Смекни!
smekni.com

Машинобудівний комплекс України (стр. 2 из 4)

Машинобудування України виникло ще в середині XIXст. Наявність металу, вигідне транспортно-географічне розташуван­ня, зокрема вихід до узбережжя Чорного та Азовського морів, висока концентрація сільськогосподарського виробництва сприя­ли розвитку тут важкого, транспортного і сільськогосподарського машинобудування.

В минулому машинобудування стало провідною галуззю в структурі промислового комплексу України. В 1990 р. його част­ка становила 30% всього промислового виробництва. Важливе місце в ньому зайняли галузі ВПК, які виготовляли 40% вартості продукції машинобудування України і приблизно стільки ж від­сотків вартості продукції ВПК колишнього СРСР. Вищеназвані передумови для розвитку машинобудування визначили місце Украї­ни в загальносоюзному поділі праці. Зокрема, Україна в 1990 р. забезпечувала в структурі виробництва колишнього СРСР: 45% металургійного устаткування, 97% — магістральних тепловозів, майже 50% вантажних вагонів і цистерн, 26% продукції сільсько­господарського машинобудування (в тому числі 100% буряко­збиральних і 100% кукурудзозбиральних комбайнів), 23% трак­торів, 50% землеобробних машин і сівалок.

Сучасні галузева структура і розміщення машинобудування України сформувались за останні десятиліття. Структура цивіль­них галузей машинобудування України наведена в табл. 21.

Таблиця 1

СТРУКТУРА ЦИВІЛЬНИХ ГАЛУЗЕЙ МАШИНОБУДУВАННЯ УКРАЇНИ у 1997 p., %*

Галузі машинобудування Питома вага в то­варній продукції, % Питома вага зайнятих, %
Сільськогосподарське машинобудування і тракторобудування 6,5 7,0
Приладобудування 4,2 6,5
Електротехнічне машинобудування 9,4 8,3
Автомобілебудування 4,0 4,1
Хімічне і нафтохімічне 6,5 4,9
Верстатобудування та інструментальне маши­нобудування 2,5 3,4
Машинобудування для легкої та харчової про­мисловості, виробництво побутових машин 3,7 3,5
Будівельно-дорожне та комунальне маши­нобудування 1,7 1,8
Гірничо-шахтне і гірничо-рудне машино­будування 5,0 3,1

' За даними Держкомстату України.

Машинобудування України представлено практично усіма га­лузями (крім годинникової), але далеко не всіма підгалузями. В умовах територіального поділу праці колишнього СРСР Україна не виробляла деяких машин, зокрема: магістральних електрово­зів, електропотягів для приміських ліній і метрополітену, паса­жирських вагонів, зернозбиральних і картоплезбиральних ком­байнів і деяких інших машин. Недостатньо вироблялось вантаж­них та легкових автомобілів, товарів народного споживання (див. табл. 22). Названі машини Україна отримувала з інших колишніх союзних республік. Монопольне виробництво та відсутність конкуренції в галузях цивільного машинобудування колишнього СРСР не сприяли якості його продукції. Зараз, коли Україна є незалежною і суверенною державою і має великий власний ри­нок, а також метал, науково-дослідну базу і кваліфіковані кад­ри, вона повинна створити власне виробництво названих ма­шин. Висока якість продукції ВПК підкреслює значні можли­вості для підвищення конкурентоздатності всього машинобуду­вання України. І

Таблиця 2

ДИНАМІКА ВИРОБНИЦТВА ТОВАРІВ НАРОДНОГО СПОЖИВАННЯ У МАШИНОБУДУВАННІ УКРАЇНИ у 1985—1997 pp.*

Назва товарів 1985 1990 1995 1996 1997
Холодильники побутові, тис. шт. 743 903 554 431 382
Пральні машини, тис. шт. 372 788 212 144,5 147
Електропилососи, тис. шт. 789 1072 285 114,1 128
Радіоприймальні пристрої, тис. шт. 291 777 119 46,8 25,3
Телевізори, тис. шт. 3067 3774 217 114,9 41,8
у тому числі: кольорового зображення 1405 2662 59,3 29,1 6,0
Магнітофони, тис. шт. 1573 1795 105 43.7 24,7
Мотоцикли, шт. 100 103 5000 1697 1182
Велосипеди (без дитячих), тис. шт. 880 800 36.1 28,9 37,8
Персональні ЕОМ, тис. шт. __ 42,0 2,2 1,1 ІД
Мікроскопи електронні, шт. 150 126 14 5 5
Легкові автомобілі, тис. шт. 167,5 155,6 58.7 6,9 6,9
Машини швейні, тис. шт. 10,3 10,4 1,3 1,0 1,0

* Народне господарство України у 1990 р. Стах, щорічник — К : Техніка, 1991. — С. 318; Статистичний бюлетень за 1995 рік. — К.: Мінстат України, 1996. — С. 45; Статистичний бюлетень за 1996 рік. — К.: Мінстат України, 1997. — С. 32; Статистичний щорічник Украї­ни за 1996 рік. — К.: Вид-во «Українська енциклопедія», 1997. — С. 137-138; Статистичний бюлетень за 1998 рік. — К.: Держкомстат України, 1999. — С. 24.

5. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗМІЩЕННЯ ОСНОВНИХ ГАЛУЗЕЙ МАШИНОБУДУВАННЯ УКРАЇНИ

Розміщення в Україні металомістких галузей машинобудуван­ня привело до їх концентрації в містах тих областей, що є основ­ними виробниками чорних металів. Так, з 2031 підприємств ма­шинобудування і металообробки України найбільша їх кількість концентрується у Донецькій (207), Дніпропетровській (159), Лу­ганській (149) і Запорізькій (126) областях. Багато підприємств розміщено в Київській (74), Харківській (188), Львівській (155), Одеській (108) областях, а також у м. Києві (173), де добре роз­винута науково-дослідна база і є достатня чисельність кваліфіко­ваних кадрів. Розміщення підприємств машинобудування в інших областях України наведено в табл. 23.

У структурі господарства багатьох областей та економічних районів України машинобудування поки що не займає того місця, яке йому належить в умовах прискорення науково-технічного прогресу.

Таблиця 3

КІЛЬКІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ І МЕТАЛООБРОБКИ, 4 ЩО ПЕРЕБУВАЛИ НА САМОСТІЙНОМУ БАЛАНСІ, ПО РЕГІОНАХ УКРАЇНИ у 1996—1997 pp.*

Області Кількість підприємств**
1996 1997
Україна 2104 2351
Автономна республіка Крим 54 60
Вінницька 70 82
Волинська 28 40
Дніпропетровська 162 159
Донецька 202 207
Житомирська 62 64
Закарпатська 60 72
Запорізька 107 126
Івано-Франківська 54 68
Київська 70 74
Кіровоградська 49 55
Луганська 138 149
Львівська 129 155
Миколаївська 53 57
Одеська 105 108
Полтавська 76 85
Рівненська 33 50
Сумська 62 66
Тернопільська 35 35
Харківська 161 188
Херсонська 41 43
Хмельницька 55 58
Черкаська 63 73
Чернівецька 22 26
Чернігівська 40 43
м. Ки'їв 153 173
м. Севастополь 20 35

* Статистичний щорічник України за 1997 рік. • 1997,,—С. 90.

** Без малих підприємств.

188

- К.: Вид-во «Українська енциклопедія»,

Важке машинобудування включає виробництво металургійного, гірничо-шахтного, підйомно-транспортного та устаткування. Підприємства важкого машинобудування мають висок/металомісткість, велику габаритність, а звідси - низьку транспортабельність. Як правило, вони характеризуються низькою трудомісткістю, мають повний виробничий цикл (заготовка, обробка? складання) і випускають продукцію невеликими серіями, а частину – і індивідуальними.

Переважна більшість підприємств важкого машинобудування (крім виробництва устаткування для нафто-, газовидобувної . про­мисловості) розміщується в Донецькому та Придніпровському економічних районах, де є взаємопоєднання сировини і споживача продукції В цих районах сконцентровано майже повністю виробництво металургійного устаткування. Найбільші центри ви­робництва цієї продукції в Україні є одними з найбільших в СНД і зосеоеджені вони в Донецькому районі. Зокрема, це Краматорськ, в якому діють два заводи: Огаро-Краматорськии який виробляє устаткування для металургійної промисловості, Ново-Краматорський Машинобудівний завод, який випускає ковальсько-поесове і металургійне устаткування, прокатні мостові стани безперервної дії, слябінги, спеціальні великі важкі металорізальні верстати для металургійної промисловості.

Крупними виробниками металургійного устаткування є Дебальцево, на машинобудівному заводі якого сконцентровано виробництво устаткування для доменних і сталеплавильних печей, запасні частини для коксохімічного устаткування; Кадіївка, де на ливарно-механічному заводі виготовляють доменне і сталеплавильне устаткування, в тому числі для механізациї автоматизації металургійних цехів; Латугіно Луганської області, де налагодже-но виробництво прокатних валків; Маріуполь, де розташований завод важкого машинобудування, який випускає устаткування для металургійної промисловості.

Виробництво устаткування для металургійної промисловості, зокрема устаткування для безперервного розливу сталі, прокатних станів для прокату труб, електромагнітних листоукладальників, апаратів та устаткування для доменних печей, шлаковозів і чавуновозів та іншої продукції зосереджено в промислових центрах Придніпров'я - Кривому Розі, Дніпропетровську, Марганці.

Виробництво гірничо-шахтного устаткування для вугільної промисловості концентрується в таких містах Донбасу: Горлівці, де виробляють врубові машини, компресори, насоси, скіпи для підняття із шахт вугілля, вугільні комбайни, породонавантажувачі; Ясинуватій — гірничопрохідне устаткування (комбайни і ле­бідки); Донецьку — бурові установки і потужні підйомні маши­ни; Слов'янську — коксохімічне устаткування; Торезі — породо-навантажувачі, рудникові електровози, машини і вагонетки; Хар­кові і Луганську — металомістке збагачувальне устаткування. Виробництво окремих видів машин для вугільної промисловості розвинуто також у Красному Лучі і Дружківці.