Машинобудування України виникло ще в середині XIXст. Наявність металу, вигідне транспортно-географічне розташування, зокрема вихід до узбережжя Чорного та Азовського морів, висока концентрація сільськогосподарського виробництва сприяли розвитку тут важкого, транспортного і сільськогосподарського машинобудування.
В минулому машинобудування стало провідною галуззю в структурі промислового комплексу України. В 1990 р. його частка становила 30% всього промислового виробництва. Важливе місце в ньому зайняли галузі ВПК, які виготовляли 40% вартості продукції машинобудування України і приблизно стільки ж відсотків вартості продукції ВПК колишнього СРСР. Вищеназвані передумови для розвитку машинобудування визначили місце України в загальносоюзному поділі праці. Зокрема, Україна в 1990 р. забезпечувала в структурі виробництва колишнього СРСР: 45% металургійного устаткування, 97% — магістральних тепловозів, майже 50% вантажних вагонів і цистерн, 26% продукції сільськогосподарського машинобудування (в тому числі 100% бурякозбиральних і 100% кукурудзозбиральних комбайнів), 23% тракторів, 50% землеобробних машин і сівалок.
Сучасні галузева структура і розміщення машинобудування України сформувались за останні десятиліття. Структура цивільних галузей машинобудування України наведена в табл. 21.
Таблиця 1
СТРУКТУРА ЦИВІЛЬНИХ ГАЛУЗЕЙ МАШИНОБУДУВАННЯ УКРАЇНИ у 1997 p., %*
Галузі машинобудування | Питома вага в товарній продукції, % | Питома вага зайнятих, % |
Сільськогосподарське машинобудування і тракторобудування | 6,5 | 7,0 |
Приладобудування | 4,2 | 6,5 |
Електротехнічне машинобудування | 9,4 | 8,3 |
Автомобілебудування | 4,0 | 4,1 |
Хімічне і нафтохімічне | 6,5 | 4,9 |
Верстатобудування та інструментальне машинобудування | 2,5 | 3,4 |
Машинобудування для легкої та харчової промисловості, виробництво побутових машин | 3,7 | 3,5 |
Будівельно-дорожне та комунальне машинобудування | 1,7 | 1,8 |
Гірничо-шахтне і гірничо-рудне машинобудування | 5,0 | 3,1 |
' За даними Держкомстату України.
Машинобудування України представлено практично усіма галузями (крім годинникової), але далеко не всіма підгалузями. В умовах територіального поділу праці колишнього СРСР Україна не виробляла деяких машин, зокрема: магістральних електровозів, електропотягів для приміських ліній і метрополітену, пасажирських вагонів, зернозбиральних і картоплезбиральних комбайнів і деяких інших машин. Недостатньо вироблялось вантажних та легкових автомобілів, товарів народного споживання (див. табл. 22). Названі машини Україна отримувала з інших колишніх союзних республік. Монопольне виробництво та відсутність конкуренції в галузях цивільного машинобудування колишнього СРСР не сприяли якості його продукції. Зараз, коли Україна є незалежною і суверенною державою і має великий власний ринок, а також метал, науково-дослідну базу і кваліфіковані кадри, вона повинна створити власне виробництво названих машин. Висока якість продукції ВПК підкреслює значні можливості для підвищення конкурентоздатності всього машинобудування України. І
ДИНАМІКА ВИРОБНИЦТВА ТОВАРІВ НАРОДНОГО СПОЖИВАННЯ У МАШИНОБУДУВАННІ УКРАЇНИ у 1985—1997 pp.*
Назва товарів | 1985 | 1990 | 1995 | 1996 | 1997 |
Холодильники побутові, тис. шт. | 743 | 903 | 554 | 431 | 382 |
Пральні машини, тис. шт. | 372 | 788 | 212 | 144,5 | 147 |
Електропилососи, тис. шт. | 789 | 1072 | 285 | 114,1 | 128 |
Радіоприймальні пристрої, тис. шт. | 291 | 777 | 119 | 46,8 | 25,3 |
Телевізори, тис. шт. | 3067 | 3774 | 217 | 114,9 | 41,8 |
у тому числі: кольорового зображення | 1405 | 2662 | 59,3 | 29,1 | 6,0 |
Магнітофони, тис. шт. | 1573 | 1795 | 105 | 43.7 | 24,7 |
Мотоцикли, шт. | 100 | 103 | 5000 | 1697 | 1182 |
Велосипеди (без дитячих), тис. шт. | 880 | 800 | 36.1 | 28,9 | 37,8 |
Персональні ЕОМ, тис. шт. | __ | 42,0 | 2,2 | 1,1 | ІД |
Мікроскопи електронні, шт. | 150 | 126 | 14 | 5 | 5 |
Легкові автомобілі, тис. шт. | 167,5 | 155,6 | 58.7 | 6,9 | 6,9 |
Машини швейні, тис. шт. | 10,3 | 10,4 | 1,3 | 1,0 | 1,0 |
* Народне господарство України у 1990 р. Стах, щорічник — К : Техніка, 1991. — С. 318; Статистичний бюлетень за 1995 рік. — К.: Мінстат України, 1996. — С. 45; Статистичний бюлетень за 1996 рік. — К.: Мінстат України, 1997. — С. 32; Статистичний щорічник України за 1996 рік. — К.: Вид-во «Українська енциклопедія», 1997. — С. 137-138; Статистичний бюлетень за 1998 рік. — К.: Держкомстат України, 1999. — С. 24.
5. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗМІЩЕННЯ ОСНОВНИХ ГАЛУЗЕЙ МАШИНОБУДУВАННЯ УКРАЇНИ
Розміщення в Україні металомістких галузей машинобудування привело до їх концентрації в містах тих областей, що є основними виробниками чорних металів. Так, з 2031 підприємств машинобудування і металообробки України найбільша їх кількість концентрується у Донецькій (207), Дніпропетровській (159), Луганській (149) і Запорізькій (126) областях. Багато підприємств розміщено в Київській (74), Харківській (188), Львівській (155), Одеській (108) областях, а також у м. Києві (173), де добре розвинута науково-дослідна база і є достатня чисельність кваліфікованих кадрів. Розміщення підприємств машинобудування в інших областях України наведено в табл. 23.
У структурі господарства багатьох областей та економічних районів України машинобудування поки що не займає того місця, яке йому належить в умовах прискорення науково-технічного прогресу.
КІЛЬКІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ І МЕТАЛООБРОБКИ, 4 ЩО ПЕРЕБУВАЛИ НА САМОСТІЙНОМУ БАЛАНСІ, ПО РЕГІОНАХ УКРАЇНИ у 1996—1997 pp.*
Області | Кількість підприємств** | |
1996 | 1997 | |
Україна | 2104 | 2351 |
Автономна республіка Крим | 54 | 60 |
Вінницька | 70 | 82 |
Волинська | 28 | 40 |
Дніпропетровська | 162 | 159 |
Донецька | 202 | 207 |
Житомирська | 62 | 64 |
Закарпатська | 60 | 72 |
Запорізька | 107 | 126 |
Івано-Франківська | 54 | 68 |
Київська | 70 | 74 |
Кіровоградська | 49 | 55 |
Луганська | 138 | 149 |
Львівська | 129 | 155 |
Миколаївська | 53 | 57 |
Одеська | 105 | 108 |
Полтавська | 76 | 85 |
Рівненська | 33 | 50 |
Сумська | 62 | 66 |
Тернопільська | 35 | 35 |
Харківська | 161 | 188 |
Херсонська | 41 | 43 |
Хмельницька | 55 | 58 |
Черкаська | 63 | 73 |
Чернівецька | 22 | 26 |
Чернігівська | 40 | 43 |
м. Ки'їв | 153 | 173 |
м. Севастополь | 20 | 35 |
* Статистичний щорічник України за 1997 рік. • 1997,,—С. 90.
** Без малих підприємств.
188
- К.: Вид-во «Українська енциклопедія»,
Важке машинобудування включає виробництво металургійного, гірничо-шахтного, підйомно-транспортного та устаткування. Підприємства важкого машинобудування мають висок/металомісткість, велику габаритність, а звідси - низьку транспортабельність. Як правило, вони характеризуються низькою трудомісткістю, мають повний виробничий цикл (заготовка, обробка? складання) і випускають продукцію невеликими серіями, а частину – і індивідуальними.
Переважна більшість підприємств важкого машинобудування (крім виробництва устаткування для нафто-, газовидобувної . промисловості) розміщується в Донецькому та Придніпровському економічних районах, де є взаємопоєднання сировини і споживача продукції В цих районах сконцентровано майже повністю виробництво металургійного устаткування. Найбільші центри виробництва цієї продукції в Україні є одними з найбільших в СНД і зосеоеджені вони в Донецькому районі. Зокрема, це Краматорськ, в якому діють два заводи: Огаро-Краматорськии який виробляє устаткування для металургійної промисловості, Ново-Краматорський Машинобудівний завод, який випускає ковальсько-поесове і металургійне устаткування, прокатні мостові стани безперервної дії, слябінги, спеціальні великі важкі металорізальні верстати для металургійної промисловості.
Крупними виробниками металургійного устаткування є Дебальцево, на машинобудівному заводі якого сконцентровано виробництво устаткування для доменних і сталеплавильних печей, запасні частини для коксохімічного устаткування; Кадіївка, де на ливарно-механічному заводі виготовляють доменне і сталеплавильне устаткування, в тому числі для механізациї автоматизації металургійних цехів; Латугіно Луганської області, де налагодже-но виробництво прокатних валків; Маріуполь, де розташований завод важкого машинобудування, який випускає устаткування для металургійної промисловості.
Виробництво устаткування для металургійної промисловості, зокрема устаткування для безперервного розливу сталі, прокатних станів для прокату труб, електромагнітних листоукладальників, апаратів та устаткування для доменних печей, шлаковозів і чавуновозів та іншої продукції зосереджено в промислових центрах Придніпров'я - Кривому Розі, Дніпропетровську, Марганці.
Виробництво гірничо-шахтного устаткування для вугільної промисловості концентрується в таких містах Донбасу: Горлівці, де виробляють врубові машини, компресори, насоси, скіпи для підняття із шахт вугілля, вугільні комбайни, породонавантажувачі; Ясинуватій — гірничопрохідне устаткування (комбайни і лебідки); Донецьку — бурові установки і потужні підйомні машини; Слов'янську — коксохімічне устаткування; Торезі — породо-навантажувачі, рудникові електровози, машини і вагонетки; Харкові і Луганську — металомістке збагачувальне устаткування. Виробництво окремих видів машин для вугільної промисловості розвинуто також у Красному Лучі і Дружківці.