7. перевірка засвоєння учнями введеного нового поняття і його застосування.
Знання і застосування на практиці етапів формування і розвитку біологічних понять на конкретному уроці має для учителя суттєве значення. Це дозволяє вибрати найбільш ефективне поєднання методичних прийомів організації розумової діяльності учнів у відповідності із задачами уроку.
Урок формування нових понять має структуру відповідно названим етапам.
Розвиток загальнобіологічних понять від уроку до уроку всередині курсу і від курсу до курсу визначає необхідність включення в той чи інший урок окремих етапів в залежності від логіки роботи вчителя.
Правильно поставлені виховні завдання уроку, які вирішуються на основі розвитку системи біологічних понять, дозволяють вчителю встановити зв’язки нового матеріалу з раніше вивченим в процесі систематичного розкриття все нових границь основоположних загальнобіологічних понять, сформувати світогляд учнів, направити їх на суспільно корисну діяльність на навчально-дослідній ділянці, орієнтувати вибір професії.
“Современный урок биологии: Пособие для учителя” (В. Максимова, Г. Ковалёва,
Г. Чередеева, “Просвещение”, 1985 г. – 159 стр.
§ 2 Проаналізувавши підручник В. Корчагіної “Біологія” (6-7 кл.), 1989, ми виділили зміст екологічних понять в темах:
1. Загальне ознайомлення з квітковими рослинами.
2. Корінь.
3. Пагін.
4. Квітка і плід.
5. Насінина.
6. Рослина – цілісний організм.
7. Квіткові рослини.
8. Розвиток рослинного світу.
9. Рослинні угруповання.
Група екологічних понять за змістом. (табл. 1):
“Первинні уявлення про залежність росту, розвитку і тривалості життя рослини від умов місця знаходження”.
“Пристосування до розповсюдження плодів і насіння”.
“Осінні явища в житті рослин”.
“Вплив поживних речовин на ріст і розвиток рослин”.
“Видозміни коренів”.
“Пристосування рослин до кращого використання світла:
- прикореневі розетки;
- листкова мозаїка”.
“Видозміни листків”.
“Листопад”.
“Видозміни пагонів”.
“Пристосування рослин до запилення комахами”.
“Пристосування рослин до запилення вітром”.
“Самозапилення”.
“Штучне запилення”.
“Умови проростання насіння”.
“Середовище існування рослин. Вплив різних факторів середовища на рослинність”.
“Рослини – супутники. Ланцюги живлення”.
“Вплив людини на рослинність”.
“Рослинні угруповання”.
“Ярусне розчленування рослини”.
“Симбіоз”.
Корчагіна В.О.
Біологія Рослини, бактерії, гриби, лишайники.
Підручник для 6-7 класів середньої школи
Київ “Радянська школа” 1989
| № п/п | Навчальна тема | Екологічне поняття (назва) | Зміст екологічного поняття |
І | Загальне ознайомлення з квітковими рослинами | Первинні уявлення про залежність росту, розвитку і тривалості життя рослини від умов місця знаходження. Пристосування до розповсюдження плодів і насіння. Осінні явища в житті рослин. | Пристосування до розповсюдження плодів і насіння вітром:- волоски (тополя)- парашутики (кульбаба)- крилоподібні вирости (клен, береза)- рослини перекотиполеПристосування до розповсюдження плодів і насіння водою:- легкість насіння, не тоне в воді (вільха, кокосова пальма)Пристосування до розповсюдження плодів і насіння тваринами і людиною:- шипи- зубчики- соковиті плодиУтворення багато насіння (мак, огірок-пирскач) |
ІІ | Корінь.а). Грунт, його значення для життя рослин. Добрива. | Вплив поживних речовин на ріст і розвиток рослин.Видозміни коренів. | Грунт визначає тип рослинності. Всі рослини залежно від наявності в грунтах поживних речовин поділяються:- еутрофи – рослини вимогливі до наявності в грунті поживних речовин;- оліготрофи – зростають на бідних грунтах, що мають дуже мало поживних речовин і відрізняються високою кислотністю;- мезотрофи – ростуть не середніх за наявністю поживних речовин у грунтах;- рослини-індикатори:-на кислих грунтах – щавель, хвощ, редька дика;-нейтральні грунти – дуб;- галофіли – засолені грунти – солонець;-пристосування до вмісту в грунті цинку - гальмейська фіалка (при наявності цинку в грунті змінює забарвлення з рожевого на синій;-нітрофіли – рослини пристосовані до наявності в грунті азоту;-кльцієфіли – наявність кальцію;-кальцієфоби – уникають грунту багатого вапном;-псамофіли – рослини ,що ростуть на піщаних грунтах;-літофіли – ростуть на камені і скелях.Азот – посилює ріст стебел і листків.Фосфор – прискорює достигання плодів, підвищує холодостійкість рослин.Калій – посилює ріст коренів, цибулин, бульб, підвищує також холодостійкість рослин.- коренеплоди (для запасання поживних речовин);- кореневі бульби (потовщення бічних або додаткових коренів);- додаткові корені – зачіпки (прикріплення до опори). |
ІІІ | Пагін.Видозміни листків. Листопад. Видозміненні погони. | Пристосування рослин до кращого використання світла:- прикореневі розетки;- листкова мозаїка.Видозміни листків Листопад Видозміни погонів | Без світла неможлива фотосинтезуюча діяльність зелених рослин. Інтенсивність освітлення, яка буває неоднаковою в різні місяці вегетаційного періоду також відіграє важливу роль в житті рослин.Рослини на нашій планеті ростуть в різних світлових умовах. Тому у рослин в процесі природного добору виникли численні пристосування. За відношенням до світла рослини поділяють на 3 основні групи:І. Світлолюбні (геліофіти)ІІ. Тіньолюбні (суіофіти)ІІІ. ТіньовитриваліСпіввідношення дня і ночі також відіграє велике значення:- рослини короткого дня - рослини довгого дня- рослини проміжного типу- колючки- опушення- восковий наліт- невелика кількість продихів- вусики- м’ясисті листки для запасання води- це пристосування рослин до меншого випаровування восени і взимку.- прямостояче;- повзуче;- чіпке;- витке;- кореневище;- бульба;- цибулина. |
IV | Квітка і пліда) перехресне запилення комахами, вітром.б) штучне запилення | Пристосування рослин до запилення комахами:Пристосування рослин до запилення вітромСамозапиленняШтучне запилення | - великі одиночні квіти;- зібрані в суцвіття дрібні квітки;- яскраве забарвлення пелюсток віночка або листочків простої оцвітини;- нектар і аромат.- рослини ростуть великими скупченнями;- достигає багато пилку;- пилок легкий;- раннє цвітіння до розпускання листків;- висока приймочка;- пилок з пиляків потрапляє на приймочку тієї самої квітки. Самозапилення найчастіше відбувається в ще нерозкритій квітці.Для виведення нових сортів і підвищення врожайності використовують штучне запилення. |
V | Насінинаа) умови проростання насіння | Умови проростання насіння | - вода;- повітря;- тепло;По відношенню до тепла розрізняють дві групи:- холодостійкі;- теплолюбніЧерез запізнення с висіванням насіння цих рослин знижується врожай. Враховуючи це, теплолюбних рослин треба висівати якомога швидше, як тільки грунт нагріється до 10-12 °С. Пізніше насіння потрапить в теплий але сухий грунт і проростатиме повільно, що знизить урожай. Для рослини важлива також глибина загортання насіння, яка залежить від властивостей грунту (піщані, глинисті та ін.). |
VI | Рослина – цілісний організм.а) екологічні фактори неживої, живої природи і пов’язані з діяльністю людиниб) взаємозв’язок рослин із навколишнім середовищемВзаємозв’язок рослин із факторами живої і неживої природи на прикладі рослин лісу Пристосування рослин до сумісного життя в лісі.Лишайники. | Середовище існування рослин. Вплив різних факторів середовища на рослинність. рослини-супутники, ланцюги живленняВплив людини на рослинністьРослинні угруповання Ярусне розчленування рослин.Симбіоз. | Для життя рослин потрібні певні умови. Умови життя залежать від впливу різних факторів природи. Дуже важливу роль у житті рослин відіграють фактори неживої природи:- світло (для утворення хлорофілу)- тепло- вода (входить до складу рослини, без неї не можуть рухатися по рослині поживні речовини, не відбувається фотосинтез, рослина не перегрівається)Потреба у воді різних рослин не однакова. Деякі рослини накопичують в:- стеблах (кактус)- листках (молодило)- особливих здутостях на коренях- кисень (дихання)- вуглекислий газ (фотосинтез)- мінеральні речовини (азот, фосфор, калій та інші)- тварини (живляться рослинами, запилюють, розносять плоди і насіння)- рослини (великі рослини затінюють малі, використовуються як опора)У свою чергу рослини впливають на навколишнє середовище:- вбирають вуглекислий газ;- виділяють кисень;- зволожують повітря;- змінюють склад грунту;- захищають грунт від руйнування (коренева система);- лісові насадження захищають від суховіїв;- осушення заболочених територій.- осушення боліт;- зрошування земель;- виведення стійких сортів рослин;- розповсюдження рослин.Всі рослини рослинного угруповання пристосовані до особливих умов спільного життя, які складаються в цьому угрупованні. У кожному рослинному угрупованні є рослини, які найбільше впливають на навколишню територію (наприклад: у ялиновому лісі - ялина). Вона створює велику тінь і виснажує грунт кореневою системою.Угруповання рослин складаються поступово протягом багатьох тисячоліть. У результаті різні види рослин в угрупованні пристосовуються до спільного життя, що називають – ярусним розчленуванням. Завдяки ярусності збільшується кількість рослин на одиницю площі, краще використовуються ресурси місцезростання. Освітленість у лісі зменшується з кожним ярусом, через це в нижніх ярусах живуть найбільш тіневитривалі рослини. Ярусами можуть розміщуватись і корені рослин. Підземна ярусність віддзеркалювання надземної. Вільно уживатися в одному угрупованні різним рослинам допомагає також неодночасний розвиток:- раннє цвітіння.Природна заміна рослинних угруповань може зумовлюватись змінами:- клімату;- грунтоутворення;- життєдіяльність самих рослин.Під впливом цих причин у рослинному угрупованні можуть з’являтись нові види рослин і зникати ті, що жили раніше. Наприклад: при заростанні озер – утворюються болота з характерною для нього рослинністю та ін.Симбіоз – (від грецького “співжиття”) форма тривалого співжиття організмів різних видів, при якій обидва організми мають якусь користь від співжиття. |
| § 3 Методика формування екологічних понять | |||
| № п/п | Екологічне поняття | Методи і прийоми формування | Обладнання |
І | Загальне ознайомлення з квітковими рослинами1. Розповсюдження плодів і насіння у природі. Осінні явища в житті рослин (комбінований урок).2. Ознайомлення з квітковими рослинами різних місць зростання, з осінніми явищами в житті рослин, зі способами розповсюдження плодів і насіння, правила поведінки в природі. | Словесний метод:розповідь з елементами бесіди,Наглядні методи:демонстрування кінофільму:“Осень в жизни растений”, муляжів плодів, колекції насіння, гербарію “осіннє забарвлення листків”.Ведення календаря природи і фенологічні спостереження.- екскурсія в природу:а) словесний метод: розповідь з елементами бесідиб) наглядний метод:фенологічні спостереження за зміною забарвлення листків на дерева і кущах.Самостійна робота учнів за завданнями. | - муляжі плодів;- колекція насіння;- кінофільм “Осень в жизни растений”;- гербарій “Осіннє забарвлення листків”;- таблиці- папка для гербаризації;- коробка для плодів і насіння;- зошит та олівці |
ІІ | Корінь.1. Грунт, його значення для життя рослин. Добрива (комбінований урок)а) які бувають рослини по відношенню до грунту;б) вплив добрив на ріст, розвиток та врожайність рослин;в) підвищення врожайності культурних рослин.2. Видозміни коренів | Вивчення нового матеріалу у розповіді вчителя з елементами бесіди про органічні та мінеральні добрива, демонстрування колекції добрив. Розповідь вчителя про вплив добрив на ріст, розвиток та врожайність рослини, досягнення науки і передової практики у підвищенні врожайності культурних рослин. Матеріал про підживлення рослин учні опрацьовують самостійно за підручником.- словесний метод:розповідь з елементами бесіди- наглядний метод:демонстрування ко-ренеплодів культурних рослин- таблиці | - гербарій рослин;- колекція мінеральних добрив;- таблиця.- коренеплоди культурних рослин- таблиця “Видозміни коренів” |
ІІІ | Пагін.
| - словесні методи:розповідь з елементами бесіди- наглядні методи- словесний метод: розповідь з елементами бесіди- наглядний метод: розпізнавання та пояснення видозмін листків кімнатних рослин, робота з малюнками 57-59 підручника, використання гербарію, репродукції картин, фрагментів кінофільмів.Самостійна робота учнів з підручником (значення листопаду в житті рослин).- словесні методи за допомогою розповіді вчителя та елементами бесіди,- використання технічних прийомів- лабораторна робота. | - картки і фотографії і фотографії розміщення листків на пагонах- таблиця- кімнатні рослини;- фотографії рослин із видозміненими листками;- гербарій “Осіннє забарвлення листків”;- репродукція картин із зображенням осіннього пейзажу;- кінофільм “Сезонные изменения в жизни растений”.- бульби картоплі, кореневища пирію, хвоща, неприрослі і прирослі цибулини цибулі, сірники, нитки, розчин йоду, лупи, скельця, таблиця. |
IV | Квітка і плід.
| Вивчення нового матеріалу у бесіді, спираючись на спостереження учнів у природі, аналіз малюнків, таблиць, демонстрування кінофрагменту з поясненням вчителя.Демонстрування квітучої ліщини, розповідь про інші вітрозапильні рослини.Самостійна робота учнів: заповнення таблиць.Вивчення нового матеріалу у розповіді вчителя про техніку штучного запилення, показ її на живій рослині та схематичному малюнку на дошці.Закріплення методом розповіді учнів про штучне запилення рослин на шкільній навчально-дослідній ділянці та в теплиці. | - кілька пагонів ліщини, поставлених у воду за 3-4 тижні до уроку;- гербарій рослин з яскравими віночками;- таблиця;- кінофрагменти “Опыление растений насекомыми”, “Перекрёстное опыление растений с помощью ветра”.- гербарій самозапильних рослин;- малюнки самозапильних рослин;- моделі квітки гороху або льону. |
V | Насінина.
| - словесний метод: розповідь з елементами бесіди;- використання технічних прийомів;- фенологічні спостереження учнів за проростанням дводольних рослин. | Таблиці |
VI | Рослина – цілісний організм.
| Узагальнення знань про значення навколишнього середовища для життя рослин; експериментальні докази впливу кожної з умов на ріст і розвиток рослин, засоби забезпечення умов нормального росту та розвитку рослин, що використовуються людиною.Бесіда про умови життя рослин, заповнення відповідної схеми. Демонстрування результатів дослідів щодо з’ясування значення води, мінеральних речовин, світла, тепла для рослин, обговорення питань про роль цих факторів у життєдіяльності рослин.Вивчення нового матеріалу у розповіді вчителя про взаємозв’язки рослин у лісі, показ типових рослин та рослин-супутників, взаємозв’язків рослин із тваринами і мікроорганізмами.Заповнення таблиці (самостійно).Словесний метод: розповідь з елементами бесіди з використанням технічних прийомів;Самостійна робота учнів по заповненню таблиці.Словесний метод: розповідь з елементами бесіди з використанням технічних прийомів.Узагальнення вивченого матеріалу у бесіді про зміни угруповань під впливом грунтово-кліматичних умов, формування висновку про взаємозв’язок живої і неживої природи; наведення прикладів позитивного і негативного впливу господарської діяльності людини на рослинні угруповання. Підведення до висновку про значення закономірностей існування угруповань для раціонального використання природних багатств. Наведення прикладів із місцевого навколишнього середовища.Бесіда про рідкісні рослини нашої місцевості з використанням власних спостережень та кадрів кінофільму.Підсумкова бесіда.Екскурсія в природу словесний метод: - вступна бесіда, самостійна робота на карткахнаглядний метод:- фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин навесні;заповнити календар природи. | - результати дослідів по вирощуванню рослин у різних умовах;- гербарій ранньоквітучих рослин, що потребують охорони.- гербарій рослин, типових для місцевого лісу;- малюнки тварин нашої місцевості;- схематичне зображення зв’язків рослин і тварин з неживою природою.- гербарій рослин лісу- гербарій та малюнки степових рослин- Червона книга;- Червона книга України;- Кінофільм “Охрана природы”;- стенд у біологічному кабінеті “Охорона природи”.- картки для проведення самостійної роботи;- блокноти;- олівці. |
VII | Лишайники. Симбіоз. | Формування поняття про симбіоз за допомогою малюнків на дошці і в підручнику використовується словесний метод і наглядний метод. | - малюнки;- таблиці. |
Важливою умовою підвищення якості засвоєння школярами знань і оволодіння уміннями складається в забезпеченні вчителем активної пізнавальної діяльності учнів.