на тему:
” ВОДА ПРИРОДНИХ ДЖЕРЕЛ”
1. Оздоровлення і лікування водою.
2. Метод заморожування (одержання талої води)
3. Природне намагнічування води.
4. Методи додаткового очищення питної води.
А яка ж якість джерельної й артезіанської води?
Ми все ще сприймаємо джерело як символ чистоти. Однак джерельні води практично ніяк не захищені природою. Адже це найбільш верхні водоносні горизонти, у яких фільтрується дощова вода, талий сніг і т. д. У джерельній воді сьогодні можуть бути і нітрати, і радіонукліди, і промислові стоки (а іноді навіть каналізаційні). У ці горизонти потрапляє бруд, змитий дощами. В Україні практично не залишилося поверхневих водойм, що відповідали б першому класу гігієнічних вимог. За даними Інституту колоїдної хімії і хімії води ПАН України, джерельні води взагалі архітоксичні: результати досліджень показали наявність у них свинцю, ртуті, кадмію та радіоактивних елементів. Найнебезпечніша вода в джерелах з малим дебітом (дебіт — запас води), а також у тих, де вона набирається дуже повільно і поверхня джерела відкрита. Тому працівники санітарно-епідеміологічних станцій не рекомендують пити воду з неякісних чи неперевірених джерел природних вод.
Артезіанські води — це стратегічний запас питної води країни. Розрізняють підземні джерела Юрського і Сеноманського водоносних горизонтів, розташованих, відповідно, на глибині 256—337 і 90—193 м. Вода в них чиста, із шарів, не зв'язаних з поверхнею ґрунту, причому більш якісною є та, яку одержують зі свердловин з глибиною 250—300 м.
Існують поняття «жива» і «нежива» вода. Чим вони відрізняються одне від одного? Скрізь, де є хлор, вода нежива. Жива вода йде з підземних джерел, і її можна брати в бюветах. Однак якість води в бюветах має постійно контролюватися з наступним інформуванням населення.
Але, як виявилося, використання води з артезіанських джерел — це теж не ідеальний варіант. При централізованому водопостачанні з артезіанських свердловин вода проходить відповідну до санітарно-гігієнічних норм хімічну обробку. У міській водогінній мережі за якістю води здійснюється контроль. Але навіть найчистіша вода, перш ніж потрапити до споживача, проходить через мережу водопровідних труб, що експлуатуються протягом досить тривалого часу (іноді десятиліттями), і її якість при цьому може погіршу-
ватися. У домашніх умовах, як вважають фахівці, артезіанська вода також має доочищуватися.
За даними Держкомстату, кожен другий житель України змушений пити воду, що не відповідає гігієнічним вимогам. У результаті недоброякісна, екологічно забруднена вода є причиною майже всіх (до 80 %!) хвороб людини. Додатково очищуючи водопровідну воду за допомогою того чи іншого доступного в домашніх умовах методу, ми робимо її максимально прийнятною для нашого організму, тобто екологічно чистою і біоенергетичне сумісною.
Коротко розглянемо «домашні» методи очищення питної води.
Метод заморожування (одержання талої води)
Відомо, що серед горців Кавказу довгожителів учетверо більше, ніж у Росії й Україні в цілому. Однією з причин їхнього довголіття є те, що вони п'ють свіжоталу воду, тобто воду гірських річок, що стікає з льодовиків.
Багато лікарів вважають, що найкорисніша вода — тала. Вона чиста, у ній немає солей важких металів, пестицидів і т. ін. Природно, виникає запитання: чи можна одержати екологічно чисту (як з гірських джерел) талу воду в домашніх умовах? Відповідь однозначна: так, її можна приготувати методом заморожування з тієї, що тече з водопровідного крана.
Перед заморожуванням воду варто очистити від газів і хлору. Для цього її треба підігріти (накривши посудину кришкою), зняти з вогню, не чекаючи кипіння, й остудити. Охололу воду ставлять у морозильник до замерзання на одну третину обсягу. Цей лід і є чиста вода. Брудна вода замерзає пізніше, а тане раніш. Некрижану воду виливають, а процедуру повторюють кілька разів протягом чотирьох-п'яти годин. Вода льоду, що не станув, зберігає льодоподібну структуру упродовж кількох годин. Тому тала вода — перехідний ступінь (фаза) між льодом і водою звичайною. Структура замороженої і талої води аналогічна структурі води в клітинах організму людини, і засвоюється вона значно ефективніше, ніж звичайна.
Цілющі властивості талої води добре відомі: вона поліпшує загальне самопочуття, підвищує працездатність, заспокійливо діє на нервову систему. Це прекрасний лікувальний засіб при ангіні, грипі, хворобах нирок і печінки, її корисно пити для профілактики інсультів і інфарктів.
Жінки, напевно, користувалися гідротантними кремами, що підвищують здатність клітин шкіри всмоктувати воду. Завдяки цьому шкіра обличчя стає м'якою, еластичною. Такого ж ефекту можна досягти, якщо регулярно протирати обличчя шматочком льоду.
Механізм дії намагніченої води на організм людини до кінця не з'ясований. Вплив такої води починається від порожнини рота і закінчується нижніми відділами товстого кишечника, причому в кожнім сегменті вплив носить специфічний характер, оскільки головні травні залози самі по собі виконують різні функції і беруть участь у складному процесі травлення. Як уже згадувалося, однією з функцій води є очищення організму від токсинів і зайвих солей. Але для цього необхідно, щоб вода була якісно очищеною, а ще краще — намагніченою.
Уся вода на Землі намагнічена магнітним полем планети. Але поки вона дійде до міського споживання по металевих трубах, магнетизм її поглинається металом. У країнах Європи, зокрема в Великобританії і Німеччині, водні магістралі виготовляють з міді — металу, що не позбавляє воду її магнетизму. У давнину водопроводи Рима й Афін споруджували з каменю. Як же одержати слабко намагнічену воду в домашніх умовах?
З найбільш доступних методів можна назвати такі:
* Використання магнітної лійки. Такі лійки продаються в аптеках, а вода, проходячи через лійку, здобуває певну впорядковану структуру, що робить її біологічно активною.
* Найпростіший спосіб — застосування звичайного підковоподібного магніту. Він установлюється на зливальну трубку крана так, щоб струмінь води проходив між полюсами цього магніту. Навіть при короткочасному перебуванні води в слабкому магнітному полі хімічний склад її залишається колишнім, але от властивості поліпшуються.
Намагнічена («збуджена») вода володіє багатьма цілющими властивостями. Вона знижує рівень холестерину в крові й печінці, сприяє розчиненню каменів у нирках і сечовому міхурі, підвищує діурез, регулює виділення жовчі, тим самим запобігаючи жовчнокам'яній хворобі. Така вода нормалізує травлення, усуває розлад нервової системи. Тривале вживання намагніченої води поліпшує роботу шлунково-кишкового тракту, збуджує апетит, нормалізує кислотність.
Намагнічену воду корисно не тільки пити, а й купатися в ній. Група хворих на гіпертонію пройшла курс лікування в одному із санаторіїв м. Сочі, приймаючи ванни з намагніченою водою. Після десяти процедур у більшості пацієнтів зникли головні болі й шум у вухах, зменшилася стомлюваність і болі в ділянці серця. Майже в усіх нормалізувався сон, і абсолютно в усіх знизився артеріальний тиск.
Статус питної води зараз дотримується дуже суворо. Відповідність санітарно-гігієнічному стандарту «Питна вода» ще не означає, що таку воду можна пити сирою, тому що не завжди відомо, чи немає в ній, наприклад, екологічно-інформаційного забруднення. Особливе значення високий стандарт питної води (інформаційно й екологічно чистої) має для вагітних, в організмі яких формується й розвивається плід, і немовляти. У зв'язку з цим особливо актуальним є вирішення питання про вітчизняну природну дитячу питну воду. Дитяча питна вода — це вода, яку дитина будь-якого віку може пити сирою, не ризикуючи здоров'ям, а, навпаки, тільки зміцнюючи його.
Проблема додаткового очищення (фільтрації) питної води — непроста. При проходженні питної води через фільтр, як правило, порушується її збалансований склад. До природних фільтрів, що не порушують складу води, належать фільтри для механічного очищення, що виготовляються з глини, піску, скловолокнистих сіток, керамзиту й ін. Вони призначені для попереднього очищення води, тобто видалення з неї твердих частинок.
Сорбційні фільтри заповнені сорбентом - гранульованим вугіллям, графітом, глиною, керамікою і т. ін. У багатьох із них активоване вугілля імпрегноване сріблом, що дозволяє частково очищати воду від мікроорганізмів. Добре себе зарекомендував керамічний фільтр з активованим вугіллям, імпрегнованим сріблом, що працює за принципом «протискування» води через дрібнопористу (пори 0,1— 03 мікрона) трубчасту кераміку.
Варто зазначити, що сьогодні існує величезна кількість найрізноманітніших за конструкцією і принципом очищення води складних фільтрів. З їхньою допомогою можна одержувати воду різного ступеня очищення, але всі ці прилади, як правило, порушують її збалансований стан. Така вода стає «агресивною»: вона може забирати з організму людини ті неорганічні мікроелементи, яких вона позбулася в процесі фільтрації і які додають їй природної рівноваги. Особливо «агресивними» є фільтри з використанням осмосу чи іонообмінних смол. Чим вища вартість пристрою, тим вода чистіша і віддаленіша від тієї аква віта, котру можна пити сирою, без додаткового «пожвавлення». Воду, очищену за допомогою складних фільтрів, варто використовувати тільки для приготування їжі.
Але за допомогою Простих побутових фільтрів можна одержувати якісно нову питну воду, що при систематичному вживанні не тільки запобігає хворобам, а й рятує від них. Це відбувається в результаті очищення води з одночасним її намагнічуванням, йодуванням чи фторуванням.