s Утворити архів, що саморозархівовується. Створений архів має розширення .EXE і після запуску цього (виконуваного) файлу відбувається його самостійне розархівування без програми LHA.
a Дозволити архівування файлів із будь-якими атрибутами (Attributes) — архівний (Archive), тільки для читання (Read Only), прихований (Hidden), системний (System). Якщо ця опція не вказана, то до архіву не заносяться приховані та системні файли.
c Пропустити перевірку (Check) дати та часу утворення файлів. При використанні цієї опції з командами розархівування (e та x) та при наявності у каталозі призначення файла з іменем файлу, що розархівовується, буде даний запит про розархівування та перезапис існуючого файла.
h Вибрати рівень заголовку (Header) (умовчання = 1).
i Не ігнорувати (Ignore) нижній регістр (малі літери). Якщо ви працюєте тільки з операційною системою MS-DOS, то ця опція не потрібна.
l Виводити на екран під час роботи архіватора разом із індикатором «довгі» (Long) імена файлів. Це означає, що разом із іменем виводиться також повідомлення вигляду [m/n], де n — загальна кількість файлів, що обробляються, m — порядковий номер файла, що обробляється у поточний момент часу.
m Не виводити на екран повідомлення (Message) про запит на розархівування, який задається при використанні опції «c».
n Не (No) виводити на екран індикатор процесу роботи архіватора та/або повні шляхи. Індикатор процесу роботи архіватора відображається символами «ooooooooooooooo...........».
o Використовувати старий (Old) метод компресування для забезпечення сумісності з попередніми версіями програми.
p Розрізняти повні — із шляхом (Path) — імена файлів. Використовується разом із командами розархівування (e та x). При цьому у поточний каталог розархівовуються лише ті файли, імена яких не містять підкаталогів. Якщо дана опція не використовується, то розархівовуються всі файли.
r Рекурсивне (Recurse) архівування підкаталогів. При використанні цього ключа разом з командами архівування (a, f, m, u) до архіву заносяться також файли із підкаталогів каталога, що архівується. Імена файлів з підкаталогів заносяться разом із шляхами.
t Зберігати час утворення архіву (archive's Time-stamp). Без цієї опції дата утворення архіву встановлюється за поточним системним часом, при її використанні — за самою новою датою файла із архіву.
w Призначити робочий (Work) каталог. В процесі роботи програма LHA утворює проміжні (тимчасові) файли на диску. Якщо ви архівуєте файли на дискеті, вам може не вистачити вільного простору. В цьому разі за допомогою ключа, що розглядається, ви можете задати робочий каталог на вінчестері, де, як правило, завжди є досить місця.
x Дозволити розширені (eXtended) імена файлів, тобто імена, в яких вказуються також і підкаталоги. Може використовуватись разом із опцією «r».
z Не виконувати компресування файлів (Zero compression — нульове компресування). Тільки помістити їх до архіву.
– Дозволити використання символів «–» або «@» як перших літер у іменах файлів.
Додати два файли до архіву: LHA a archive name1 name2
Освіжити файли в архіві: LHA f archive .doc
Видалити файли з архіву: LHA d archive .txt
Видобути файли з усіх lha-архівів: LHA e *.lha
Видобути файли з архіву із структурою каталогів: LHA x archive
Програма PKLITE (фірма PKWARE, Inc., США) використовується для компресування виконуваних файлів (з розширеннями .COM та .EXE). При цьому компресовані файли при їх запуску розархівовуються у пам'яті комп'ютера автоматично. Стискає виконувані файли приблизно в два рази. Формат команди, за яким викликається програма:
PKLITE [опції] вхід_файл [вихід_файл]
вхід_файл задає ім'я вхідного виконуваного файлу, який компресується. Можна використовувати символи шаблонів (масок) DOS та ?.
вихід_файл задає ім'я вихідного виконуваного компресованого файлу. За умовчанням приймає значення імені вхідного файлу.
Далі наводиться список опцій. Його можна отримати після виконання команди PKLITE.
-a Завжди (Always) компресувати файли з оверлеями та оптимізувати таблицю переміщень. З цією опцією у вас можуть виникнути проблеми, тому краще не використовувати її.
-b Утворити копію (з розширенням .BAK) оригінального файлу.
-e Зробити компресований файл таким, що не розгортається надалі з використанням опції -x (Extra compression екстракомпресування). З цією опцією компресований файл зменшується у розмірі незначним чином (на декілька десятків байтів), тому її використання навряд чи доцільне.
-l Вивести на екран ліцензійну (License) угоду про умови розповсюдження та використання програми.
-n Ніколи (Never) не компресувати файли з оверлеями або оптимізувати таблицю переміщень. Якщо ви компресуєте групу файлів, селектованих за допомогою шаблонів DOS, і серед цих файлів є оверлейні, краще скористатися цією опцією.
-o Перезаписати вихідний файл, якщо він існує на диску.
-r Видалити (Remove) оверлейні дані. З цією опцією у вас можуть виникнути проблеми, тому краще не використовувати її.
-u Поновити (Update) час та дату утворення файлу, що компресується, змінивши їх на поточні.
-x Розгорнути (eXpand) компресований файл (на диску), тобто перевести його до первісного стану, декомпресувати. Опція не діє, якщо ви компресували файл з опцією -e.
Компресувати всі виконувані файли в поточному каталозі: PKLITE .
Розгорнути компресований файл: PKLITE -x myfile.exe
Програма LZEXE (F.Bellard, Франція), як і PKLITE, використовується для компресування виконуваних файлів (тільки з розширеннями .EXE). При цьому компресовані файли при їх запуску розархівовуються у пам'яті комп'ютера автоматично. Стискає виконувані файли приблизно у два рази. Оригінальні (некомпресовані) файли зберігаються під тим саме іменем, але з розширенням .OLD. Формат команди, за яким викликається програма:
LZEXE імена_файлів
імена_файлів задає імена EXE-файлів, які компресуються. Задавати розширення (.EXE) не обов'язково. Можна використовувати символи шаблонів (масок) DOS та ?.
Компресувати всі EXE-файли в поточному каталозі: LZEXE .
За допомогою файлової оболонки Norton Commander (фірма Symantec, США) можна обробляти стиснуті (архівовані) файли в панелях, що подібні до панелей звичайних каталогів.
Для проглядання вмісту стиснутого файла виділіть файл, який треба відкрити. Виберіть пункт «Архів» у меню «Ліва» або «Права». Уміст стиснутого файла відображається подібно вмісту каталогу. Лінійка заголовку вказує, що проглядається вміст стиснутого файла.
┌¾¾¾¾¾¾ C:\ ¾¾¾¾¾¾┐ ┌¾¾¾ Zip:Mycomp.zip\ ¾¾¾┐
Можна копіювати файли до або із стиснутого файла без його розархівування. Можна також видаляти файли з панелі стиснутого файла. Однак, не можна виконувати будь-які застосування (виконувані файли). Спочатку файли повинні бути видобуті із стиснутого файла.
Виділіть файли, які необхідно стиснути, і натисніть клавіші ALT+F5. З’являється діалог «Упакування файла(ів) до архіву», що наведений нижче.
Введіть ім’я для стиснутого файла, що утворюється. Використовуйте опцію «Фільтр», щоб задати критерій (маски, шаблони) для файлів, що стискаються. Можна вибирати, чи включати каталоги до стиснутого файла та чи видаляти файли після стискання.
Упакування файлів до архіву
Упакування архіватором ARJ до
[D:\MY_DOC\default ]
[ ] Включаючи підкаталоги [ ] Видалити файли по закінченню
[ ] Використати фильтр
Стиснути _ Метод стискання _ Фільтр _ Відміна _
Виділіть файл, який треба розпакувати (розархівувати), і натисніть клавіші ALT+F6. З’являється діалог «Розпакування архіву», що наведений нижче.
Можна розпаковувати файли до поточного каталогу або до якогось іншого. Для розпакування підкаталогів встановіть опцію «Включаючи підкаталоги». Використовуйте опцію «Фільтр», щоб задати критерій (маски, шаблони) для файлів, що розпаковуються.
Розпакування архіву
Розпакування mo_book.arj з використанням ARJ до
[D:\MY_DOC ]
[ ] Включаючи підкаталоги [ ] Використовувати фільтр
Розпакувати _ Виберіть метод _ Відміна _
Виділіть стиснутий файл, який треба проглянути, і натисніть клавішу F3. Повна інформація про стиснутий файл буде виведена на весь екран у вигляді, що наводиться нижче. Виводяться: ім’я файла з розширенням, дата та час утворення файла, процент стискання, розміри (у байтах) повного та стиснутого файлів, метод стискання та контрольна сума файла (CRC).
Arj Формат: mo_book.arj Ст. 0 801 255 байт
Ім’я файла | Дата | Час | Прц | Повний | Стисн. | Метод | CRC |
mo_001 doc | 1-08-97 | 3:32p | 81% | 762 903 | 148 355 | Arj-1 | fcee2637 |
mo_002 doc | 1-08-97 | 4:15p | 80% | 391 227 | 79 048 | Arj-1 | 3a573a71 |
mo_003 doc | 1-08-97 | 5:25p | 79% | 218 492 | 46 979 | Arj-1 | b98c3fff |
mo_004 doc | 1-08-97 | 6:08p | 81% | 516 408 | 98 732 | Arj-1 | 4c1fc7ef |
mo_005 doc | 4-10-97 | 1:23p | 81% | 279 103 | 55 753 | Arj-1 | 3574e5bf |
mo_006 doc | 1-09-97 | 11:56a | 80% | 408 937 | 85 768 | Arj-1 | e98d8e28 |
mo_007 doc | 4-10-97 | 1:50p | 81% | 393 739 | 75 382 | Arj-1 | 06741c6c |
mo_008 doc | 4-08-97 | 1:58p | 72% | 38 506 | 10 925 | Arj-1 | 2c16ba6e |
mo_009 doc | 4-10-97 | 1:55p | 80% | 279 453 | 56 228 | Arj-1 | 157ce7cb |
mo_010 doc | 4-11-97 | 9:08a | 81% | 366 547 | 70 119 | Arj-1 | 832566b0 |
mo_011 doc | 4-11-97 | 9:11a | 78% | 191 338 | 43 513 | Arj-1 | f2b9221d |
mo_012 doc | 4-11-97 | 10:18a | 78% | 104 702 | 23 626 | Arj-1 | 72acacc4 |
mo_013 doc | 4-11-97 | 10:22a | 67% | 18 168 | 6 093 | Arj-1 | f0f62178 |
1Допом 2 3 4 5 6 7Пошук 8 9 10Вихід
1. Попов Ю.Д. Апаратні засоби та операційна система персональних комп'ютерів фірми IBM: Навчальний посібник для студентів гуманітарних факультетів. К.: ВПЦ «Київський університет», 1997, 52 с.
2. Фигурнов В.Э. IBM PC для пользователя. М.: Финансы и статистика, Юнити 1992. 288 с.
3. Экслер А.Б. Архиваторы. Программы для хранения и обработки информации в сжатом виде. М.: МП «Алекс», 1992. 150 с.