Планування являє собою елемент управлінського циклу — вироблення і прийняття такого специфічного управлінського рішення, як план. Це попереднє прийняття рішень, процес прийняття нового, взаємозалежного, комплексного рішення. Воно є функцією-операцією.
У зміст планування входять елементи управлінського циклу, що передують виробленню і прийняттю плану: висування гіпотези про майбутній стан системи і формулювання мети; збір, обробка й аналіз необхідної для прийняття будь-якого управлінського рішення інформації, у тому числі спеціально для складання плану. Елементи управлінського циклу, що випливають за ухваленням рішення, не включаються в зміст планування. Вони служать засобами здійснення плану, як і будь-якого управлінського рішення. Однак планування і складання плану являють собою єдиний процес управління.
План роботи слідчих апаратів і органів дізнання може бути охарактеризований як фіксована система взаємозалежних цілей і засобів їхньої реалізації.
Значення планування в слідчих апаратах і органах дізнання полягає в тім, що воно:
— додає їхньої діяльності цілеспрямований характер;
— сприяє своєчасному рішенню найбільш актуальних задач;
— допомагає визначити шляхи і засоби досягнення поставленої мети;
— створює умови для найбільш ефективного використання сил і засобів;
— позитивно впливає на удосконалювання стилю роботи слідчих апаратів і органів дізнання;
— забезпечує чітку взаємодію з іншими службами і підрозділами органів внутрішніх справ;
— полегшує вивчення, узагальнення позитивного досвіду, а також організацію обліку, контролю і перевірки виконання;
— сприяє раціональному використанню робочого часу;
— підвищує рівень управління;
— сприяє ефективної організації роботи слідчих і органів дізнання.
Об'єктом планування служить управлінська діяльність слідчих апаратів і органів дізнання в цілому.
Предметами планування виступають основні предмети діяльності слідчих апаратів і органів дізнання, а саме:
— взаємодія слідчих апаратів і органів дізнання між собою і з іншими службами ОВС;
— міжнародне співробітництво слідчих апаратів і органів дізнання з установами юстиції інших держав;
— використання спеціальних пізнань, техніко-криміналістичних засобів і методів;
— терміни і якість розслідування;
— законність;
— профілактика;
— відшкодування збитку;
— розслідування окремих категорій кримінальних справ;
— здійснення функцій управління слідчими апаратами й органами дізнання (кадрове, матеріально-технічне забезпечення і т.д.).
Основними принципами планування в слідчих апаратах і органах дізнання є: законність, науковість, системність, безперервність.
4. Організація контролю в слідчих апаратах і органах дізнання
Контроль — завершальна функція процесу управління. Під контролем у слідчих апаратах і органах дізнання розуміється система спостереження і перевірки відповідності процесу їхнього функціонування прийнятим управлінським рішенням, законам, планам, нормам, стандартам, правилам, наказам, вказівкам і т.д.; виявлення результатів впливу на них допущених відхилень від вимог управлінських рішень, від прийнятих принципів організації і регулювання; визначення шляхів коригування організації діяльності слідчих апаратів і органів дізнання, способів впливу на них з метою подолання відхилень, усунення перешкод на шляху функціонування цих апаратів і органів.
Виявлення відхилень - це специфічна риса контролю, що відрізняє останній від інших функцій управління.
Специфічним принципом контролю в слідчих апаратах і органах дізнання є його процесуальна форма. Цей принцип полягає в тім, що правом контролю за процесуальною діяльністю слідчого володіють строго визначені законом посадові особи зі строго визначеною компетенцією: начальник слідчого відділу, прокурор, суддя.
Об'єктами контролю в слідчих апаратах і органах дізнання можуть бути нижчестоящі їхні організаційні структури і посадові особи: слідчі підрозділи, органи дізнання; керівники слідчих підрозділів і органів дізнання; слідчі і дізнавачі.
Крім цього як об'єкти контролю розглядаються також кримінальні справи, у цілому процесуальна діяльність і сама організація слідчої роботи, роботи по провадженню дізнання.
Під предметами контролю розуміються окремі сторони діяльності слідчих апаратів і органів дізнання: розкриття злочинів, обґрунтованість порушення, зупинення і закриття кримінальних справ, відмовлень у порушенні кримінальних справ; якість оглядів місць подій і інших невідкладних слідчих дій; якість і терміни слідства, законність, профілактика, відшкодування збитку, розслідування злочинів різних видів, організація слідчої роботи і т.д.
До суб'єктів контролю в слідчих апаратах і органах дізнання відносяться вищестоящі організаційні структури і посадові особи: слідчі апарати, підрозділи, органи дізнання; начальники слідчих апаратів, підрозділів, органів дізнання; слідчі, працівники дізнання.
5. Організація по наданню допомоги слідчим апаратам і органам дізнання
Надання допомоги - це конкретизація функції регулювання і коригування, здійснюваної у виді практичної і методичної допомоги.
Практична допомога укладається в наданні безпосереднього впливу на об'єкт, методична — припускає опосередкований вплив на нього. Надання допомоги має місце в організації роботи і по конкретних кримінальних справах.
Методична допомога в організації роботи слідчого підрозділу, органа дізнання може укладатися в дачі порад, рекомендацій зі здійснення інформаційної й аналітичної роботи, планування, контролю і здійсненню інших функцій управління.
Практична допомога в організації роботи слідчого апарата, підрозділу й органа дізнання виступає у формі дачі вказівок по кримінальних справах; складання плану роботи; розробки функціональних обов'язків співробітників; складання аналізів і інших управлінських документів; проведення занять; виділення додаткової кількості співробітників, транспортних засобів, криміналістичної й оргтехніки; передачі кримінальних справ в інші підрозділи; призначення в.о. слідчих і ін.
Методична допомога по конкретних кримінальних справах виражається в надані порад, рекомендацій з методики і тактики проведення окремих слідчих дій, кваліфікації злочинів і ін.
Формами надання практичної допомоги по конкретних кримінальних справах є: безпосереднє розслідування кримінальних справ; участь у проведенні слідчих дій; складання планів розслідування, процесуальних документів і ін.
Варто помітити, що поняття практичної і методичної допомоги відносні. Так, надання практичної допомоги начальнику слідчого підрозділу, органа дізнання у виді вказівок по кримінальних справах одночасно є методичною допомогою слідчому, дізнавачу.
6. Організаційне забезпечення дотримання законності
при розкритті і розслідуванні злочинів
Передумови успішного розгляду кримінальних справ у суді створюються на досудовому слідства. Якщо висока якість досудового слідства забезпечує результативність судового розгляду, то помилки досудового слідства, порушення прав і законних інтересів, осіб що беруть участь у розслідуванні можуть викликати засудження невинних чи призначення неадекватного вчиненому покарання, позбавлення потерпілих можливості реалізувати свої права на відшкодування заподіяного матеріального чи морального збитку.
Організація і управління розслідуванням злочинів, як і сам процес безпосереднього розслідування, зараз здійснюються в надзвичайно складних умовах, обумовлених не тільки відомими проблемами кадрового, фінансового і матеріально-технічного характеру. Відбувається кардинальна зміна ідеологічних і правових пріоритетів. Природно, це не може не відображатися на роботі керівників слідчого апарата, слідчих і дізнавачів, на процесі і результатах організації цієї роботи.
На перший план висуваються принципи презумпції невинуватості, забезпечення підозрюваному й обвинувачуваний права на захист, захист майнових і інших прав потерпілих. Відповідно змінюється ієрархія задач досудового слідства і дізнання, головною серед яких фігурує задача забезпечення прав і законних інтересів особистості.
В умовах переходу від колишньої державності до держави правової, як би не гостра була потреба в посиленні боротьби зі злочинністю, органи досудового слідства повинні діяти в чіткій відповідності з конституційними нормами і вимогами кримінально-процесуального законодавства, що значно підвищили б значення дотримання прав і законних інтересів громадян при провадженні кримінальних справ.
У забезпеченні прав і законних інтересів особистості відбулися великі зміни: захисник допущений до участі в кримінальній справі з моменту пред'явлення обвинувачення і затримки особи в якості підозрюваного; введений судовий контроль за обґрунтованістю і законністю арешту на досудовому розслідуванні; встановлене правило про неприпустимість доказів, отриманих з порушенням вимог кримінально-процесуального закону; введений у дію так називаний імунітет свідка, відповідно до якого ніхто не зобов'язаний свідчити проти себе самого, свого чоловіка і близьких родичів, коло яких визначається законом.
Названі й інші подібні законодавчі встановлення підлягають обов'язкової реалізації по кримінальних справах, але зробити це далеко не просто через відсутність чітких механізмів їхнього здійснення і психологічної непідготовленості багатьох слідчих, дізнавачів і керівників відповідних підрозділів. В організаційно-управлінському аспекті це створить задачу, яку необхідно вирішувати буквально на ходу.
Дотримання гарантованих Конституцією України й інших законів прав і свобод громадян у процесі досудового слідства — застава відсутності порушень законності і вчинення працівниками слідства і дізнання посадових злочинів.