Здоровий спосіб життя молоді
1.1. Визначення поняття “здоров`я” людини, його компоненти та передумови
Сучасні уявлення світової науки стосовно феномена здоров`я людини грунтуються на
новому розумінні актуальності проблеми виживання людства взагалі.
На прикінці ХХ століття лідери світової науки залічили проблему здоров`я до кола
глобальних проблем, вирішення яких обумовлює факт подальшого існування людства
як біологічного виду на планеті Земля1. Нині у науковому обігу виникло нове
визначення - антропологічна катастрофа2, сутність якої полягає в тому, що згідно
з основним біологічним законом кожен біологічний вид вимирає, якщо змінюються
умови існування, до яких він був пристосований тисячоліттями в ході еволюції. До
останнього етапу розвитку людства (до початку ХХ століття) умови його існування
формувала природа, і саме до цих умов організм людини і пристосувався біологічно
протягом попереднього еволюційного періоду. Але з того часу як людина охопила
своєю діяльністю майже всю планету (ХХ століття) вона почала істотно змінювати
умови життєдіяльності, до яких була пристосована в своєму історико-біологічному
розвитку3. Ці зміни в останній чверті століття, як свідчать об`єктивні
дослідження, набули катастрофічного масштабу4. За даними медичної статистики
підвищення показників захворюваності і смертності спостерігається саме з другої
половини ХХ століття, і деякі вчені пов`язують це з тим, що негативні процеси
набули планетарного розмаху5.
Глобальна вагомість і актуальність проблеми викликала необхідність грунтовних
досліджень феномена здоров`я людини і його складників, пошуку шляхів позитивного
впливу. З цією метою передові представники світової науки об`єдналися в
міжнародний рух. 1977 р. ВООЗ ініціювала кампанію "Здоров`я для всіх", у межах
якої розпочався процес збору і систематизації інформації про існуючи загрози
здоров`ю6. За підсумками роботи було скликано Міжнародну конференцію з
першочергових заходів щодо охорони здоров`я (Алма-Ата, 1978 р.), яка проголосила
відповідну Декларацію7. 1980 р. ВООЗ визначила глобальну стратегію "Здоров`я для
всіх до 2000 р.", що грунтувалася на результатах вже проведених досліджень і
започатковувала нові. Висновки науковців оприлюднені на I Міжнародній
конференції з пропаганди здорового способу життя (Оттава, 1986 р.). Її підсумком
була Оттавська Хартія8, що визначила сучасне наукове уявлення про поняття
здоров`я, його складові частини, детермінанти, стратегії позитивного впливу.
Основні тези, положення і принципи Хартії стали програмними імперативами, якими
нині керується світова спільнота в діяльності з проблем здоров`я. Саме на цьому
підгрунті побудований теоретико-методологічний підхід до обгрунтування
індикаторів національного опитування української молоді з проблем здоров`я і
здорового способу життя.
Поняття здоров`я. Виявлена обмеженість суто медичного підходу, що визначає
здоров`я як відсутність хвороби. За сучасними уявленнями здоров`я розглядають не
як суто медичну, а як комплексну проблему, складний феномен глобального
значення. Тобто здоровўя визначається як філософська, соціальна, економічна,
біологічна, медична категорії, як об`єкт споживання, вкладу капіталу,
індивідуальна і суспільна цінність, явище системного характеру, динамічне,
постійно взаємодіюче з оточуючим середовищем. Стан власне системи охорони
здоров`я обумовлює в середньому лише близько 10% всього комплексу впливів. Решта
90% припадає на екологію (близько 20%), спадковість (близько 20%), і найбільше -
на умови і спосіб життя (близько 50%).
Звідси походить загальноприйняте у міжнародному співтоваристві визначення
здоров`я, викладене в Преамбулі Статуту ВООЗ (1948 р.): "Здоров`я - це стан
повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність
хвороб або фізичних вад".
Крім розглянутого підходу, що став базовим для українсько-канадського проекту
“Молодь за здоровўя”, існує широкий перелік дещо інших підходів до визначення
поняття здоровўя людини. У своїй праці “Соціальні технології культивування
здорового способу життя людини9 Л.П. Сущенко проводить досить детальний аналіз
відомих поглядів, визначень та підходів до поняття здоровўя. На її думку, - “у
даний час усе більше утверджується точка зору, відповідно до якої здоровўя
визначається взаємодією біологічних та соціальних чинників, тобто зовнішні
впливи опосередковані особливостями функцій організму та їх регуляторних
систем.”10. Існує визначення здоровўя як стан оптимальної життєдіяльності
людини. В науковій роботі аналізується понад 200 визначень поняття “здоровўя”.
Дискусія щодо визначення поняття здоровўя ще триває, але важливим є визнання
того, що здоровўя людини не зводиться до фізичного стану, а передбачає
психоемоційну врівноваженість, духовне та соціальне здоровўя.
Поняття сфер або складових здоров`я. Світова наука розробила цілісний погляд на
здоров`я як феномен, що інтегрує принаймні чотири його сфери або складові -
фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) і духовну. Всі ці складові
невід`ємні одна від одної, вони тісно взаємопов`язані і саме разом, у сукупності
визначають стан здоров`я людини. Для зручності вивчення, полегшення методології
дослідження феномена здоров`я наука диференціює поняття фізичного, психічного,
соціального і духовного здоров`я. Цей принцип диференціації був закладений у
групування індикаторів опитування з урахуванням змісту кожної сфери.
До сфери фізичного здоров`я включають такі чинники, як індивідуальні особливості
анатомічної будови тіла, перебігу фізіологічних функцій організму в різних
умовах спокою, руху, довкілля, генетичної спадщини, рівня фізичного розвитку
органів і систем організму.
До сфери психічного здоров`я відносять індивідуальні особливості психічних
процесів і властивостей людини, наприклад збудженість, емоційність, чутливість.
Психічне життя індивіда складається з потреб, інтересів, мотивів, стимулів,
установок, цілей, уяв, почуттів тощо. Психічне здоров`я пов`язано з
особливостями мислення, характеру, здібностей. Всі ці складові і чинники
обумовлюють особливості індивідуальних реакцій на однакові життєві ситуації,
вірогідність стресів, афектів.
Духовне здоров`я залежить від духовного світу особистості, зокрема складових
духовної культури людства - освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики.
Свідомість людини, її ментальність, життєва самоідентифікація, ставлення до
сенсу життя, оцінка реалізації власних здібностей і можливостей у контексті
власних ідеалів і світогляду - все це обумовлює стан духовного здоров`я
індивіда.
Соціальне здоров`я пов`язано з економічними чинниками, стосунками індивіда із
структурними одиницями соціуму - сім`єю, організаціями, з якими створюються
соціальні зв`язки, праця, відпочинок, побут, соціальний захист, охорона
здоров`я, безпека існування тощо. Впливають міжетнічні стосунки, вагомість
різниці у прибутках різних соціальних прошарків суспільства, рівень
матеріального виробництва, техніки і технологій, їх суперечливий вплив на
здоров`я взагалі. Ці чинники і складові створюють відчуття соціальної
захищеності (або незахищеності), що суттєво позначається на здоров`ї людини. У
загальному вигляді соціальне здоров`я детерміноване характером і рівнем розвитку
головних сфер суспільного життя в певному середовищі - економічної, політичної,
соціальної, духовної.
Зрозуміло, що у реальному житті всі чотири складових - соціальна, духовна,
фізична, психічна, і діють одночасно і їх інтегрований вплив визначає стан
здоров`я людини як цілісного складного феномена.
Поняття передумов здоров`я. До основних передумов здоров`я зараховують вісім
чинників: мир, дах над головою, соціальна справедливість, освіта, харчування,
прибуток, стабільна екосистема, сталі ресурси. Ті з передумов, наявність
(відсутність, недостатність) яких у цілому або частково можливо було визначити
засобами опитування, відбивають відповідні індикатори.
Мир. Поняття миру розуміється ширше, ніж відсутність стану війни в державі.
Очевидно, що відсутність мирних стосунків в сім`ї, конфлікти з ближнім
оточенням, на роботі, де працює людина, наявність конфліктів в громаді або поміж
громадами (міжетнічних, міжконфесійних) суттєво зашкоджують усім складовим
здоров`я - фізичній, психічній, духовній, соціальній.
Дах над головою. Поняття даху над головою дещо більше, ніж наявність будь-якої
домівки. Потрібен певний рівень побутових умов, сталість майнових правовідносин,
наявність інших чинників, що створюють відчуття впевненості у майбутньому щодо
захисту власного майна від можливих негараздів природного або суспільного
походження. Важливим є рівень розвитку соціальних інституцій, дія яких
забезпечує відчуття захищеності особистості та її майна (правопорядку, аварій,
надзвичайних ситуацій тощо).
Соціальна справедливість, рівність, неупередженість. Наявність цих передумов
здоров`я гарантує всім громадянам однакові можливості доступу до послуг
соціальних інституцій, рівні громадянські, майнові, соціальні права,
неможливість обмежень законних прав і інтересів людини з боку будь-яких сильних
або владних структур. Наявність цих передумов створює у людини відчуття
захищеності і впевненості в майбутньому, а також надає рівні (в межах чинного
законодавства) потенційні можливості в реалізації потреб і здібностей, набуття
гідного соціального статусу незалежно від расових, національних, релігійних,
майнових, статевих, вікових визначників. І незалежно від ступеня використання