Актуальність теми (стр. 5 из 8)

Кількість землевласників та землекористувачів.

РОКИ	Господарства суспільного сектора.	У тому числі		Особисті підсобні господарства населення.	Фермерські господарства.
		Колективні.	Державні
1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998	14010 14203 15081 15482 15609 15730 15739	9351 9575 9722 9977 10356 11299 12876	4659 4718 5359 5485 5253 4440 2863	9763079 10679714 10860812 11056874 11249196 11433123 11534200	2687 17474 30344 34692 34778 35353 35927

Провідною ланкою у сільському господарстві є колективні підприємства. За вказаний період відбулися суттєві зміни у використанні сільськогосподарських угідь та їх структурі по конкретних землекористувачах (мал.№ ).

Серед найважливіших напрямів аграрної реформи чи не найголовнішим є реформування земельних і майнових відносин власності на засоби виробництва, що є базою для створення ринкового середовища в агропромисловому комплексі. Зокрема, вже розпайьована земля майже в 11 тис. недержавних сільськогосподарських підприємствах, що становить 99% від їх наявності, в 96,5% господарств одержали сертифікати на земельну частку (пай) 5,6 млн. громадян

Тільки в 1994-1995рр. питання аграрної реформизайняли належне місце в державній діяльності уряду. Такий стан не випадковий.До цьогоперетворення немали чіткої програми. Земельна реформа не була елементом економічної політики.

Динаміка змін у володінні та землекористуванні с/г угіддями.

1990р.

1998р.

Все залежало від рішень голів колгоспів, які діяли виходячи із свого ставлення або ринкової форми організації аграрної сфери. Тому аграрна реформа, особливо в частині земельних відносин, розвивалась дуже мляво, а сільськогосподарське виробництво в більшості господарств скорочувалось. Продовжує поглиблюватись криза фінансового забезпечення товаровиробників, платежів.

Природа ринкової економіки така, що її основою залишаються закони товарного виробництва, рух капіталу і в тому числі землі як особливої йього форми. Проте умови для цього не створені. В сільське господарство надходять обмежені капітальні вкладення. А щоб Україна виробляла конкурентоздатну сільськогосподарську продукцію для зовнішнього ринку, потрібно вкласти в сільське господарство не один десяток мільярдів гривень.

На території Тернопільської області утворено 665 нових формувань ринкового типу, з них 366 приватних підприємств; 257-товариств, кооперативів, фермерських господарств. 11216 громадян отримали ділянки в розмірі паю з видачею державного акта. Договори оренди уклали 77 відсотків власників права на земельну частку (пай).Обласна рада висловлює занепокоєння повільними темпами весняно-польових робіт та спадом виробництва продукції сільгоспвиробниками. Усім ланкам, причетних до реформування агропромислового виробництва, слід сприяти реформованим структурам у завершенні до 20 травня 2000 року організаційних заходів щодо їх реєстрації як суб’єктів господарської діяльності;створювати умови для безперешкодного отримання громадянами належних їм земельних та майнових паїв; давати оцінку тим керівникам та посадовим особам, які не виконують вимог нормативних актів щодо спрощення процедури виходу членів сільськогосподарських підприємств із складу господарств з належними їм земельними та майновими паями; не забезпечують виділення єдиним масивом земельних ділянок групам власників за їх бажанням.

Табл.№

Реорганізація колективних сільськогосподарських підприємств, складання схем поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) в Тернопільській області станом на 01.05.2000р.

Назва територіальних адміністративних-одиниць.	Кількість КСП , землі яких розпайовано.	Реформовано сільгосп-підприємств	Створено нових агроформувань ринкового типу	З них					Зареєстровано нових формувань.
				Приватних підпр.	ТзОВ	С/г кооперативів.	Селянсько- фермерських господарств	Інших суб’єктів господарств.
Бережанський	21	21	22	14	7	1	22
Борщівський	36	36	39	10	28	1	39
Бучацький	39	39	44	5	39	44
Гусятинський	40	40	50	12	38	50
Заліщицький	32	32	41	17	21	3	39
Збаразький	36	36	42	35	6	1	43
Зборівський	48	48	53	10	35	5	1	2	51
Козівський	33	33	34	29	4	1	34
Кременецький	30	30	39	5	26	8	39
Лановецький	28	28	29	2	21	3	21
Монарстицький	23	23	25	17	8	25
Підволочиський	34	34	34	22	7	3	2	34
Підгаєцький	22	22	19	15	2	2	19
Теребовляський	44	44	56	27	28	1	56
Тернопільський	36	36	43	27	15	1	43
Чортківський	37	37	45	45	45
Шумський	31	31	50	10	33	1	4	2	49
М.Тернопіль
Всього по області	570	570	665	257	366	19	10	13	653
Відповідно до Указу Президента України від 12 квітня 2000 року №584/2000 “Про забезпечення економічних інтересів і соціального захисту працівників соціальної сфери села та вирішення окремих питань ,що виникли в процесі проведення земельної реформи”: - виділити до 1 листопада 2000 року із земель запасу та резервного фонду земельні ділянки і надати їх у користування особам, які працюють у соціальній сфері та проживають у сільській місцевості, для ведення особистого господарства;- визначити до 1 червня 2000 року ,залежно від площ земель запасу та резервного фонду на території кожної сільської (селищної) ради, граничні розміри земельних ділянок, які відповідно до законодавства можуть бути надані у користування працівникам соціальної сфери села та пенсіонерам з їх числа для індивідуального або спільного ведення особистого підсобного господарства.

В Україні відбулася демонополізація даржавної власності на землю і передача її у колективну власність сільськогосподарським підприємствам як суб’єктам господарювання. Але реалізація другого етапу – розподіл земельних угідь між окремими членами КСП у формі майнових і земельних паїв невиправдано зволікається. Там де до цієї справи підійшли серйьозно ,власники паїв почали ініціювати реформування КСП у нові господарські структури, але вже на засадах приватної власності.В результаті ми наблизились до найважливішого етапу аграрної реформи – реформування КСП у нові організаційно-правові форми господарювання на засадах приватної власності та створення сприятливого економічного середовища для їх ефективного функціонування. Внутрішньогосподарські перетворення економічних відносин в колгоспах, які формально перетворені в колективні сільськогосподарські підприємства, тільки починаються. За науковими оцінками, внутрішньогосподарські відносини в них після перетворення в КСП практично не змінилися.

2.2 Реформування виробничих відносин в сільському господарстві.

Здобувши політичну незалежість ,Україна отримала у спадщину надмірно велику кількість соціально-економічних проблем .Булоб помилково нехтувати хоча б однією з них, недооцінюючи її вагомість.І все ж на перше місце серед них життя поставило продовольчу проблему. Саме недостатня забезпеченість в колишньому Радянському Союзі продуктами харчування стала однією з основних причин зростання соціально-економічної напруги в суспільстві, особливо після так званої ”лібералізації” цін.