Найбільш поширеним методом запобігання вагітності є користування презервативом. Однак він теж має недоліки: притуплює статеве відчуття, продовжує тривалість статевого акту, що не завжди є бажаним, а також спричиняє подразнення слизової оболонки піхви.
При користуванні презервативом, так само, як і в разі переривання статевого акту, - сім'я не потрапляє в піхву, а значить, туди не надходять білки, ферменти, статеві чоловічі гормони, які містяться в сім'ї. А ці речовини, якщо вони потрапляють в організм жінки, сприятливо впливають на нього.
Менш популярними є такі протизаплідні засоби, як алюмінієві, пластмасові або гумові ковпачки, що їх надягають на шийку матки, марлеві та ватні тампони, змочені кислими розчинами, а також різні пасти, які вводять у піхву до початку статевого акту. Одним із методів запобігання вагітності є спринцювання піхви спеціальними розчинами (2— З столові ложки оцту на 1 л води, 1 чайна ложка борної кислоти на 1 л та ін.) через 3—5 хв після статевого акту. Запобігти вагітності можна також за допомогою гормональних препаратів — їх ще називають пероральними контрацептивами: інфекундіну, бісекуріну, рігевідону, нон-овлону, які гальмують дозрівання яйцеклітини в яєчнику, їх треба приймати регулярно протягом року. Однак ці препарати скорочують тривалість менструації і зменшують кількість менструальної крові. Гормональні препарати протипоказані жінкам, які страждають на тромбофлебіти, захворювання печінки, а також тим, які мають до названих препаратів підвищену чутливість.
Останніми роками широкого поширення набули виготовлені з син- тетичного полімеру спіралі, петлі або пружні кільця, що їх вставляють у порожнину матки гінекологи в перші дні після менструації. У порожнині матки ці протизаплідні засоби можуть знаходитися тривалий час, навіть декілька років. Однак їх не можна застосовувати жінкам, які страждають на гінекологічні захворювання, маткові кровотечі та пухлини матки. Не рекомендують ці засоби також жінкам, які ще не родили, оскільки для їх введення треба розширювати канал шийки матки, що може в подальшому ускладнити перебіг пологів.
Найфізіологічнішим методом запобігання вагітності є врахування перебігу менструального циклу. Дозріла яйцеклітина відділяється від яєчника за 16—22 дні до початку наступної менструації, в зв'язку з чим запліднення можливе за 11—18 днів до наступної менструації. Таким чином, у кожному менструальному циклі є два періоди, в яких запліднення неможливе, а саме: безпосередньо після закінчення менструації і перед початком наступної менструації. Фізіологічний метод ефективний, якщо жінка має регулярний менструальний цикл. Попередньо, протягом 6 міс, вона має вести менструальний календар. День овуляції може бути точно визначений за зміною температури в прямій кишці. За 1—2 дні до овуляції температура тіла підвищується на 0,4—0,6 °С. Оскільки сім'яні клітини зберігаються живими 2—4 дні, то небезпечний період закінчується за тиждень до підвищення температури тіла. Не можна завагітніти протягом 5—6 днів до початку менструації і 4—5 днів після її закінчення. Таким чином, при менструальному циклі 28 днів приблизно 10 днів є безпечними щодо вагітності. Однак слід враховувати, що при фізичному або розумовому перенапруженні, сильних емоціях, захворюваннях, змінах клімату та дії деяких інших чинників терміни овуляції можуть змінюватися.
Використана література:
1. М.Г.Шевчук „Сестринська справа”. – ст. 328-334.
2. П.Г.Жученко „Акушерство”. – ст. 311-316.