення Американських студентів до Радянського Союзу їх спілкування з радянськими студентами:
а) вимір ставлень до спілкування
б) вимір ставлень після організованої зустрічі, але обов язково:
не .тільки в експериментальній, але й в контрольній групі (щоб врахувати вплив інших факторів - ЗМІ, новини).
Поділ первинної групи на дві подібні частини.
Проблеми експериментального .методу: - штучність лабораторного експерименту - обмеженість .можливостей контролювання польового експерименту - етичні проблеми .експерименту не повідомляючи їм про зміст експерименту (захисти від шкоди, від труднощів та страждань)
б) Обстеження .( найчастіше - опитування .; контент-аналіз - обстеження текстів.
Основні поняття:
- генеральна сукупність
- вибірка, проблема репрезентативності, способи побудови репрезентативних виборок (рівноімовірна випадкова вибірка (random), стратифікована вибірка, квотна вибірка)
Специфіка побудови вибірки в країнах без надійних джерел статистичних даних.
Способи опитувань:
- анкетування (особисте, поштове)
- інтерв'ювання (особисте, телефонне)
в) Спостереження . ( невтручальне . - unobtrusive, учасницьке . - participant).
Якісни методи (без вимірів)
Кількісни методи
Інтракціоністи наполягають на тому, що для розуміння певної форми життя дослідник має статі її учасником ..
2) Архівні дослідження ..
ТЕМА 4. КУЛЬТУРА
1. Поняття культури i значення культури.
Слово культура - багатозначне. У повсякденному життi цим словом найчастiше позначають:
а) Освiченнiсть, начитаннiсть, розумнiсть. В цьому розумiннi вживають такi вирази, як "особиста культура" або "культурна людина". Цiмсловом позначається також витончений смак до мистецтва, лiтератури,музики.
б) В iнших значеннях слово "культура" вживається у спецiальнихнауках.Наприклад, аграрiї говорять "культура рису", " культура картоплi" або "зерновi культури", а також "культура грунту", маючи наувазi культування тiєї чi iншої рослини або видiв рослин, а також оброблення грунту.
Бiологи кажуть,наприклад, про "культуру стрептококку" або "культуру холерного вiбрiону", маючi на увазi мiкроорганiзми, що вирощеннiу лабораторних умовах у якому-небудь пожiвному середовищi.
У загальнонауковiй мовi культурою називають також рiвень абоступiнь розвитку якої-небудь галузi господарської або розумової дiяльностi. Говорять, наприклад, "культура землеробства", "культура працi"або "культура мови".
Археологи називають культурою спiльнiсть археологiчних пам'ятокпевної епохи, коли говорять, наприклад, про "трипiльську культуру" або"черняхiвську культуру".
Найближчим до соцiологiчного є розумiння культури, яке притаманнеiсторикам. Найчастiше вони називають культурою сукупнiсть досягненьпевного народу у певну епоху у його духовнiй та матерiальнiй дiяльностi. Так iсторикi кажуть,наприклад, про культуру стародавньоїГрецiї, про вiзантiйську культуру, про кульуту iспанського середньовiччя або iталiйського Ренесансу.
У соцiологiчному вжитку термiн має найширше значення - вiн позначає усi продукти творчої дiяльностi людей.
У соцiологiчному розумiннi культура складається з двох основнихвидiв продуктiв людської дiяльностi - матерiальних та нематерiальних.
Матерiальна культура складається з усiх штучних предметiв, тобтоз усiх фiзичних об'єктiв, якi люди створюють або яким вони надаютьзначення - колесо, одяг, будинки, мiста, книги, космiчнi кораблi, алетакож не створенi людьм, але поставленi їми у штучнi (неприроднi) зв'язки iз собою - тотемнi рослини, тотемнi тварини або сузiр'я зiрок.
Нематерiальна культура складається з усiх абстрактних творiнь людей - таких як цiнностi, вiрування, норми, звички, мiфи, вмiння, устрої сiм'ї, полiтичних органiзацiй, iнших соцiальних iнститутiв.
Тобто, якщо брати спiввiдношення культури та суспiльства, то можна сказати, що культура це невiд'ємна складова частина суспiльства.Характеризуючи суспiльство у цьому аспектi, можно сказати, що воноскладається iз людей, їх культури та усiх зв'язкiв,що з'єднують людей та усi елементи культури у цiлiсну систему.
Для соцiолога не iснує людини без культури, саме слово "людина"позначає культурну iстоту (на вiдмiну вiд тварини).
Культура дає людинi напрямки дiяльностi та способи дiяльностi.Вона вказує що робити i як робити .
Приклад глибокого впливу культури на людське життя наводитьамериканський антрополог Клайд Клакхан (Clyde Kluckhone). Син американських мiсiонерiв, що посиротiв у ранньому дитинствi у вiддаленомукитайському селi, був вихований у китайськiй родинi.
Генетика бiологiчна та соцiальна (тобто культура) - дiяли всупереч одна однiй, i переважила культура.
"Його синi очi та бiла шкiра мало що визначала, тому що його поведiнка, вираз обличчя, рухи рук та спосiб мислення були китайськiми"- свiдчив Клайд Клахкон, який зустрiв йього китайського американська уНью-Йорку.
Справа в тому, що на вiдмiну вiд бджiл, мурашок та iнших соцiальних комах люди не можуть реагувати генетично, запрограмованими дiямина зовнiшнi подiї.
Здiбнiсть людей створювати та пiдтримувати культуру - вивчати тавикористовувати знаки - дають засоби, що замiнюють бiологiчну еволюцiюяк процес адаптацiї до природного довкiлля. Замiсть цього люди змiнюють це довкiлля, пристосовуючи його до своїх потреб.