Багато в чому значення цього коеффіцієнта залежить від ступеня розвитку країни, однак 70-80% залежить від співвідношення між ліквідністю та дохідністю. Якщо у всій банківській системі цей показник перевищує 100%, тоді в будь- якій галузі можуть мати місце структурні проблеми, наприклад при рефінансуванні центральним банком торгівельних операцій.
Оптимальне значення цього коеффіцієнта в межах 0.7-0.8 (70-80%).
§ Коеффіцієнт співвідношення доходних (робочих) активів до загальних активів. Цей коеффіцієнт має показувати, наскільки продуктивно банк використовує свої активи. Однак деяке “непродуктивне” використання активів є цілком нормальним, оскільки в той час, як приміщення та обладнання не можуть прямо давати прибуток (тому при розрахунку робочих активів за методикою такі активи беруться з коеффіцієнтом 0.5), такі активи є необхідними для підтримання операційної діяльності банку. Крім того, вимоги щодо резервування можуть призвести до того, що банк не матиме змоги використати деякі види активів.
| ТАБЛИЦЯ 5: КОЕФФІЦІЄНТИ ДЛЯ АНАЛІЗУ БАЛАНСУ | |
| Показник | Значення, тис.грн. |
| Високоліквідні активи | 3757,3 |
| Робочі активи | 14106,7 |
| Загальні активи | 14448,6 |
| Коеффіцієнт співвідношення ліквідних і робочих активів, % | 26,63% |
| Коеффіцієнт співвідношення ліквідних і загальних активів, % | 26,00% |
| Коеффіцієнт співвідношення робочих і загальних активів, % | 97,63% |
| Позики та лізінг клієнтам (нетто) | 10053,01 |
| Депозити клієнтів | 13353,36 |
| Коеффіцієнт співвідношення позик та депозитів, % | 75,28% |
| Активи, зважені на ризик | 10692,96 |
| Активи, зважені на ризик до загальних,% | 74,00% |
Розглядаючи ліквідність, ми детально зупинялись на коеффіцієнті співвідношення ліквідних та робочих активів, тому тут не будемо приділяти йому багато уваги. Натомість робочі активи становлять 97,63% від загальних, що свідчить продосить високу ефективність використання банкком наявних активів (недоходні активи становлять тільки 2,37% загальних). Хоча за даними таблиці 1 матеріальні активи складають 4,22% загальних, та за методикою НБУ, що нею ми керувалися при обрахунку робочих активів, матеріальні активи враховуються як доходні з коеффіцієнтом 0,5. За такого значення коеффіцієнта співвідношення робочих і загальних активів можна сподіватись на високий прибуток.
Коеффіцієнт співвідношення позик та депозитів становить 75,28%, тобто, знаходиться саме в оптимальних межах, що свідчить про можливість прийняття банком існуючих ризиків, при цьому його ліквідність залишається достатньою для проведення діяльності.
3. Аналіз прибутків та збитків.
Аналіз фінансових форм звітності (тут - звіту про прибутки та збитки) це процес, який має за мету визначити оцінку поточного і минулого фінансового стану банку і основних результатів його діяльності. Аналіз структури базується на відсоткових значеннях кожного рядка таблиці щодо загального підсумку. Зміни відносних показників окремих статей показують зміни питомої ваги прибутків або збитків від окремих операцій банку.
| ТАБЛИЦЯ 6:ЗВІТ ПРО ПРИБУТКИ ТА ЗБИТКИ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ | ||||||
| на 1.07.98 | на 1.01.99 | Відхилення (+,-) | ||||
| Показник | сума,тис.грн | % | Сума,тис.грн. | % | У сумі, тис.грн. | У структурі, % |
| Доходи | 3680,15 | 100 | 6787,65 | 100 | 3107,5 | 0 |
| 1.Процентні доходи: | 3179,72 | 86,4 | 5979,94 | 88,1 | 2800,22 | 1,7 |
| за коштами, розміщеними в НБУ | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| за коштами, розміщеними в банківському секторі | 91,37 | 2,48 | 156 | 2,3 | 64,63 | -0,18 |
| за коштами клієнтів | 3088,35 | 83,92 | 5823,94 | 85,8 | 2735,59 | 1,88 |
| за цінними паперами | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| інші процентні доходи | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 2.Комісійні доходи: | 414,08 | 11,25 | 672,3 | 9,9 | 258,22 | -1,35 |
| за операціями з банками | 2,23 | 0,06 | 3,9 | 0,05 | 1,67 | -0,01 |
| за операціями з клієнтами | 411,85 | 11,19 | 668,4 | 9,85 | 256,55 | -1,34 |
| 3.Прибуток від торгівельних операцій | 28,7 | 0,78 | 46,25 | 0,68 | 17,55 | -0,1 |
| 4.Інші банківські операційні доходи | 12,19 | 0,33 | 15,13 | 0,22 | 2,94 | -0,11 |
| 5.Інші небанківські операційні доходи | 25,66 | 0,7 | 25,66 | 0,38 | 0 | -0,32 |
| 6.Зменшення резервів | 19,8 | 0,54 | 38,4 | 0,58 | 18,6 | 0,04 |
| 7.Непередбачені доходи | 0 | 0 | 9,97 | 0,14 | 9,97 | 0,14 |
| Витрати | 3246,54 | 100 | 6358,05 | 100 | 3111,51 | 0 |
| 1.Процентні витрати: | 2209,93 | 68,07 | 4535,4 | 71,3 | 2325,47 | 3,23 |
| за коштами, отриманими від НБУ | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| за коштами, отриманими від інших банків | 1462,41 | 45,05 | 2544,81 | 40 | 1082,4 | -5,05 |
| за коштами клієнтів банку | 744,98 | 22,94 | 1973,68 | 31 | 1228,7 | 8,06 |
| за цінними паперами власного боргу | 0 | 0 | 0 | 0,2 | 0 | 0,2 |
| інші процентні витрати | 2,54 | 0,08 | 5,56 | 0,1 | 3,02 | 0,02 |
| 2.Комісійні витрати: | 111,71 | 3,44 | 185,12 | 2,9 | 73,41 | -0,54 |
| 3.Інші банківські операційні витрати | 37,81 | 1,16 | 54,82 | 0,86 | 17,01 | -0,3 |
| 4.Інші небанківські операційні вирати: | 734,14 | 22,61 | 1274,81 | 20 | 540,67 | -2,61 |
| витрати на утримання персоналу | 426,51 | 13,14 | 669,99 | 10,5 | 243,48 | -2,64 |
| сплата податків(крім податку на прибуток) | 80,68 | 2,48 | 178,22 | 2,8 | 97,54 | 0,32 |
| витрати на утримання основних засобів | 69,18 | 2,13 | 125,86 | 1,98 | 56,68 | -0,15 |
| інші експлуатаційні витрати | 153,56 | 4,73 | 284,26 | 4,4 | 130,7 | -0,33 |
| інші небанківські операційні витрати | 4,21 | 0,13 | 16,48 | 0,24 | 12,27 | 0,11 |
| 5.Відрахування в резерви | 0 | 0 | 19,2 | 0,3 | 19,2 | 0,3 |
| 6.Непередбачені витрати | 0 | 0 | 71,39 | 1,24 | 71,39 | 1,24 |
| 7.Прибуток до сплати податку | 586,56 | 646,91 | 60,35 | 0 | ||
| 8.Податок на прибуток | 152,95 | 4,72 | 217,31 | 3,4 | 64,36 | -1,32 |
| 9.Чистий прибуток | 433,61 | 429,6 | -4,01 | 0 | ||
Основну частину доходів - 86,4% в першому півріччі та 88,1% - в другому банк, як то й має бути, отримує як процентні доходи. Ще однією важливою складовою доходів є комісійні доходи за операціями з банками та клієнтами: це два основні джерела доходів - на долю всіх інших статей звіту припадає менше 3% загального доходу (хоча за розвиненої банківської діяльності, що не обмежується лише наданням кредитів, значення цих статей може бути й більшим). У витратах, хоча процентні витрати (вартість залучення коштів) складає біля 70% всіх витрат, але значна частина їх припадає ще на банківські неопераційні вирати, такі як утримання персоналу та основних засобів, сплата податків тощо. Аналізуючи структуру витрат, можна зауважити, що, хоча всі міжбанківські операції в даному випадку є міжфілійними, сплачуваний та отриманий проценти за ними відрізняються. Якщо доходи від «коштів у інших банках», що по суті є коштами в одному банку, є низьким і основну частину доходів банк отримує, надаючи кредити клієнтам, то за коштами, «отриманими від інших банків наша філія сплачує 45,05% загальних витрат та 65% процентних витрат, хоча ці кошти складають лише 37,2% від загальних зобов’язань (на 1.07.98). Це ще раз нагадує про неоднозначність нашого припущення, тобто, про те, що серед куплених міжфілійних ресурсів присутня значна частина кредитів, відсоток за якими є більшим, ніж за простими депозитами.
Як бачимо, станом на 1.07.98 маємо досить стабільний банк, доходи якого за півроку перевищують витрати на 433.61 тис.грн. Але в другому півріччі через кризу стан банку значно погіршився. Розглядаючи рядок відхилень у сумі як значення показників за друге півріччя, можна побачити, що значення всіх статей доходів значно зменшилися в порвнянні з першим, внаслідок чого витрати перевищили доход на 4 тис.грн. Зниження витрат також проходило паралельно із зниженням доходів, але воно було не таким різким, до того ж фінансова криза супроводжувалася зростанням податків (в другому півріччі їх було сплачено майже на 17 тис.грн. більше). Хоча витрати на утримання персоналу та експлуатаційні витрати зменшилися майже вдвічі, що свідчить проефективність діяльності керівництва банку, але навіть це не допомогло компенсувати втрати доходів. В другому півріччі банк лишився значної частини своїх процентних та комісійних доходів: загальне збільшення частки перших за рахунок скорочення частки других в загальних доходах, що свідчить про меншу значимість послуг в умовах кризи.