В області відмічається ріст загальної захворюваності населення у всіх районах і м. Вінниці. Загальна захворюваність збільшилась як серед дорослого населення, так і серед підлітків та дітей. Однак, за період, що аналізувався, не виявляється паралелізму між рівнями забруднення довкілля і рівнем захворюваності.
Стратегічним для області завданням є збільшення лісистості території з 14,2 до 20-25%.
Стихійним лихом, що сталося в кінці листопада 2000 року лісовим масивам області було завдано великої шкоди. Площа пошкоджених лісів становить 230755 га, маса пошкодженої деревини близько 6,6 млн. м3. Особливо постраждали лісові масиви. В окремих місцях пошкоджено 60-80 % загальної кількості дерев. У 2001 році усі зусилля лісокористувачів були направлені на ліквідацію наслідків стихії. В першу чергу проводилося очищення лісів від захаращеності. За даними ДЛГО "Вінницяліс" роботи завершені на всій площі, по ВОСЛП "Віноблкомунліс" виконані на 85%.
Пошкоджені стихією насадження ослаблені, реальною залишається загроза масової появи шкідників та хвороб лісу, виникнення лісових пожеж. У Немирівському лісництві Іллінецького ДЛГ було виявлено вогнище небезпечного шкідника лісу золотогуза, яке було знищене за допомогою авіації. Випадків виникнення лісових пожеж на території області у 2001 році не виявлено.
У зв'язку із зменшенням фінансування, об'єми лісорозведення скоротилися у порівняні із 1999 роком більше ніж у 3 рази, об'єми створення полезахисних смуг - у 4 рази. В той же час в області спостерігається водна ерозія ґрунтів і виникає необхідність у збільшені об'ємів лісорозведення.
Проблемі озеленення міст та інших населених пунктів теж не приділяється належна увага. Як і лісам області зеленим насадженням було нанесено великої шкоди в результаті ожеледі, яка сталася наприкінці 2000 року. В даний час гостро постає питання заміни зрізаних пошкоджених дерев. Однак у 2001 році створено лише 1,8 гектара нових зелених насаджень.
З наростанням антропогенного впливу умови існування дикої фауни в її природному стані погіршуються, що веде до скорочення чисельності мисливських тварин. Так, поголів'я лосів за 2001 рік скоротилося в порівняні з 2000 роком на 48 голів або на 28,4 %. Скорочення спостерігається і серед інших звірів: козулі на 483 голови, бобра на 91 голову. Зменшилося також поголів'я всіх видів пернатої дичини: фазани - на 1153 голови, , качки - на 8554 голів, лиски - на 8992 голови.
Різко зросла чисельність лебедя - шипуна ( в порівнянні з 1995 роком майже в 3 рази). У 2001 році в порівнянні з 2000 роком збільшилася чисельність окремих видів тварин: олень плямистий - на 1,2 %, тхір чорний - на 249,1 %, дещо зросла чисельність кабана, оленя благородного, єнотовидного собаки, видри, ондатри.
У 2001 році проводилася робота по розселенню плямистих оленів. Розселені в попередні роки нові популяції байбака та оленя благородного прижилися в області, їх чисельність збільшується. Також зростає в області чисельність зубра європейського станом на 1.01.2002 р. поголів'я тварин становило 117 голів.
У водоймах області зустрічаються 4 види риби занесеної до Червоної книги України: вирезуб, марена дніпровська, чоп великий, стерлядь. При проведені промислового вилову риби зустрічаються прилови в промислі 1-2 шт., в основному марена дніпровська.
На Вінниччині створено 20 заказників, 10 пам’яток природи , 11 парків - пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення та 228 територій і об`єктів різних категорій місцевого значення. Вони займають площу 20624,69 га, що становить 0,78% території області. У 2001 році площа ПЗФ не змінилась.
Протягом 2001 року основним напрямком роботи було підтримання і розвиток існуючих територій та об`єктів ПЗФ, виявлення та проведення обстеження територій, перспективних для резервування та наступного заповідання.
Підготовлено матеріали на розгляд сесії обласної ради щодо трьох об`єктів місцевого значення загальною площею 493,2 га та завершено підготовчу роботу із створення загально-зоологічного заказника загальнодержавного значення “Згарський” площею 3018,7 га.
Для розширення територій з особливим статусом охорони з 2000 року проводиться формування екологічної мережі, яка повинна об`єднати існуючі та новостворювані об`єкти природно-заповідного фонду. Розбудова екологічної мережі області планується за рахунок створення національного природного парку “Південне Поділля”, трьох регіональних ландшафтних парків та тринадцяти заказників, площею 46,8 тис. га. Перелічені об`єкти повинні розширити сітку природних ядер, що з`єднуватимуться між собою екологічними коридорами. Створення перелічених структурних ланок дозволить у 2 - 2,5 рази збільшити площу природно-заповідного фонду області та сформувати цілісну систему екологічної мережі.
Антропогенний вплив на природне середовище
Атмосферне повітря
Кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел в 2001р. зменшилась в порівнянні з 2000р. на 8419 т, (див. табл.2.1.1 та табл.2.1.2), що, як видно з таблиці 2.1.4, пов’язано в основному із покращенням якості твердого палива, що використовується Ладижинською ТЕС:
Таблиця 2.1.4.
| Параметр | 2000 р. | 2001 р. |
| Виробництво електроенергії млн. кВт / год. | 4354,974 | 4394,799 |
| Зольність вугілля, % | 48,8 | 32,89 |
| Калорійність вугілля, ккал / кг | 3082 | 4036 |
| Вміст сірки в вугіллі, % | 2 | 0,86 |
| Кількість спаленого вугілля, т | 1817612 | 2000387 |
Основними забруднювачами повітряного басейну (див.табл.2.1.3) залишаються підприємства, основними видами економічної діяльності яких є : виробництво тепло - та електроенергії, транспорт, переробна промисловість. Доля викидів Ладижинської ТЕС складає 76, 9%, цукрових заводів області – 5, 16%. З 28 –и цукрових заводів, що переробляли цукровий буряк в 2001 р.( всього їх в області 38 ) працювали на природному газі 20, більшість з них провели режимно-налагоджувальні роботи на котлоагрегатах, що дозволило більш економічно вести режим спалювання, відповідно зменшило викиди в атмосферне повітря.
На контролі в держуправлінні в 2001р. було виконання підприємствами області 223-х заходів по зменшенню викидів забруднюючих речовин з очікуваним ефектом зменшення викидів на 3179,3 т. Виконано 21 захід з ефектом 471,7 т.
Найбільш значні серед виконаних :
організація гідропилоподавлення на Демидівському гранітному кар’єрі ( Жмеринський район);
проведення режимно-налагоджувальних робіт на Турбівському, Махаринецькому, Бродецькому, Бабинському, Крижопільському цукрозаводах; Тростянецькому спиртзаводі; Погребищенському маслозаводі; комунальних котельнях в м.м. Калинівка, Гайсин, Могилів – Подільський.
Залишились невиконаними режимно-налагоджувальні роботи на котлоагрегатах Кам’яногірського, Бершадського цукрозаводів, ДП “Комунальник” (смт. Турбів), Вінницького підшипникового заводу та ряду інших підприємств; не встановлено золовловлювач на котельні Росошанської паперової фабрики.
За статистичними даними кількість викидів від автомобільного транспорту в м. Вінниці в 2000 р. становили 19, 5 тис. т ( від стаціонарних джерел тільки 2,14 тис. т), це викликано значним збільшенням кількості автомобілів: 72 тис. ( в порівнянні з 1989р. – 25 тис.), як наслідок, середньорічні концентрації оксиду вуглецю в повітрі в м. Вінниці за даними автоматичних постів обласного центру гідрометеорології становили 1,33 ГДК, а максимальні концентрації – 5,33 ГДК.
Водні ресурси
Загальна характеристика
Обліком використання води по Вінницькій області охоплено 2900 водокористувачів, в т. ч. по промисловості – 250, комунальному господарству – 120, сільському господарству – 2415, інших – 115. Форми 2ТП – водгосп прийнято та проаналізовано від 537 споживачів.
Забір води в порівнянні з 2000 р. (див. табл. 2.2.1) зменшився на 3,1 млн.м3 з 711,5 до 708,4 млн.м3, а також спостерігалось незначне зменшення використання води на 3,3 млн.м3 з 696,2 до 692,9 млн.м3 в основному за рахунок зменшення використання підземних вод на господарсько – побутові потреби, а також зменшення об’ємів переробки цукросировини (в 2000 р. було використано технічної води – 7,383 млн.м3, в 2001 р. – 5,519 млн.м3).
Зменшення обсягу забору підземних вод з 34,29 млн.м3 до 32,49 млн.м3 пояснюється реформуванням сільськогосподарського комплексу, яке призвело до зменшення поголів’я тварин та птиці та встановлення водомірної апаратури.
Втрати при транспортуванні суттєво не змінились, відповідно в 2001 р.–14,81 млн.м3, а в 2000 р. – 14,84 млн.м3.
Використання води на різні цілі в розрізі галузей, млн.м3:
| промисловість, в т. ч. | 598,2 | 600,9 |
| - енергетика | 575,0 | 580,2 |
| - сільське господарство | 27,86 | 27,02 |
| - транспорт | 4,738 | 4,288 |
| - зв’язок | 0,037 | 0,030 |
| - будівництво | 0,096 | 0,101 |
| - торгівля | 0,039 | 0,029 |
| - житлово-комунальна | 64,80 | 60,27 |
Нормативно очищених вод скинуто в 2000 р. – 8,99 млн.м3, а в 2001 р. –5,838 млн.м3, що менше на 3,156 млн.м3 (див. Табл. 2.2.3), що пояснюється в основному зменшенням нормативно очищених на спорудах очистки вод по Ладижинській ТЕС ( 2000 р. – 2573,3 тис.м3, 2001 р. - 480,6 тис.м3 ).
Збільшилась кількість скинутих забруднених вод (див. табл. 2.2.2). В 2000 р. їх обсяг складав 63,10 млн.м3, а в 2001 р. – 67,86 млн.м3. Кількість забруднених вод без очистки збільшилась з 1,553 до 6,543 млн.м3, це пояснюється тим, що в об’єднанні “Вінницяводоканал” промивні води з водопровідної станції в обсязі 4,4 млн.м3 , в зв’язку із відсутністю норм ГДС, в 2001 році були віднесені в графу “забруднені без очистки”.
Використання води в системах зворотного водопостачання залишилось на тому ж рівні.
Збільшення скиду нафтопродуктів (див. табл. 2.2.4) (з 5,563 до 10,40 т.), хрому (з0,077 до 0,34 т.), нікелю (з 0,792 до 0,246 т.) пояснюється збільшенням цих речовин на скиді після ОСК м. Вінниці в порівнянні з 2000 р. Причиною цього є: