Контрольна робота з економіки праці
1. Визначити зріст продуктивності праці в структурному підрозділі підприємства в натуральному або трудовому вимірі (базис, план, звіт).
Рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції (обсягом робіт чи послуг), що виробляє один працівник за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік), або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції (виконання роботи чи послуги).
Натуральні показники виробітку найбільш точно відображають динаміку продуктивності праці, але можуть бути застосовані лише на підприємствах, що випускають однорідну продукцію. Використання так званих умовно-натуральних вимірювачів (наприклад, умовна консервна банка) дозволяє розширити можливість застосування цих показників.
Трудові показники потребують добре налагодженої роботи з технічного нормування та обліку праці. Переважно їх використовують на робочих місцях, дільницях, цехах, що випускають різнорідну продукцію, та за наявності значних обсягів незавершеного виробництва, яке неможливо виміряти в натуральних та грошових одиницях.
Підприємство „Кодак – Фокус” веде діяльність в сфері надання послуг фотодруку, редагування і відновлення фотознімків і продажу супутніх товарів. Для дослідження продуктивності праці на підприємстві проаналізуємо випуск фотокарток за 1 квартал 2000 року.
Таблиця 1
Випуск фотокарток за 1 квартал 2000 року (тис. шт.)
| Найменування продукції | Базис | План | Звіт |
| Фотокартки 9 х 13 | 100.4 | 102.7 | 101.9 |
| Фотокартки 10 х 15 | 103.1 | 105.2 | 110.6 |
Як бачимо з даних, наведених у таблиці 1 продуктивності праці на кінець кварталу виросла. Так продуктивність праці з випуску фотокарток 9 х 13 збільшилась по відношенню до базисного періоду на 1.5 тис. шт. (проте зменшилась по відношенню до планових показників), продуктивність праці з випуску фотокарток 10 х 15 збільшилась на 7.5 тис. шт. по відношенню до базисного періоду, а по відношенню до планових показників на 5.4 тис. шт..
2. Розрахувати зміни продуктивності праці на підприємстві при вимірі виробітку за валовою (або товарною) і чистою продукцією, визначити зміни питомої ваги чистої продукції, пов’язати всі показники і зробити висновки про зміни питомої трудомісткості продукції.
Між показниками валової і товарної продукції є певні відмінності. Вони полягають у тому, що перший показник характеризує загальний обсяг виробничої діяльності підприємства, другий обсяг, який надходить у народногосподарський обіг.
З теоретичного погляду найповніше уявлення щодо вкладу підприємства у створення продукції дає показник вартості чистої продукції – новоствореної вартості. Величина чистої продукції розраховується як різниця між обсягом валової продукції і витратами на сировину, матеріали, напівфабрикати, паливо, енергію, амортизаційні відрахування (елементи уречевленої праці):
ЧП = ОВ – МВ, або ЧП = ЗП + ПР,
де, ЧП – обсяг чистої продукції;
ОВ – обсяг валової продукції;
МВ – матеріальні витрати;
ЗП – заробітна плата з нарахуваннями на соціальне страхування;
ПР – прибуток підприємства;
| Найменування продукції | На початок кварталу | На кінець кварталу | ||||
| валова продукція (грн.) | чиста продукція (грн.) | пит.вага чистої продукції (%) | валова продукція (грн.) | чиста продукція (грн.) | пит.вага чистої продукції (%) | |
| Фото. 9 х 13 | 35140 | 20080 | 26.29 | 35665 | 20380 | 25.50 |
| Фото. 10 х 15 | 41240 | 23713 | 31.05 | 44240 | 25438 | 31.84 |
| Разом | 76380 | 43793 | 57.34 | 79905 | 45818 | 57.34 |
На початок кварталу:
Валова продукція (ф.9х13) = 100400 (шт.) * 0.35 (грн.(ціна за одиницю))=35140 грн.
Валова продукція (ф.10х15)=103100 (шт.) * 0.40 (грн.(ціна за одиницю))=41240 грн.
Матеріальні витрати (ф.9х13) = 100400 (шт.) * 0.15 (грн..(витрати на одиницю) = 15060 грн.
Матеріальні витрати (ф.10х15) = 103100(шт.) * 0.17 (грн.(витрати на одиницю) = 17527 грн.
Чиста продукція (ф.9х13) = 35140 грн. – 15060 грн. = 20080 грн.
Чиста продукція (ф.10х15) = 41240 грн. – 17527 грн. = 23713 грн.
На кінець кварталу:
Валова продукція (ф.9х13) = 101900 (шт.) * 0.35 (грн.(ціна за одиницю))=35665грн.
Валова продукція (ф.10х15)=110600 (шт.) * 0.40 (грн.(ціна за одиницю))=44240грн.
Матеріальні витрати (ф.9х13) = 101900 (шт.) * 0.15 (грн.(витрати на одиницю) = 15285 грн.
Матеріальні витрати (ф.10х15) = 110600(шт.) * 0.17 (грн.(витрати на одиницю) = 18802 грн.
Чиста продукція (ф.9х13) = 35665грн. – 15285 грн. = 20380 грн.
Чиста продукція (ф.10х15) = 44240 грн. – 18802 грн. = 25438 грн.
Узагальнивши результати розрахунків, можна зробити наступні висновки, щодо зміни питомої трудомісткості. За аналізує мий період питома трудомісткість виробів не змінилась, проте дещо змінилась питома чистої продукції виробів. Так питома вага фотокарток (9х13) зменшилась на 0.79%, а питома вага фотокарток 10х15 збільшилась на цю ж величину.
3. Викласти суть розрахунку продуктивності праці за методом нормативної вартості виконаних робіт, обґрунтувати його застосування.
Сутність методу нормативної вартості виконаних робіт або нормативного методу визначення чистої продукції полягає в тому, що на кожний вид продукції, котра випускається підприємством, поряд з оптовою ціною встановлюється також норматив чистої продукції. Обсяг нормативно-чистої продукції (НЧП) по підприємству визначається множенням обсягу випуску кожного виду продукції в натуральному вимірнику (штук, кг. тощо) на норматив і складанням одержаних результатів. Нормативи чистої продукції мають бути стабільними, тому обсяги нормативно-чистої продукції порівнюються протягом певного часу.
Обсяг нормативно-чистої продукції розраховується так:
,
де, Пі– план випуску і-х виробів, шт.;
Нчпі – норматив чистої продукції на і-й виріб, грн.;
n– кількість найменувань виробів за планом.
Норматив чистої продукції на виріб визначається:
Нчпі = Звр * (1 + Кз) + Пн,
де, Звр – заробітна плата основних виробничих робітників з відрахуваннями на соціальне страхування, грн.;
Кз – коефіцієнт, який обчислюється як відношення суми заробітної плати працівників, зайнятих обслуговуванням і управлінням виробництва до суми заробітної плати основних виробничих робітників;
Пн – нормативний прибуток
Так, розрахуємо ці показники для підприємства „Кодак-Фокус” (в підрозділі, який займається випуском фотокарток) на 1 квартал 2000р..
Звр 9х13= 0.08 грн. (на одиницю виробу)
Звр 10х15= 0.1 грн. (на одиницю виробу)
Кз= 0.03;
Пн9х13= 0.2 грн. (на одиницю виробу)
Пн10х15 = 0.23 грн. (на одиницю виробу)
Нчпі 9х13 = 0.08 грн. * 0.03 + 0.2 грн. = 0.2024 грн.
Нчпі 10х15 = 0.1грн. * 0.03 + 0.23 грн. = 0.2330 грн.
НЧП = 100400 * 0.2024 + 103100*0.2330 = 44343.26 грн.
4. Дати оцінку різним методам виміру продуктивності праці, обґрунтувати найбільш доцільний метод для даного підприємства.
Методи вимірювання продуктивності праці (виробітку) залежать від способу визначення обсягів виробленої продукції. Розрізняють натуральний, трудовий і вартісний (грошовий) методи.
Сутність натурального методу полягає в тому, що обсяг виробленої продукції і продуктивність праці розраховують в натуральних одиницях (штуках, тоннах, метрах тощо).
Цей метод має широке застосування всередині підприємства: на робочих місцях, у бригадах, на окремих дільницях тих галузей, які виробляють однорідну продукцію (електроенергетика, видобувні галузі промисловості).
Якщо підприємство (цех, дільниця, бригада) випускає продукцію, котра має одне й те саме призначення, проте відрізняється за якоюсь однією ознакою, виробіток можна розрахувати за допомогою умовно-натуральних одиниць. Натуральний метод має обмежене застосування, оскільки підприємства і галузі випускають здебільшого різнорідну продукцію. Окрім цього, за даного методу не можна врахувати змін обсягу незавершеного виробництва, яке в деяких галузях має велику частку в загальному обсязі продукції (будівництво, судно будівництво та ін.)
Трудовий метод найчастіше використовується на робочих місцях, у бригадах, на виробничих дільницях і в цехах, де обсяг виробленої продукції або виконаних робіт визначається в нормо-годинах. За науково обґрунтованих і на певний період незмінних норм цей метод достатньо точно характеризує зміни продуктивності праці.
Трудовий метод має обмежене застосування, оскільки він базується на використанні незмінних норм, що суперечить необхідності перегляду норм у міру здійснення організаційно-технічних заходів. Окрім того, досі на підприємства розраховується здебільшого технологічна трудомісткість, яка виражає затрати часу лише основних робітників. І самі норми трудових затрат для них часто не порівняльні у зв’язку з різним ступенем їх обґрунтованості. Відсутні науково обґрунтовані нормативи праці на окремі види робіт або трудові функції.
У сучасних умовах найпоширенішим методом вимірювання продуктивності праці є вартісний (грошовий), який ґрунтується на використанні вартісних показників обсягу продукції (валова, товарна продукція, валовий оборот, нормативна вартість обробки, чиста, нормативно-чиста й умовно-чиста продукція, валовий дохід).
Перевага вартісного методу полягає в можливості порівняння різнорідної продукції з витратами на її виготовлення як на окремому підприємстві або в галузі, так і економіки в цілому. У зв’язку з цим вартісний метод застосовується на всіх етапах планування й обліку як на галузевому, так і на територіальному рівнях.