СТРУКТУРА ПОСІВНИХ ПЛОЩ УКРАЇНИ у 1985—1997 рр.,% *
| Показники | 1985 | 1990 | 1995 | 1996 | 1997 | ||||||
| Вся посівна площа | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | ||||||
| Зернові культури | 49,2 | 45.0 | 45,7 | 44,1 | 49,6 | ||||||
| Технічні культури | 11,2 | 11,6 | 12,1 | 12,1 | 11,0 | ||||||
| Картопля і овочебаштанні | 6,8 | 6,4 | 6,9 | 7,1 | 7,2 | ||||||
| Кормові культури | 32,8 | 37,0 | 35,3 | 36,7 | 32,2 | ||||||
* Статистичний щорічник України за 1997 рік. — К.: Українська енциклопедія, 1998. — С. 165.
Посівна площа України в 1997 р. становила 30,3 млн. га. Провідну роль у структурі посівних площ відіграють зернові культури (49,6% всіх посівів). Серед зернових найбільші площі займають посіви озимої пшениці і ярого ячменю.
Друге місце в посівах належить кормовим культурам — 9— 11 млн. га, що становить 32—36,6% від усієї посівної площі.
Третє місце в посівах займають картопля і овочебаштанні культури — 2,1 млн. га, що становить 7% посівної площі України.
Серед галузей рослинництва найважливішою є зернове господарство. Це основа всього сільськогосподарського виробництва. Як кажуть, хліб — усьому голова. Так, від зерна і продуктів його переробки значною мірою залежить і могутність держави, і добробут її населення. Зернове господарство формує продовольчий фонд і постачає фуражне зерно тваринництву, створює резервні державні запаси зерна і дає продукцію на експорт.
Україна належить до країн із значними обсягами виробництва зерна. Хоч вона і виробляє зерна значно менше, ніж найбільші виробники у світі (Китай, США, Індія, Росія), та в Європі вона поступається лише Франції, а в останні роки — і Німеччині.
У табл. 32 наведена динаміка валового збору сільськогосподарських культур (в тому числі зернових) в Україні у 1986—1997 pp. в усіх категоріях господарств.
Виробництво зерна в нашій країні коливається за останні роки від 24 млн. до 50 млн. т. Максимальні валові збори спостерігались в 1978 р. і 1990 р. — 51 млн. т. За останні роки значно зменшилось виробництво зерна і становило: в 1991 р. — 38,6 млн. т, в 1995 р. — 33,9 млн., в 1996 р. — 24,6 млн., в 1997 р. — 35,5 млн. т. Відповідно знизилось і виробництво зерна на душу населення: з 984 кг у 1990 р. до 477 кг в 1996 р. і 702 кг в 1997 р. Як показують розрахунки фахівців, потрібно його виробляти не менш, як 1 — 1,25 т на душу населення, щоб країна могла повністю задовольнити свої потреби в зерні, тобто збирати щорічно не менше 50 млн. т.
ВАЛОВИЙ ЗБІР СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР В УКРАЇНІ
у 1986—1997 pp. (в усіх категоріях господарств)*
| Показники | 1986—1990 (в середньому за рік) | 1990 | 1995 | 1996 | 1997 |
| Зерно (млн. т) | 47,4 | 51,0 | 33,9 | 24,6 | 35,5 |
| Цукрові буряки (фабричні), млн. т | 43,8 | 44,3 | 29,6 | 23,0 | 17,7 |
| Соняшник (млн. т) | 2,6 | 2,6 | 2,9 | 2,1 | 2,3 |
| Льон-довгунець (волокно), тис. т | 110,0 | 108,0 | 48,0 | 18,0 | 9,0 |
| Картопля (млн. т) | 18,0 | 16,7 | 14,7 | 18,4 | 16,7 |
| Овочі (млн. т) | 7,4 | 6,7 | 5,9 | 5,1 | 5,2 |
*Статистичний щорічник України за 1997 рік. — К.: Українська енциклопедія, 1998. —С. 171.
Для нашої країни хліб і хлібопродукти є основою харчування. За останні роки споживання хлібних продуктів на душу населення зросло з 138 кг у 1985 р. до 145 кг у 1993 р. при фізіологічній нормі його споживання 101 кг. У раціоні харчування мешканця нашої країни хліб і картопля становлять 46%, у той час як у американця — 22%.
У цілому продовольчим зерном ми забезпечуємо свої потреби, але не вистачає якісного зерна, сильної і твердої пшениці, круп'яних культур. В зв'язку з цим у вирішенні зернової проблеми пріоритетне значення надаватиметься збільшенню виробництва високоякісного зерна твердих і сильних пшениць, носінні площі під якими мають збільшуватися в степових і лісостепових областях України.
Що стосується фуражного зерна, то його частка становить лише 42% валового збору всього зерна. Ми ще недостатньо збираємо ячменю, зерна кукурудзи, вівса, зернобобових, використовуючи продовольче зерно для фуражних цілей. Для вирішення проблеми забезпечення тваринництва фуражним зерном передбачається в найближчі роки довести його питому вагу у валовому зборі всього зерна до 60—65%.
Протягом останніх років посівна площа під чорновими коливалася від 16 млн. га у 1998 р. до 13,2 млн. га в 1996 р. та 15 млн. га їв 1997р. Національною програмою «Зерно України» передбачаєть-Іся стабілізувати площу посіву зернових культур в межах 15 млн. га, що при урожайності 30—32 ц/га дасть змогу забезпечити валові, збори зерна близько 50 млн. т.
В структурі виробництва зерна більше половини припадає на Іозиму пшеницю. Друге місце за валовим збором посідає ячмінь 1(1/5 збору), на третьому місці знаходиться кукурудза (до 15%), на четвертому — жито (до 4%). За обсягами валового збору їм значно поступаються овес, просо, гречка, рис, зернобобові (табл. 33).
Основна продовольча зернова культура України — озима шениця. її посіви займають 6—7 млн. га, що становить 43% посівів усіх зернових культур (за даними 1997 p.). Яра пшениця використовується в основному як страхова культура, коли доводиться пересівати пошкоджені ділянки озимини. Озиму пшеницю гвисівають восени, вегетує вона до настання холодів, а потім від-: новлює свій ріст навесні. Вона раніше дозріває і має вищу врожайність, проте не витримує сильних морозів. Вегетаційний пе-д — 220—250 днів, потребує мінімальної суми активних температур — 1200—1500°. Вибаглива до грунтів, дає кращі врожаї на багатих поживними речовинами чорноземах, а також на сірих бісових грунтах. Протягом 1990—1997 pp. валовий збір пшениці скорочувався (табл. 6).
ВАЛОВИЙ ЗБІР І СТРУКТУРА ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА В УКРАЇНІ у 1997 p.*
| Сільськогосподарські культури | Валовий збір, тис. т | Структура,% |
| Зерно | 35472 | 100,0 |
| втому числі: пшениця | 18404 | 51,9 |
| жито | 1348 | 3,8 |
| ячмінь | 7407 | 20,9 |
| кукурудза | 5340 | 15,1 |
| овес | 1062 | 2,9 |
| просо | 312 | 0,8 |
| гречка | 405 | 11,2 |
| рис | 65 | 0,2 |
| зернобобові | 1077 | 3,1 |
| інші | 52 | 0,1 |
* Статистичний щорічник України за 1997 рік — К. Українська енциклопедія, 1998. — С. 171.
ВАЛОВИЙ ЗБІР ПШЕНИЦІ В УКРАЇНІ у 1990—1997 pp., млн. т*
| 1985— 1990р. (в середньому за рік) | 1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 |
| 23,5 | 30,3 | 21,1 | 19,5 | 21,8 | 13,8 | 16,2 | 13,5 | 18,4 |
Статистичний щорічник України за 1997 рік. — К.: Українська енциклопедія, 1998. — С. 171.
Отже, природно-кліматичні умови більшої частини України, меншою мірою;— Полісся і Карпат, сприяють вирощуванню озимої пшениці, її посіви зосереджені в степу, де розміщено більше половини її посівної площі в Україні — 3,5 млн. га, 1/3 — в Лісостепу — 2,5 млн. га і найменше в Поліссі — близько 10% і в районах Карпат. Значна концентрація посівів озимої пшениці в Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Кіровоградській, Харківській, Полтавській, Вінницькій, Одеській, Миколаївській, Херсонській областях та Автономній Республіці Крим.
Озима пшениця характеризується високою врожайністю — 30—40 ц/га.
Основне виробництво продовольчого зерна озимої пшениці і надалі буде концентруватись у степовій і лісостеповій зонах, де природні умови сприяють вирощуванню зерна високої якості. Обсяги виробництва пшениці в Поліссі мають визначатися внутрішніми потребами регіонів і господарств. Передбачається на Півдні степової зони та в господарствах Автономної Республіки Крим створення зони товарного виробництва твердої озимої пше-йиці, де щорічно вироблятиметься до 300—350 тис. т зерна. Це дасть змогу забезпечити цією сировиною вітчизняну макаронну круп'яну промисловість. Значна частина цього зерна може бути реалізована на світовому ринку.
Озиме жито — друга важлива продовольча культура, менш вимоглива до грунтово-кліматичних умов, ніж пшениця. Це мо-їозостійка і посухостійка культура, з коротким вегетаційним періодом (80—120 днів), невисокою сумою активних температур (1000—1250°). Вона дає хоч і невисокі, проте стабільні врожаї росте непогано на кислих, бідних поживними речовинами дерно-,о-підзолистих грунтах. Основні її посіви зосереджені в Поліссі, І Карпатах і в деяких (переважно північних) районах Лісостепу.
Під озимим житом зайнято 0,5—0,7 млн. га, при середній урожайності 20 ц/га. Україна отримує близько 1,3 млн. т цієї ультури.
Основними продовольчими круп'яними культурами, що вирощуються в Україні, є гречка, просо і рис. Гречка — цінна куль-ура. Але посіви її порівняно невеликі (0,3—0,4 млн. га) через изьку врожайність (7—10 ц/га), складність очищення тощо. Гречка — тепло- і вологолюбива рослина, що має короткий вегетаціїйний період (76—85 днів). Добре витримує кислі, піщані та орфоболотні грунти. Отже, найбільш сприятливі умови для її вирощування — північні райони Лісостепу і Полісся, де зосереджені основні її посіви. Значно менше її вирощують у степу. В Україні виділяється два ареали з високою концентрацією посівів гречки: