Назва реферату: Екологічні наслідки військових дій
Розділ: Екологія
Екологічні наслідки військових дій
ПЛАН
1. Вступ
2.Фактори впливу війн на природу
3. Надзвичайні ситуації воєнного часу. Джерела виникнення та види надзвичайних ситуацій
4. Екологічні наслідки військових дій на прикладі війни в Югославії
4.1. Вплив наслідків військового конфлікту на стан навколишнього природного середовища Югославії
- атмосферне повітря;
- водні ресурси;
- грунти та земельні ресурси;
- біорізномаїття;
- здоров’я населення.
4.2. Вплив наслідків військового конфлікту
в Югославії на стан міжнародної екологічної безпеки
- атмосферне повітря;
- водні ресурси;
- грунти та земельні ресурси;
- транскордонне забруднення
5. Висновок
6. Джерела
Життя нерозривно пов’язане з природним середовищем. На ранніх етапах свого становлення людина, користуючись продуктами природи, не завдавала помітної шкоди природним ресурсам. Але з посиленням практичної діяльності, пов’язаної з винаходом знарядь праці, вплив її на природу неухильно зростав. В останні десятиліття ХХ століття у зв’язку із високими темпами науково-технічного прогресу, небувалим розширенням сфер матеріального виробництва він став особливо значним і великомасштабним.
Неухильно зростає населення нашої планети, що потребує відповідного збільшення видобутку й виготовлення життєвих ресурсів для забезпечення його проживання. Наслідки впливу людини на навколишнє середовище сумні й тривожні: порушуються природні угруповання й ландшафти, забруднюється атмосфера, морські акваторії і прісні водойми, руйнується грунтовий покрив, зменшуються лісові ресурси та чисельність видів рослин і тварин, хімічні сполуки, які циркулюють у біосфері, шкодять здоров’ю людини та всьому живому.
Тож у стосунках з природою людство зіткнулося із серйозними і складними проблемами. Цілком очевидно, що вплив людини на природу нині значно перевищує здатність біосфери до саморегуляції і ставить загалом під загрозу можливість її існування як системи.
Людина й суспільство повинні докорінно змінити своє ставлення до природи та її ресурсів. У наш час людство спроможне виробляти достатню кількість сільськогосподарської й промислової продукції, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу. Досягнення науки й техніки відкривають не тільки можливості для задоволення потреб людини, але й створюють передумови для збереження і примноження ресурсів Землі. Людство в змозі істотно поліпшити умови, які склалися в біосфері планети. У розв’язанні цього завдання важливу роль відіграють екологічні освіта та виховання всього населення, особливо молоді, якій жити й працювати в новому тисячолітті.
Якщо запитати людину з вулиці, коли війни стали впливати на природу, більшість людей назвуть XX століття, від сили вік XIX. Якби це було так! Історія воєн - це й історія знищення природи.
ФАКТОРИ ВПЛИВУ ВІЙН НА ПРИРОДУ
Опанувавши знаряддя праці, людина виділилась з усіх інших тварин. На жаль, у знаряддя праці із самого початку зарахували не тільки палку-копалку і швейну голку, але і сокиру - перший приклад подвійних технологій, і спис, що є тільки зброєю, тобто знаряддям не праці, а знищення. Ледь виділившись як особливий вид тварин, люди стали негайно конкурувати один з одним за кращу територію з чисто людським звірством, убиваючи усіх собі подібних. Утім, перші сотні тисяч років вони не були оригінальні, лише удосконаливши методи своїх чотириногих сусідів. При цьому міжплемінні, чи точніше міжстадні, війни були дуже екологічними - у цьому відношенні первісні люди були розумнішими сучасних і не рубали гілку, на яку збиралися сісти.
Але поступово засоби виробництва удосконалювалися, і люди, переставши бути цілком залежними від багатств дикої природи, стали воювати не за кормові ресурси, а за території. У цей час природа й стала сильно страждати від людської діяльності.
По-перше, люди стали зміцнювати свої поселення, а найпростішими фортифікаційними спорудженнями є рови, ловчі ями і засідки. Рови руйнували структуру ґрунту, порушували територіальні ділянки її мешканців; крім того, порушення цілості дерну викликало підвищену ерозію ґрунту. Нарешті, рови великої довжини могли порушити шляхи міграції деяких видів тварин. У ловчих ямах, заготовлених гинули тварини, особливо коли ці пастки знаходилися на лісових тропах. На територіях у сотні і тисячі квадратних кілометрів повністю знищувалася вся лісова екосистема.
По-друге, люди стали використовувати природні об'єкти - у першу чергу ліси - як зброю. Найпростіший спосіб - це перетворити певну територію в пастку. Так, Юлій Фронтій, римський історик I століття описує, як чиїсь воїни підрубали дерева в цілому лісі і повалили їх, коли в ліс вступило римське військо. Незважаючи на примітивність цього методу, його застосовували і пізніше. Зараз дерева використовують не для поразки живої сили супротивника - є способи надійніші й ефективніші - а для затримки його в зоні поразки
Інший спосіб - використання природних об'єктів у військових цілях - це використання їх для поразки супротивника. Найпростіші і розповсюджені способи - це отруєння джерел води і пожежі. Перший спосіб найбільш розповсюджений у силу своєї простоти й ефективності. Той же Юлій Фронтій пише, як Клісфен Синионський отруїв воду в джерелі, що харчувало обложені ним Криси.
Те ж саме неодноразово робили і русичі й інші народи. Коли князь Василь Голіцин, фаворит царівни Софії Олексіївни, воював із кримськими татарами, ті забили падаллю усі джерела питної води.
Ще один спосіб - пожежі - також нерідко застосовувався на війні. Особлива пристрасть до цього методу мали жителі степів: воно і зрозуміло - у степу вогонь швидко поширюється на величезні території, і навіть якщо ворог не загине у вогні, його погубить відсутність води, їжі і корму для худоби. Палили, звичайно, і ліси, але це менш ефективно з погляду поразки ворога, і звичайно застосовувалося в інших цілях.
Ще одна причина - величезні поховання, що залишаються на місцях великих битв (наприклад, під час битви на Куликовому полі загинули 120 000 чоловік). При розкладанні величезного числа трупів утворюються отрути, що з дощами чи ґрунтовими водами попадають у водойми, отруюючи їх. Ці ж отрути гублять тварин і на місці поховання. Вони тим більше небезпечні, що їхня дія може початися як відразу, так і через багато років.
Але все перераховане вище - це знищення природних об'єктів як засіб поразки чи наслідок битв (древніх епох). На війні природу й у першу чергу ліси цілеспрямовано знищують. Робиться це з тривіальною метою: позбавити супротивника укриттів і засобів до існування. Найбільш проста і зрозуміла перша мета - адже ліси за всіх часів служили надійним притулком для військ, у першу чергу для нечисленних загонів, що ведуть партизанську війну.
Прикладом подібного відношення до природи може служити т.зв. зелений півмісяць - території, що простираються від дельти Нілу через Палестину і Месопотамію до Індії, а також Балканський півострів. Звичайно, ліси там знищувалися не тільки під час воєн, але й у мирний час у господарських цілях. Однак під час усіх воєн вирубувалися ліси як основа економіки країни. У результаті зараз ці землі перетворилися у своїй більшості в пустелі. Лише в наші роки ліси на цих територіях почали відновлюватися (прикладом подібних робіт може служити Ізраїль, на території якого колись були величезні ліси, що цілком покривали гори, і сильно порубані асирійцями і практично цілком вирубані римлянами). Узагалі треба визнати, що в римлян був великий досвід по знищенню природи. Після розгрому Карфагена вони засипали сіллю всі родючі землі в його околицях, зробивши їх непридатними не тільки для землеробства, але і для росту більшості видів рослин, що з урахуванням близькості Сахари, та й просто жаркого клімату з невеликою кількістю опадів, веде до спустошування земель (що ми і бачимо зараз в околицях Тунісу).
Наступний фактор впливу воєн на природу - переміщення значних мас людей, спорядження й озброєння. Особливо це стало виявлятися лише в XX столітті, коли ноги мільйонів солдат, колеса й особливо гусениці десятків тисяч машин стали стирати в пил землю, а їхні шуми і відходи забруднювати місцевість на багато кілометрів навколо (причому ще і на широкому фронті, тобто фактично суцільною смугою). Але й у стародавності проходження особливо великої армії, не залишалося для природи непомітним. Геродот пише, що армія Ксеркса, прийшовши в Грецію, досуха випивала ріки й озера, і це у країні, що і так нерідко страждає від нестачі води. Перська армія привела величезну кількість худоби, яка витоптувала і поїдала усю зелень, що особливо шкідливо в горах.
І все-таки найбільший збиток природі був нанесений у війнах XX століття, що цілком природно. Дві найважливіших обставини, що визначили це - нові могутні снаряди і двигуни.
Спочатку про снаряди. По-перше, силу нових снарядів визначило те, що нові типи вибухових речовин давали вибухи набагато більшої потужності, чим чорний порох - могутніше раз у 20, або і більше. По-друге, змінилися гармати - вони стали посилати снаряди під набагато більшими кутами, так що снаряди і падали на землю під великим кутом ,і глибоко проникали в ґрунт. По-третє, головним у прогресі артилерії стало збільшення дальності стрільби. Далекобійність знарядь збільшилася настільки, що вони стали вести стрільбу за обрій, по невидимій цілі. Укупі з неминучим збільшенням розсіювання снарядів це привело до стрільби не по цілях, а по площах.
У зв'язку зі зміною бойових порядків військ на зміну розривним бомбам гладкоствольних знарядь прийшли шрапнель і гранати (і артилерійські, і ручні, і гвинтівкові і т.д.). Та й звичайні фугаси дають багато осколків - це ще один вражаючий фактор, що уражає як ворога, так і природу.
До артилерійських знарядь додалася й авіація: бомби теж мають велике розсіювання і проникають глибоко в ґрунт, навіть глибше, ніж снаряди такої ж ваги. При цьому заряд бомб набагато більше, ніж в артснарядах. Крім руйнування ґрунтів і знищення тварин безпосередньо вибухами й осколками снарядів (у широкому змісті цього слова), нові боєприпаси викликають лісові і степові пожежі. До усього цього необхідно додати такі види забруднень, як акустичне; хімічне забруднення, як продуктами вибуху (а усі без винятку сучасні вибухові речовини дають при згорянні, тобто при вибуху, велику кількість отрутних газів) і пороховими газами (які також є вибуховими речовинами), так і продуктами горіння, викликаного вибухами.