Смекни!
smekni.com

Встановлення цін на експортну продукцію (стр. 1 из 4)

ПЛАН КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

за темою

Встановлення цін на експортну продукцію”

Вступ……………………………………………………………………………3

1.Цінова стратегія фірми на зовнішньому ринку

а) етапи визначення експортної ціни…………………………………. 4 б) методи встановлення цін на товар……………………………………. 6

2.Ціни зовнішньоторгових контрактів

а) умови зовнішньоторгових контрактів……………………………….10 б) види цін та їх розрахунок………………………………………………...11

Закінчення……………………………………………………………………..19

Список використаної літератури…………………………………………...20

ВСТУП

Цінова стратегія фірми на зовнішньому ринку, як правило, починається з визначення власного підходу до концепцїї ціни, яка виробляється на основі загальної ринкової стратегії компанії.

Цілеспрямована цінова політика (оперативне вирішення завдань) - це встановлення таких цін (i ix зміна залежно від ситуації на ринку), щоб: а) оволодіти певною часткою ринку, б) розширити обсяг продажу, в) отримати планований обсяг прибутку (у коротко чи довгостроковій перспективі) - тобто забезпечити реалізацію товару в певній фазі його життєвого циклу.

Попередній аналіз можливостей проникнення на цільовий ринок фірма починає насамперед із дослідження ринку пропозиції (включаючи товари - аналоги та товари - субститут ) i власного товару для визначення його конкурентоспроможності.

Сьогодні на світовому ринку , в основному , склалася певна струк­тура цін , що визначається i підтримується великими фірмами - виробниками та експортерами товарів у галузях , а дрібні та середні компанії вважають за краще використовувати зважену цінову пoлiтикy “слідування за лідером”.

Складені пропорції світового ринку , особливості дії закону попиту та пропозиції , транснаціональний характер товарного виробництва суттєво змінили характер , принципи та форми конкурентції , значно знизивши роль цінової конкуренції як «традційної» експансії фірм у межах стратегії оволодіння певним сегментом ринку. На зміну ж прийшли «нетрадиційні» форми конкурентної боротьби - рекламна конкуренція , конкуренція специфікацій i післяпродажного обслуговування , «конкуренція прихильностей» i т.п. Зміна npioритетів конкуренції пов'язана також із об'єктивним процесом ycaвiдомлення фірмами безперспективності політики «цінових ескалацій» , що призводить до «війни цін» , від якої зазнаюь збитків yci без винятку суб'єкти ринку.

1. ЦІНОВА СТРАТЕГІЯ ФІРМИ НА ЗОВНІШНЬОМУ РИНКУ.

а) етапи визначення експортної ціни на товар.

Сучасна практика великих компаній , що здійснюють продаж величезних обсягів продукції на зовжшньому ринку , свідчить про використання ними у своему господарському житті чотирьох основних стратегій. Це:

- орієнтація на низькі витрати;

- унікальність характеристик товарів , що виробляються;

- змішана стратегія (об'еднання двох підходів);

- стратегія пристосувань до цінової стратегії сильної в іноваційному плані фірми.

Процес визначення ціни товару на першому eтaпi включав порівняння заданих характеристик (якість товару , час доставки споживачу , функціонування ринкової мережі , темпи оновлення , якість навчання споживачів , післяпродажне обслуговування) з кращими та гіршими галузевими показниками , враховуючи думку потенційних споживачів. Ця операція проводиться у відділі маркетингу фірми за певною схемою (табл. 1).

Т а б л и ц я 1

Порівняння галузевих показників при визначенні ціни товару

Характеристики Кращі галузеві показники Гірші галузеві показники
Якість Вихід браку 1% Вихід браку 10%
Функціонування збуто-вої мережі Протягом першого тижня Потягом двох тижнів
Навчання персоналуCпоживачів На першу вимогу споживача У момент купівлі
Післяпродажне обслуго-Вування. На місці у споживача На фірмі
Тмпи оновлення проду-Кції Високі витрати на НДО Р Низькі витрати наНДО Р

На другому eтaпi фірма здійснює поетапну розробку продажних цін , в яку входять:

1. Калькуляція витрат виробництва і o6iгy , включаючи додаткові витрати на формування попиту та стимулювання продажу.

2. Аналіз ринкових цін i їхнix коливань , чинників , що визначають обсяг пропозиції та попиту, вплив конкуренції на ціни.

3. Встановлення цінових меж - верхньої (залежно від рівня ринкових цін , враховуючи вплив факторів попиту) та нижньої (за­лежно від величини виробничо - збутових витрат).

4. Оцінка продажу.

5. Визначення різновиду цінової політики.

6. Калькуляція цінової структури (визначення питомої ваги у ціні витрат виробництва и o6iгy , інших складових).

7. Визначення конкретних продажних цін , з огляду на умови платежу, вартість упаковки , транспортні витрати i т.п.

У практищ розрахунку продажних цін використовується така формула:[3,с.225]

Ц=В/(1 -П),

де Ц - продажна шна

В - витрати виробництва и o6iry

П - планований прибуток.

Наприклад, В = 100 дол. США,

П = 30%. Отже,

Ц = 100 / (1 - 0,3) = 142,85 дол. США.

Великі західні компанії при виході на новий ринок та його освоєнні детально розраховують витрати та прибутки , беручи до уваги життєвий цикл експортованого товару , в основі якого лежать показники обсягу продажу , витрат виробництва й o6iгy , фази життєвого циклу товару та особливості потенційного ринку збуту.

Нині під час встановлення зовшньоторгових цін зарубіжні фірми застосовують два підходи: середньозатратний i маржинальний (граничний).

У розрахунок ціни при середньозатратному підході входять постійні та змінні витрати. В основі маржинального підходу лежать додаткові витрати на випуск додаткової одиниці продукції , що можна виразити такою формулою:

МС = DC / DX,

де МС - величина граничних витрат

DC - npupic сукупних витрат

DX - приріст обсягу виробництва.

Оскільки постійні затрати нееластичні при збільшенні обсягів виробництва , то граничні витрати визначаються тільки зміннними затратами.

При маржинальному підході встановлюється оптимальне співвідношення величин граничних витрат , граничного доходу та ціни. Теоретично оптимальне становище на немонополізованих ринках досягається при рівності граничних витрат i ціни товару, поза межею якого фірмі невигідно буде нарощувати обсяг виробництва , позаяк ціна не покриватиме величину витрат. Така ситуація можлива при високій еластичності попиту. 3i зростанням монополізації еластичність попиту знижується. У результаті точка оптимуму зсувається до позначки , де граничні витрати дорівнюють граничному доходу. Фірма отримує великий прибуток, оск1льки величина граничного доходу менша від ціни.

Сьогодні основним підходом до встановлення зовюшньоторгових цін є маржинальний піхід , позаяк у витратах невпинно знижу­еться частка прямих затрат на робочу силу i зростає частка накладних витрат , особливо реклами та послуг , що супроводжують продаж.

Розраховуючи зовшшньоторгові ціни , слід брати до уваги , що по-перше , світовий ринок має досить складну олігополітичну струк­туру з широком спектром окремих автономно функціонуючих ринків , яким властива «власна» структура цін i специфічні особливості попиту та пропозиції.

По-друге , з поглибленням розподілу праці знизилося значення масового виробництва товарів великих обсягів. На зміну йому прийшло серійне внробнкцтво продукції невеликих партій , розрахованих на конкретних споживачів i задовільняючих певні запити та замовлення. Уніфікація товарної пропозиції , скорочення життєвого циклу товарів , прискорення змін товарного попиту (фундаментальних , функціональних , пристосувальних) змінило строки реалізації конкретно цінової стратегії фірми.

По-третє, ціновіколивання та масштаби відхилень цін пропозцій від середньозважених цін світового ринку свідчать про чітко сформовану тенденцію до ділення ринків на «еластичні» та «нееластичні» по відношенню до cпipaлi «ціни - попит - пропозиція». Наприклад , на ринках сировини , товарів короткострокового користування помічено невеликі коливання попиту при змінні масштабів цін. Що ж до ринку товарів тривалого користування , то незначні коливання цін спричиняють –«сплески» попиту та пропозицїї у масштабах , неспівставних із зазначеними ринками. Це , в свою чергу , спонукає до використання нестандартних підходів у практиці ціноутворення фірми , сприяє зростанню значення суб'єктивних чинників в ущерб об'ективним критері'ям , що застосовувалися ще 5-10 років тому.

б) методи встановлення ціни на товар.

Серед великого розмаїття сучасних стратегій i методів цінової політики фірм на зовнішньому ринку можна виділити такі.

1.Встановлення цін на товар при виходi на новий ринок. У ціновій стратегії фірми цей метод називається «політикою проникнення» i полягає у завоюванні певної частки ринку , використовуючи низькі ціни (відхилення на 5-10% від цін конкурентів) iз метою ознайомлення з товаром фірми i привертання уваги до нього. Цей метод має короткостроковий характер. Після закінчення нетривалого терміну часу (звичайно 1-2 місяці) ціни починають поступово зростати , щоб протидіяти іфлящйним процесам , сприяти адаптації до росту виробничих i збутових витрат , поліпшенню якості.

2.Встановлення цін на товар при введенні нового товару на ринок. У ціновій стратегії фірми цей метод іменується як «метод знімання вершків». Передбачає початково максимально високу ціну на товар i отримання макси­мально високої норми прибутку. Особливістю цього методу є його недовговічність i обмеженістьь у часі , а також те , що орієнтація на попит стосується споживача , у якого престижні міркування превалюють над раціональними. Під тиском високих цін конкурента створюють аналогічні товари та їх замінники , що сприяє зниженню ціни товару до середньозваженої.