визначаються цим Кодексом та іншими законами.
товарів або надання послуг з прийняттям ризику виконання такої вимоги та прийом платежів (факторинг) є банківською операцією, що здійснюється на комісійних засадах на договірній основі.
передати за плату кошти в розпорядження клієнта, а клієнт бере на себе зобов’язання відступити банкові грошову вимогу до третьої особи, що випливає з відносин клієнта з цією третьою особою.
наданням клієнтам додаткових консультаційних та інформаційних послуг.
клієнтом та його боржником про заборону або обмеження передавання грошової вимоги.
операцій визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про банки і банківську діяльність, іншими законами, а також нормативно-правовими актами Національного банку України.
виробництва для передачі їх у лізинг з дотриманням вимог, встановлених у статті 292 цього Кодексу.
визначаються законом про банки і банківську діяльність, іншими законодавчими актами, а також нормативно-правовими актами Національного банку України.
Параграф 2. Страхування
державних організацій та суб’єктів господарювання (страховиків), пов’язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів.
страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов’язкове страхування).
майнових інтересів можуть створювати товариства взаємного страхування в порядку і на умовах, визначених законодавством.
діяльність за умови одержання ліцензії на право проведення певного виду страхування. Страховик має право займатися лише тими видами страхування, які визначені в ліцензії.
лише страхування, перестраховування та фінансова діяльність, пов’язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та управлінням ними. Допускається здійснення вказаних видів діяльності у вигляді надання послуг для інших страховиків за договорами про спільну діяльність.
господарських відносин, які уклали договори страхування із страховиками або є страхувальниками відповідно до закону.
настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
страховою діяльністю, має право відповідно до закону встановлювати додаткові вимоги до договорів страхування.
вимагати у страхувальника довідку про його фінансовий стан, підтверджену аудитором (аудиторською організацією).
страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.
також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.
Параграф 3. Посередництво у здійсненні операцій
з цінними паперами. Фондова біржа
паперів є підприємницька діяльність суб’єктів господарювання (далі — торговці цінними паперами), для яких операції з цінними паперами становлять виключний вид їх діяльності або яким така діяльність дозволена законом.
{ Частина другу статті 356 виключено на підставі Закону
N 3480-IV ( 3480-15 ) від 23.02.2006 }
посередницької діяльності з цінними паперами (діяльність з управління цінними паперами тощо).
обігу цінних паперів допускається на основі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством.
випуску та обігу цінних паперів можуть здійснювати окремі види діяльності, пов’язані з обігом цінних паперів (надання консультацій власникам цінних паперів тощо).
діяльності у сфері випуску та обігу цінних паперів не може одержати торговець цінними паперами, який безпосередньо або побічно володіє майном іншого торговця цінними паперами, вартість якого перевищує розмір, встановлений законом.
здійснення будь-якого виду посередницької діяльності у сфері випуску та обігу цінних паперів, не може безпосередньо або побічно володіти майном іншого торговця цінними паперами, вартість якого перевищує розмір, встановлений законом.
цінними паперами власного випуску;
акціями того емітента, у якого він безпосередньо або побічно володіє майном у розмірі понад п’ять відсотків статутного фонду.
паперів торговець цінними паперами зобов’язаний надавати особі, за дорученням і за рахунок якої він діє, інформацію про курс цінних паперів.
біржі інформацію щодо всіх укладених ним угод з цінними паперами в строки і порядку, що визначені правилами фондової біржі.
встановлюються законом.
цінними паперами визначаються відповідно до закону.
утворюється фондова біржа. Порядок утворення та провадження діяльності фондової біржі визначається законом.
{ Частина перша статті 360 в редакції Закону N 3480-IV ( 3480-15 )
від 23.02.2006 }
цінними паперами в порядку, встановленому законом.
організацію укладання угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних. Фондова біржа не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію.
державної реєстрації відповідно до закону.
кількість її членів протягом встановленого законом строку залишається меншою, ніж мінімальна кількість, визначена законом.
встановленому для припинення діяльності господарських товариств, якщо інше не передбачено законом.
Параграф 4. Аудит
організацій, предметом якої є здійснення аудиту, організаційне і методичне забезпечення аудиту та надання інших аудиторських послуг.
про аудиторську діяльність та іншими прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності законодавству та встановленим нормативам.
аудиторськими організаціями, які уповноважені суб’єктами господарювання на його проведення.
фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.