15.Кам’янець – Подільський завод „Продтоварів”. Завод „Продтоварів” заснований у 1938 році. В даний час випускає печиво, солодкі безалкогольні напої.
16.Компанія „Папастратос Україна”. Постачає тютюнові вироби марки PRESІDENT.
17.Компанія „Союэ-Виктан”. Компанія є лідером вітчизняного ринку лікеро-горілчаних виробів. Вироблена підприємством продукція: горілки класичної й особливі, настойки гіркі і солодкі, слабоалкогольні напої і лікувально-столова мінеральна вода. На рахунку компанії – „Гран-При”, 17 золотих, 9 срібних і 5 бронзових нагород, отриманих на найбільших українських виставках за якість продукції і її оформлення.
18.ВАТ „Бровар”. Підприємство виготовляє та постачає пиво „Віденського”, „Пильзенского” і „Мюнхенського” типів.
19.ВАТ „Дніпропетровська тютюнова фабрика”. Виробник тютюнових виробів вітчизняних марок: сигарети з фільтром „Дніпро”, овальні сигарети „Прима”, „Ватра”, „Поле”.
20.ВАТ „Кам’янець-подільська тютюнова фабрика”. Цигарки різних видів.
21.ТОВ „ТД Екона”. Постачають продукти з сої.
22.ВФ „Панда”. Виробляє і постачає безалкогольні напої марки „Караван”.
23.ТОВ „Візаві” . Кондитерські вироби.
24.Компанія Атол-М. Постачає рибні продукти.
25.ТОВ „Продукт”. Постачає рибні продукти.
26.ТОВ „Оазис”. Виробляє і постачає макаронні вироби.
27.ТОВ „Агро лідер”. Виробляє і постачає м’ясні вироби.
28.ПП ”Тутто Україна”. Постачає непродовольчі і супутні товари. Основна доля статутного капіталу цієї фірми належить Торговому дому „Валенсія”.
29.ВАТ „Баско”. Постачає молочні продукти.
30.ВАТ „Імпер”. Виробляє і постачає молочні продукти.
В кінці кожного місяця на підприємстві проводиться аналіз постачальників. При складанні заявки на постачання товару, товар групується по постачальнику, розраховується швидкість реалізації його товару і робиться вибірка найбільш ходового.
Найбільш ходовий товар замовляється в більшій кількості (прямо пропорційна залежність), для нього в першу чергу можна використовувати спосіб оплати - передоплату.
Готова роздрукована інформація про швидкість руху товару проглядається товарознавцями і завідувачами секціями, що у свою чергу вносять свої суб'єктивні коректування по асортименті і кількості товару, що поставляється.
Аналізуючи швидкість реалізації товарів складаються рейтинги підприємств, що поставляють найбільше число ходових товарів і на основі цих рейтингів приймається рішення з яким підприємством можна працювати по передоплаті, по факту чи в міру реалізації, і в якій черговості робити їм оплату.
Структура управління підприємством
Структура управління Торгового дому „Валенсія”
Мал.2
Повноваження директора товариства визначаються статутом товариства.
До функцій фінансового директора відносяться:
1. ведення бухгалтерського і податкового обліку відповідно до національних стандартів і нормативних актів, що діють на Україні;
2. надання податкової, фінансової і статистичної звітності в терміни й органи, установлені чинним законодавством;
3. моніторинг, аналіз і планування поточної діяльності підприємства;
4. надання щорічного звіту в органи правління товариства.
До функцій комерційного директора відносяться:
1. контроль над дотриманням техніки безпеки і вимог до охорони праці на підприємстві;
2. контроль над станом устаткування, забезпечення своєчасного ремонту і профілактичних робіт;
3. контроль якості матеріалів, моніторинг запасів матеріалів, своєчасна доставка запасів зі складу;
4. проведення маркетингових досліджень з можливим залученням фахівців на тимчасову роботу;
5. планування і керування запасами підприємства;
6. надання щорічного звіту в органи правління товариства.
Віковий склад працюючих на підприємстві: 18-24 років - 17%, 25-35 років -33%, 35-50 років 19%, 50 і старше 31%. Середньосписочна чисельність працівників на кінець 2001 року склала 126 чоловік, у тому числі працівники прилавка - 16 чоловік.
Оплата праці на підприємстві
Оплата праці – це будь-який заробіток, обчислений, як правило, у грошовому виразі, що його за трудовим договором власник або вповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.
Оплата праці складається з основної заробітної плати й додаткової оплати праці. Розміри оплати найманого працівника залежать від результатів його праці з урахуванням наслідків господарської діяльності підприємства.
Основна заробітна плата працівника залежить від результатів його праці й визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками й доплатами в розмірах, не вищих за встановлені чинним законодавством.
Основним вимірником результатів (затрат) праці є кількість виготовленої продукції (обсяг наданих послуг) належної якості або витрачений робочий час, тобто кількість днів (годин), протягом яких працівник фактично був зайнятий (працював) на підприємстві (в організації). Такому поділу вимірників затрат праці відповідають два види заробітної плати, що базуються на тарифній системі, - відрядна та почасова.
За відрядної форми оплата праці проводиться за нормами й розцінками, установленими на підставі розряду працівника. Кваліфікаційний (тарифний) розряд працівника передбачає виконання роботи відповідної складності.
Основними умовами застосування відрядної оплати праці є наявність кількісних показників роботи, що безпосередньо залежать від конкретного працівника і піддаються точному обліку, а також необхідність стимулювання зростання випуску продукції та існування реальних можливостей підвищення виробітку на конкретному робочому місці. Використання цієї форми оплати праці потребує встановлення обґрунтованих норм виробітку, чіткого обліку їхнього виконання і, що особливо важливо, воно не повинно призводити до погіршення якості продукції, порушень технологічних режимів, техніки безпеки, а також до перевитрачання сировини, матеріалів, енергії.
За почасової форми заробітної плати оплата праці робітників здійснюється за годинними (денними) тарифними ставками з урахуванням відпрацьованого часу та рівня кваліфікації, що визначається тарифним розрядом.
Почасова форма заробітної плати оплата праці робітників застосовується тоді, коли недоцільно нормувати роботи (наприклад, операції контролю за якістю продукції) або вони взагалі не піддаються нормуванню, оскільки зміст і послідовність виробничих операцій часто змінюються (роботи з ремонту та налагодження устаткування, обслуговування внутрішньозаводського транспорту, дослідно-експериментальні роботи тощо).
Сучасна техніка пред’являє підвищені вимоги до точності та чистоти обробки, якості продукції. Саме почасова, а не відрядна оплата праці значно більше сприяє дотриманню цих вимог. Почасова оплата праці керівників, спеціалістів і службовців здійснюється, як правило, за місячними посадовими окладами (ставками).
Кожна з названих форм заробітної плати охоплює кілька систем оплати праці для різних організаційно-технологічних умов виробництва. Можливі та реально застосовувані системи оплати праці робітників виробничих підприємств (підрозділів організацій) показано на наступній схемі.
Системи оплати праці
Мал.3
За прямої відрядної системи заробіток працівника (Dпсв) розраховується множенням кількості одиниць виробленої продукції (v) та розцінки за одиницю продукції (р0):
Dпсв = р0 * v
Розцінка визначається діленням погодинної тарифної ставки на норму виробітку або множенням погодинної тарифної ставки на норму часу (в годинах) на виготовлення одиниці продукції.
За непрямої відрядної системи заробіток працівника залежить не від його особистого виробітку, а від результатів праці працівників, що їх він обслуговує. Вона застосовується для оплати тих категорій допоміжних робітників (наладчиків, ремонтників, кранівників), праця яких не піддіається нормуванню та обліку, але значною мірою визначає рівень виробітку основних робітників. Заробіток робітника (Dпсв) за цієї системи розраховується за формулою:
Dпсв = s * t * kвн,
де s – погодинна тарифна ставка; t – фактично відпрацьована кількість годин цим робітником; квн – середній коефіцієнт виконання норм виробітку всіма робітниками, що обслуговуються.
За відрядно-преміальної системи заробіток працівника (Dпсв) складається з відрядного заробітку (р0*v) та премії (m) за досягнення певних результатів:
Dпсв = р0*v + m
Відрядно-прогресивна оплата праці передбачає оплату робіт, виконаних у межах встановленої норми (n0) за звичайними відрядними розцінками р, а робіт, виконаних понад нормативний (базовий) рівень (ni), - за підвищеними розцінками (рі) залежно від ступеня виконання завдання. Отже, заробіток (Dв прог) у цій системі визначається за формулою:
Dв прог = p*n0 + pi*ni
Застосування цієї системи обмежується, як правило, дільницями, що стримують роботу всього підприємства, за браком у них стимулюючих факторів підвищення якості продукції або послуг.
Відмінність акордної системи полягає в тім, що працівникові або групі працівників розцінки встановлюються не за окремі операції, а за весь комплекс робіт із визначенням кінцевого строку його виконання. Ця система заохочує до скорочення строків виконання робіт і тому використовується передовсім для усування наслідків аварій, за термінових ремонтів, будівельних робіт тощо. Треба враховувати необхідність суворого контролю якості, додержання правил безпеки праці за застосування цієї системи оплати.