Моз України
Львівський державний медичний університет
Ім. Данила Галицького
Кафедра пропедевтики
дитячих хвороб
НА ТЕМУ:
Виконав:
студент 2-го курсу
медичного факультету
хх групи
Львів 2001.
План.
1. Природне вигодовування.
2. Харчування матері, що годує.
3. Прикорм, види, правила введення.
4. Різні періоди харчування дитини.
5. Основні правила дитячого харчування.
ПРИРОДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ.
Природним називається вигодовування дитини грудним молоком.
¨ Жіноче молоко є унікальним і найбільш збалансованим продуктом харчування для дитини першого року життя;
¨ Склад грудного молока кожної матері точно відповідає потребам саме її маляти в різних речовинах: білках, жирах, вуглеводах, вітамінах і мінеральних речовинах;
¨ Материнське молоко містить особливі речовини – ферменти, що сприяють перетравлюванню й засвоєнню білків, жирів і вуглеводів;
¨ У молоці матері присутні імуноглобуліни й імунні клітини, що захищають дитину від більшості інфекційних захворювань: кишкових інфекцій, інфекційного гепатиту, дифтерії, правця та інших;
¨ У грудному молоці містяться речовини, що регулюють ріст, розвиток дитини, забезпечують правильне формування його головного мозку й інтелекту (гормони, фактори росту, таурин, цинк, йод, і т.д.);
¨ У процесі годування грудьми між матір'ю й дитиною виникають особливі, дуже близькі відносини, теплота яких зберігається протягом усього подальшого життя;
¨ Грудне вигодовування, корисне для здоров'я матері, тому що воно сприяє скороченню матки після пологів, допомагає відновити фігуру і є кращою профілактикою мастопатії й раку молочної залози.
Природне вигодовування – фізіологічне явище для матері й дитини і тому випадки широкої недостачі молока зустрічаються рідко. Найбільш відповідально дотримується період відновлення лактації у матері - перші 3-4 місяця після пологів. Можна рекомендувати наступні правила, необхідні для успішного вигодовування:
¨ раннє прикладання дитини до грудей (у родильному залі);
¨ у перші тижні бажано забезпечити дитині режим вільного вигодовування (за вимогою дитини) і тільки пізніше перевести дитини на харчування по годиннику, який вона сама вибрала;
¨ при введенні прикорму, для попередження згасання лактації рекомендується наприкінці кожного годування прикладати дитини до грудей;
¨ якщо молока недостатньо, необхідно частіше прикладати дитини до грудей. Треба пам'ятати, що для грудного маляти безцінна кожна крапля материнського молока. Разом із тим, часте прикладання до грудей може підсилити продукцію молока в грудній залозі.
ХАРЧУВАННЯ МАТЕРІ, ЩО ГОДУЄ.
Мати, що годує, обов'язково повинна одержувати повноцінне збалансоване харчування, тому що на утворення молока жінка витрачає додаткову енергію, і поживні речовини, отже, необхідно поповнювати ці затрати.
Калорійність раціону матері в період лактації повинна бути збільшена в середньому на 30-40% і складати 2500-3000 ккал../добу. Кількість білка повинна складати близько 100 г. (60-70% тварини походження), жирів – 85-90 г. (15-20 р. – рослинний жир), вуглеводів – 300-400 г. Цій кількості харчових речовин відповідає розроблений інститутом харчування РАЇН зразковий добовий набір продуктів у складі якого: 200 г. м'яса, 70 г. риби, до 600 мл. молока в будь-якому вигляді (бажане вживання молочнокислих продуктів, 50 г. сиру, 20 г. сиру, 400 г. різних овочів, 200 г. картоплі і 200-300 г. фруктів і ягід.
Овочі краще вживати в натуральному вигляді чи у вигляді салатів і вінегретів. З круп доцільніше всього використовувати вівсяну й гречану. Рекомендується хліб грубого помелу. Варто уникати гострих приправ, надлишку пряностей, великої кількості цибулі й часнику, що додають молоку специфічний смак і запах. У період годування грудьми необхідно обмежити вживання продуктів із підвищеними алергенними властивостями: шоколад, какао, натуральна кава, цитрусові, мед, горіхи. Матері, що годує, категорично забороняються алкогольні напої, у тому числі й пиво.
Жінці рекомендується приймати їжу 5 разів у день за 30-40 хв. Перед годуванням грудьми.
Кількість рідини (включаючи супи, овочі і т.д.) повинна складати в середньому 3 л.
Матері за годину до годування грудьми варто приймати який-небудь полівітамінний препарат, що містить вітамін D (наприклад, Гендевіт – 2 драже в день).
ПРИКОРМ. ВИДИ. ПРАВИЛА ВВЕДЕННЯ.
Прикорм є самостійним видом харчування, що заміщає одне, а потім і кілька годувань грудним молоком чи сумішами. Радьтеся зі своїм педіатром із приводу призначення прикорму. Уведення прикорму обумовлене:
¨ збільшеним споживанням зростаючого маляти енергії й основних харчових інгредієнтів (Б.Ж.В.);
¨ збільшенням споживання організмом дитини мінеральних речовин (залізо, кальції, магнії) і вітамінів;
¨ необхідністю тренування жувального апарату;
¨ необхідністю стимуляції травних залоз і їхньої поступової адаптації до перетравлювання дорослої їжі;
¨ необхідністю введення рослинних волокон, що грають важливу роль у правильному функціонуванні шлунково-кишкового тракту дитини;
¨ необхідністю виховання у дитини навичок споживання нових видів їжі, у тому числі більш густої консистенції, що підготовляє її до відлучення від грудей.
ОСНОВНІ ПРАВИЛА ВВЕДЕННЯ ПРИКОРМУ.
¨ Починати вводити прикорм тільки здоровій дитині чи, у крайньому випадку, у період видужання, при нормальному стільці;
¨ перший прикорм рекомендується давати під час другого годування;
¨ прикорм уводиться теплим перед годуванням грудьми чи сумішшю;
¨ прикорм дається з ложечки, овочеве пюре можна спочатку додати в пляшечку з молоком, щоб дитина легше звикла до нового смаку;
¨ кожну страву прикорму вводять поступово, з малих кількостей (1-2 чайні ложки) і протягом двох тижнів доводять до вікової дози;
¨ до нового виду прикорму переходять через 1,5-2 тижня після введення попереднього;
¨ густота прикорму винна поступово зростати;
¨ як перший прикорм рекомендується вводити овочеве пюре;
¨ другий прикорм – злакові каші – починати вводити потрібно каші без глютену (рисова, кукурудзяна, гречана) і готувати їх на тому молоці чи молочній суміші, яку одержує дитина;
¨ дитяче харчування в пакетах містить оптимальна кількість солі й цукру і тому потреба у їхньому додаванні відпадає.
РІЗНІ ПЕРІОДИ ХАРЧУВАННЯ ДИТИНИ.
Процеси засвоєння їжі в людському організмі досить складні, а в дітей першого долі життя, з огляду на їхнє інтенсивне зростання, недостатнє дозрівання формувань всіх органів і систем, вони протікають з особливо великим навантаженням.
Можна умовно виділити кілька періодів харчування дітей:
1. від 0 до 3-6 місяців, коли дитина одержує тільки молоко;
2. від 3-6 місяців до 1 року – переходи, протягом яких у харчування дитині поступово вводять страви прикорму;
3. від 1 року до 3 років – ранній дитячий вік, коли дитина поступово й обережно привчається до традиційних сімейних страв;
4,5. дошкільний (від 3 до 6 років) і шкільний (від 7 до 14 років), що характеризуються широким спектром використовуваних у харчуванні продуктів і страв, в основному не відрізняються від тих, що одержують дорослі люди.
1 період. Якщо дитина знаходиться на природному вигодовуванні материнським молоком, то до 3 місяців недоцільно і навіть шкідливо включати в раціон харчування крім молока інші продукти. Необхідним може виявитися включення вітаміну D. При відсутності жіночого молока основним продуктом харчування повинні служити його замінники промислового випуску.
2 період. Грудне молоко чи замінники грудного молока як і раніше залишаються основою харчування дитини. Добова доза, що рекомендується, у залежності від віку дитини, складає від 400 до 800 мол. молока.
Число продуктів, що в першу чергу включають у раціон дітей як доповнення до грудного чи молока його замінникам, належать фруктові соки. Це обумовлено насамперед тим, що вони мають ту ж, звичну для дитини рідку консистенцію, що і молоко. У ті ж години введення соку дозволяє забезпечити дитині поряд із новими для нього харчовими речовинами, яких він потребує; новими для дитини цукрами (глюкоза, фруктоза), органічними кислотами (лимонними, яблучними); сприяє засвоєнню харчових речовин молока, а також, саме додатковими кількостями вітаміну C, калію, заліза. З обліком несприятливої екологічної обстановки, найбільш доцільно вводити в раціон малят натуральні соки промислового виробництва. Соки варто вводити в раціон поступово, починаючи з двох чайних ложок, і збільшувати протягом 2-3 тижнів до 30-40 мл., а потім до 8-10 місяцем до 80-100 мл. у день.
При природному вигодовуванні соки варто вводити в раціон дитини не раніше 3 місяців життя.
Першим у раціон дитини доцільно вводити звичайний сік, що характеризується низькою кислотністю і невисокою потенційною алергенністью, потім можна рекомендувати грушевий, сливовий, абрикосовий, персиковий, малиновий, вишневий, смородиновий, апельсиновий, мандариновий, полуничні соки, що належати до числа продуктів із потенційно високою алергенністью, яких не слід додавати до раціону дитини раніше 6-7 місяців. Це відноситься так само до тропічних соків і соків з інших екзотичних фруктів (папайя, манго). Уведення соків варто робити з одного виду фруктів (для виключення його можливої алергенної дії) і лише тільки після звикання до нього, можна вводити в раціон малят змішані соки із фруктів.