Одним із ефективних засобів вирішення проблеми навчання іншомовного спілкування, а саме, засобом створення мотивів до спілкування, є навчальні ігри або ігрові вправи. Під ігровою вправою (ІВ) ми розуміємо таку вправу, метою якої є формування, вдосконалення та розвиток навичок і вмінь учнів у різних видах мовленнєвої діяльності шляхом багаторазового й різноманітного виконання мовленнєвих або мовних дій (операцій), які стають особистісно значущими для суб'єкта навчання, оскільки є вмотивованими участю в ігровій діяльності. Ігрові вправи мають великий методичний потенціал: вони забезпечують мотивацію навчальної діяльності, створюють емоційну та позитивну атмосферу навчання, сприятливі умови для колективної взаємодії під час виконання ігрових та навчальних завдань.
Ігрові вправи, що використовуються у навчанні іноземної мови, повинні відповідати дидактичним вимогам, а саме, реалізувати принципи свідомості, розвиваючого навчання, позитивного емоційного фону, посильної трудності, загальнометодичним вимогам, що співвідносяться з методичними принципамиінтенсивного навчання іноземної мови, а саме, особистісно-орієнтованого спілкування, особистісно-рольової організації навчального матеріалу та навчального процесу. Колективної взаємодії, концентрованості процесу навчання; окремим методичним вимогам, що визначаються кінцевими та проміжними цілями навчання даного виду мовленнєвої діяльності або співвідносяться з конкретними завданнями певного етапу навчання.
Досліджуючи процес формування навичок говоріння, необхідно висунути ще дві вимоги щодо використання ігрових вправ у навчальному процесі в середній школі: систематичного використання ігрових вправ як складової частини загальної системи вправ і комплексного використання ігрових вправ, які реалізуються шляхом поєднання програми розвитку однієї навички з програмою формування інших навичок, коли вправи з різних комплексів можуть успішно застосовуватись на одному уроці, або об'єднуватись в одну вправу як її елементи.
Існує загальна класифікація ігрових вправ на основі ієрархії з восьми науково обгрунтованих критеріїв. Ці критерії класифікуються:
• За метою:
Ігрові вправи для формування мовленнєвих навичок (лексичних, граматичних, слуховимовних, вимовних, орфограічних, графічних) та ігрові
вправи для розвитку мовленнєвих умінь (аудіювання, говоріння в монологічній/діалогічній формі, читання, письма, перекладу);
• За рівнем комунікативності:
Комунікативні ігрові вправи, умовно-комунікативні ігрові вправи та не комунікативні ігрові вправи;
• За спрямованістю навчальної дії на отримання або видачу інформації:
Рецептивні ігрові вправи, репродуктивні ігрові вправи та продуктивні ігрові вправи;
• За ступенем керування діями учасників:
Ігрові вправи з повним керуванням, ігрові вправи з частковим керуванням та ігрові вправи з мінімальним керуванням;
• За наявністю рольового компонента:
Ігрові вправи з рольовим компонентом та ігрові вправи без рольового компонента;
• За наявністю елемента змагання (на особисту/командну першість) та ігрові вправи без елемента змагання.
• 3 урахуванням рухливості:
Рухливі та статичні ігрові вправи;
• За використанням предметів:
Ігрові вправи з предметом та ігрові вправи без предметів.
Наявність багатьох критеріїв, що організовані ієрархічно, дозволяє характеризувати будь-яку ігрову вправу з різних сторін.
Опрацювання навчального матеріалу в мовних іграх є особливо актуальним для засвоєння граматичного аспекту мовлення: в будь-якій мові існує безліч явищ, при оволодінні якими неможливо уникнути тривалого вправляння на рівні форми (а саме це забезпечує бажану нормативність мовлення).
Граматичні ігри не є винаходом інтенсивності методики. Вони активно використовуються також в "традиційних" технологіях, адже їх доцільність та методичний потенціал усвідомлені вже давно.
Мовні вправи з ігровою мотивацією завдяки цікавості та унаочнення активізують образне мислення дитини. В.З.Вересаев згадував, що, коли йому доводилося заучувати неправильні латинські дієслова, він намагався їх обігрувати. Дієслова перетворювались в його уяві на воєнні бастіони, і він повторював їх доти, доки фортеці не були зруйновані. Таким чином форми ігрової діяльності дозволяють зробити значення речей більш явним для дитини. За допомогою ігор діти наближають до себе сенс цих речей.
Реалізація двопланового підходу до організації граматичних ігор ( перший план - правила будь-якої, навіть немовної, гри, другий план - її мовний зміст) вносить елемент розваги, радість, зацікавленість, азарт у певні монотонні моменти навчальної діяльності і забезпечує можливість аналізу та узагальнення практично будь-якого граматичного явища у найпридатніші для дитячого колективу формі.
Активне використання граматичних вправ-ігор не тільки відповідає віковим психофізіологічним особливостям дітей 10-13 років (здатність до цілеспрямованої свідомої навчальної діяльності, більш складного аналітико-синтетичного сприйняття дійсності, збереження конкретності та образності мислення, його яскраве емоційне забарвлення, велика потреба в наочності, фізичних руках), але й сприяє розвитку логіко-аналітичного мислення, що прискорює процес оволодіння граматичними абстракціями іноземної мови.
Як свідчать результати експериментального дослідження, подвійний інтенсифікуючий ефект вправлення ігор полягає також у тому, що вони не тільки підвищують нормативність мовлення, але й скорочують час на виконання певної кількості умовно-комунікативних вправ, необхідних для досягнення бажаного рівня граматичної коректності. Отже, у цих вправах формуються мовні граматичні навички, які позитивно впливають на становлення мовленнєвих навичок.
Ігри поділяються на "готові", які використовуються у притаманній їм формі, але наповнюються необхідним навчальним змістом, і такі,що спеціально створюються вчителем. Прикладами першої групи є доміно чи лото (тренування неправильних дієслів), карти (відмінювання дієслів в одній або кількох часових формах) тощо. Другу групу можна проілюструвати такими прикладами: складання фраз із слів, написаних на окремих картках, у змаганні двох команд, відновлення частин слів, речень у "зв'язному тексті", який презентується групі у вигляді "старовинного рукопису", "пошкодженого дощем листа"; граматична розшифровка телеграм; усвідомлення та опрацювання порядку слів у реченні за допомогою кольорових кутків при закріпленні кожного кольору за певним членом речення і ігри типу "снігової кулі" на засвоєння парадигми дієслів; рухливі ігри, що супроводжуються мовленнєвих діями; ігри з м 'ячем.
Слід зазначити, що питання про роль, місце та процедуру проведення граматичних ігрових вправ в навчанні можна вважати достатньо дослідженим, тому актуальною є практична розробка (або добір) мовних ігор для того чи іншого рівня.
В даній статті запропоновані навчальні драматичні ігри для позакласних занять англійської мови. Вони допоможуть учням оволодіти навиками спілкування. Для навчальних цілей важливо уміло пов’язати характер драматичної гри з рівнем знання іноземної мови і направити дії учнів на визначений рівень творчої активності.
Ці ігри повинні:
- навчити учнів уживати мовленнєві зразки підвищеної складності;
- створити природну ситуацію для вживання мовленнєвого зразка;
- розвивати мовленнєву активність і самостійність учнів;
Граматичні ігри містять найважливіший граматичний матеріал – дієслова to be, to have, may, can, must; конструкції there is, there are, часові форми дієслів груп Indefinite, Continuous, Perfect; умовний спосіб; непряму мову. Розглянемо деякі граматичні ігри.
На першому етапі навчання творчість учня проявляється переважно в його відтворюючій активності, для якої характерно оволодіння навиками і умінням за зразком. На цьому етапі достатньо внести в заняття елемент несподіванки, щоб відтворення уже знайомого матеріалу набуло емоційне забарвлення, стало ситуативно важливим і, відповідно, творчим. Ігри, які належать першому рівню активності – рівню творчого відтворення, пропонується використовувати на початковому етапі навчання іноземній мові чи під час первинного засвоєння теми на будь-якому етапі.
Наступний, другий, рівень творчої активності учнів – творча інтерпретація – характеризується умінням використовувати засвоєний матеріал в нових ситуаціях. Це дуже важливий етап роботи, так як досить часто, вивчивши конкретний граматичний чи лексичний матеріал на уроці, учень не здатний використати його ні в одній із життєвих ситуацій. Для третього рівня творчої активності учнів – творчого відбору і використання мовного матеріалу в запропонованій ситуації – характерний самостійний пошук вирішення мовних задач. Найвища творча активність учнів на уроках іноземної мови проявляється в тому, що вони можуть використовувати увесь засвоєний лексичний і граматичний матеріал для вирішення комунікативних завдань. Такі завдання можуть бути поставлені в основу драматичних ігор на заключній стадії вивчення теми і особливо рекомендується для використання на середньому і заключному етапі вивчення. У відповідності з трьома рівнями творчої активності учнів ми виділили три види драматичних ігор:
- ігри на рівні творчого відтворення;
- ігри на рівні творчої інтерпретації:
- ігри на рівні творчого відбору і використання мовного матеріалу в запропонованій ситуації.
В даній статті змальовано ряд драматичних ігор на рівні творчого відтворення і на рівні творчої інтерпретації для початкового етапу навчання.
Гра 1
Вчитель (чи ведучий) пропонує одному з учнів назвати будь-яку букву англійського алфавіту. Учень, що сидить поряд, повинен швидко назвати букву, що йде наступною за названою в алфавітному порядку. Потім учитель звертається до іншого учня з тим же проханням, сусід по парті називає наступну букву і т.д. Гра проводиться в швидкому темпі. Можна встановити ліміт часу. Учень, який не зміг швидко і правильно назвати букву, вибуває з гри. Виграє той, хто ні разу не помилився.