Плодоовочеконсервна промисловість — це складова частина повідного підкомплексу АПК, що переробляє різноманітну про-.кцію овочівництва та плодівництва. Сировинний фактор у розміщенні підприємств цієї галузі відіграє основну роль. Через це найбільша концентрація плодоовочеконсервного виробництва спостерігається на півдні України. Саме тут, на території Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької областей та Автономної Республіки Крим сформувався спеціалізований район плодоовочеконсервного виробництва. Головні центри — Одеса, Херсон, Сімферополь, Ізмаїл, Мелітополь, Бердянськ. Розміщене це виробництво і в районах Поділля, а також в Черкасах, Житомирській, Полтавській та Донецькій областях.
Ряд галузей харчової промисловості, що переробляють зерно, є складовими частинами зернопродуктового підкомплексу АПК. До них належать борошномельно-круп'яна, хлібопекарська, макаронна, кондитерська, виробництво харчових концентратів, а також технічна переробка зерна на спирт, крохмаль, солод тощо. Розміщуються ці галузі як в районах споживання готової продукції (хлібопекарна, макаронна, кондитерська, борошномельно-круп'яна, крохмале-патокова, спиртова) — переважно в Степових і Лісостепових районах України. Крохмале-патокова промисловість, крім зерна (кукурудза, пшениця, рис), використовує також картоплю. Через це, орієнтуючись на сировину, її підприємства розміщуються і в Поліських районах.
7. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ АПК
За останні роки у сільськогосподарському виробництві України значно загострилися кризові явища: значно знизилися обсяги валової продукції, погіршилося використання природних ресурсів, знизилася родючість грунтів, поглибився дисбаланс між галузями рослинництва і тваринництва. Зменшення поголів'я худоби досягло критичної межі при значному зниженні його продуктивності.
Небезпечною тенденцією є висока спрацьованість машинно-технологічного парку, а відсутність фінансових коштів для здійснення ремонтно-відновлюваних робіт лише погіршує його стан. Для досягнення рівня технологічних потреб не вистачає десятків тисяч різних технічних засобів. Поряд з цим різко погіршилося забезпечення галузей АПК висококваліфікованими кадрами.
У перспективі з метою подолання кризових явищ в агропромисловому комплексі України поряд із заходами щодо прискорення аграрної реформи та розвитку інфраструктури аграрного ринку передбачається посилення державного регулювання щодо фінансового стану підприємств.
Здійснення аграрної реформи в Україні повинно бути спрямоване на створення економічно ефективного агропромислового виробництва, поглиблення ступеня переробки та покращання зберігання сільськогосподарської продукції. З цією метою в програмних документах щодо проведення аграрної реформи передбачається:
формування ринку землі та нерухомості, запровадження системи іпотечного кредитування сільськогосподарських товаровиробників;
фінансування організаційних заходів щодо здійснення аграрної реформи на регіональному рівні, післяприватизаційна підтримка розвитку реформованих господарств, створення спеціалізованої кон-Ілтингової інфраструктури щодо інформаційного забезпечення;
розвиток мережі інфраструктури сервісного обслуговування, Іготівель, оптової торгівлі;
формування ринків матеріальних ресурсів і капіталу;
ефективне використання наявного земельного фонду;
реформування соціальної сфери села та розбудови її інфра-гтруктури.
У найближчій перспективі будуть здійснені ефективні заходи додо охорони земель, запровадження ґрунтозахисних систем землеробства.
Радикальне вирішення проблеми забезпечення населення Украї-ш основними видами продовольства потребує значного звільнення обсягів їх виробництва на основі фінансової підтримки віт-гчизняного товаровиробника. На сьогодні екстенсивний шлях розвитку сільського господарства практично вичерпався. Тому у подальшому він може здійснюватися лише на основі широкомасштабного впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, докорінної модернізації засобів механізації.
Література
1. Борщевский П.П., Прейгер Д. К., Иванух Р.А. Региональная спе-циализация сельскохозяйственного производства Украинской ССР. — К.: Наукова думка, 1989. — 197 с.
2. Веденичев П. Ф., Пасхавер Б. Й. Аграрний ресурсний потенциал Украинской ССР. — К.: Наукова думка, 1988. — 311с.
3. Иванух Р. А. Природньїе ресурси сельскохозяйственного производства Украинской ССР. — К.: Наукова думка, 1984. — 223 с.
4. Крючков В. Г. Использование земель й продовольственнне ре-сурсьі. — М.: Мьісль, 1987. — 231 с.
5. Лебединский Ю. П., Ганечко Л. А. Продовольственньїй комплекс Украинской ССР. — К.: Наукова думка, 1986. — 253 с.
6. Маракулин П. П. Региональньїе особенности размещения сельскохозяйственного производства. — К.: Наукова думка, 1986. — 212 с.
7. МаслякП. О., Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Слонник-довідник з економіки і соціальної географії світу. — К.: Лібра, 1996. — 328 с.
8. Основи економічної теорії / За ред. С. В. Мочерпого. — К.: Видав. Центр «Академія», 1998. —464 с.
9. Пістун М. Д., Гуцал В. О., Лровотар II. І. Географія агропромислових комплексів. —К.: Либідь. — 1997. — 198 с.
Ю.Ракитников А. Н. География сельского хозяйства. — М.: Мьісль, 1970. —342с.
П.Состояние й охрана земельних ресурсов. — К.: Наукова думка, 1985. —136с.
12. Территориальная организация агропромьішленньгх комплексов. — К.: Наукова думка, 1985. — 304 с.
ІЗ.Шипович Е. Й. География производительньїх сил Украинской ССР. — К.: Вища школа, 1988. — 127 с.