. Соцiальнi науки та соцiологiя.
Соцiальне життя, як вiдомо, вивчають рiзнi науки. Так, економiчнанаука (Economics) вивчає виробництво, обмiн, розподiл та споживаннятоварiв, послуг. Але ця наука вивчає взаємозв'язки мiж такими параметрами виробництва, облiку, розподілу та споживання як цiни, вартісніпропорції, податки, процентні ставки, темпи їх змін i такими iншими.Власне ж соцiальнi аспекти того ж економiчного життя - такі як поведiнка людей в економіці, поведінка органiзацiй, якi вони тут створюють, їх чекання (експектацiї) в сферi економiчного життя, мотививiдповiдної дiяльностi та багато iнших моментiв є предметом економiчної соціології.
Дещо іншим є спiввiдношення полiтологiї та полiтичної соцiологiї. Полiтична соцiологiя вивчає політичні організації та полiтичну поведiнку людей, соцiальнi взаємодiї полiтичних діячів. Вона вивчає,наприклад, як люди набувають рiзних полiтичних поглядiв, як спiввiдносяться полiтичнi уподобання батькiв та їх дiтей, або який вплив справляє на полiтичнi ставлення людей шкiльна та унiверситетська освiта, iтаке iнше. Iнтереси полiтичних соцiологiв та політологів багато в чомузбiгаються. Але полiтична соцiологiя, на вiдмiннiсть вiд полiтологiї,не вивчає, наприклад, стилi дiяльностi конкретних (пойменованих)полiтичних дiячiв, не вивчає вона i форми дiяльностi конкретнихполiтичних органiзацiй.
Досить помiтнi також вiдмiнностi мiж соцiологiєю та психологiєю,яка вивчає психiчнi процеси (такi як почуття, сприйняття, мислення,пам'ять, здiбностi, мотивацiю та iншi). Психологiя набагато бiльш нiжсоцiологiя концентрує увагу на iндивiдi, на особистостi. Хочасоцiологiя та психологiя мають спiльну сферу iнтересiв, яка отрималаназву соцiальної психологiї - вивчення процесiв безпосередньої взаємодiї iндивiдiв у малих групах, вивчення того, як соцiальнi факторивпливають на особу, її особистісні якостi та поведiнку.
У захiднiй науцi найближча до соцiологiї дисципліна - це культуральна антропологiя (cultural anthropology) у тiй її галузi, яку у насназивають етнографiєю. Вона вiдрiзняється вiд соцiологiї головним чином тим, що звичайно фокусує свою увагу на невеликих, так званих"примiтивних суспiльствах".
Узагальнюючи можна сказати, що соцiологiя - це соціальна наука, яка вивчає людське суспiльство та інші людськi угруповання (групи, спільноти, органiзацiї) - їх властивостi, складовi частини та вiдносини мiж ними, а також тi змiни, що вiдбуваються зі структурами людських угруповань, їх властивостями та вiдносинами.
3. Мiкросоцiологiя та макросоцiологiя.
У сучаснiй соціології склалося досить певне розгалуження двох основних рiвнiв соцiологiчних дослiджень. Якщо у дослiдженнi вивчаєтьсямiжособова взаємодiя iндивiдiв (як кажуть англiйською - face-to-faceinteraction), якщо вивчається, що окремi iндивiди говорять i роблять,як вони утворюють невеликi, так званi, контактнi групи, то такiдослiдження вiдносять до мiкросоцiологiї. У цьому термiнi грецьке слово "мiкро" означає "малий". Наприклад, як у термiнах "мiкробiологiя","мiкроструктура" або "мiкрокосм". Мiкросоцiологiя має справу з повсякденним життям, наприклад з тим, як знайомляться майбутнi подружжя, якстворюються iгровi групи дiтей або спортивнi команди, як утворюються,функцiонують та змiнюються родиннi кола або кола друзiв, яким чином iякi вiдносини складаються у шкiльному класi чи у студентськiй групi йз таким iншим.
Протилежний пiдхiд у соцiологiї - це вивчення побудови суспiльства у цiлому, як певної соцiальної системи, i його найбiльших складовихчи пiдсистем - економiки, полiтики, культури, їх взаємозв'язкiв, а також великих соцiальних угрупувань - таких як нацiї або соцiальнi класи. Коли соцiальне життя розглядається на такому рiвнi узагальнення,тодi дiї окремих людей не розрізнюються. Як не розрізнюються, наприклад,поведiнка окремих атомiв та молекул, коли вивчаються морськi течiї,вiтри або рух планет. Цей рiвень дослiджень дiстав назву макросоцiологiї. У цьому термiнi грецьке слово "макро" означає "великий",як, наприклад, у термiнах "макроструктура" або "макрокосм".
Макросоцiологiя дослiджує як великомасштабнi соцiальнi об'єкти,так i довгочаснi соцiальнi процеси. На цьому рiвнi аналiзу вивчаються,наприклад, взаємовплив економiчних i полiтичних процесiв у певномусуспiльстві, змiни у структурi його релiгiйних конфесiй, вивчаєтьсявплив змiн у технологiях суспiльного виробництва на соцiальнi структури суспiльства або фактори змiн його етнiчних структур i таке iнше.
Безумовно, слiд пам’ятати, що мiкросоцiологiя i макросоцiологiя -це взаємопов'язанi галузi соцiологiчного знання, тому що пов'язанi мiжсобою тi соцiальнi явища, що вiдбуваються на макро- i мiкрорiвнях. Зодного боку, макроструктури створюються завдяки масової повторностiпевних форм взаємодiй на мiкрорiвнi. З iншого боку, те, що переважнакiлькiсть людей думає, говорить чи робить, формується пiд впливом певних макроструктур суспiльства. Вивчення відносно сталих та упорядкованих структур суспільства і поведінки індивідів, які діють у суспільстві, з необхідністю доповнюють одне.
Розуміння взаємозв'язку макро- та мiкросоцiальних явищ та розумiння суспiльства, в якому ми живемо, дає можливiсть бiльш повнозрозумiти самих себе. Американський соцiолог Райт Мiллз назвав цейкомпонент знання "соцiологiчною уявою" (the sociological imagination),маючи на увазi здатнiсть людини побачити своє життя, клопоти, проблеми, сподiвання у зв'язках з широким соцiальним та iсторичним контекстом, у якому людина живе.
Вивчаючи соцiологiю ми краще розумiємо як органiзовано суспiльство, хто має владу, якi переконання спрямовують нашу поведiнку та якнаше суспiльство прийшло до того, чим воно є. Бiльш того, можна сказати, що соцiологiя забезпечує нас особливою формою свiдомостi. Цясвiдомiсть дозволяє нам краще зрозумiти соцiальнi сили з якими мизустрiчаємося, i не тiльки тi, якi обмежують нас, але й тi, що допомагають нашому звiльненню. I тому соцiологiя, за крилатим висловом Пiтера Бергера, є визвiльною наукою (liberting science).
ТЕМА . ТЕОРЕТИЧНI ЗАСАДИ СОЦIОЛОГI°
1. Практичний досвiд та теорiя,
або чому науковий пiдхiд потребу є теорiї?
У соцiологiї, як й в усiх iнших науках вирiшальним елементом єтеорiя.
Але деякi студенти, якi слухають вступний курс соцiологiї вунiверситетах та коледжах рiзних країн часто запитують: "Навiщо наммати клопiт з усiма цими теорiями? Чому не дозволити фактам говоритисамим за себе?". Теорiя таким студентам здається недоречною навiтьбiльш, нiж башта iз слонової кiстки.
Але, нажаль, факти не говорять самi за себе. Факти безмовнi. Длятого, щоб факти могли говорити, ми маємо знати вiдношення мiж ними.Наприклад, якщо вам доведеться мати справу з дiтьми, а вони будуть поводити себе не так, як треба, то що ви робитиме ? Чи будете їм дорiкати, чи загрожувати, чи вiдшльопаєте їх, чи забороните займатися якоюсьулюбленою справою, чи обговорюватиме з ними те, що трапилось, чи iгноруватиме їх ?
Те, що ви бутите робити, залежить вiд того, яку саме теорiю виховання дiтей ви подiляєте - свiдомо чи несвiдомо.
Можливо, ця теорiя буде укладатися лише в один вислiв типу: "Шкодувати рiзок - псувати дитину" або "Дiтей треба ростити стiйкими,бо шляхи життя можуть бути жорсткими " або "Дiти просто потребують захисту та любовi " або " Биття дiтей лише породжує емоцiйнi проблеми "i таке iнше.
Теорiя це є спроба зрозумiти значення нашого досвiду. Ми мусимо якось ухопити швидкоплиннi подiї та знайтиспосiб, щоб їх описати та пояснити. Тiльки тодi ми можемо передбачатиновi подiї та впливати на свiт навiть навколо нас у бажаному напрямку.Теорiя - це "сiтка" , яка нам необхiдна, щоб досягти цих цiлей, щоб"упiймати" факти у їх взаємовiдношеннях. Саме теорiя дає можливiстьпобачити взаємозв'язок подiй, що не є очевидним з одних лише даних профакти.
Бiльш того можна сказати, що теорiя - це низка взаємопов'язанихформу-лювань, яка забезпечує пояснення певного класу подiй, тобто -дозволяє так зв'язати ту чи iншу множину фактiв, що дає можливiсть їхзрозумiти.
Крiм того, теорiя дозволяє нам органiзувати пошуки нових знаньпро багато рiзних, часто загадкових сторiн нашого досвiду. За роки розвитку соцiологiї соцiологи розробили досить багато теоретичних пiдходiв (Perspectives).
Що таке теоретичний пiдхiд? Коротко на це питання можна вiдповiсти таким чином:
теоретичний пiдхiд є способом бачення ряду особливостей свiту, цеорiєнтацiя, яка передбачає певнi методи вивчення соцiального досвiдута пошуки його пояснення.
Прихильники рiзних пiдходiв ставлять стосовно суспiльства дещорiзнi питання, й завдяки тому дають нам рiзнi образи соцiального життя.
Вам не пропонують сприйняти одну модель соцiального свiту тавiдкинути всi iншi. Скорiше теоретичнi пiдходи є засобами - розумовимиконструктами - що дозволяють вам чiтко уявити собi той чи iнший об'єкт.
Будь яка певна теоретична модель завжди обмежує досвiд i дає, такби мовити, " тунельний " образ дiйсностi. Але добра модель одночаснорозширює горизонт бачення дiйсностi.
У сучаснiй соцiологiї найчастiше видiляють три основних теоретичних пiдходи: функцiоналiстський, конфлiкцiонiстський та iнтеракцiонiстський. Хоча, останнiм часом, видiляють ще й еволюцiонiстський пiдхiд.
Ми будемо звертатися до трьох основних пiдходiв на протязi усьогокурсу. Зараз же ми дамо кожному з них коротку характеристику.
Основнi теоретичнi напрямки у сучаснiй соцiологiї .
Функцiоналiзм.
Структурно-функцiональний - або просто функцiоналiстський пiдхiдсформувався у серединi нашого сторiччя в основному спираючись на iдеїдвох з класикiв соцiологiї, а саме англiйця Герберта Спенсера та француза Емiля Дюркгейма, якi притримувались великомасштабного - тобто макросоцiального - погляду на соцiальне життя.
На протязi 5-х та на початку 6-х рокiв центром уваги захiдноїсоцiологiї заволодiли функцiоналiстськi концепцiї американськогосоцiолога Толкота Парсонса (19 - 1979) та його учнiв.