Найбільш корисним для України є досвід бізнес-інкубування в Польщі. Сьогодні ця форма підтримки підприємництва виявилася в Польщі найбільш ефективною, а сама програма бізнес-інкубування розвивається згідно державної підтримки й під державним контролем. І той факт, що сьогодні в Польщі функціонує понад 2 мільйони малих та середніх підприємств, не в останню чергу завдячує бізнес-інкубаторам. Поляки охоче діляться своїм досвідом з українськами колегами, зокрема, в рамках програми Розвитку бізнес інкубаторів на Україні та завдяки партнерським стосункам Польскої та Української Асоціацій Бізнес Інкубаторів та Інноваційних Центрів, на базі польських інкубаторів проводяться відповідні семінари для підприємців та менеджерів інкубаторів з країн СНД. Наприклад, в 1998 році завдяки програмам Міжнародного Фонду “Відродження”, зокрема, “Схід-Схід” та “Соціальна адаптація військовослужбовців” було проведено стажування менеджерів українських інноваційних структур в Польщі. Крім того саме в Польщі 1998 року було вирішено створити Українську Асоціацію Бізнес-Інкубаторів та Інноваційних Центрів, яка стала потужним рушієм створення інноваційних структур в Україні. Наприклад, в в травні 2000 року УАБІІЦ виступила організатором другої щорічної конференції - “Роль бізнес-інкубації та інновацій у підтримці та розвитку малого та середнього підприємництва”, співорганізаторами якої стали такі організації:
- Білоцерківський Інноваційний Бізнес-Інкубатор (БІБІ);
- Інститут “Відкритого Суспільства, Нью-Йорк”;
- Міжнародний Фонд Соціальної Адаптації (МФСА);
- Польська Асоціація Бізнес-Інкубаторів та Інноваційних Центрів (PBICA);
- Група Експертів Наукових Парків та Інноваційних Центрів (SPICE Group);
- Німецька Асоціація Технологічних та Інноваційних Центрів (ADT).
Для умов України, де інноваційні структури різного типу тільки починають працювати в ринковому середовищі, їх перспективність визначається наступними факторами:
По-перше, все більше підвищується попит з боку підприємницьких структур на нові, більш практичні технології навчання персоналу, консалтингу та інформаційного забезпечення;
По-друге, потенційні інвестори все частіше вимагають від фірм не тільки підтвердження стійкого матеріального та фінансового стану, а й доказів вміння ефективно використовувати кошти.
По-третє, кредитна політика банків не дозволяє позичати кошти на придбання основних засобів, особливо будівель, приміщень, офісної та іншої техніки, що призводить до збільшення витрат та зменшення обігових коштів.
По-четверте, на вже зформованому ринку збільшується конкуренція, і змушує підприємців все більше часу витрачати на поточну реалізацію товарів (послуг), не надаючи належної уваги питанням менеджменту та стратегічного маркетингу, що особливо необхідно в інноваційних підприємствах.
По-п’яте, початковим фірмам, особливо потенційно рентабельним відповідно до виду діяльності, в умовах фіскальної політики держави необхідний час для становлення та виходу на ринок.
Вітчизняні інноваційні структури фахівці здебільшого називають "модельними". І це означає, що до західних зразків їм ще рости й рости. Найбільшою проблемою для українських "закладів з вирощування підприємців" є відсутність законодавчої бази, яка б регулювала їх роботу, відсутність розуміння та підтримки на державному рівні, нестача матеріальних ресурсів.
В Україні поки що про фінансування таких закладів дбає хто завгодно, тільки не держава. Це насамперед міжнародні фонди, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), комерційні організації. І хоча ще в січні 1996 року Президент України підписав розпорядження КМУ розробити у двомісячний термін положення “Про порядок створення технопарків та інноваційних структур інших типів”, - зараз не має жодних реальних позитивних зрушень.
А тому, не чекаючи на державні щедроти, ентузіасти цієї справи виборюють гранти на її розвиток в Україні з міжнародних джерел фінансування. Гранти видають під певні програми, саме тому вітчизняні інкубатори здебільшого підтримують підприємства з певною спеціалізацією. Погано тільки, що за грантовою схемою необхідно дотримуватись чітко визначених кимось правил, та й після закінчення гранту заклад, який протягом певного часу функціонував за ці кошти, може припинити своє існування.
Теоретично ж для українських інноваційних структу джерелами фінансування можуть бути:
а) кошти міжнародних фондів, програм у вигляді грантів та пільгових кредитів;
б) кошти зацікавлених міністерств, комітетів, спілок, асоціацій тощо.;
в) кошти самих учасників ІБІ;
г) кошти спонсорів та інвесторів;
д) кошти комерційних структур та приватних осіб, зацікавлених у послугах інкубатора;
е) венчурний капітал.
Наприклад, ефективність роботи інноваційного інкубатора оцінюють відповідно до кількості "вирощених" ним підприємств, що самостійно і вдало працюють на ринку та кількості новітніх розробок, які було втілено в життя. Поки що вітчизняні заклади статистикою не похизуються, але є винятки.
Серед найвдаліших бізнес-інкубаторів, що їх спонсорують міжнародні фонди, фахівці виокремлюють Білоцерківський Інновацйний Бізнес-Інкубатор (БІБІ), хоча раніше флагманом вважали столичну організацію, яка працює при Українському освітньому центрі менеджменту та підприємництва (УОЦМП) у рамках програми соціальної адаптації військовослужбовців міжнародного фонду "Відродження". Потрібно сказати що БІБІ теж починав фінансуватись міжнародним фондом "Відродження", але потім програма соціальної адаптації військовослужбовців переросла в Міжнародний Фонд Соціальної Адаптації (МФСА), який крім того, що продовжив фінансування першого класичного інноваційного інкубатору, ще й допоміг стати на ноги Українській Асоціації Бізнес-Інкубаторів та Інноваційних Центрів (УАБІІЦ).
Схема роботи БІБІ, як запевнюють експерти, найбільше наближена до світових аналогів. Він має належне власне приміщення. Загальна площа помешкань у 7-поверховому будинку в Білій Церкві, - 2500 кв.м. Кількість співробітників бізнес-інкубатору – 5 чоловік. У будинку інкубатору знаходиться 42 фірми, а кількість асоційованих членів - 16. Постійних членів забезпечують комп'ютером, принтером, телефоном, факсимільним і копіювальним апаратами спільного користування, нададуть різноманітні консультації з організації бізнесу - юридичні та бухгалтерські. За два роки існування з різних питань надано підтримку понад 100 фірмам. Щомісяця за послугами звертаються понад 250 чоловік. /13,7/ Потрібно сказати, що за ці роки роботу отримало 800 осіб, а значить і кошти для існування їх сімей, чисельність кожної з яких складає в середньому 4 особи. Крім того 42 компанії протягом минулого року були продотовані на 36000 грн., а до бюджету вони перерахували 500000 грн., крім того на базі БІБІ було втілено в життя 9 наукомістких розробок.
Кожен інкубатор самостійно обирає політику відносин з клієнтом. Так, білоцерківський заклад дотримується принципу: "ніщо не повинно бути безкоштовним". Отже, компанії з самого початку сплачують певну частку від вартості свого перебування в інкубаторі. На думку фахівців, система "на дурничку" приваблює зовсім недосвідчених у бізнесі людей і відштовхує тих, хто має досвід ведення бізнесу й знає, що нічого задарма не дають. Але нині, згідно умов фінансування, заклад допомагає тільки фірмам, що організовані військовослужбовцями, що були звільнені до запасу. Та, за словами директора БІБІ, пана Пааля, в перспективі заклад братиме під своє крило й інші підприємства, якщо, звичайно, знайдуться спонсори та допоможе місто, а останнє все більше починає цікавитись проблемами інкубатору.
Загалом у межах програми Міжнародного Фонду Соціальної Адаптації в Україні функціонують 7 бізнес-інкубаторів: у Києві, Донецьку, Дніпропетровську, Харкові, Львові, Сімферополі, Одесі. Планується також в цьому році створити аналогічні інкубатори в м. Чернігів та м. Ялта.
Агентство США з міжнародного розвитку через угоду з Лойола Коледжем (Loyola College) також фінансує програму розвитку бізнес-інкубаторів в Україні - BID (The Business Incubator Development), що розпочалася в 1998 р. У Києві та Харкові на базі вищих навчальних закладів створили організації, які мають підтримувати малі підприємства, що бажають реалізувати проекти технологічного спрямування. Учасникам надають консультаційні послуги, мікрокредити (до $5 тис.), кредити та кредитні гарантії (до $60 тис.). За словами директора програми розвитку бізнес-інкубаторів у Київському регіоні Володимира Андрєєва, інкубатор покликаний допомогти підприємцям отримати кредити, повернення яких гарантуватиме своїми фондами. Підтримуватимуть стабільні підприємства, що вже мають досвід роботи на ринку, але яким бракує трохи коштів для "прориву". Незалежні експерти оцінюють цей проект як такий, що розвиває технологічну бізнес-інкубацію, хоча, на їхню думку, українські бізнесмени потребують коштів не стільки для розвитку, скільки для заснування та становлення власної справи.
У Харкові та Києві програму розвитку бізнес-інкубаторів BID в 1999 року виконували досвідчені американські вчені та бізнесмени, які впроваджували вже аналогічні проекти у США та Росії. Одночасно до неї були залучені з українського боку й високопрофесійний персонал з практичним досвідом науково-технічних розробок та розвитку бізнесу. Зрештою, надій на успіх виконання програми додає й розробка проекту закону “Про бізнес-інкубатори в Україні”, за яким на цю справу планується виділити з держбюджету загалом понад 273 мільйонів гривень.
За рахунок іноземних коштів сьогодні функціонує і НГО "Фонд Київський бізнес-інкубатор". 1996 року організація отримала грант від міжнародного фонду "Євразія" в рамках програми USAID, і нині на її території працюють 7 компаній, що спеціалізуються на розробці програмного забезпечення. Такі заклади, де зібрані підприємства одного спрямування, фахівці називають спеціалізованими. Їх частка досить незначна (до 10%). Підприємствам надали приміщення, професійну комп'ютерну техніку, лінії комунікації. Також клієнтам пропонують консалтингові послуги та тренінг-курси. За перебування в бізнес-інкубаторі, відповідно до умов гранту, компанії не платили, але зараз коли кошти закінчились компанії змушені сплачувати невеличкі членські внески на підтримку напрацьованої бази. За словами генерального директора Андрія Колісниченка, організація існуватиме за рахунок постійних членів, які готові повністю оплачувати своє перебування в інкубаторі. Крім того заклад підшуковуватиме спонсорів.