З теорем 1.2 і 1.3, зокрема, випливає, що зліченні множини є до певної міри найпростішими нескінченними множинами, бо, з одного боку, вони містяться в будь-якій нескінченній множині, а з другого - містять в собі тільки скінченні множини, або нескінченні множини, які є зліченними.
Теорема 1.4. Об’єднання скінченної або зліченної сукупності зліченних множин є зліченною множиною.
Доведення. Розглянемо спочатку скінченну сукупність зліченних множин {A1,A2,...,Ak}, де Ai={a1i,a2i,...,ani,...}, i=1,2,...,k. Запишемо всі елементи множин A1,A2,...,Ak в рядок таким чином: a11,a12,...,a1k,a21,a22,...,a2k,...,an1,an2,...,ank,....
Перенумеруємо записані елементи в порядку їх розташування в рядку. При цьому елемент, який вже одержав свій номер і повторно з'являється в рядку, з подальшої нумерації вилучається. В результаті кожен елемент об’єднання одержить свій номер, що і потрібно було довести.
У випадку зліченної сукупності множин Ai={a1i,a2i,...,ani,...}, i=1,2,..., перепишемо всі елементи множин Ai у такому порядку: a11,a12,a21,a13,a22,a31,a14,a23,a32,a41,....
Принцип переписування елементів множин A зображений за допомогою стрілок на рис.1.4.
a11, a21, a31, ..., an1,.... A1
a12, a22, a32, ..., an2,.... A2
a13, a23, a33, ..., an3,.... A3
a14, a24, a34, ..., an4,.... A4
...................................
Рис. 1.4.
Далі проводимо міркування аналогічні випадку скінченної сукупності множин. Теорему доведено.
З теореми 1.4 випливає низка цікавих наслідків.
Наслідок 1.4.1. Множина Z всіх цілих чисел зліченна.
Справді, подамо множину Z у вигляді Z = NÈ {0} ÈN'¢, де N'¢ = { -1,-2,-3,... } - множина від’ємних цілих чисел, яка, очевидно, є зліченною.
Числова множина W називається щільною, якщо для будь-якої пари чисел a,bÎW (a<b) завжди існує число cÎW таке, що a<c<b.
Безпосередньо з означення випливає, що щільна множина завжди є нескінченною. Більш того, для кожної пари чисел a,bÎW існує безліч чисел cÎW, для яких виконується a<c<b.
Очевидно, що множина Z цілих чисел, а також будь-яка її підмножина (зокрема, множина N натуральних чисел) - не щільні. У той же час множина Q раціональних чисел є щільною множиною. Справді, для будь-яких раціональних чисел r1 і r2 (r1<r2) число r=(r1+r2)/2 задовольняє нерівності r1<r<r2. Зокрема, для всіх чисел r' з нескінченної множини раціональних чисел {r1+(r2-r1)/2i | i=1,2,...} виконуються нерівності r1<r' <r2.
Здавалося б зі щільності множини раціональних чисел повинно було б випливати, що ця множина має більшу потужність, ніж множина N або множина Z. Однак має місце таке твердження.
Наслідок 1.4.2. Множина Q всіх раціональних чисел зліченна.
Справді, множину Q можна подати як об’єднання таких зліченних множин:
A1 = {0,1,-1,2,-2,3,-3,...} - усі цілі числа (або дроби виду , nÎZ),
A2 = {} - усі дроби виду , nÎZ.
A3 = {} - усі дроби виду , nÎZ,
.....................................................
Ak = {} - усі дроби виду , nÎZ,
......................................................
Наслідок 1.4.3. Декартів добуток A´B зліченних множин A і B є зліченною множиною.
Справедливість цього твердження випливає з того, що множину всіх пар (a,b)ÎA´B, де A={a1,a2,...,an,...} і B={b1,b2,...,bn,...} можна подати як об’єднання такої зліченної сукупності зліченних можин
D1 = {(a1, b1 ), (a1, b2 ),..., (a1, bn ),... },
D2 = {(a2, b1 ), (a2, b2 ),..., (a2, bn ),... },
...........................................
Dk = {(ak, b1 ), (ak, b2 ),..., (ak, bn ),... },
...........................................
Зокрема, множина всіх точок координатної площини з раціональними координатами зліченна.
Наслідок 1.4.4. Декартів добуток Pn=A1´A2´...´An зліченних множин A1, A2,..., An - є зліченною множиною для довільного n.
Доведення проведемо методом математичної індукції.
Для n=1 P1=A1 і справедливість твердження випливає з умови зліченності множини A1. Нехай Pk-1=A1´A2´...´Ak-1 - зліченна множина. Тоді зліченність множини Pk = Pk-1´Akвипливає з наслідку 1.4.3.
Наслідок 1.4.5. Множина P усіх многочленів p(x) = a0xn+a1xn-1+...+an-1x+an з раціональними коефіцієнтами aiÎQ, i=0,1,...,n, n=0,1,2,..., є зліченною множиною.
Множину P можна подати у вигляді об’єднання зліченної сукупності множин Pn, де Pn - це множина многочленів з раціональними коефіцієнтами, степінь яких не перевищує n, n=0,1,2,.... Разом із тим, будь-якому многочлену p(x)=a0xn+a1xn-1+ ...+an-1x+an з множини Pnможна поставити у відповідність кортеж (a0,a1,a2,...,an), який складається з раціональних чисел ai - коефіцієнтів цього многочлена. Очевидно, ця відповідність є взаємно однозначною. Отже, Pn ~ Qn+1. Тоді з наслідків 1.4.2 і 1.4.4 випливає, що множина Pn - зліченна, а тому зліченною є і множина P.
Назвемо число алгебраїчним, якщо воно є коренем деякого многочлена з раціональними коефіцієнтами. Відомо, що кожен такий многочлен має скінченну кількість коренів (не більшу від степені многочлена). Таким чином, множину всіх алгебраїчних чисел можна подати у вигляді об’єднання зліченної сукупності скінченних множин. Отже, має місце
Наслідок 1.4.6. Множина всіх алгебраїчних чисел зліченна.
Наслідок 1.4.7. Множина A всіх слів у заданому скінченному алфавіті A зліченна.
Справедливість твердження випливає з того, що
A* = {e} ÈAÈA2ÈA3È...,
тобто множина A* є зліченним об’єднанням скінченних множин {e} і An, де An - множина всіх слів довжини n в алфавіті A.
9. Незліченні множини
Наступні питання, які логічно випливають із висловленого вище припущення про рівнопотужність усіх нескіченних множин: чи всі нескінченні множини зліченні, або чи існують нескінченні множини, які не будуть зліченними? Факт існування множин, які не є зліченними (незліченних множин), вперше був встановлений Г.Кантором за допомогою запропонованого ним діагонального методу, який набув згодом фундаментального значення в різних розділах математики. Зокрема, цей метод лежить в основі доведення наступної важливої теореми, яка належить Г.Кантору.
Теорема 1.5. Множина всіх дійсних чисел з інтервалу (0,1) незліченна.
Доведення. Відомо, що кожному дійсному числу з інтервалу (0,1) можна поставити у відповідність нескінченний десятковий дріб 0,a1a2a3.... Для ірраціональних чисел цей нескінченний десятковий дріб є неперіодичним. Для кожного раціонального числа, яке зображується скінченним десятковим дробом, з двох можливих варіантів запису його у вигляді нескінченного періодичного десяткового дробу (з періодом 0 або періодом 9) зафіксуємо період 9. Наприклад, число 0,123 (або 0,123000...) будемо записувати у вигляді 0,122999..., а число 0,7 - у вигляді 0,699.... Очевидно, що запропонована відповідність буде взаємно однозначною.
Проведемо доведення теореми методом від супротивного. Припустімо, що сформульоване твердження хибне і множина всіх дійсних чисел з інтервалу (0,1) зліченна. Тобто існує нумерація цих чисел x1,x2,...,xn,.... Перепишемо у вигляді нескіченних десяткових дробів усі числа з інтервалу (0,1) в порядку їхньої нумерації
x1 = 0, a11a12a13... a1n...,
x2 = 0, a21a22a23... a2n...,
x3 = 0, a31a32a33... a3n...,
...............................
xn = 0, an1an2an3... ann...,
...............................
Рухаючись по діагоналі (вказаної стрілками), утворимо новий нескінченний десятковий дріб 0,b1b2...bn... такий, що b1¹a11, b2¹a22,...,bn¹ann,.... Додатково для того, щоб уникнути ситуації з можливістю зображення одного й того ж раціонального числа у двох формах, будемо вибирати значення цифр bi так, щоб bi¹0 і bi¹9, i=1,2,.... Утворений дріб є записом деякого дійсного числа y з інтервалу (0,1), однак він не належить розглядуваній зліченній множині. Справді, побудований дріб відрізняється від кожного з дробів нашої нумерації x1,x2,...,xn,... принаймні однією цифрою. Точніше, y¹xn тому, що дроби y і xn відрізняються принаймні n-ю цифрою після коми (n=1,2,...). З одержаної суперечності випливає, що не існує переліку для множини всіх дійсних чисел з інтервалу (0,1). Отже, припущення щодо її зліченності хибне і розглядувана множина - незліченна. Теорема доведена.