Виконувані роботи розподіляються по розрядах залежно від кількості балів, які припадають на кожний їх вид. Для кожного розряду встановлена мінімальна й максимальна кількість балів. Для шести розрядної тарифної сітки максимальне число балів: для 6-го розряду – 400, для 1-го – 200 (табл. 2)
Таблиця 2
Оцінка робіт по розрядах, бали
| Оцінка | Розряди | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
| Мінімальна | - | 201 | 227 | 259 | 297 | 345 |
| Максимальна | 200 | 226 | 258 | 296 | 344 | 400 |
Співвідношення між окремими функціями в загальній сумі балів приблизно таке: розрахункова – 5.3%; підготовча – 9.3; виконавча – 72.0; обслуговування – 5.3; фактор надійності – 8.1%.
Аналітичним методом можна визначити ступінь складності лише подібних за технологією робіт. Якщо існують значні відмінності у виконанні робіт, то для перевірки, уточнення оцінки доцільно використовувати експертний метод визначення часу підготовки, необхідного для одержання тієї чи іншої кваліфікації. Цим методом можливо порівнювати кількісні відмінності в складності робіт, характерних для різних виробництв.
За кожною групою робіт складається детальна характеристика і визначаються вимоги до знань та вміння робітника.
Належність виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам здійснюється власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з профспілковим або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Визначення часової, денної і місячної ставки.
На багатьох підприємствах застосовується почасова оплата праці, тобто оплата за працю певної тривалості (годину, день, місяць).
Застосування почасової оплати праці потребує:
- точного обліку і контролю за фактично відпрацьований час;
- правильного присвоєння робітникам тарифних розрядів відповідно до їхньої кваліфікації і з урахуванням кваліфікаційного рівня виконуваних робіт;
- розроблення й правильного застосування обґрунтованих норм виробітку, (часу, нормованих завдань, норм обслуговування і нормативів чисельності.
Зауважимо, що на сучасних підприємствах праця робітників з почасовою оплатою має нормуватися й оцінюватися на основі показників, які враховують результати їхньої праці.
Такими показниками можуть бути:
o нормовані (виробничі) завдання, які визначають кожному почасовику обсяг роботи за зміну, тиждень або місяць;
o планові норми або завдання щодо випуску продукції бригадою, дільницею, цехом;
o норми праці, які можуть бути установлені як ступінь виконання технологічних параметрів, режимів, норм витрат сировини, матеріалів та інших виробничих ресурсів, строків виконання певних видів робіт тощо.
Почасова форма оплати праці застосовується:
1. За умови, коли у робітника відсутня реальна можливість для збільшення випуску продукції, наприклад, якщо його виробіток обумовлений режимом роботи устаткування , продуктивністю машин і агрегатів. Це характерно для автоматичних ліній, конвеєрів і потокових ліній з безперервним і точно регламентованим режимом, для робіт на високомеханізованому устаткуванні й апаратурних процесах.
2. Якщо результати праці робітника не можуть бути конкретно виміряні і кількісно виражені (налагодження верстатів, інструктаж).
3. Коли економічно недоцільно стимулювати зростання виробітку понад оптимально передбачений технологічними параметрами, а також коли перевиконання цих норм може досягтися через порушення робіт, а відтак і продукції. До таких робіт належить випробування продукції, остаточне доведення і здавання ВТК, термічне оброблення і металопокриття виробів.
За простої почасової системи розмір заробітку визначається залежно від тарифної ставки робітника і кількості відпрацьованого ним часу. За способом нарахування заробітної плати почасова оплата буває годинна, денна, місячна.
Ефективнішою системою є почасово-преміальна, за якою оплачується праця як основних, так і допоміжних робітників. За цією системою заробіток робітникові нараховується не тільки за відпрацьований час, а й за досягнення певних кількісних і якісних показників. Кількісними показниками можуть бути відпрацьований час, виконання планових і нормованих завдань, а якісними – здавання продукції з першого подання, підвищення сортності продукції, економія сировини, матеріалів, пального, інструментів, дотримання технологічних режимів тощо.
На багатьох підприємствах широко застосовується почасова – преміальна система з нормованими завданнями. Робітники – почасовики преміюють за виконання установлених їм нормованих завдань.
У разі застосування цієї системи до кожного робітника доводиться конкретне змінне або місячне завдання (в штуках, нормо-годинах або гривнях) і результати враховуються під час нарахування премій за даний період. Уведення цієї системи супроводжується посиленням нормування праці, впровадженням технічно - обґрунтованих норм і нормативів чисельності.
Розцінки і їх види
Розцінки бувають індивідуальні і колективні.
Індивідуальна відрядна розцінка визначається двояко: для тих виробництв, в яких за характером виробничого процесу застосовуються норми виробітку – діленням погодинної або денної тарифної ставки, яка відповідає певному розряду виконаної роботи, на погодинну або денну норму виробітку, а там, де застосовуються норми часу, - множенням погодинної тарифної ставки на норму часу.
Для розрахунку відрядної розцінки застосовується тарифна ставка, яка відповідає розряду роботи, а не розряду, присвоєному робітникові. Відрядна розцінка визначається за формулами:
1. для виробництв, де застосовуються норми виробітку:
,
де,
Т – погодинна або денна тарифна ставка, яка відповідає розряду даної роботи;
Нвир – норма виробітку за одиницю часу;
2. для виробництв, де застосовуються норми часу:
,
де,
Нч – норма часу, хв.
Колективна відрядна розцінка визначається за формулою:
,
де,
∑Т – сума тарифних ставок бригади, грн.;
Нбр – бригадна норма виробітку.
Другий варіант розрахунку колективної відрядної розцінки заснований на калькуляції трудомісткості виконуваної роботи. У даному разі колективна відрядна розцінка визначається за формулою:
Рк = ∑Т * ∑Зтр,
де,
∑Т = Т1 + Т2 + Т3 + ... + Тn – сума тарифних ставок, які відповідають розряду робіт, грн.
∑Зтр = Зтр1 + Зтр2 + Зтр3 + ... + Зтрn – сума трудових затрат за нормами по кожному розряду.
Задачі.
№1. Визначити чисельність робітників на підприємстві у плановому році; якщо обсяг виробництва нормативної чистої продукції (НЧП) у базовому році 4845 тис. грн. (у плані передбачається її зростання на 6%), а плановий виробіток на одного робітника 4200 грн. НЧП на рік.
Рішення.
Чисельність робітників у плановому році = ,
де, ОП – обсяг продукції на запланований період;
Вр – виробіток на одного робітника у плановому періоді.
ОП =
Чисельність робітників у плановому році =
№ 2. Бригада виконала акордне завдання за 21 день замість 24 днів. Прямий відрядний заробіток за акордним завданням становить 635 грн. При цьому економія матеріальних ресурсів становить 120 грн. Розрахувати загальну суму заробітної плати бригади, якщо за виконання завдання (за вказаний термін) виплачується премія 10% відрядного заробітку, а за кожний день скорочення терміну по 0.5% заробітку. Премія за економію матеріальних ресурсів становить 30% зекономленої суми.
Рішення.
Прямий відрядний заробіток за акордним завданням = 635 грн.;
Премія за виконання завдання у вказаний термін = ;
Премія за економію матеріальних ресурсів = ;
Премія за скорочення терміну виконання завдання = ;
Загальна сума заробітної плати = 635 + 63.5 + 36 + 9.53 = 744.03 грн.
№3. На підприємство впливають наступні фактори:
1. модернізація технологічного обладнання – продуктивність праці зросла на 11%;
2. реалізація планів НОП – зменшені втрати робочого часу з 15 до 12%;
3. підвищення коефіцієнту змінності (питома вага основних робітників у загальній чисельності) збільшилась з 49 до 50.5%.