Підготовлено матеріали на розгляд сесії обласної ради щодо трьох об`єктів місцевого значення загальною площею 493,2 га та завершено підготовчу роботу із створення загально-зоологічного заказника загальнодержавного значення “Згарський” площею 3018,7 га.
В минулому році не проводилось використання природних ресурсів в межах територій ї об`єктів природно-заповідного фонду, так як користувачами не було отримано лімітів.
Останнім часом виник ряд проблем пов`язаних із зміною форм власності на землю, що викликало погіршення фінансування об`єктів ПЗФ та зменшено контроль за природно-заповідним фондом з боку більшості користувачів.
Вінниччина розташована в центральній частині лісостепу Правобережної України, у межах південно-західної частини Українського кристалічного щита. По території протікає річка Південний Буг з притоками, на півдні область обмежена річкою Дністром. Все це зумовлює багатство та різноманіття рекреаційних ресурсів, які безумовно використовуються для оздоровлення, відпочинку, культурно – пізнавальної і спортивної діяльності населення.
Розвитку фізкультурно-спортивної роботи та відпочинку сприяє мережа стадіонів, спортивних залів і майданчиків, дитячо-юнацьких спортивних шкіл.
Важлива оздоровча, санітарна, культмасова, наукова роль в озелененні міст і населених пунктів належить паркам, алеям та іншим зеленим насадженням.
Зелені зони області протягом останніх років не зазнали змін. Площа земель рекреаційного призначення в 2001 році становила 0,3 тис. га., земель оздоровчого призначення – 0,7 тис. га. Зелені насадження, які використовуються для загального користування займають площу 2996 га., з рекреаційною метою для відпочинку використовуються ліси, площею 490,3 га., кемпінги, будинки відпочинку 214,9 га.
Вінниччина багата на старовинні парки. Деякі з них створені на початку ХVІІІ ст. І сьогодні, вони є важливими осередками садово-паркового мистецтва, цікаві для наших архітекторів.
Багата історико-культурно-пізнавальна спадщина області, про що свідчить наявність 21 державного музею, з них 19 перебувають в підпорядковані Міністерства культури.
На громадських засадах діє 118 музеїв, з них 25 одержали звання “народний”.
Площа земель історично – культурного призначення становить 375,8 га, в 2001 році змін не зазнала.
В області діє один історико-культурний заповідник “Буша” (Ямпільський район).
На державному обліку знаходиться 3208 пам’яток, серед них археології – 1328, історії – 1684, мистецтва – 196.
Всього на Вінниччині зареєстровано 868 пам’яток архітектури, з них 166 занесено до Державного реєстру національного культурного надбання.
Природні умови та ресурси Вінниччини різноманітні і своєрідні, на сьогодні ще недостатньо досліджене питання раціонального їх використання. Збереження сучасної природи, збільшення її багатств, неможливі без детального знання історії. Саме знання минулого допомагають нам краще пізнати сучасне та прогнозувати майбутній стан природи регіону, можливості його реконструкції не тільки шляхом збереження, але і створення нових природоохоронних об’єктів.
Мережа державного моніторингу області. Основні тенденції забруднення природного середовища
Мережа державного моніторингу області
Система обласного моніторингу навколишнього природного середовища охоплює майже всі підприємства, установи, організації, що ведуть спостереження за екологічним станом. Аналітичні підрозділи установ, організацій, підприємств, що здійснюють контроль за якістю природних та стічних вод, промвикидів шкідливих речовин в атмосферу, стану атмосферного повітря, ґрунтів – акредитовані.
Моніторинг стану забруднення поверхневих вод проводиться по таких напрямках:
Держуправління екології та природних ресурсів щоквартально здійснює контроль за станом поверхневих водоймищ на 33 створах постійних спостережень по 37 гідрохімічних показниках. Ріка Південний Буг контролюється на 9-ти створах постійних спостережень від м. Хмільник – вихід з Хмільницької області до с. Джулинка Бершадського району на кордоні з Кіровоградською областю. Притоки р. П.Буг контролюються на 10-ти створах постійних спостережень. Ріка Дністер контролюється на 3-х створах від с. Козлово, що на межі з Чернівецькою та Хмельницькою областями, до с. В.Кісниця на кордоні з Молдовою. Притоки рік Дністер та Дніпро контролюються на 11-ти створах постійних спостережень.
Відомості про гідрохімічне забруднення водних об`єктів надсилають:
Південно-Бузьке басейнове водогосподарське об¢єднання, яке щомісячно здійснює контроль на 10 створах постійних спостережень р. П.Буг та притоках по 31 гідрохімічному показнику та радіаційному фону водних об`єктів.
Обласна СЕС, яка щоквартально контролює р. П.Буг на 18 створах, р. Дністер на 3 створах по 25 гідрохімічних та 2 мікробіологічних показниках.
Вінницький обласний ЦГМ двічі на рік здійснює контроль на 5 створах постійних спостережень р. Південний Буг та притоках по 6-ти гідрохімічних показниках.
Для забезпечення екологічної безпеки, пов`язаної з водовикористанням, ВО “Вінницяводоканал” та ВАТ “Сутиський завод АЕА” проводять щоденно моніторинг стану р. П.Буг на 4-х створах по 5-ти гідрохімічних та мікробіологічних показниках.
Згідно діючої схеми моніторингу Подільська гідрогеологічна партія 1 раз на рік представляє результати спостережень на 10 точках за хімічним складом по 11 показниках та результати контролю за екзогенними процесами.
Стан забруднення атмосферного повітря у межах м. Вінниці контролюється за допомогою 2-х стаціонарних постів ЦГМ по 7-ми показниках рівня забруднення атмосферного повітря щоденно.
Держуправління екології та природних ресурсів здійснює контроль за промвикидами шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення щорічно на 15 підприємствах по специфічним показникам.
Моніторинг стану забруднення ґрунтів проводиться у 30 точках постійних спостережень:
Парки та об`єкти природно-заповідного фонду – 8;
Дороги – 10;
Підприємства – 7;
Військові об`єкти – 4;
Звалища – 1;
Мережа точок спостережень представлена у таблиці А.
Таблиця А
| №п/п | Назва організації | Контрольоване середовище та кількість точок спостережень | |||||
| Атмосферне повітря | Викиди шкідливих речовин в атмосферу | Поверхневі водойми | Підземні води | Ґрунти | Екзогенні процеси | ||
| Державне управління екології та природних ресурсів | 0 | 15 точок від стаціонарних джерел забруднення атмосфери | 33 створи 9ств-р.П.Буг; 3 ств. р. Дністер21 ств-притоки П.Бугу, Дністра, Дніпра | 0 | 30 точок8-парки; 10-дороги; 7-підпри-ємства; 4-військові об`єкти;1-звалища | 0 | |
| Вінницький обласний ЦГМ | 2 стаціонарних пости “Пост-2” | 0 | 5 створів:(№1-3 –р.П.Буг;№6-р.Рів№7 –р.Соб | 0 | 0 | 0 | |
| Південно-Бузьке басейнове водогосподарське об¢єднання | 0 | 0 | 10 створів№1-8 р.П.Буг№9-р.Рів№10-р.Соб | 0 | 0 | 0 | |
| Обласна санітарно-епідеміологічна служба | 0 | 0 | 21 створ18 створів-р.П.Буг3ств –р.Дністер | 0 | 0 | 0 | |
| Подільська гідрогеологічна партія | 0 | 0 | 0 | 6 створів(питний водозабір) | 0 | 4 точки | |
| ВО “Вінницяводоканал” | 0 | 0 | 3 створи р.П.Буг | 0 | 0 | 0 | |
| ВАТ “Сутиський завод АЕА” | 0 | 0 | 1 створ р.П.Буг | 0 | 0 | 0 | |
Основні тенденції забруднення природного середовища
Стан навколишнього природного середовища в 2001р. залишався відносно стабільним.
Водний басейн
За даними відділу аналітичного контролю та моніторингу якість води у головній водній артерії області – річці Південний Буг – характеризувалась наступними показниками:
сольовий склад в річці стабільний. Мінералізація середня, кисневий режим задовільний, солі важких металів знаходяться у нормі або нижче норми крім марганцю, заліза та свинцю. По даним компонентам має місце перевищення нормативів ГДК для водоймищ рибогосподарського призначення відповідно:
Створ №2 – свинець у 5раз;
Створ №7 – марганець у 4,7 раз.
Аварійні скиди нафтопродуктів Гайворонського маслосирзаводу, СП Подільський цукор” ЗАТ “Подільська продуктова група” суттєво вплинули на якість поверхневих вод у створах №№7,8,9. Концентрація нафтопродуктів становила:
Створ №7 – максимальна концентрація - 0,38 мг/ л
– середнє за рік 0,17 мг/ л (3,4 ГДК);
Створ №8 –максимальна концентрація - 0,08 мг/ л
– середнє за рік 0,04 мг/ л (0,8 ГДК);
Створ №9 –максимальна концентрація - 0,46 мг/ л
– середнє за рік 0,16 мг/ л (3,2 ГДК).
Притоки ріки Південний Буг
Характеризуються перемінним забрудненням від чистих до помірно забруднених і забруднених.
Річка Згар контролюється у створах вище і нижче смт. Літин (ств. №№ 10, 11). У звітному році в порівнянні з 2000р. концентрація завислих речовин, амонію сольового залишилась без змін. У створі №11 мало місце підвищення концентрації БСК5 до 6,3 мг/ л, середнє значення 4,24 (1,4 ГДК). Мінералізація середня, кисневий режим задовільний, солі важких металів нижче ГДК (крім показника залізо загальне)
Річка Рів контролюється у створах вище м. Бар і нижче смт. Браїлів (ств. №№ 12, 13).
У 2001 році мало місце підвищення концентрації свинцю у створі №13 до 0,071 мг/ л (7ГДК) – максимальне значення і 0,037 мг/ л (3,7 ГДК)– середнє значення. По решті показників якість води залишилась на рівні 2000 року. Продовжують скид забруднених вод підприємства:
Жмеринське вагонне депо;
Жмеринське ПВКГ;
ВАТ «Експрес”.
Річка Соб контролюється у створах вище смт. Іллінці і нижче м. Гайсин (ств. №№ 14, 15).
У 2001 році покращилась якість води по створу №14 за рахунок зниження показника БСК5 з 5,05 мг/ л до 3,48 мг/ л.
Річка Дохна контролюється у створах вище і нижче м. Бершадь (ств № 16, 17).
У звітному році якість води залишилась без змін. В притоки р. Дохна поступають стічні води Крижопільського ПВКГ, Крижопільського сирзаводу. Внаслідок невеликого об¢єму скиду, а, також, великого розбавлення, стічні води суттєво не впливають на якість поверхневих вод у р.Дохна.